Рішення

від 27.01.2025 по справі 646/2228/24

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 646/2228/24

№ провадження 2/646/462/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2025 р. м. Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Шиховцової А.О.,

при секретарі судового засідання Святолуцькій К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Представник позивача ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» звернувся через підсистему «Електронний суд» до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яким просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за договором №465233-КС-001 про надання кредиту від 07.05.2023 станом на 12.02.2024, яка становить 96739,20 грн., та складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту у розмірі 34000,00 грн., суми прострочених платежів по процентах 60648,70 грн., суми прострочених платежів за комісією 2090,50 грн та сплаченийсудовий збір у розмірі 2422, 40 грн.

В обґрунтування позовнихвимог представник позивача зазначив, що 07.05.2023 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір №465233-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначений ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 07.05.2023 направлено відповідачу пропозицію (оферту) укласти договір №465233-КС-001 про надання кредиту. 07.05.2023 відповідач прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору №465233-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання за договором кредиту виконало, надало позичальнику грошові кошти в розмірі 34000,00 грн., шляхом перерахування на банківську картку позичальника. До теперішнього часу боржник свої зобов`язання за Кредитним договором №465233-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконала, а лише частково сплатила кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у розрахунку заборгованості за Договором №465233-КС-001 позичальника ОСОБА_1 , чим порушила свої зобов`язання, встановлені договором. Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором №465233-КС-001 позичальника ОСОБА_1 , відповідач на виконання умов договору, здійснила часткову оплату за Договором №465233-КС-001 на загальну суму 8930,00 грн. Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинила конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту. Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 , належним чином не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором, у боржника станом на 12.02.2024 утворилась заборгованість за кредитним договором №465233-КС-001 про надання кредиту в розмірі 96739,20 грн., та складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту у розмірі 34000,00 грн., суми прострочених платежів по процентах 60648,70 грн., суми прострочених платежів за комісією 2090,50 грн.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 01.03.2024 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін, витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію, що містить банківську таємницю, а саме: чи випускалася банківська картка № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 , інформацію за банківською карткою № НОМЕР_1 , щодо операцій зарахування від ТОВ «Бізнес Позика» на вказану картку та списання на користь ТОВ «Бізнес Позика» грошових коштів за період з 07.05.2023по 12.02.2024 включно.

24.04.2024 від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечила проти позовних вимог та просила відмовити у їх задоволенні. Зазначила, що ТОВ «Бізнес Позика» не уповноважене здійснювати господарську діяльність з переказу коштів у національній валюті без відкриття рахунків. На думку відповідача, ТОВ «Бізнес позика» обманним шляхом вчинила неправомірну дію з переказу коштів на рахунок відповідача. Відповідач зазначила, що не є зобов`язаною особою перед позивачем, оскільки жодних коштів від ТОВ «Бізнес позика» не отримувала. Відповідач зазначила, що позивачем не надано будь-яких документів, що підтверджують отримання нею коштів, не надано оригіналу та належним чином засвідченої копії договору відступлення прав вимоги, документів, що підтверджують наявність заборгованості. Пояснила, що сума у розмірі 8900 грн. була сплачена на рахунок ТОВ «Бізнес позика» помилково та підлягає поверненню.

01.07.2024 від відповідача надійшло доповнення до відзиву на позовну заяву, в якому зазначила, що діяльність ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС» містить ризики виникнення загроз національній безпеці України, тому постановою Правління Національного банку України від 26.09.2022 №208 скасовано реєстрацію ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС».

03.07.2024 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої представник зазначає, що з відзивом на позовну заяву не погоджується, вважає його необґрунтованим та таким, що не може бути взятий до уваги. Представник позивача зазначив, що до позовної заяви була додана візуальна форма послідовності дій клієнта щодо укладення Кредитного договору, у якій детально відображені всі дії ТОВ «Бізнес Позика» та Відповідача щодо укладення Кредитного договору в електронній формі у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Ця візуальна форма послідовності дій клієнта щодо укладення Кредитного договору була посвідчена директором ТОВ «Бізнес Позика» Гайворонською М.М. Кредитний договір підписаний Боржником за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між Заявником/Кредитором та Боржником/Позичальником не був би укладений. Отже, сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину. Щодо права Позивача на надання кредиту представник позивача зазначив, що до позовної заяви були додані наступні документи: копія свідоцтва про реєстрацію фінансової установи; копія виписки (витягу) з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «БІЗПОЗИКА»; копія розпорядження Нацкомфінпослуг №1593 від 11.05.2017 про видачу Товариству з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (оригінал наявний в Нацкомфінпослуг). Ліцензія видана Товариству в електронній формі. Видача паперової форми ліцензії чинним законодавством не передбачена. Відповідно до п.12 Постанови НБУ №153 від 24.12.2021 ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), видані Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України, Національним банком та діючі на день прийняття цієї постанови, є чинними та продовжують діяти після набрання чинності цією постановою. Також представник позивача надав до відповіді на відзив копію листа Національного банку України №27-008/1236 від 05.01.2023, в якому Національний банк України підтверджує, що Позивач має діючу ліцензію на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. Чинним законодавством не передбачено наявність ліцензії, як окремого документу з назвою «Ліцензія», відповідно до вимог закону, Національний банк України вносить відповідний запис до Державного реєстру фінансових установ або реєстру осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги (ст. 38 Закону). На сьогоднішній день ліцензія Товариства є чинною. Також представник позивача до відповіді на відзив надав копію листа НБУ від 15.03.2024 щодо переоформлення ліцензії ТОВ «Бізнес Позика» та копію витягу НБУ із Державного реєстру фінансових установ щодо ТОВ «Бізнес Позика». Щодо перерахування на рахунок відповідача кредитних коштів в розмірі 34 000,00 грн представник позивача зазначив, що до позовної заяви додано дві довідки, які сформовані ТОВ «ФК «Елаєнс», з яких вбачається, що позичальнику на його картку було здійснено перерахування кредитних коштів двома платежами у розмірі 25 000,00 грн та 9 000,00 грн (разом 34 000,00 грн). Вищевказані довідки були надані позивачу на підтвердження успішності проведених операцій Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Елаєнс», що надає посередницькі послуги ТОВ «БІЗПОЗИКА» з кредитування клієнтів за допомогою платіжної системи «Fondy». ТОВ «ФК «Елаєнс» надає посередницькі послуги на підставі Договору №41084239_14/12/17 про надання послуг з переказу грошових коштів (Переказ на картку) від 14.12.2017. ТОВ «Бізнес Позика» не є банківською установою, не відкриває позичальникам банківські рахунки та не випускає на ім`я позичальників банківські картки, тому перерахування кредитних коштів та зарахування платежів позичальників за Кредитними договорами здійснюється через Посередників на підставі відповідних договорів з Посередниками. За кредитними договорами укладеними позичальниками з ТОВ «Бізнес Позика, перерахування кредитних коштів Позичальникам здійснюється на вказані ними під час укладення Кредитного договору номера банківських карток. Перерахування кредитних коштів за кредитними договорами через посередників відповідає положенням ст. 6 та ст. 9 Закону України "Про електронну комерцію", а вищевказані докази перерахування кредитних коштів є належними та допустимими доказами. Представник позивача зазначив, що відповідач, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, вчинила конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту. Також, представник позивача зазначив, що розрахунок заборгованості ґрунтується на умовах кредитного договору та узгоджується з матеріалами справи. Платіж відповідача за Кредитним договором врахований у розрахунку заборгованості за кредитним договором. Сума заборгованості відповідача за кредитним договором відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором підрахована з урахуванням платежу відповідача. Відповідач не зазначила причин, з яких не погоджується з наданим позивачем розрахунком заборгованості та не скористалася правом на подачу свого розрахунку заборгованості.

В судове засідання представник позивача, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, не з`явився, в матеріалах справи міститься клопотання представника ТОВ «Бізнес позика» про розгляд справи за його відсутності, згідно якого з представник позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, подала заяву про відкладення судового розгляду. За клопотанням відповідача були відкладені судові засідання, призначені на 01.05.2024, 21.08.2024, 06.11.2024. 27.01.2025 до суду надійшло чергове клопотання про відкладення судового засідання від відповідача у зв`язку з незадовільним станом здоров`я внаслідок ракетного обстрілу поблизу місця проживання відповідача. Жодних підтверджуючих доказів до клопотання відповідачем не надано.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (ст. 55 Конституції України).

Відповідно до ст.2ЦПКУкраїни завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно п. 3 ч. 2ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.

Частиною 1ст. 44 ЦПК Українивстановлено, що особи, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У відповідності до п. 4 ч. 3ст. 223 ЦПК Україниу разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 223 ЦПК України).

Відповідно до ч. 4 ст.12ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами п. 5 ч. 4 ст.12ЦПК України визначено, що суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Беручи до уваги ч. 1 ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що сторони у справі мали достатній час скористатися своїми правами, визначеними ЦПК України на надання всіх необхідних доказів, заяв, клопотань тощо для підтримання своєї правової позиції, наданням відповідачем відзиву на позовну заяву та наданням позивачем відповіді на відзив, суд з метою недопущення невиправданого затягування розгляду справи, яка надійшла 29.02.2024, суд вважає за можливе провести судовий розгляд за відсутності відповідача.

Оскільки сторони у судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч. 2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані сторонами докази, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заперечення, викладені відповідачем, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи що 07.05.2023 між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір №465233-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

07.05.2023 ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір №465233-КС-001 про надання кредиту.

07.05.2023 ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір №465233-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-5416, на номер телефону, що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті, котрий боржником було введено/відправлено.

Таким чином, між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено Договір №465233-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 34 000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.

Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1,16086765 процентів за кожен день користування Кредитом.

Пунктом 2 Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів.

Пунктом 3 Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору.

ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 34 000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника, яку Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою про видачу коштів (або платіжним дорученням).

Доводи відповідача про те, позивачем не надано доказів того, що Договір №465233-КС-001 про надання кредиту укладено саме з ним, шляхом обміну електронними повідомленнями, спростовуються матеріалами справи.

Зокрема, відомостями зазначеними у Паспорті споживчого кредиту, з яким відповідач був ознайомлений та підписав його одноразовим ідентифікатором «UA-5416».

Будь-яких доказів на спростування цих обставин відповідачем не надано.

Доводи відповідача про те, що позивачем не надано доказів надання саме відповідачу кредитних грошових коштів у сумі 34 000,00 грн, не знайшли свого підтвердження, оскільки з наданих позивачем довідок від 22.02.2024 ТОВ ФК «Елаєнс» вбачається, що 07.05.2023 позичальнику ОСОБА_1 на її картку № НОМЕР_1 було здійснено перерахування кредиту двома платежами 25 000,00 грн та 9 000,00 грн через платіжну систему «FONDY».

Щодо заперечень відповідача щодо неможливості права позивача на надання коштів у позику суд зазначає, що згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, має ідентифікаційний код юридичної особи 41084239 та місцезнаходженням юридичної особи вказано Україна, 01133, м. Київ, б. Лесі Українки, буд.26, оф.411.

Як вбачається з розпорядження №1593 від 11.05.2017, винесеного Національною комісією що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» видано ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг, а саме на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. Також позивачем надана копія листа Національного банку України від 05.01.2023, в якому Національний банк України підтверджує, що позивач має діючу ліцензію на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту; копія листа Національного банку України від 15.03.2024 що підтверджує те, що 14.03.2024 Національним банком України внесено запис до ДРФУ про переоформлення ліцензії ТОВ "БІЗПОЗИКА" (код за ЄДРПОУ 41084239) на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту на ліцензію на діяльність фінансової компанії з правом надання послуги - надання коштів та банківських металів у кредит.

Видача кредиту відповідачу здійснювалася кредитодавцем через партнера - ТОВ "ФК "Єлаєнс", з яким укладено договір про надання послуг з переказу грошових коштів від 14 грудня 2017 року та який має ліцензію Національного банку України на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків №21 від 20.11.2014.

Матеріалами справи доведено, що ОСОБА_1 07.05.2023 уклала кредитний договір №465233-КС-001 з ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», за умовами якого отримала в кредит кошти. Відповідач ОСОБА_1 зобов`язалася за даним кредитним договором на умовах та в строки/терміни, що визначені в них не виконала, грошові кошти та нараховані відсотки не повернула в повному обсязі. З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що сума заборгованості ОСОБА_1 за договором становить 96739,20 грн.

Наданий суду відповідачем відзив на позовну заяву не спростовує факту укладання договору, наданого суду розрахунку заборгованості та факту отримання відповідачем грошових коштів. Також, заперечення висловлені в даному відзиві відповідачем ОСОБА_1 суд оцінює критично, оскільки укладаючи угоду він був повідомлений про розмір відсотків, порядок сплати , та інші суттєві обставини договору, і добровільно уклав даний договір та користувався отриманими коштами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст.207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст.626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першоїст.1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зіст.1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1ст.1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).

Частиною 2ст.1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістомст.1056-1 ЦК Українирозмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

За правилом ч. 8ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномуст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідноз ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, тобто належним виконанням зобов`язань з боку відповідача є повернення кредиту та сплата процентів за користування ним у строки, у розмірі та валюті, як це було визначено кредитним договором.

Відповідно до ч. 2ст. 215 ЦК Українинедійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з вимогами ч.1ст. 10 ЦПК Українисуд при розгляді справи керується верховенством права. В Україні визнається і діє принцип верховенства права.Конституція Українимає найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основіКонституції Україниі повинні відповідати їй, що прямо передбачено устатті 8 Конституції України.

Відповідно до частини четвертоїстатті 42 Конституції Українидержава захищає права споживачів.

У постанові Верховного Суду від 20 липня 2022 року у справі за № 343/557/15-ц зроблено висновок: «Так, за змістом частини п`ятої статті 11, частин першої, другої, п`ятої, сьомої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній станом на 08 травня 2007 року) до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цьогоЗаконупро несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.

Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Відповідно до ч. 8ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.

Згідно зіст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Частиною третьою вищезазначеної статті (в редакції на час укладення кредитного договору) передбачено, що банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

Згідно із ч. 3ст. 13 ЦК Українине допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Отже, виходячи із принципів справедливості, добросовісності на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які банком фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги було заборонено нормативно-правовими актами.

Відповідно до правового висновку, викладеного Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-2071цс16 послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15 (провадження № 61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першоїстатті 1054 ЦК Україниє обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.»

Суд звертає увагу на те, що умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Відтак, суддя дійшов висновку щодо відмови у задоволені вимоги про стягнення з відповідача комісії за надання кредиту.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 (провадження № 61-16739св20), від 21 квітня 2021 року в справі № 677/1535/15 (провадження № 61-19356св19), від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15 (провадження № 61-16561св20), від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15 (провадження № 61-8543св20).

За таких обставин суддя дійшов висновку про задоволення позовної заяви ТОВ «Бізнес Позики» в частині стягнення прострочених платежів по тілу кредиту у розмірі 34000,00 грн. та суми прострочених платежів по процентах 60648,70 грн. та відмову у задоволенні позовної вимоги про стягнення суми прострочених платежів за комісією у розмірі 2090,50 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене вище, оскільки позовні вимоги були задоволені на 97,83% з відповідача в користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати, зокрема судовий збір у розмірі 2 369,83 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 259, 264, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» заборгованість за Договором №465233-КС-001 про надання кредиту від 07.05.2023 у розмірі 94648 (дев`яносто чотири тисячі шістсот сорок вісім) грн. 70коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» судовий збір в розмірі 2 369 (дві тисячі триста шістдесят дев`ять) грн. 83 коп.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення в порядку передбаченому п.15.5)Перехідних положень ЦПК України. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», код ЄДРПОУ: 41084239, адреса місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, оф. 411.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Суддя А.О. Шиховцова