Рішення

від 21.01.2025 по справі 205/17516/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

21.01.2025 Єдиний унікальний номер 205/17516/24

Єдиний унікальний номер 205/17516/24

Провадження № 2/205/616/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Приходченко О.С.

при секретарі Король Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Правекс Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

14 листопада 2024 року АТ «Правекс Банк» через систему «Електронний суд» звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою до відповідачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, який зареєстровано судом 24 грудня 2024 року.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 грудня 2024 року позовну заяву було прийнято до провадження суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 січня 2025 року було постановлено ухвалу про розгляд справи в заочному порядку.

Позивач у своєму позові посилався на те, що 28 грудня 2021 року між ОСОБА_1 і позивачем було укладено кредитний договір № 522RPUA213620001, згідно з умовами якого відповідачеві ОСОБА_1 було надано кредит у розмірі 70 000 грн. строком до 27 грудня 2026 року на споживчі потреби, а відповідач зобов`язалася повернути грошові кошти і сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 17,99 % щомісячно від суми кредиту, у разі відкладальної обставини (порушення позичальником зобов`язань по кредитному договору) розмір відсотків встановлений у розмірі 28,99 %. Відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів не виконує, що призвело до виникнення заборгованості, розмір якої станом на 14 жовтня 2024 року становить 100 959 грн. 31 коп., яка складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 68 573 грн. 33 коп. та заборгованості за відсотками у розмірі 32 385 грн. 98 коп. На момент укладення кредитного договору позичальником зазначено відомості, що вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , який є солідарним боржником у кредитному зобов`язанні, оскільки кредитний договір був укладений відповідачем ОСОБА_1 в інтересах сім`ї. Просили стягнути солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь АТ «Правекс-Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 100 959 грн. 31 коп., а також судовий збір у розмірі 2 422 грн. 40 коп. У своїй заяві до суду представник позивача просив справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про дату та час судового засідання повідомлялися в порядку, передбаченому ч. 11 ст. 128 ЦПК України, у судове засідання не з`явилися, відзив на позов не надали. На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим розглядати справу за відсутності відповідачів. Будь-які заяви чи клопотання від відповідачів до суду не надходили.

Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 7 ст. 147 ЗУ «Просудоустрій істатус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний суд розпорядженням від 06березня 2022року №1/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ, підсудних Приморському районному судові м. Маріуполя Донецької області, Орджонікідзевському районному судові м. Маріуполя Донецької області та Першотравневому районному судові Донецької області на Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані і добуті докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що 28 грудня 2021 року між позивачем і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 522RPUA213620001, згідно з умовами якого позичальникові було надано кредит у розмірі 70 000 грн. (а.с. 29) строком до 27 грудня 2026 року на споживчі потреби (а.с. 18-25), а відповідач зобов`язалася повернути грошові кошти і сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 17,99 % щомісячно від суми кредиту, а у разі порушення виконання зобов`язань у розмірі 28,99 % (а.с. 18).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідачем ОСОБА_1 порушуються взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів, внаслідок чого відповідно до розрахунків, наданих позивачем, виникла заборгованість у розмірі 100 959 грн. 31 коп. (а.с. 34-36).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.2ЗУ «Пробанки ібанківську діяльність» банківський кредит, будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути заборгованість частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Згідно до ч. 2 ст.89ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням того, що у відповідача ОСОБА_1 перед позивачем існує заборгованість, яка нею добровільно не сплачується, а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 522RPUA213620001 від 28 грудня 2021 року у розмірі 100959 грн. 31 коп., яка складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 68 573 грн. 33 коп. та заборгованості за відсотками у розмірі 32 385 грн. 98 коп.

Щодо позовних вимог до ОСОБА_2 в частині солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором, суд приходить до висновку, що вони задоволенню не підлягають за наступних підстав.

Обґрунтовуючи позовні вимоги до відповідача ОСОБА_2 , АТ «Правекс Банк» посилається на положення ч. 3 ст. 61, ч. 4 ст. 65 СК України.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 61 СК України у разі, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 65 СК України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

Отже, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то цивільні права та обов`язки за цим договором виникають в обох із подружжя, незважаючи на відсутність в законі прямої вказівки на солідарну відповідальність, отже, ОСОБА_2 зобов`язаний нести солідарну відповідальність перед кредитором за виконання ОСОБА_1 зобов`язань.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно пункту 3 вказаної частини, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 5 ст. 12 ЦПК України, яка також покладає і на суд певні обов`язки зі створення для сторін змагального процесу, суд керує ходом судового процесу, сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

В даному випадку з умов кредитного договору, паспорту споживчого кредиту, анкети-заяви вбачається, що наданий банком кредит є споживчим, так як взятий на споживчі цілі, при цьому які саме не конкретизовано.

Оцінивши в сукупності надані судові докази, з урахуванням приписів ч. 3 ст. 61, ч. 4 ст. 65 СК України, суд приходить висновку про недоведеність доводів позивача про те, що отримані позичальником ОСОБА_1 грошові кошти за вказаним кредитним договором були використані останньою саме в інтересах сім`ї, а тому вказаний кредитний договір не створює будь-яких обов`язків для другого з подружжя.

За таких обставин, у задоволенні позовних вимог АТ «Правекс Банк» в частині солідарного стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором слід відмовити.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, саме: судовий збір.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 2 422 грн. 40 коп. (а.с. 1), який підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача.

Таким чином, загальна сума, яку належить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Правекс Банк», складає 103 381 грн. 71 коп. (100 959 грн. 31 коп. + 2 422 грн. 40 коп. = 103 381 грн. 71 коп.).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 61, 65 СК України, ст.ст. 525, 526, 610, ч. 1 ст. 612, ч. 1 ст. 1054 ЦК України, ч. 1 ст. 141, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 259, 263-265, ч. 4 ст. 268, ч. 1 ст. 280, ст. ст. 281, 282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Правекс Банк» (ЄДРПОУ 14360920, юридична адреса: 02094, м. Київ, пр. Леоніда Каденюка, буд. 23) заборгованість за кредитним договором № 522RPUA213620001 від 28 грудня 2021 року у розмірі 100959 (сто тисяч дев`ятсот п`ятдесят дев`ять) гривень 31 коп., яка складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 68 573 (шістдесят вісім тисяч п`ятсот сімдесят три) гривень 33 коп. та заборгованості за відсотками у розмірі 32 385 (тридцять дві тисячі триста вісімдесят п`ять) гривень 98 коп., а також судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривень 40 коп., а всього 103 381 (сто три тисячі триста вісімдесят одна) гривню 71 коп.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Відповідачами може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення позивачем може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя: