Постанова

від 17.01.2025 по справі 335/88/25

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/88/25 3/335/279/2025

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2025 року м. Запоріжжя

Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Крамаренко І.А., розглянувши матеріал, що надійшов з ГУ ДПС у Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , працює головним бухгалтером ТОВ «Доброкрай», мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 1782/07-06 від 27.12.2024, вбачається, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Доброкрай» (ЄДРПОУ 39388580), встановлено, що перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2024 року, від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків, встановлено порушення ТОВ «Доброкрай» п.п. «б» п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами), у результаті чого, у платника відсутнє право на врахування суми від`ємного значення у розмірі 65068,00 грн., при наданні бюджетного відшкодування ПДВ та отримання даної суми бюджетного відшкодування за жовтень 2024 року (р.20.2.1), за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, повідомлялася належним чином.

16.01.2025 через систему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 адвоката Русінової Т.Ю. надійшло заперечення на протокол. В обґрунтування якого зазначено, що для встановлення обґрунтованості висунутого обвинувачення у справі мають міститися достатньо переконливі, чіткі і узгоджені між собою докази, які в сукупності доводять винність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, згідно з принципом доведеності вини "поза розумним сумнівом". Справа про адміністративне правопорушення, складається з наступних документів: безпосередньо з протоколу про адміністративне правопорушення № 1782/07-06 від 27.12.2024 та Акту про результати документальної позапланової перевірки від 27.12.2024 №19282/08-01-07-06/39388580. Згідно з пунктом 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) у частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу: або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, у частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Аналіз наведених норм свідчить, що сума від`ємного значення визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту цього ж звітного (податкового) періоду і враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі, розстроченого або відстроченого відповідно до норм ПК), а в разі відсутності податкового боргу платник ПДВ має право заявити до відшкодування за рахунок бюджету фактично сплачену постачальнику (постачальникам) товару (послуг) суму податку в ціні за придбаний товар (послуги) (в межах від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та сумою податкового кредиту) чи зарахувати (задекларувати) цю суму до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Виходячи з наведеної норми, платник податків у податковому (звітному) періоді принаймні має розрахувати і суму податкових зобов`язань, і суму податкового кредиту, і тільки після від`ємної різниці між сумою податкових зобов`язань та сумою податкового кредиту заявити таку різницю до відшкодування або зарахувати до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. У протоколі про адміністративне правопорушення відсутні ознаки об`єктивної сторони адміністративного правопорушення вчинені ОСОБА_1 , не конкретизовано суть порушення, у графі викладено лише предмет перевірки та наслідки, вчинених дій та зазначено перелік норм податкового законодавства, однак не вказано які саме дії або бездіяльність у розумінні диспозиції ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, були допущені, що призвели до порушення порядку ведення податкового обліку. Загальне посилання в протоколі виключно на одну норму Податкового кодексу України не описують конкретного складу правопорушення та його суті. Формулювання протоколу в такій формі не відображає усіх ознак правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП. З огляду на наведене грубе процесуальне порушення щодо порядку складання протоколу про адміністративне правопорушення сторона захисту зауважує, що зазначене в ньому обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення не можна визнати конкретним, оскільки в ньому не вказані обставини, які свідчать про склад правопорушення в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Таким чином, за відсутності у протоколі відомостей щодо конкретних дій чи бездіяльності ОСОБА_1 у відповідності з диспозицією ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, з огляду на долучений до протоколу витяг з акту перевірки як доказ, неможливо встановити фактичні обставини вчиненого адміністративного правопорушення та наявність у її діях складу, а саме об`єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення. Витяг з акту перевірки 27.12.2024 за №19282/08-01-07-06/39388580 не замінює та не доповнює протокол про адміністративне правопорушення, оскільки саме в протоколі мають бути відображені всі обставини правопорушення. По суті, цей витяг є одним, єдиним доказом у справі. Більше того, надання суду витягу, а не повного акту є неприпустимим з огляду на всебічність та повноту розгляду провадження. У зв`язку з чим, просить закрити провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заперечення на протокол, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колектив, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, суду неможливо зробити однозначного висновку про об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, що ставиться у провину особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, адже у матеріалах справи наявний лише витяг з акту перевірки.

Для притягнення до адміністративної відповідальності необхідно встановити факт адміністративного правопорушення.

Витяг з акту перевірки (акт) це документ, який складається у передбачених Податковим кодексом України випадках, підтверджує факт проведення перевірки тобто, він відображає роботу перевіряючих органів та містить їх висновки щодо зафіксованих обставин та обґрунтування позиції під час прийняття рішення, і не дає можливість суду встановити дійсність виявлених порушень, що тягнуть за собою можливість притягнення відповідальної особи до адміністративної відповідальності.

Разом із тим, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а є лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 163-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Така диспозиція є бланкетною, яка лише називає саме правопорушення, але для повного визначення ознак цього правопорушення відсилає до інших галузей права, тобто до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів.

У протоколі про адміністративне правопорушення не вказано жодного нормативно-правового чи підзаконного нормативно-правового акту та їх положення, які було порушено ОСОБА_1 , що грубо порушує право на захист останньої.

При зазначенні у протоколі про адміністративне правопорушення суті адміністративного правопорушення щодо посадової особи необхідно вказувати не лише факт порушення, але зазначати чи є відповідне порушення наслідком невиконання особою своїх службових обов`язків, встановивши, коли і ким такі службові обов`язки для неї були визначені.

Однак, з протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , не вбачається та не встановлено при розгляді справи у суді, які ж саме дії чи бездіяльність вчинені останньою та у чому полягає її вина у вчиненні правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП. Особа, що складала протокол, обмежилась лише загальними фразами, не зазначивши обставини вчинення саме ОСОБА_1 , правопорушення, суть самого правопорушення (дії або бездіяльність та у чому полягають), у які саме графи декларації з ПДВ було внесено недостовірні дані, у чому вони полягали та інші конкретні відомості про саму подію. Таку декларацію до справи не долучено.

Усі вказані ознаки є істотними для розгляду вказаної справи, підлягають доведенню та становлять об`єктивну сторону адміністративного правопорушення.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово посилався на те, що провадження у справах про адміністративне правопорушення, за гарантіями може прирівнюватися з кримінальним для цілей застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.39 рішення «Лучанінова проти України» від 09.09.2011 року (заява №16347/02), п.1 резолютивної частини рішення «Швидка проти України від 30.10.2014 року (заява №17888/12)), обґрунтовуючи їх, зокрема, як характером законодавчого положення, яке порушувалося (КУпАП), так і профілактичною та каральною метою стягнень, передбачених цим положенням.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Із врахуванням положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

У випадку, коли викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Таким чином, суд зобов`язаний розглядати справу у межах тверджень про вчинення адміністративного правопорушення, вказаного стосовно особи у протоколі про адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного, суд вважає, що обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення не відображають всіх істотних обов`язкових ознак складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, які також не доведено достатніми доказами, а тому вважає за необхідне провадження у справі закрити відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 163-1, 247, 284, 285 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 163-1 КпАП України закрити, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду, через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя І.А.Крамаренко