Ухвала

від 22.01.2025 по справі 183/9212/24

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/9212/24

№ 2/183/3912/24

У Х В А Л А

22 січня 2025 року м.Самар Дніпропетровської області

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Дубовенко І.Г., розглянувши у письмовому спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України Міністерства оборони України про визнання незаконними та скасування наказу про звільнення; поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України Міністерства оборони України, у якому просить:

- визнати незаконним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 ЗСУ МОУ про виведення за штат ВЧ НОМЕР_1 з 03 липня 2024 року ОСОБА_1 , колишнього діловода групи організаційно-планової роботи організаційно-планового відділення;

- визнати незаконним та скасувати наказ від 04.07.2024 п.25 № 195 командира ВЧ НОМЕР_1 ЗСУ МОУ про звільнення ОСОБА_1 колишнього діловода групи організаційно-планової роботи організаційно-планового відділення, відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням штату працівників та реорганізацію установи;

- поновити з 04.07.2024 року ОСОБА_1 на посаді діловода групи організаційно-планової роботи організаційно-планового відділення ВЧ НОМЕР_1 ;

- стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Ухвалою від 13 вересня 2024 року позовну заяву прийнято до провадження Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області та відкрите спрощене позовне провадження.

11 листопада 2024 року відповідачем поданий відзив, у якому просить відмовити у задоволенні позову з огляду на те, що позивач був своєчасно повідомлений про наступне вивільнення через скорочення штату відповідача у вересні 2018 року. Крім того позивачу було запропоновано іншу роботу у вересні 2018 року, від якої вона відмовилася.

В судове засідання сторони не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Позивачем ОСОБА_1 подано заяву про розгляд справи за її відсутності з підтриманням нею своїх позовних вимог.

Суд, вивчивши заяви по суті справи, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, дійшов до наступних висновків, а саме.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 12, ч.ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст.83ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст.84ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

В тойже часвідповідно довимог ч.4-7ст.81ЦПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаютьсясторонами таіншими учасникамисправи. Доказуванняне можеґрунтуватися наприпущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

У правових висновках, викладених у постанові Верховного суду України від 01 квітня 2015 року у справі № 6-40цс15, постанові Верховного Суду від 14 лютого 2020 року у справі 303/4548/17 зазначено, що, оскільки обов`язок щодо працевлаштування працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення. При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Обставини, які визнаються учасниками справи, відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Представником відповідача у відзиві зазначено, що позивач був своєчасно повідомлений про наступне вивільнення через скорочення штату відповідача у вересні 2018 року; крім того, позивачу було запропоновано іншу роботу у вересні 2018 року, від якої вона відмовилася.

З огляду на те, що ОСОБА_1 просить визнати незаконним та скасувати наказ від 04.07.2024 п.25 № 195 командира ВЧ НОМЕР_1 ЗСУ МОУ про звільнення ОСОБА_1 колишнього діловода групи організаційно-планової роботи організаційно-планового відділення, відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням штату працівників та реорганізацію установи, суд вбачає підстави для витребування від відповідача інформації щодо наявності або відсутності вакантних посад у ВЧ НОМЕР_1 , які існували також у період з 03 липня 2024 року по 04 липня 2024 року, а в разі їх наявності відомості щодо пропонування роботи позивачеві.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.83,84,260 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Збройних Сил України Міністерства оборони України надати суду докази про наявність або відсутність вакантних посад у ВЧ НОМЕР_1 , які існували у період з 03 липня 2024 року по 04 липня 2024 року та в разі їх наявності відомості щодо пропозиції вакансій ОСОБА_1 .

Роз`яснити відповідачу, що згідно ч. 8ст. 84 ЦПК України, у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Ухвала набирає законної сили з моменту її складення і оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Ухвала суду складена і підписана 22 січня 2025 року.

Суддя І.Г.Дубовенко