Рішення

від 27.01.2025 по справі 521/15404/24

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/15404/24

Провадження №2-о/709/86/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2025 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Ганошенка С.А.,

за участі секретаря судового засідання Довгань Ж.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Малиновського районного суду м. Одеси цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Хаджибейська районна адміністрація Одеської міської ради в особі Управління соціального захисту населення у Хаджибейському районі м. Одеси, Міністерство оборони України, військово частина НОМЕР_1 , ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - заявник) звернулася до Малиновського районного суду м. Одеси із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

В обґрунтування вказаної заяви зазначалося, що заявник проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в складі сім`ї. В період спільного проживання у заявниці і ОСОБА_3 народилася спільна дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, однак під час виконання дій передбачених законом та військовими операціями, загинув. Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть причина смерті ОСОБА_3 , пов`язана із захистом Батьківщини. Заявник впродовж спільного проживання і по день смерті ОСОБА_3 жила з ним однією сім`єю, вони виховували спільну дитину, піклувалися про дочку та онуку, спільно займалися побутом, спільно вирішували питання життєзабезпечення сім`ї, витрачаючи кошти на спільні цілі, спільно проводили дозвілля, святкували дні народження та інші події. З часу проживання у сім`ї ОСОБА_3 заявник виконувала обов`язки дружини, а він виконував обов`язки чоловіка та батька. ОСОБА_3 турбувався про заявника, забезпечував її та дитину матеріально. Вони були пов`язані спільним побутом, одним місцем проживання, спільним бюджетом. Як заявник, так і ОСОБА_3 відповідально ставилися до виховання та навчання дочки, в однаковій мірі цікавилися проблемами своєї дитини. Вони разом працювали задля сім`ї, робили ремонти, покращували благоустрій спільного проживання. Встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу надасть заявнику змогу реалізувати соціально-економічні права, зокрема пов`язані із отриманням соціальних виплат, пенсій, пільг, субсидій, грошової компенсації (допомоги), у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 , а також надання статусу члена сім`ї загиблого захисника. На підставі викладеного, посилаючись на приписи законодавства заявник просить суд встановити факт її проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 з 2013 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 25 вересня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку окремого провадження.

Хаджибейська районна адміністрація Одеської міської ради в особі Управління соціального захисту населення у Хаджибейському районі м. Одеси надіслала листа від 24.01.2025 року, в якому просить суд розглянути справу без участі їх представника.

Міністерство оборони України та військова частина НОМЕР_1 повідомлені вчасно та належним чином, заяв та клопотань про відкладення суду не надавали, про причини неявки не повідомили.

ОСОБА_2 надіслала до суду заяву, в якій просить суд розглянути справу за її відсутності, задовольнити вимоги заявниці.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2024 року залучено до участі у справі в якості заінтересованих осіб Міністерство оборони Укрраїни та військову частину НОМЕР_1 .

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 15 січня 2025 року залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи ОСОБА_2 .

Представник заявниці адвокат Борсук Є.Г. в судовому засіданні заяву підтримала та просила її задовольнити з підстав викладених у ній.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 , показала, що ОСОБА_1 жила з чоловіком разом близько 27-28 років, народили спільну дитину ОСОБА_5 . Виховували дитину, святкували разом. Вони сусіди з заявником, часто допомагали один одному. Разом ремонтували квартиру, купували продукти та речі домашнього вжитку, побутову техніку. У лютому 2023 року ОСОБА_3 приїзджав зі служби у відпустку. В кінці 2023 року вона дізналася, що ОСОБА_3 загинув і його поховали після впізнання.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , показала, що знає заявницю та її чоловіка понад 25 років, вони спільно купили квартиру, проводили там облаштування та ремонт, купляли спільно хатні речі. Мають спільну дочку ОСОБА_5 . Дізналася від заявниці, що її чоловік загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 , була на похованні. Організацією похорон займалася заявниця.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , показала, що знає заявницю та її чоловіка понад 20 років, вона проживає по сусідству з ними. Дружили весь цей час сім`ями, спільно проводили вільний час. Заявник та її чоловік спільно проводили ремонтні роботи у квартирі, купляли речі та продукти, виховували доньку.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Судом встановлені наступні обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

Згідно з довідкою Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради від 07 квітня 2023 року № Т7-57013-ф/л, заявник зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 05.02.1997року. ОСОБА_3 також зареєстрований за цією ж адресою з 05.02.1997 року (а.с. 15).

Між заявницею та ОСОБА_3 було укладено шлюб 26.11.1988 р.н., про що видано свідоцтво про укладення шлюбу НОМЕР_2 (а.с. 26).

11 січня 2011 року шлюб було розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу НОМЕР_3 (а.с. 24).

Заявниця та її чоловік спільно купили квартиру за адресою: АДРЕСА_1 згідно договору № 19163 купівлі-продажу нерухомого майна від 21.01.1997 року (а.с. 17-20).

Згідно довідки № 345 від 26.04.2022 року, виданою військовою частиною НОМЕР_1 , молодший сержант ОСОБА_3 перебував на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 01.03.2022 року (а.с. 11).

Згідно лікарського свідоцтва про смерть № 276 від 15.05.2023 року ОСОБА_3 загинув біля с. Новобахмутівка Ясинуватського району Донецької області внаслідок травматичної ампутації правої нижньої кінцівки та вибухової травми. Датою смерті зазначено ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 21-22).

Смерть ОСОБА_3 підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_4 (а.с. 25).

Заявник не може реалізувати свої соціально-економічні права, зокрема пов`язані із отриманням соціальних виплат, пенсій, пільг, субсидій, грошової компенсації (допомоги), у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 , а також надання статусу члена сім`ї загиблого захисника.

Суд не вбачає спору про право, оскільки від приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Одеської області Горбачук Г.Б. надійшла довідка № 7/02-14 від 24.01.2025 року щодо надання відомостей стосовно спадкоємців по спадковій справі, в якій зазначено, що 19.05.2023року було заведено спадкову справу № 17/2023 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 . Спадкоємець ОСОБА_2 є спадкоємцем за законом (І черга), яка прийняла спадщину.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

На підставі п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15000000,00 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Так відповідно до п. 4 ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» вказано, що у випадках, зазначених у пп. 1-3 п. 2 ст. 16 цього Закону, зокрема, в разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають, зокрема, жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили.

За ч. 3 ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.

На підставі ч. 1 ст. 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які самі одержували будь-яку пенсію, мають право перейти на нову пенсію.

Вказані вище норми дають підстави стверджувати, що ані положення Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», ані положення Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» ані Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не дають визначення поняття сім`ї та члена сім`ї військовослужбовця.

Водночас, згідно із ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України (далі - СК) сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно із абз. 5 п. 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї» членами сім`ї військовослужбовця є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

Суд встановив, що заявник перебувала тривалий час у офіційних шлюбних відносинах із ОСОБА_3 , а після розірвання шлюбу 11.01.2011року продовжували фактичні шлюбні відноситни, спільно проживали за однією адресою, були пов`язані спільним побутом, мали спільний бюджет та взаємні права й обов`язки, піклуючись один про одного, разом виховували народжену у них дитину.

Натомість, суд зазначає, що спору з приводу призначення та виплати одноразової грошової допомоги за загиблого військовослужбовця на теперішній час немає.

Суд дійшов висновку, що в разі відсутності відмови у призначенні та виплаті заявнику одноразової грошової допомоги за загиблого військовослужбовця та відповідно спору про таке право, то суд повинен розглянути заяву про встановлення юридичного факту віднесення заявника до кола членів сім`ї загиблого військовослужбовця за правилами цивільного судочинства в окремому провадженні, оскільки за законом встановлення такого факту породжує юридичні наслідки; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати такий документ, що посвідчує даний факт; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22 серпня 2018 року по справі № 644/6274/16.

Таким чином, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30 травня 2018 року по справі № 761/16799/15-ц.

Чинне ж цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції цивільного суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства.\

Отже, юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 18 січня 2024 року по справі № 560/17953/21.

Таким чином справи про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу із загиблим військовослужбовцем підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства незалежно від мети звернення до суду (зокрема, підтвердження соціального статусу для призначення та виплати одноразової грошової допомоги сім`ї військовослужбовця) і наявності в заявника певних цивільних прав та обов`язків чи виникнення публічно-правових спорів із суб`єктами владних повноважень.

Беручи до уваги вищенаведене, досліджені у судовому засіданні докази, що з достовірністю підтверджують факт постійного проживання заявника із ОСОБА_3 однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, а також те, що в іншій спосіб, ніж в судовому порядку, заявник позбавлена можливості встановити юридичний факт, суд дійшов висновку про достатність підстав для встановлення даного факту та задоволення заяви, оскільки іншим чином встановити його неможливо, а встановлення даного факту необхідне заявнику для оформлення своїх соціально-економічних прав.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259, 263-265, 293, 315-317, 319, 430 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Хаджибейська районна адміністрація Одеської міської ради в особі Управління соціального захисту населення у Хаджибейському районі м. Одеси, Міністерство оборони України, військово частина НОМЕР_1 , ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу - задовольнити.

Встановити фактпостійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сім`єю без реєстрації шлюбу більше п`яти років, а саме з 2013 року по ІНФОРМАЦІЯ_5 , до дня його смерті.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Повний текст судового рішення виготовлено 27.01.2025 року.

Суддя Сергій ГАНОШЕНКО