Рішення

від 28.01.2025 по справі 332/6280/24

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/6280/24

Провадження №: 2/332/527/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2025 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Завіновської А.П., при секретарі судового засідання Літвіновій Т.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Запоріжжя, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Інститут титану» про стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку та суми індексації заробітної плати,

встановив:

31.10.2024 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку та суми індексації заробітної плати, яка обґрунтування наступним.

30 вересня 2023 року згідно наказу № 60/к/тр від 29 вересня 2023 року, він був звільнений за згодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України з посади охоронника служби безпеки та охорони АТ «Інститут титану».

На час його звільнення з ним не було здійснено відповідні розрахунки, внаслідок чого заборгованість по виплаті заробітної плати за період з 01 травня 2023 року по 30 вересня 2023 року склала 31898, 37 грн.

Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 11.07.2024 року його позов про стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 31898, 37 грн. було задоволено і 14.10.2024 року з ним проведено розрахунок. Отже, затримка розрахунку при звільненні складає 12 місяців і 14 днів.

На підставі викладеного, та з урахуванням положень ст. 117 КЗпП України, позивач просив стягнути з АТ «Інститут титану» середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 01 жовтня 2023 року по 31 березня 2024 року в розмірі 41382, 25 гривень.

Крім того, вказував, що заробітна плата з травня по вересень 2023 року перерахована на його рахунок 14 жовтня 2024 року без проведення індексації. У зв`язку з чим просив стягнути з АТ «Інститут титану» на його користь індексацію заробітної плати в розмірі 2574, 25 гривень.

Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 04.11.2024 року у вказаній справі було відкрито провадження і її призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 09 год. 00 хв. 27.11.2024 року. В подальшому розгляд справи було відкладено на 09 год. 00 хв. 17.12.2024 року, на 08 год. 00 хв. 09 січня 2025 року та на 10 год. 00 хв. 28.01.2025 року.

Позивач в судове засідання не з`явився, звернувся до суду із заявою про розгляд справи без його участі, додатково зазначивши, що позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення у справі, за наявності для цього правових підстав, не заперечує.

Представник відповідача в судове засідання вкотре не з`явився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи. Відзив не подав.

Виходячи з наведеного, а також положень ч. 3 ст. 211, ч. 4 ст. 223 ЦПК України, суд доходить висновку про можливість здійснення судового розгляду за відсутності учасників справи, на підставі наявних матеріалів, та за письмової згоди позивача, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Перевіривши матеріали справи та докази, наявні у ній, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 12ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 13ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до статті 76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 81ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено наступні фактичні обставини справи та відповідні їх правовідносини.

30 вересня 2023 року згідно наказу № 60/к/тр від 29 вересня 2023 року, ОСОБА_1 , був звільнений за згодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України з посади охоронника служби безпеки та охорони АТ «Інститут титану».

На час звільнення, відповідач не здійснив з ОСОБА_1 усіх відповідних розрахунків, внаслідок чого заборгованість по виплаті заробітної плати за період з 01 травня 2023 року по 30 вересня 2023 року склала 31898, 37 грн.

Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 11.07.2024 року позов ОСОБА_1 задоволено та на користь останнього з АТ «Інститут титану» стягнуто заборгованість по заробітній платі в розмірі 31898, 37 грн. В порядку примусового виконання судового рішення, 14.10.2024 року ОСОБА_1 виплачено заборгованість по заробітній платі.

Отже, затримка розрахунку при звільненні складає 12 місяців і 14 днів.

Відповідно до статті 117КЗпПУкраїни у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Роботодавець не несе відповідальність, передбачену статтею 117 КЗпП України, у разі відсутності його вини. Відсутність своєї вини повинен довести роботодавець (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.11.2022 року у справі № 359/3879/20).

Згідно з частинами 3, 4 статті 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» N 2136-IX від 15.03.2022роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов`язку виплати заробітної плати. У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойових дій, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.

Частиною 1статті 81ЦПКУкраїни визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27ЗаконуУкраїни«Про оплатупраці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100.

При обчисленні розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі дні виходячи із середнього заробітку, обчисленого відповідно до положень Порядку.

Таким чином, загальна сума середнього заробітку за час затримки розрахунку обчислюється шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів в період затримки.

Починаючи з наступного дня після звільнення, а саме з 01 жовтня 2023 року ОСОБА_1 повинен нараховуватися середній місячний заробіток по 31 березня 2024 року.

Так, розрахунок середньої заробітної плати ОСОБА_1 за останні два місяці роботи розраховується наступним чином: в серпні - 16 відпрацьованих робочих днів (184 години) нарахована заробітна плата 7276, 00 гривень; у вересні - 16 відпрацьованих робочих днів (184 години) нарахована заробітна плата 7276, 00 гривні; 10593,30 гривень - 3317, 30 (компенсація за 14 днів невикористаної відпустки) = 7276, 00 гривень де заробітна плата за останні 2 місяці роботи, які передують місяцю, в якому було звільнення, поділяється на кількість місяців у періоді.

Середня заробітна плата за робочий день: (7276, 00 грн. + 7276, 00 грн.) : (16 робочих днів) = 454, 75 гривень.

Сума компенсації за час затримки розрахунку за період з 01.10.2023 року по 31.03.2024 року - 91 робочий день (розрахунок робочих днів).

Отже, середній заробіток за весь час затримки складає: 454, 75 грн. х 91 робочий день = 41382, 25 гривень.

Даний розрахунок не спростований відповідачем, тому приймається судом як вірний.

Відповідно достатті 1Закону України«Про оплатупраці» заробітною платою є винагорода у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

Частиною 5 статті 95 КЗпП встановлено, що заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Статтею 33 Закону України «Про оплату праці»визначено, що в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Індексація заробітної плати здійснюється на підставіЗакону України «Про індексацію грошових доходів населення»та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженогопостановою КабінетуМіністрівУкраїнивід 17липня2003року№1078 (далі - Порядку).

Індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Об`єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10-го числа, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (ч. 1 статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).

Механізм індексації має універсальний характер, індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру. Правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахункової суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації (пункт 44 постанови Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі № 380/1513/20).

Положеннями п. 11 Порядку (в редакції абзацу другого даного пункту, що застосовувалась до 01.01.2016 року) передбачено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін).

Пунктом 11 Порядку в редакції зі змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ № 77 від 11.02.2016 застосовується з 01.01.2016, передбачає можливість проведення індексації грошових доходів населення у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Відповідно до п. 4 Порядку, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового пункту, встановленому для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Згідно з п. 5 Порядку, індексації у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Виходячи з наведеного, обчислення індексу споживчих цін та суми індексації у позовній заяві здійснюється на підставі додатків до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, який визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, шо використовують працю найманих працівників.

Судом встановлено, що загальна сума індексації заробітної плати за період з травня по вересень 2023 року склала 2 574, 25 гривень.

Отже, аналізуючи наведене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню в повному обсязі.

Оскільки, при подачі позовної заяви до суду позивач ОСОБА_1 був звільнений від сплати судового збору в частині позовних вимог про стягнення індексації заробітної плати, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Судовий збір, сплачений позивачем при поданні позовної заяви в частині стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 95 КЗпП, Законом України «Про оплату праці», Законом України «Про індексацію грошових доходів населення», ст. ст. 12, 81, 211, 223, 247, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

ухвалив:

позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Інститут титану» про стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку та суми індексації заробітної плати, - задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Інститут титану» на користь ОСОБА_1 суму середньої заробітної плати за час затримки розрахунку за період з 01 жовтня 2023 року по 31 березня 2024 року в розмірі 41 382, 25 гривень.

Стягнути з Акціонерного товариства «Інститут титану» на користь ОСОБА_1 суму індексації невиплаченої заробітної плати за період з травня по вересень 2023 року в розмірі 2 574, 25 гривень.

Стягнути з Акціонерного товариства «Інститут титану» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211, 20 гривень.

Стягнути з Акціонерного товариства «Інститут титану» на користь держави судовий збір 1 211, 20 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом двадцяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається, за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://court.gov.ua/fair.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Інститут титану», місцезнаходження: 69035, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 180, код ЄДРПОУ 00201081.

Суддя: А.П. Завіновська