Постанова

від 28.01.2025 по справі 517/108/25

ФРУНЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 517/108/25

Провадження № 3/517/88/2025

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2025 року с-ще Захарівка

Суддя Фрунзівського районного суду Одеської області Меєчко О.М., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючого, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , за вчинення правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, ч. 1 ст. 185-10 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До Фрунзівського районного суду Одеської області одночасно надійшло два матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, ч. 1 ст. 185-10 КУпАП.

Протокол складений інспектором прикордонної служби 1 категорії (начальником спеціального приміщення) ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_2 .

Постановою суду від 27 січня 2025 року справи про адміністративні правопорушення № 517/108/25, провадження № 3/517/88/2025 та № 517/109/25, провадження № 3/517/89/2025 щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, ч. 1 ст. 185-10 КУпАП, об`єднано в одну справу, якій присвоєний єдиний унікальний номер 517/108/25 (а.с. 13).

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ПдРУ № 000228Е від 16 січня 2024 року вбачається, що 16 січня 2025 року біля 06 год 00 хв., на західній околиці с. Василівка Роздільнянського району Одеської області, на відстані до 5 метрів від лінії державного кордону, під час подолання контролюючих засобів, було виявлено ОСОБА_1 , який в групі осіб, а саме з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , намагався перетнути державний кордон на вихід з України до Р.Молдова на напрямку с. Василівка (Україна) с. Колосове (РМ) поза пунктом пропуску, в пішому порядку. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 9 ЗУ «Про державний кордон України» та вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 204-1 КУпАП (а.с. 1).

Крім цього, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ПдРУ № 000232Е від 16 січня 2025 року вбачається, що 16січня 2025року біля06год 00хв.,на західнійоколиці с.Василівка Роздільнянськогорайону Одеськоїобласті,на відстанідо 5метрів відлінії державногокордону,було виявлено ОСОБА_1 ,який здійснивзлісну непокорузаконній вимозівійськовослужбовців зіскладу прикордонногонаряду «Прикордоннийпатруль»,а самена неодноразовузаконну вимогусолдата ОСОБА_5 зупинитись ОСОБА_1 почав тікатита тількипісля восьмипопереджувальних постріліввгору,зупинився.Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ч. 2 ст. 23, ст. 34 ЗУ «Про державну прикордонну службу України» та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185-10КУпАП (а.с. 16).

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив (зв.а.с. 1, 16). Також, у матеріалах справи містяться власноручно написані ОСОБА_1 заяви про розгляд справи у його відсутність, в яких він зазначив, що вину у вчинених адміністративних правопорушеннях визнає повністю та повідомлений про розгляд справи у приміщенні Фрунзівського районного суду Одеської області (а.с. 8, 23).

Крім того, інформація щодо дати, часу та місця розгляду справи була розміщена на офіційному вебсайті Фрунзівського районного суду Одеської області, що дозволяло ОСОБА_1 самостійно її переглянути.

За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

При розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, частиною третьою статті 178, статями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою.

Частиною 2 ст. 277 КУпАП визначено, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 42-2, частиною першою статті 44, статтями 41-1, 106-1, 106-2, 162, 172-10 - 172-20, 173, 173-1, 173-2, 178, 185, частиною першою статті 185-3, статтями 185-7, 185-10, 188-22, 203-206-1, розглядаються протягом доби.

Отже, ураховуючи закінчення строку розгляду справи, визначеного ч. 2 ст. 277 КУпАП, який є усічений та не підлягає продовженню та те, що ОСОБА_1 був обізнаний про складання відносно нього протоколів про адміністративні правопорушення та повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надходило, а також беручи до уваги те, що при розгляді справи про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 185-10 КУпАП та ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за його відсутності.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні даних правопорушень підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколами про адміністративні правопорушення серії ПдРУ № 000228Е від 16 січня 2025 року та серії ПдРУ № 000232Е від 16 січня 2025 року, з яких вбачаються дані про його особу, дату, час, місце та обставини скоєних ОСОБА_1 правопорушень, які підписані останнім без будь-яких зауважень щодо їх змісту (а.с. 1, 16); рапортом інспектора прикордонної служби 1 категорії (начальника спеціального приміщення) ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_2 від 16 січня 2025 року, згідно якого він 16 січня 2025 року біля 06 год 00 хв. будучи в прикордонному наряді «ПП» на напрямку с. Василівка (Україна) с. Колосове (РМ), на відстані до 5 м від лінії державного кордону, виявив 3 громадян України, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , які намагалися здійснити незаконний перетин державного кордону України з Республікою Молдова на вихід з України поза пунктом пропуску, в пішому порядку. В ході виявлення ОСОБА_1 здійснив злісну непокору законній вимозі військовослужбовців зі складу прикордонного наряду, а саме на неодноразову законну вимогу зупинитись, він почав тікати та тільки після восьми попереджувальних пострілів, зупинився (а.с. 2, 17); схемою місцевості виявлення правопорушення від 16 січня 2025 року, з якої встановлено, що 16 січня 2025 року о 06 год 00 хв. прикордонним нарядом «ПП» поблизу с. Василівка Роздільнянського району Одеської області, на відстані до 5 м від лінії державного кордону, було виявлено 3 громадян України, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Напрямок руху виявленої групи з с. Василівка (Україна) в напрямку с. Колосове (Р.Молдова) на вихід з України, в обхід встановлених пунктів пропуску через державний кордон України. В ході виявлення один із чоловіків здійснив злісну непокору законній вимозі військовослужбовців зі складу прикордонного наряду, а саме на неодноразову законну вимогу зупинитись, він почав тікати та тільки після восьми попереджувальних пострілів, зупинився (а.с. 3, 18); письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 16 січня 2025 року, згідно яких він власноручно вказав, що в соціальній мережі «Тік Ток» натрапив на канал під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », в якому продавали інструкції для людей бажаючих незаконно виїхати за кордон. Георгій надавав маршрут в месенджері «Telegram» та список речей, котрі потрібно було купити для перетину держаного кордону. За інструкціями Георгія він прибув із м. Київ до м. Одеса. Далі в м. Одеса він та інші чоловіки замовили автомобіль таксі та поїхали до с. Кошарка Роздільнянського району Одеської області. Однак до вказаного населеного пункту вони не доїхали та водій висадив їх раніше. Звідти вони йшли до кордону біля 15 годин та при спробі перетину кордону були затримані біля огорожі, котру намагалися перелізти. Претензій до працівників прикордонної служби не має (а.с. 4).

Отже, винність ОСОБА_1 підтверджується сукупністю належних та допустимих доказів, повно та всебічно досліджених судом, отриманих з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного, та є такими, що не викликають сумніву.

Відповідно додиспозиції ч.2ст.204-1КУпАП передбаченавідповідальність заперетинання абоспробу перетинаннядержавного кордонуУкраїни будь-якимспособом позапунктами пропускучерез державнийкордон Україниабо впунктах пропускучерез державнийкордон Українибез відповіднихдокументів абоз використаннямпідробленого документачи таких,що містятьнедостовірні відомостіпро особу,чи бездозволу відповіднихорганів влади,вчинене групоюосіб абоособою,яку протягомроку булопіддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Диспозиція статті має бланкетний характер, у зв`язку з чим встановлення складу адміністративного правопорушення регулюється спеціальним нормативним актом, що регулює порядок перетинання державного кордону України, яким є Закон України «Про державний кордон України».

За змістом ч.ч. 1-3 ст. 9 Закону України «Про державний кордон України» перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.

Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, автомобільних і пішохідних шляхах, в аеропортах (аеродромах), морських і річкових портах, включаючи частину їх акваторії (захищена повністю або частково огороджувальними гідротехнічними спорудами чи об`єктами природного походження), з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, на якій здійснюються прикордонний, митний контроль, інші види контролю і пропуск через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна. Положення про пункти пропуску через державний кордон України затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно із положеннями ст. 12 Закону України «Про державний кордон України» пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в`їзду на територію України або виїзду з України.

Відповідно до абзацу першого п. 2 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57, перетинання громадянами України державного кордону здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю, якщо інше не передбачено законом, за одним з таких документів, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну: 1) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; 2) дипломатичний паспорт; 3) службовий паспорт; 4) проїзний документ дитини (чинний протягом строку, на який він виданий); 5) посвідчення особи моряка; 6) посвідчення члена екіпажу.

Згідно Переліку міст і районів, на території яких установлюються контрольовані прикордонні райони, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 1998 року № 1199 (із подальшими змінами) «Про контрольовані прикордонні райони» в Одеській області таким, серед інших, є увесь Роздільнянський район, де запроваджений прикордонний режим.

Відповідно до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» 24 лютого 2022 року на території Україні запроваджено воєнний стан, який діє по теперішній час.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).

Окрім того, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 в Україні запроваджено загальну мобілізацію, що передбачає здійснення визначених Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходів, зокрема, обмеження виїзду чоловіків віком 18-60 років за кордон.

Суд наголошує на тому, що згідно матеріалів справи ОСОБА_1 (чоловік призовного віку, мешканець м. Біла Церква Білоцерківського району Київської області), особа якого встановлена згідно паспорту громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 виданого 20 травня 2016 року органом 3210, який мав останній при собі, був виявлений прикордонниками 16 січня 2025 року о 06 год 00 хв. на відстані до 5 м від лінії державного кордону, поблизу с. Василівка Роздільнянського району Одеської області (в районі у якому запроваджений прикордонний режим).

Отже, зазначене вище, а саме місце та час виявлення ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 прикордонним нарядом, близькість перебування його від лінії державного кордону, в сукупності з іншими дослідженими доказами, свідчить про умисні дії останнього спрямовані на спробу незаконного перетину державного кордону України поза пунктом пропуску, групою осіб.

Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 23 ЗУ «Про державну прикордонну службу України» законні вимоги і розпорядження військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України, які відповідно до їх службових повноважень залучені до оперативно-службової діяльності, є обов`язковими для виконання громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, посадовими і службовими особами.

Згідно із ст. 34 ЗУ «Про державну прикордонну службу України» непокора або опір законним вимогам військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України, неправомірне втручання в їх законну діяльність тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Диспозиція ч. 1 ст. 185-10 КУпАП передбачає відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в`їзду-виїзду, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив наступні адміністративні правопорушення:

- адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, а саме: спроба перетинання державного кордону України поза пунктом пропуску через державний кордон України, вчинене групою осіб;

- адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185-10 КУпАП, а саме: злісна непокора законній вимозі працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, відношення до скоєного правопорушення, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 за вчинення ним даних правопорушень, суд визнає його щире розкаяння. Обставини, що обтяжують його відповідальність судом не встановлені.

У відповідності до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

За порушення ч. 1 ст. 185-10 КУпАП передбачена відповідальність шляхом накладення штрафу на осіб у розмірі від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти відсотків заробітку, або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб.

Санкція ч. 2 ст. 204-1 КУпАП передбачає накладення штрафу на осіб в розмірі від п`ятисот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.

У даному випадку адміністративне стягнення до ОСОБА_1 необхідно застосовувати в межах ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, оскільки санкція за даною статтею є більш суворою.

На підставі викладеного вище, з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП та ураховуючи обставини вчинених ОСОБА_1 правопорушень, які вчинені в період дії воєнного стану, дані про його особу, який свою вину у вчиненні правопорушень визнав, його відношення до скоєного суд, з метою виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненням як ним, так іншими особами нових правопорушень, дійшов до висновку про можливість застосування щодо нього адміністративного стягнення у виді штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Отже, з ОСОБА_1 також підлягає стягненню судовий збір в сумі 605 грн 60 коп., сплата якого передбачена п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 36, 185-10, 204-1, 283, 284 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючого, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, ч. 1 ст. 185-10 КУпАП та на підставі ст. 36 КУпАП застосувати до нього адміністративне стягнення у виді у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 10200 (десять тисяч двісті) гривень.

Реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів ГУК в Од.обл./отг смт.Захарівка/21081100, код отримувача (за ЄДРПОУ) 37607526, рахунок отримувача (стандарт IBAN) UA218999980313070106000015672.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,зареєстрованого заадресою: АДРЕСА_1 ,проживаючого заадресою: АДРЕСА_2 ,не працюючого,ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Згідно із статтею 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, тобто 20400 гривень, що передбачено ст. 308 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги через Фрунзівський районний суд Одеської області до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Постанова може бути пред`явлена до виконання на протязі трьох місяців з дня її винесення.

Суддя: