Постанова

від 27.01.2025 по справі 191/5961/24

СИНЕЛЬНИКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 191/5961/24

Провадження № 3/191/2009/24

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2025 року м. Синельникове

Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Форощук С.А., розглянувши за участі особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 , адміністративний матеріал, що надійшов від Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП,

в с т а н о в и в :

З даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 351405 від 15.12.2024 року слідує, що 15.12.2024 року о 09-20год. в м. Синельникове на вул. Миру, неподалік будинку 37, ОСОБА_1 не виконав законну вимогу надати документи та здійснював вираження у грубій формі на адресу поліцейських, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.

Особа, відносно якої складено протокол ОСОБА_1 повідомив, що ніяких законних вимог працівника поліції не було. 15.12.2024 року він пішки йшов по вул. Миру м. Синельникове в напрямку магазину «Делві», помітив, що у напрямку зустрічного руху по дорозі їхав патрульний автомобіль, який зупинився біля нього. З автомобіля до нього вийшов один із патрульних та хапаючи його за рукав почав вимагати пред`явлення документів. На такі дії, ОСОБА_1 попросив пред`явити документи на підтвердження повноважень поліцейського та пояснити причину перевірки документів. Також ОСОБА_1 зазначив, що далі поліцейські, погрожуючи йому застосуванням сили, вимагали надати документи. У зв`язку з чим, ОСОБА_1 здійснив виклик на номер «102» із повідомленням, що йому погрожують у застосуванні сили. У подальшому на всі вимоги поліцейських, ОСОБА_1 зауважував, що буде чекати викликаний ним патруль, своїх документів не надавав. Далі, на його чергову відмову надати документи, поліцейські застосували до нього фізичну силу, повалили на землю та також застосували до нього кайданки. Після чого силою намагались його посадити до патрульної машини, в наслідок чого він травмувався. Не дочекавшись, викликаного ним патрулю, його доставили до відділку поліції, де стосовно нього був складений протокол про адміністративне правопорушення. Також ОСОБА_1 зазначив суду, що дійсно поводився грубо в розмові з патрульними, однак, це було викликано поведінкою поліцейських, які також в грубій формі вимагали від нього пред`явлення документів без зазначення на то підстав.

Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, перевіривши та дослідивши письмові докази, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 185 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Слід зазначити, що злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського перешкоджає нормальній діяльності поліції, виконанню представниками влади своїх службових обов`язків по охороні суспільного порядку та забезпеченню суспільної безпеки.

Дане правопорушення виражається в злісній відмові підкорятися законному розпорядженню та вимозі поліцейського при виконанні службових обов`язків. Тобто, виражається у відмові від обов`язкового виконання наполегливих, неодноразово повторених розпоряджень чи вимог поліцейського, або ж в непокорі, що виявляється в зухвалій формі, яка свідчить про прояв явної зневаги до органів та осіб, які охороняють суспільний порядок. Відмова правопорушника проявляється в недвозначній формі словами, жестами, мовчанням та ін.

Правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП, обов`язково передбачає наявність законної вимоги співробітника поліції при виконанні службових обов`язків, оскільки вимога або розпорядження поліцейського - це акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі та має бути законодавчо обґрунтованим.

Виходячи з диспозиції вказаної статті, для наявності в діях особи складу зазначеного правопорушення, необхідна сукупність обов`язкових елементів, таких, як перебування працівників поліції при виконанні службових обов`язків, законність розпорядження або вимоги поліцейського, злісна непокора.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України № 8 від 26 червня 1992 року «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров`я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів», злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов`язків, члена громадських формувань з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.

Саме на таке тлумачення посилається й Конституційний Суд України у своєму рішенні від 11 жовтня 2011 року № 10-рп/2011.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію», завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Згідно із пунктами 1, 3, 5 частини 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події.

Відповідно до ст.29 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський захід - це дія або комплекс дій превентивного або примусового характеру, що обмежує певні права і свободи людини та застосовується поліцейськими відповідно до закону для забезпечення виконання покладених на поліцію повноважень. Поліцейський захід застосовується виключно для виконання повноважень поліції. Обраний поліцейський захід має бути законним, необхідним, пропорційним та ефективним. Обраний поліцейський захід є законним, якщо він визначений законом. Поліцейському заборонено застосовувати будь-які інші заходи, ніж визначені законами України. Обраний поліцейський захід є необхідним, якщо для виконання повноважень поліції неможливо застосувати інший захід або його застосування буде неефективним, а також якщо такий захід заподіє найменшу шкоду як адресату заходу, так і іншим особам. Застосований поліцейський захід є пропорційним, якщо шкода, заподіяна охоронюваним законом правам і свободам людини або інтересам суспільства чи держави, не перевищує блага, для захисту якого він застосований, або створеної загрози заподіяння шкоди. Обраний поліцейський захід є ефективним, якщо його застосування забезпечує виконання повноважень поліції. Поліцейський захід припиняється, якщо досягнуто мети його застосування, якщо неможливість досягнення мети заходу є очевидною або якщо немає необхідності у подальшому застосуванні такого заходу.

Згідно ст.30 Закону України «Про національну поліцію», поліція для виконання покладених на неї завдань вживає заходів реагування на правопорушення, визначені Кодексом України про адміністративні правопорушення та Кримінальним процесуальним кодексом України, на підставі та в порядку, визначених законом. Поліція для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення також застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, визначені цим Законом.

Відповідно до ст.31 Закону України «Про національну поліцію», поліція може застосовувати такі превентивні заходи, а саме: перевірка документів особи.

Частина 2 стаття 32 Закону України «Про Національну поліцію» встановлює, що у період дії воєнного стану та/або під час мобілізації (крім цільової) поліцейський має право вимагати в особи чоловічої статі віком від 18 до 60 років пред`явлення нею військово-облікового документа разом з документом, що посвідчує особу, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах.

Частиною 1 статті 260 КУпАП встановлено, що у випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 262 КУпАП адміністративне затримання провадиться органами внутрішніх справ (Національною поліцією) - при вчиненні злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі поліцейського.

Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.

Згідно із ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Незважаючи на невизнання вини, вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №351405 від 15 грудня 2024 року, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, з якого вбачається, що ОСОБА_1 15 грудня 2024 року, о 09-20год. у м. Синельникове на вул. Миру, неподалік будинку №37на вимогу надати документи, не виконав законну вимогу та здійснив вираження в грубій формі на адресу поліцейських;

-протоколом про адміністративне затримання №044582 від 15 грудня 2024 року, відповідно до якого ОСОБА_1 затримано о 09-30год. 12 грудня 2024 року у зв`язку із вчиненням правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП для припинення адміністративного правопорушення та для складання протоколу про адміністративне правопорушення;

- письмовим рапортами поліцейських Устименко А. та Михальчука Д., які зазначили, що 15 грудня 2024 року, приблизно о 09-30год. у м. Синельникове по вул. Миру, неподалік будинку 37 під час патрулювання екіпажом «Факторія 153» було помічено особу, яка рухалась у пішому порядку, та при появі патрульного автомобіля почала помітно нервувати та різко змінив напрямок руху. У зв`язку з чим було прийнято рішення згідно ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» перевірити документи у вищевказаної особи. Підійшовши до особи, працівниками поліції, представившись, повідомили причину вимоги надання документів, на що чоловік почав агресивно себе поводити, виражатись нецензурною лайкою та ігнорувати законні вимоги поліцейського щодо перевірки документів. У подальшому чоловікові було неодноразово повідомлено про відповідальність за ст. 185 КУпАП та попереджено про можливість застосування фізичної сили та спецзасобу «кайданки» згідно ст. 44 Закону України «Про національну поліцію» та ст. 45Закону України «Про Національну поліцію» на підставі затримання особи для складання адміністративних матеріалів, припинення правопорушення та доставлення особи до приміщення СРУП, оскільки скласти адміністративні матеріали на місці події не надалось можливим, що виражалось у невиконанні законної вимоги. При доставленні особи до приміщення СРУП чоловіка було встановлено, як ОСОБА_1 . Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 від надання пояснень відмовився, йому було роз`яснено права згідно ст. 286 КУпАП та ст.ст. 63,58 Конституції України;

- поясненнями ОСОБА_1 , який в судовому засіданні не заперечував факт ненадання документів працівникам поліції та висловлення на їх адресу в грубій формі;

- відеозаписом нагрудної камери працівника поліції на якому зафіксовано факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, зокрема відеозапис містить момент роз`яснення одним із поліцейських підстав перевірки документів це ст. 32 Закону України «Про національну поліцію», не виконання ОСОБА_1 законної вимоги надати документи для перевірки, що в свою чергу супроводжувалось висловленнями на адресу поліцейських в грубій формі;

З досліджених доказів судом встановлено, що вимога працівників поліції була законною та ґрунтується на положеннях Закону України «Про Національну поліцію», відтак ОСОБА_1 був зобов`язаний її виконати, однак він знехтував цим, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 185 КУпАП.

Суд зауважує, що з відеозапису з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що ОСОБА_1 усвідомлював факт спілкування саме з працівником поліції, як під`їхали до нього на службовому автомобілі, були у службовій формі та пред`явили ОСОБА_1 своє посвідчення, при цьому поліцейські неодноразово вимагали у нього надати документи, однак ОСОБА_1 цілеспрямовано, свідомо, умисно документи не надав. Суд зауважує, що наданий ОСОБА_1 відеозапис подій 15.12.2024 року не спростовую, факту вчинення ним правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.

На думку суду, вказані ОСОБА_1 порушення з боку поліцейських, а саме не надання для повного ознайомлення документів поліцейськими, не зазначення причин перевірки документів, спростовуються наданими суду доказами по справі про адміністративне правопорушення та зводяться до уникнення адміністративної відповідальності за ст.185 КУпАП.

Таким чином, наявні у справі докази, у своїй сукупності поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, та узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).

Згідно зі ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Ураховуючи обставини вчинення адміністративного правопорушення, суд вважає за можливе накласти ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 136 грн. та вважає, що таке стягнення є доцільним для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.

Відтак, з ОСОБА_1 у дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605,60 грн., оскільки судом не встановлено підстав для звільнення від сплати цього збору.

Керуючись ст. 9, 23, 40-1, 185, 252, 283-285, 294 КУпАП, ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд

п о с т а н о в и в:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, і застосувати вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8 (восьми) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 136 (сто тридцять шість) грн. 00 коп., на користь держави: Отримувач: ГУК у Дн-кій обл/м.Син/21081100, Код ЄДРПОУ: 37988155, Банк: Казначейство України (ЕАП), Рахунок: UA258999980313040106000004587, код класифікації доходів бюджету: 21081100, найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи та інші санкції.

Стягувач : Синельниківське районне управління поліції Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області (адреса : 52500, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Виконкомівська,36).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі : Стягувач : Державна судова адміністрація України, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Кодкласифікації доходів бюджету: 22030106, судовий збір в сумі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Згідност. 307 КУпАП, штраф має бути сплаченийпорушником не пізніше як через п`ятнадцятьднів з дня врученняйому постанови про накладення штрафу, а в разіоскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцятьднів з дня повідомлення про залишенняскарги без задоволення.

Згідност. 308 цього Кодексу, у разінесплатиправопорушником штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусовоговиконання до відділудержавноївиконавчоїслужби за місцемпроживанняпорушника, роботиабо за місцезнаходженнямйого майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусовоговиконання постанови про стягнення штрафу за вчиненняадміністративногоправопорушення з правопорушникастягуєтьсяподвійнийрозмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

Суддя С. А. Форощук