Ухвала

від 23.01.2025 по справі 725/214/25

ПЕРШОТРАВНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІВЦІВ

Єдиний унікальний номер 725/214/25

Номер провадження 1-в/725/3/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2025 року м. Чернівці

Першотравневий районний суд м. Чернівців

в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Першотравневого районного суду м. Чернівці подання начальниці Першотравневого районного сектора філії Державної установи «Центр пробації» у Чернівецькій області про звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з набуттям засудженим статусу військовослужбовця, що перешкоджає подальшому відбуванню покарання, -

ВСТАНОВИВ:

09.01.2025 р. начальниця Першотравневого районного сектора філії Державної установи «Центр пробації» у Чернівецькій області звернулась до суду з вище вказаним поданням та просила вирішити питання про звільнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування покарання призначеного вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28.02.2020 року та зміненого ухвалою Сокирянського районного суду Чернівецької області від 29.11.2021 року, відповідно до якої засудженому змінено не відбуту частину покарання у виді 1 року 4 місяців 28 днів позбавлення волі більш м`яким покаранням у виді 1 року 4 місяців 28 днів виправних робіт по місцю роботи з відрахуванням в дохід держави 20% його заробітку.

В обґрунтуванні вказаного подання посилається на те, що 13.01.2022 року до Першотравневого РС філії Державної установи центр пробації у Чернівецькій області надійшла та була прийнята до виконання ухвала Сокирянського районного суду Чернівецької області від 29.11.2021 року про заміну засудженому ОСОБА_3 не відбутої частини покарання у виді 1 року 4 місяців 28 днів позбавлення волі більш м`яким покаранням у виді 1 року 4 місяців 28 днів виправних робіт по місцю роботи з відрахуванням в дохід держави 20% його заробітку.

ОСОБА_3 був працевлаштований та у лютому 2022 року від ТзОВ «Чернівецькі барви» надійшли копії квитанцій про відрахування в дохід держави 20 % заробітку засудженого.

12.07.2022 року, згідно повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_2 було встановлено, що громадянин ОСОБА_3 01.03.2022 року був призваний на військову службу за мобілізацією та направлений для проходження військової служби.

Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 55 від 02.03.2022 року солдат ОСОБА_3 з 02.03.2022 року зарахований до списків особового кладу військової частини та призначений на посаду курсанта відповідно до спеціальності.

Станом на 09.01.2025 року не відбута частина покарання у виді виправних робіт засудженим ОСОБА_3 становить 1 рік 3 місяця 28 днів.

Посилаючись на ч. 2 ст. 57 КК України та порядок здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов`язаних з позбавленням волі начальниця Першотравневогорайонного секторафілії Державноїустанови «Центрпробації» уЧернівецькій області просить звільнити засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання у виді виправних робіт у зв`язку з набуттям засудженим статусу військовослужбовця.

До початку судового засідання від провідного інспектора Першотравневого районного сектора філії Державної установи «Центр пробації» у Чернівецькій області надійшла заява про розгляд подання без його участі.

Засуджений ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився.

Прокурор не заперечувала проти задоволення клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 539 КПК у судове засідання викликаються засуджений, його захисник, законний представник, прокурор. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду.

Суд, дослідивши матеріали особової справи № 01/ВР/2022, вважає, що подання обґрунтоване та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до вимог п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Судом встановлено, що вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28.02.2020 року ОСОБА_3 засуджений за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та із застосуванням ст. 69 КК України йому призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі. Ухвалою Сокирянського районного суду Чернівецької області від 29.11.2021 року, засудженому змінено невідбуту частину покарання у виді 1 року 4 місяців 28 днів позбавлення волі більш м`яким покаранням у виді 1 року 4 місяців 28 днів виправних робіт по місцю роботи з відрахуванням в дохід держави 20% його заробітку.

Як встановлено із дослідженої в судовому засіданні особової справи засудженого ОСОБА_3 він був працевлаштований та у лютому 2022 року від ТзОВ «Чернівецькі барви» надійшли копії квитанцій про відрахування в дохід держави 20 % заробітку засудженого.

Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 08.03.2022 року солдат ОСОБА_3 виключений зі списку особового складу частини та направлений до м. Черкаси (4 отбр.)

Згідно листа ІНФОРМАЦІЯ_2 від 25.12.2024 року ОСОБА_3 зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 . Інформація про можливе подальше переміщення військовослужбовця ОСОБА_3 в ІНФОРМАЦІЯ_2 відсутня.

Порядок і умови виконання покарання у виді виправних робіт визначено Главою 9 КВК України, організація здійснення уповноваженим органом з питань пробації наглядових та соціально-виховних заходів до засуджених до покарання, зокрема у виді виправних робіт, визначено Порядком здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов`язаних з позбавленням волі від 29.01.2019 № 272/5. (далі Порядок)

З аналізу вказаних нормативно правових актів слідує, що виконання покарання у виді виправних робіт здійснюється на основі участі засуджених у суспільно корисній праці і контролю за їх поведінкою відповідно до вимог КВК України уповноваженим органом пробації.

П.8 глави 1 розділу IV Порядку, передбачено, що у десятиденний строк після поставлення засудженої особи на облік (крім засуджених до ОВ) уповноважений орган з питань пробації надсилає до:

- суду, який ухвалив судове рішення стосовно засудженої особи,- повідомлення за формою, наведеною вдодатку 8до цього Порядку, а у разі заміни невідбутої частини покарання більш м`яким покаранням - до установи виконання покарань, з якої надійшли судове рішення та матеріали до нього;

- військкомату стосовно осіб, які перебувають на військовому обліку та підлягають призову на строкову службу, повідомлення, форма якого наведена вдодатку 9до цього Порядку;

- підрозділів інформаційно-аналітичної підтримки територіальних органів Національної поліції України - повідомлення про засуджену особу, форма якого наведена вдодатку 10до цього Порядку (далі - повідомлення), та вимогу, форма якої наведена вдодатку 11до цього Порядку.

Відповідно до п. 12 глави 2 розділу VІІІ Порядку стосовно засудженого до ВР, який після винесення судового рішення призваний на військову службу уповноважений орган з питань пробації протягом трьох діб з моменту отримання витяг з наказу про призов на військову службу надсилає до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений до ВР відбуває покарання, клопотання про звільнення такого засудженого від відбування покарання відповідно дочастини другоїстатті 57 КК України, при цьому до вирішення зазначеного питання судом відбування покарання призупиняється.

Разом з тим, питання проходження військової служби регулюються Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу", стаття 1 якого передбачає, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає, зокрема, виконання військового обов`язку в запасі, проходження служби у військовому резерві, дотримання правил військового обліку. Від виконання вищевказаного військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу у зв`язку з мобілізацією" та звільнення з військової служби у зв`язку з демобілізацією проводяться в порядку, визначеному Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", статтею 22 якого визначено такий обов`язок громадян як з`являтися за викликом до військових комісаріатів для постановки на військовий облік та визначення призначення на воєнний час.

Згідно із статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" визначено перелік військовозобов`язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, серед таких підстав не зазначено військовозобов`язаних громадян, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення злочину невеликої або середньої тяжкості, у тому числі із звільненням від відбування покарання.

Разом з тим, згідно ч. 2ст. 57 КК України покарання у виді виправних робіт не застосовується до військовослужбовців.

Ч. 1 ст. 8 КПК України, унормовуючи обов`язок суду при вирішенні справи керуватися принципом верховенства права, окремо акцентує увагу на визначенні суті цього принципу: «людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави».

Кримінальний кодекс України, Кримінальний процесуальний кодекс України та Кримінально-виконавчий кодекс Українине регулюють питання заміни покарання у виді виправних робіт засудженим, які стали військовослужбовцями, так само і звільнення від подальшого відбування такого покарання, чи зупинення виконання вироку, таким чином, має місце прогалина в законі, вирішення якої можливе шляхом застосування аналогії Закону.

Діючі норми Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, Кримінального виконавчого кодексу України регламентують питання звільнення від покарання певних категорій осіб з урахуванням зміни їх статусу після засудження.

Кримінальний кодекс України містить категоричну заборону застосовувати відносно військовослужбовців такий вид покарання, як виправні роботи.

Вказаний вид покарання не має аналогу серед спеціальних видів покарань, які можуть бути призначені чи застосовані відносно військовослужбовців згідно Х розділу КК України.

Наявність спеціального суб`єкта - військовослужбовець - вимагає специфіки застосування до такої категорії осіб не лише певної процедури судового провадження, а і самих покарань, які полягають у тимчасовому обмеженні прав військовослужбовців в умовах проходження ними військової служби.

Як зазначалося вище, ч.2 ст. 57 КК України має пряму заборону застосовувати виправні роботи до військовослужбовців, разом з тим, вказана норма забороняє це робити і відносно вагітних жінок, жінок, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною, до непрацездатних осіб, щодо осіб, які не досягли 16 років і т.д.

При цьому, ч.3 ст. 57 КК України передбачає заміну даного виду покарання особам, що після постановлення вироку стали непрацездатними на штраф, а ч. 6 ст. 42 КВК України передбачає можливість дострокового звільнення від відбування покарання жінок, що стали вагітними.

Враховуючи ту обставину, що законодавець передбачив шляхи вирішення питання щодо покарання у виді виправних робіт відносно певних категорій осіб, які в силу виняткових обставин набули додаткових спеціальних (особливих) ознак, передбачених в статті Загальної частини для осіб, відносно яких не може бути призначений (застосований) певний вид покарання, суд вважає можливим застосувати Аналогію Закону в частині використання вказаної процедури для усунення законодавчої прогалини, щодо засуджених до виправних робіт осіб, які стали військовослужбовцями до повного відбуття покарання.

На переконання суду, найбільш сприятливою для засудженого буде використання процедури дострокового звільнення від подальшого відбування покарання, так як заміна виправних робіт штрафом вимагає від засудженого набуття засудженим додаткових ознак, крім тих, які ним вже набуті, крім того, заміна засудженому виправних робіт на штраф буде погіршувати його становище в порівнянні з достроковим звільненням від подальшого відбування покарання.

З огляду на викладене та неможливість подальшого відбування засудженим ОСОБА_3 покарання у виді виправних робіт в зв`язку з проходженням ним військової служби, суд вважає за необхідне звільнити його від відбування цього покарання.

На підставі вище викладеного та керуючись ст. ст. 41, 42, 43 КВК України, ст. ст. 537, 539 України, суд, -

УХВАЛИВ :

Подання начальниці Першотравневогорайонного секторафілії Державноїустанови «Центрпробації» уЧернівецькій області про звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з набуттям засудженим статусу військовослужбовця, що перешкоджає подальшому відбуванню покарання задовольнити.

Достроково звільнити засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від невідбутої частини покарання у виді 1 рік 3 місяця 28 днів виправних робіт з відрахуванням щомісячно в дохід держави 20% його заробітку, яке призначено ухвалою Сокирянського районного суду Чернівецької області від 29.11.2021 року на підставі ст. 82 КК України, у зв`язку з набуттям засудженим статусу військовослужбовця, що перешкоджає подальшому відбуванню покарання.

Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом семи діб з дня її оголошення.

Суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці ОСОБА_1