Ухвала

від 28.01.2025 по справі 503/1101/24

КОДИМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 503/1101/24

Провадження №1-кп/503/40/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2025 року Кодимський районний суд Одеської області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кодима кримінальне провадження за клопотанням прокурора Подільської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження № 12013170110000105 від 12.01.2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, у зв`язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності,

сторони кримінального провадження: прокурор ОСОБА_3 , потерпіла ОСОБА_4 ,

встановив:

Прокурор звернувся до суду з вище зазначеним клопотанням посилаючись на те, що відділення №2 СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області проводило досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12013170110000105 від 12.01.2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України. В ході досудового розслідування проведено слідчі та розшукові дії направленні на розкриття кримінального правопорушення, однак встановити особу причетну до його вчинення не виявилось можливим. Тому повідомлення про підозру у вказаному кримінальному провадженні не здійснювалось. На теперішній час строк давності притягненнядо кримінальноївідповідальності, передбачений ст. 49 КК України, за даним кримінальним правопорушенням закінчився. У зв`язку з чим прокурор просить суд закрити кримінальне провадження № 12013170110000105 від 12.01.2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, у зв`язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

В судовому засіданні прокурор підтримав подане ним клопотання та просив задовольнити з викладених в ньому підстав.

Потерпіла ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, про причини свого неприбуття не повідомила, про час, дату і місце судового засідання була своєчасно повідомлена у порядку встановленому ч.1 і ч.8 ст. 135 КПК України, а саме шляхом надіслання поштою судової повістки про виклик, про що в сукупності свідчить роздруківка з офіційного веб-сайту АТ «Укрпошта» про результат надсилання поштою рекомендованого відправлення № 0610218245822 та саме рекомендоване відправлення № 0610218245822 із судовою повісткою про виклик в судове засідання призначене на 28.01.2025 року, яке 02.01.2025 року було поштою повернуто із відміткою у довідці про причини повернення (Ф.20) про відсутність адресата за вказаною адресою, що є єдиним відомим суду місцем проживання потерпілої ОСОБА_4 , яка є матір`ю загиблого ОСОБА_5 , зазначеним у змісті в протоколі її допиту (а.п.57 матеріалів досудового розслідування). Окрім того, перед цим, суд також здійснював виклик потерпілої ОСОБА_4 судове засідання призначене раніше на 23.12.2024 року шляхом надіслання поштою судової повістки про виклик, про що свідчить рекомендоване відправлення № 0610212111050 із судовою повісткою про виклик, яке 02.12.2024 року також було поштою повернуто із відміткою у довідці про причини повернення (Ф.20) про відсутність адресата за вказаною адресою (а.с.10-11). Таким чином суд вважає, що ним були вжиті передбачені КПК України засобивиклику тасприяння явціпотерпілої якв данесудове засіданнятак ів судовезасідання,яке булопризначене допроведення раніше,але потерпілав нихне з`явилася,то судз метоюдотримання розумнихстроків розглядукримінального провадженняприходить довисновку пронеобхідність завершеннярозгляду кримінальногопровадження.Згідно положеньп.2ч.3ст.56КПК Україниучасть усудовому провадженніє правомпотерпілого,а нейого обов`язком.Аналогічний засвоєю суттювисновок викладенийу постановіКасаційного кримінальногосуду ускладі ВерховногоСуду від03червня 2020року усправі №219/10727/2013-к(провадження№ 51-707км20),якого такождотримано в постановах від 22 березня 2018 року у справі № 521/11693/16-к (провадження № 51-380км17), від 15 травня 2018 року у справі № 632/2055/15-к (провадження № 51-149км18), 27 червня 2018 року у справі № 757/666/17-к (провадження № 51-2244км18) та 01 червня 2022 року у справі № 466/6117/20 (провадження № 51-4896 км 21), та полягає в тому, що направлення поштою повістки про виклик є належним повідомленням про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали клопотання суд встановив, що 12.01.2013 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесенні відомості за № 12013170110000105 з правовою кваліфікацією за ч.2 ст. 286 КК України, за фактом того, що 11.01.2011 року ОСОБА_5 , якого було виявлено на проїзній частині дороги, отримав тяжкі тілесні ушкодження від яких в подальшому помер.

При цьому, досудове розслідування було розпочато порушенням кримінальної справи № 23201100011 за постановою начальника СВ Кодимського РВ ГУМВС України в Одеській області від 12.01.2011 року та спочатку проводилось в порядку чинного на той час КПК України (1960 року).

19.11.2012 року набрав чинності КПК України в новій редакції, згідно пункту 10 розділу ХІ «Перехідні положення» якого кримінальні справи, які на день набрання чинності цим Кодексом не направлені до суду з обвинувальним висновком, постановою про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, постановою про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, розслідуються, надсилаються до суду та розглядаються судами першої, апеляційної, касаційної інстанцій згідно з положеннями цього Кодексу.

20.04.2016 року постановою слідчого СУ ГУНП України в Одеській області у кримінальному провадженні № 12013170110000105 від 12.01.2013 року первісну правову кваліфікацію за ч.2ст.286КК України було змінено на ч.2ст.121КК України.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 121 КК України, згідно ст. 12 КК України в редакції як чинній на час його вчинення так і на теперішній час (після змін внесених Законом України від 22.11.2018 року № 2617-VIII) зазначеною нормою визначається тяжким злочином, оскільки в своїй санкції передбачало та передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі у найбільш суворому розмірі на строк до десяти років.

Відповідно до положень пункту 4 ч.1 с т.49КК України (в редакції чинній як на час вчинення кримінального правопорушення так і на теперішній час), строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за вказане кримінальне правопорушення, яке як на час його вчинення так і на теперішній час (після змін внесених Законом України від 22.11.2018 року № 2617-VIII) є тяжким злочином, становить десять років з дня його вчинення.

Згідно пункту 3-1 ч.1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров`я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.

Відповідно до пункту 1-1 ч.2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті.

В свою чергу абзацом третім ч.4 ст.284КПК України передбачено, що закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора.

Таким чином закриття кримінального провадження з наведеної вище підстави є обов`язком суду за умови одночасної наявності двох визначених для цього підстав: не встановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а також дотримання відповідної процедури.

Дослідженні судом матеріали судового провадження підтверджують те, що в рамках кримінального провадження під час досудового розслідування провадилися численні слідчі (розшукові) дії направленні на розкриття кримінального правопорушення, зокрема експертизи судово-медичну експертизу трупа № 2 в період 03.02.2011 року по 10.03.2011 року (а.п.37-39 матеріалів досудового розслідування); трасологічну експертизу №3 від 16.02.2011 року (а.п.50-55 матеріалів досудового розслідування); транспортно-трасологічну експертизу № 11/А 54 від 01.03.2011 року (а.п.68-72 матеріалів досудового розслідування); автотехнічну експертизу № 11/А-53 від 01.03.2011 року (а.п.76-82 матеріалів досудового розслідування); комплексну судово-медичну експертизу та транспортно-трасологічну експертизу в період 25.06.2011 року по 27.12.2011 року (а.п.143-156 матеріалів досудового розслідування); комісійну судово-медичну експертизу № 25 в період 23.01.2012 року по 10.05.2012 року (а.п.199-217 матеріалів досудового розслідування); додаткову комплексну комісійну судово-медичну експертизу та транспортно-трасологічну експертизу № 571/12; 17727/15-52 в період 14.11.2014 року по 15.12.2015 року (а.п.298-312 матеріалів досудового розслідування) з метою встановлення, серед іншого, обставин про механізм спричинення ОСОБА_5 тяжких тілесних ушкоджень. Водночас останньою встановлено, що тілесні ушкодження у ОСОБА_5 не є характерними для їх виникнення внаслідок ДТП, в тому числі як при ударі транспортним засобом пішохода, що знаходився в вертикальному положенні, так і при переїзді автомобілем через тіло, натомість локалізація тілесних ушкоджень у трупа ОСОБА_5 та їх морфологічні властивості, вказують на те, що вони найімовірніше утворилися від неодноразових ударних дій тупого (-их) предмету (-ів) з обмеженою контактуючою поверхнею в ділянку голови.

Однак,особу,яка вчинила кримінальне правопорушення, встановлено не було, а з моменту вчинення кримінального правопорушення минуло більше 10 років.

Водночас, за умов не встановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та у зв`язку з цим не здійснення у вказаному кримінальному провадженні повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, то відсутні підстави, передбачені ч.2-3 ст. 49 КК України, для зупинення та переривання перебігу давності.

При цьому, суд звертає увагу на ту обставину, що обсяг фактичних даних про обставини, що мають значення для даного кримінального правопорушення, встановлених на підставі зібраних доказів, вказують на відповідність діяння кваліфікації саме за ч.2 ст. 121 КК України.

Ураховуючи вище наведене суд вважає, що наявні всі передбачені підстави для закриття кримінального провадження, у зв`язку з чим клопотання прокурора про закриття кримінального провадження є обґрунтованим, а тому його необхідно задовольнити, а саме кримінальне провадження закрити.

Керуючись ст.12,49КК України, ст.284 КПК України, суд

постановив:

Клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження задовольнити.

Кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013170110000105 від 12.01.2013 року за ознаками вчинення у відношенні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, закрити на підставі пункту 3-1 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо вона не скасована, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, через Кодимський районний суд Одеської області, протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1