Ухвала

від 20.01.2025 по справі 183/7242/24

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/7242/24

№ 2/183/4664/24

У Х В А Л А

20 січня 2025 року місто Самар Дніпропетровської області

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Дубовенко І.Г.,

з участю секретаря судового засідання Болкарьової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Самар Дніпропетровської області клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Мезінова Олега Григоровича про витребування доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд

в с т а н о в и в :

Представник ОСОБА_1 адвокат Мезінов Олег Григорович звернувся до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», у якому просить:

- поновити ОСОБА_1 на попередній роботі;

- стягнути із Державного спеціалізованого господарського підприємства «ЛІСИ УКРАЇНИ» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, а також судові витрати.

08 листопада 2024 року позовну заяву прийнято до провадження суду та відкрите спрощене позовне провадження.

Представником позивача заявлене клопотання про витребування від Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України»:

- інформацію про наявність або відсутність вільних вакансій на підприємстві, які існували станом на 25 квітня 2024 року дату попередження ОСОБА_1 про наступне звільнення за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України та які з`явилися на підприємстві протягом періоду перед звільненням і які існували на день звільнення 28 червня 2024 року;

- докази щодо пропонування ОСОБА_1 у період з 25 квітня 2024 року по 28 червня 2024 року вакантних посад чи роботи за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншої вакантної роботи, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду.

Клопотання мотивує тим, що відповідачем не надані такі відомості, не зважаючи на те, що підставою позовних вимог позивач зазначає саме невиконання вимог ст. 40, ст. 49-2 КЗпП України щодо пропонування з моменту попередження про звільнення до дня звільнення наявну на підприємстві роботу, не зважаючи на те, що тягар доведення правомірності звільнення працівника покладається на роботодавця.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений судом, подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника. Також подав заперечення на клопотання про витребування доказів, з огляду н те що представником позивача всупереч вимогам ст.ст. 83, 84 ЦПК України не зазначені вжиті особою, яка подає клопотання заходи для отримання такого доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та(або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Суд, розглянувши клопотання представника позивача про витребування доказів та дослідивши матеріали справи у межах необхідних для розгляду вказаного клопотання, дійшов до наступних висновків, а саме.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 12, ч.ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст.83ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст.84ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

В тойже часвідповідно довимог ч.4-7ст.81ЦПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаютьсясторонами таіншими учасникамисправи. Доказуванняне можеґрунтуватися наприпущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

У правових висновках, викладених у постанові Верховного суду України від 01 квітня 2015 року у справі № 6-40цс15, постанові Верховного Суду від 14 лютого 2020 року у справі 303/4548/17 зазначено, що, оскільки обов`язок щодо працевлаштування працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення. При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Обставини, які визнаються учасниками справи, відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Представником відповідача у відзиві зазначено, що роботодавець не мав можливості запропонувати іншу вакантну посаду за професією чи спеціальністю та навіть не мав можливості запропонувати іншої роботи, а тому клопотання сторони позивача щодо зобов`язання відповідача надати докази пропонування ОСОБА_1 у період з 25 квітня 2024 року по 28 червня 2024 року вакантних посад чи роботи за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншої вакантної роботи, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду є необґрунтованими.

З огляду на викладене, суд вбачає підстави для задоволення клопотання про витребування доказів в частині витребування інформації щодо наявності або відсутності вакантних посад на підприємстві.

В іншій частині клопотання належить відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.83,84,260 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Клопотання позивача про витребування доказівзадовольнити частково.

Зобов`язати Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» надати суду докази про наявність або відсутність вакантних посад на підприємстві, які існували у період з 25 квітня 2024 року по 28 червня 2024 року.

В решті клопотання відмовити.

Роз`яснити відповідачу, що згідно ч. 8ст. 84 ЦПК України, у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Ухвала набирає законної сили з моменту її складення і оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Ухвала суду складена і підписана 20 січня 2025 року.

Суддя І.Г.Дубовенко