Вирок

від 28.01.2025 по справі 308/1358/25

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/1358/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2025 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025078170000017 від 17.01.2025 року про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.309 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнане судом доведеним.

16.01.2025 близько 13:00 ОСОБА_4 , перебуваючи неподалік сільського кладовища, що по вулиці Головній в селі Оноківці Ужгородського району Закарпатської області, а саме: біля сміттєвого баку, знайшов зіп-пакет в середині якого містилась речовина рослинного походження зеленого кольору, що містила наркотичний засіб обіг якого обмежено - канабіс масою (у перерахунку на суху речовину) 5,8839 г. В цей момент у ОСОБА_5 виник протиправний умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання вказаного наркотичного засобу для особистого вживання. Так, 16.01.2025 близько 13:00 за адресою вказаною вище, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, всупереч положенням ч. 2 ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», відповідно до якої діяльність з обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, включених до таблиці І Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 06.05.2000 N? 770, на території України забороняється, тобто діючи незаконно, з метою подальшого особистого вживання, тобто без мети збуту, привласнив зіп-пакет, всередині якого містилась речовина, рослинного походження, зеленого кольору, що містила наркотичний засіб обіг якого обмежено - канабіс масою (у перерахунку на суху речовину 5,8839 г., чим у такий спосіб придбав наркотичний засіб. Після чого ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, із 13:00 16.01.2025 до 13:51 16.01.2025, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, всупереч положенням ч. 2 ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», відповідно до якої діяльність з обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, включених до таблиці І Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000, на території України забороняється, тобто діючи незаконно, з метою подальшого особистого вживання, тобто без мети збуту, перебуваючи на вул. Головній в с. Оноківці, Ужгородського району, Закарпатської області, здійснив дії, спрямовані на забезпечення перебування у власному володінні, а саме зберігав у внутрішній кишені куртки зіп-пакет в середині якого містилась речовина, рослинного походження, зеленого кольору, що містила наркотичний засіб обіг якого обмежено - канабіс масою (у перерахунку на суху речовину) 5,8839 г., чим у такий спосіб зберігав наркотичний засіб.

Отже, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачений ч. 1 ст.309 КК України, а саме: незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів, без мети збуту.

Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом.

24.01.2025 року до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.309 КК України, у якому міститься клопотання прокурора про розгляд обвинувального акту в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту додані:

- письмова заява ОСОБА_3 складена в присутності захисника адвоката ОСОБА_6 щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою ст.302КПКУкраїни та згоди з розглядом обвинувального акту в спрощеному провадженні;

- матеріали кримінального провадження.

Як видно з наданих матеріалів, на час надходження обвинувального акту до суду щодо ОСОБА_3 не застосовано затримання після виявлення вчиненого кримінального проступку.

Ураховуючи зазначене, суд вважав можливим розглянути обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1ст.309ККУкраїни, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами частини 2 статті 381 КПК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.17КПКУкраїни особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Згідно з ч. 3 ст.381КПКУкраїни спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Відповідно до ч. 2 ст.382КПКУкраїни вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст.374КПКУкраїни у мотивувальній частині вироку зазначаються, у разі визнання особи винуватою, формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 2 ст.15ЗаконуУкраїни«Просудоустрійтастатуссуддів» суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд.

Діючи відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 17, ст. 369-371, 374, ч. 3 ст. 381, ч. 2 ст. 382КПК України, суд перевірив обставини, які встановлені органом досудового розслідування, та які не оспорюються учасниками судового провадження.

Установлені органом досудового розслідування і викладені судом обставини не оспорюються учасниками судового провадження, так як під час досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згідний з розглядом обвинувального акту за його відсутності.

Окрім того, обвинувачений ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставин.

Отже,саме зпідстав викладеногосуд дійшоввисновку продоведеність позарозумним сумнівомвинуватості ОСОБА_3 у вчиненніінкримінованого кримінальногопроступку,передбаченого ч.1 ст.309 КК України.

Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, визначеними ст. 66 КК України, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , не встановлено.

Суд уважає, що підстави застосування положень статей 69, 69-1ККУкраїни при призначенні покарання відсутні.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд ураховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.

За змістом статей 50, 65ККУкраїни особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.

Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.

З урахуванням викладених обставин по справі, тяжкості вчиненого кримінального проступку, покарання, яке передбачено за вчинений кримінальний проступок, відсутності завданої матеріальної шкоди, особистості обвинуваченого, який має середню освіту, але не працює, що вказує на відсутність сталого матеріального стану, обставину, що пом`якшує покарання та відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд уважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, шляхом призначення ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі, однак зі звільненням від його відбуття на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком.

Разом із цим суд, діючи відповідно до положень ч. 1 ст. 76 КК України, покладає на обвинуваченого ОСОБА_3 обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, а також пункти 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК України - не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням статей 65-68 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особистості обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання.

Крім того, застосування вказаних додаткових обов`язків та проходження відповідної пробаційної програми, яка передбачена для осіб, які засуджені до покарань не пов`язаних з позбавленням волі, надасть можливість ОСОБА_3 змінити прокримінальне мислення та попередити вчинення ним повторних кримінальних правопорушень, бо саме перевиховання є метою застосування покарання за вчинені особою правопорушення.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду.

Цивільний позов у рамках даного кримінального провадження не заявлено.

Питання щодо обраного запобіжного заходу.

В рамках кримінального провадження щодо ОСОБА_3 не застосовувався запобіжний захід.

Процесуальні витрати по справі.

Відповідно до ч. 2 ст.124КПКУкраїни з ОСОБА_3 слід стягнути на користь держави процесуальні витрати за проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» №СЕ-19/107-25/662-НЗПРАП від 21.01.2025, яку проведено Закарпатським НДЕКЦ МВС України, витрати на проведення якої становлять 2387,70 грн.

Речові докази

Наркотичний засіб канабіс, що в перерахунку на суху речовину становить 5,8839 грам, слід передати НОМЕР_1 прикордонному загону Державної прикордонної служби України для зберігання, використання та знищення в навчальних цілях відповідно до Порядку використання наркотичних засобів і психотропних речовин під час дресирування службових собак для розшуку таких засобів і речовин, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2009 № 831.

Арешт, накладний ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.01.2025 по справі № 308/882/25, провадження №1-кс/308/340/25, - скасувати.

Керуючись статтями 7, 17, 100, 124, 301, 302, 368-371, 374, 381, 382 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1, пунктів 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Роз`яснити ОСОБА_3 , що відповідно до ч. 1 ст. 165 КВК України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили - не обирати.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджену вартість проведення судової експертизи у сумі 2 387 гривень 70 копійок.

Арешт, накладний ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.01.2025 по справі № 308/882/25, провадження №1-кс/308/340/25, - скасувати.

Речові докази по справі, а саме:

- канабіс, що в перерахунку на суху речовину становить 5,8839 грам, - передати НОМЕР_1 прикордонному загону Державної прикордонної служби України для зберігання, використання та знищення в навчальних цілях відповідно до Порядку використання наркотичних засобів і психотропних речовин під час дресирування службових собак для розшуку таких засобів і речовин, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2009 № 831.

Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, однак відповідно до ч. 1 ст.394КПКУкраїни вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 4 ст.382КПКУкраїни копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_7