Ухвала

від 27.01.2025 по справі 344/1483/25

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/1483/25

Провадження № 1-кс/344/835/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2025 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави в рамках кримінального провадження №12023090000000076 від 14.02.2023

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором в обґрунтування якого зазначив, у ході досудового розслідування встановлено, що Розпорядженням міського голови №199/1-с від 30.09.2019 ОСОБА_4 переведено на посаду директора ДМП «Івано-Франківсьтеплокомуненерго» з 30.09.2019 згідно укладеного контракту.

Відповідно до контракту з керівником підприємства, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська від 30.09.2019 ОСОБА_5 як керівник зобов`язувався здійснювати поточне керівництво підприємством, забезпечувати його прибуткову діяльність, ефективне використання й зберігання закріпленого за підприємством комунального майна, а орган управління майном зобов`язувався створювати належні умови для роботи керівника.

Згідно з умовами вказаного контракту та Статуту ОСОБА_5 зобов`язувався раціонально використовувати грошові кошти та майно підприємства.

Таким чином ОСОБА_5 , обіймаючи посаду директора ДМП «Івано-Франківсьтеплокомуненерго», відповідав за забезпечення збереження майна підприємства, був наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, тобто був службовою особою.

Незважаючи на обов`язки, покладені на ОСОБА_5 . Статутом і умовами Контракту, останній недбало поставився до їх виконання, що спричинило тяжкі наслідки за наступних обставин.

18 листопада 2021 року між ДМП «ІФТКЕ» в особі директора ОСОБА_4 , який діяв на підставі Статуту та Контракту (Замовник) і ТОВ«ІФТЕ», укладено Договір про транспортування теплової енергії №21-377(СД-000042) (далі Договір).

Відповідно до умов даного Договору виконавець ТОВ«ІФТЕ» зобов`язувалося транспортувати теплову енергію, що є власністю Замовника тепловими мережами, право користування якими передано як внесок у спільну діяльність згідно з договором про спільну діяльність від 11.02.2021 (далі - Мережі Виконавця), а Замовник зобов`язується оплатити вартість транспортування в порядку і на умовах визначених цим Договором».

Згідно з п. 2.2. Додатку №1 до Договору «Розрахунок обсягу протранспортованої теплової енергії Мережами Виконавця та обсягу втрат теплової енергії в Мережах Виконавця», обсяг втрат теплової енергії в Мережах виконавця згідно з п. 18 визначаються за формулою 29,97%, який помножено на обсяг відпущеної теплової енергії з колекторів котельні, визначеної п. 18 Додатку №4 (згідно приладу комерційного обліку теплової енергії зазначеного в п. 18 Додатку №5 Договору).

Однак директор ДМП «ІФТКЕ» ОСОБА_5 , неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, не перевіривши та не переконавшись у достовірності зазначених ТОВ «ІФТЕ» відомостей щодо обсягів втрат теплової енергії від котельні по вул.Індустріальна, 34, оскільки вони впливають на вартість послуг та їх компенсацію, не отримавши жодних підтверджуючих документів з приводу відсотків втрат теплової енергії в тепломережах від ТОВ«ІФТЕ», підписав договір Договір про транспортування теплової енергії №21-377 (СД-000042) та Додаток №1 до Договору «Розрахунок обсягу протранспортованої теплової енергії Мережами Виконавця та обсягу втрат теплової енергії в Мережах Виконавця», у якому було зазначено завідомо неправдиві відомості щодо фактичних втрат теплової енергії.

На підставі актів наданих послуг та розрахунків обсягу протранспортованої теплової енергії до Договору Замовником в особі директора ДМП«ІФТКЕ» ОСОБА_5 , із розрахункового рахунку № НОМЕР_1 , відкритого у АТ «Укрбудінвестбанк», на рахунок ДПСД ТОВ «ІФТЕ» НОМЕР_2 , що відкритий у АТ КБ «ПриватБанк», у період із 19.01.2022 по 24.10.2024 перераховано за послуги транспортування згідно договору №21-377 від 18.11.2021 грошові кошти в сумі 48784291,40 гривень, з яких 2485646,4 гривень сума фактично завищених послуг з транспортування теплової енергії, а в період із 04.02.2022 по 13.07.2022 директором ТОВ «ІФТЕ» ОСОБА_6 із розрахункового рахунку НОМЕР_2 , що відкритий у АТ КБ «ПриватБанк», компенсовано (перераховано) на рахунки ДМП «ІФТКЕ» (Замовнику) № НОМЕР_1 та НОМЕР_3 , відкриті в АТ «Укрбудінвестбанк», втрати теплової енергії від загального обсягу надходження теплової енергії в магістральні теплові мережі на загальну суму 27350000 гривень, яка фактично занижена через заниження показників втрат теплової енергії на загальну суму 2064 195,87 гривень.

Таким чином ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді директора ДМП«ІФТКЕ», будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими повноваженнями, на яку покладені обов`язки щодо зміцнення фінансового стану підприємства, ефективного використання та збереження закріпленого за очолюваним підприємством майна, діючи недбало, неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, не передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, хоч повинен був і міг їх передбачити, усвідомлюючи необхідність здійснення оплати наданих послуг з транспортування теплової енергії та отримання компенсації через втрати такої енергії, підписав: договір Договір про транспортування теплової енергії №21-377 (СД-000042) та Додаток №1 до Договору «Розрахунок обсягу протранспортованої теплової енергії Мережами Виконавця та обсягу втрат теплової енергії в Мережах Виконавця», «Акт наданих послуг №2 від 18.11.2021» та «Розрахунок обсягу протранспортованої теплової енергії в жовтні 2021 року», «Акт наданих послуг №4 від 30.11.2021» та «Розрахунок обсягу протранспортованої теплової енергії в листопаді 2021 року», «Акт наданих послуг №6 від 31.12.2021» та «Розрахунок обсягу протранспортованої теплової енергії в грудні 2021 року», Акт наданих послуг №3 від 31.01.2022» та «Розрахунок обсягу протранспортованої теплової енергії в січні 2022 року», «Акт наданих послуг №4 від 28.02.2022» та «Розрахунку обсягу протранспортованої теплової енергії в лютому 2022 року», до яких було внесено завідомо неправдиві відомості щодо фактичних втрат виробленої теплової енергії та обсягів протранспортованої теплової енергії, після чого скріпив свій підпис печаткою ТОВ «ІФТЕ», надавши їм статусу офіційних документів, що призвело до спричинення збитків комунальному підприємству суму 4549842,27 гривень.

«24» січня 2025 року директору ДМП «ІФТКЕ» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю та зареєстрованому за адресою АДРЕСА_1 , українцю, громадянину України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Причетність ОСОБА_4 до інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: матеріалами проведення тимчасових доступів до речей та документів АТ «Прикарпаття обленерго», АТ «Приватбанк», АТ «Глобус», ТОВ «Західні теплосистеми», Івано-Франківської міської ради, довідками залучених спеціалістів; вилученими звітними та розрахунковими документами; установчими документами ДМП «ІФТКЕ»; протоколами допиту свідків; висновками судових економічних експертиз; протоколами обшуків; протоколами огляду; протоколом огляду Інтернет-сторінки, іншими матеріалами кримінального провадження, в їх сукупності.

Підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, а саме ч.2 ст. 367 КК України, санкція статті якого передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від двох до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.

Вбачається, що застосування запобіжних заходів можливо при наявності ризиків. Ризик це невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства та судового розгляду подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Про існування ризику, передбаченого п. 1, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, свідчить та обставина, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні службового злочину, та усвідомлює ймовірну неминучість покарання за вчинення такого злочину у разі доведення його вини в суді.

Про існування ризику, передбаченого п. 2, а саме ОСОБА_4 , як колишній керівник комунального підприємства, володіючи відомостями про документи на підставі яких вчинено кримінальне правопорушення може їх знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Про існування ризику, передбаченого п. 3, а саме незаконно впливати на свідків, свідчить та обставина, що підозрюваному ОСОБА_4 відомі анкетні дані учасників кримінального провадження, частина свідків перебуває або перебувала у безпосередньому його підпорядкуванні, а тому, в силу професійної діяльності, особи можуть підпадати під негативний вплив підозрюваного й змінити свої показання або в подальшому відмовитися від них у судовому засіданні. Окрім цього, ОСОБА_4 може незаконно впливати на інших підозрюваних, оскільки неодноразово укладав із ними договори, в тому числі щодо видалення зелених насаджень. Відтак, є їхньою довіреною особою.

Також існує ризик, передбачений п. 4, а саме перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки ОСОБА_4 , може не з`являтися на виклик, посилаючись на різні нібито форс-мажорні чи поважні обставини, або ж симулювати хворобу.

Окрім того існує ризик, передбачений п. 5, оскільки ОСОБА_4 , може вчинити нові злочини у сфері господарської діяльності та продовжувати вчинення злочинів, у яких він підозрюється, оскільки є суб`єктом господарювання.

Враховуючи наведені ризики, які існують та є реальними вважаю, що застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов`язання чи особистої поруки буде недостатнім для запобігання ризикам та забезпечення виконання завдань кримінального провадження.

Застава є запобіжним заходом, тобто заходом процесуального примусу, метою якого є запобігання ризикам.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину визначається в межах від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При вирішенні питання про обрання підозрюваному розміру застави слід врахувати те, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, у результаті вчинення яких, в умовах складної економічної ситуації, яка викликана воєнною агресією проти нашої держави, завдано шкоди комунальному підприємству на загальну суму 4549 842, 27 грн.

З огляду на вищевикладене, сторона обвинувачення вважає за необхідним визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що буде достатньо гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та буде визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задоволити та визначити розмір застави 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В судовому засіданні підозрюваний просив зменшити розмір застави, оскільки на його утриманні перебувають двоє малолітніх дітей.

Заслухавши прокурора, підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності (ч. 2 ст. 182 КПК України).

З матеріалів клопотання вбачається, що «24» січня 2025 року директору ДМП «ІФТКЕ» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю та зареєстрованому за адресою АДРЕСА_1 , українцю, громадянину України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України.

Прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину визначається в межах від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 5 ст. 194 КПК України передбачено обов`язки, які слідчим суддею можуть бути покладені на підозрюваного.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_4 вказаного кримінального правопорушення, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, майновий стан, міцність соціальних зв`язків, раніше не судимої.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 за інкримінований злочин, характер та обставини його вчинення.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, тому з урахуванням обставин скоєння злочину, враховуючи характеризуючи дані особи підозрюваного та те, що розмір завдання збитків не може слугувати для співмірності визначення застави, тому клопотання слід задоволити частково та застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з покладенням на нього додаткових обов`язків, і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

Відповідно до ч. 6 ст. 182 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Керуючись ст.ст. 176-178, 180, 182, 183, 193-194, 196, 205, 309, 376, 395 КПК України

У Х В А Л И В:

Клопотання задоволити частково.

Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави - 10 (десять) розмірівпрожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 30 280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) грн., 00 копійок, яку необхідно внести на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області в національній грошовій одиниці (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158201720355259002000 002 265).

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 на строк до 24 березня 2025 року включно (в межах строку досудового розслідування) обов`язки:

-прибувати до слідчого, прокурора та суду за їх першою вимогою;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

-утримуватися від спілкування з свідками сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

, та роз`яснити, що в разі невиконання таких обов`язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 6 ст. 182 КПК України він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1