Ухвала

від 27.01.2025 по справі 336/719/25

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

ЄУН: 336/719/25

Провадження №: 2/336/1481/2025

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

27 січня 2025 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Петренко Л.В.,

розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Районна адміністрація Запорізької міської ради по Шевченківському району, Районна адміністрація Запорізької міської ради по Вознесенівському району,

про позбавлення батьківських прав, -

встановила:

22 січня 2025 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Районна адміністрація Запорізької міської ради по Шевченківському району, Районна адміністрація Запорізької міської ради по Вознесенівському району про позбавлення батьківських прав. В позовній заяві позивача просить: 1) позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 2) позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 3) зобов`язати Районну адміністрацію Запорізької міської ради по Шевченківському району, як орган опіки та піклування, зробити висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільну справу було розподілено та передано судді Петренко Л.В.

Дослідивши позовну заяву з додатками, суддя вважає, що подана позовна заява не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому згідно зі ст. 185 ЦПК України, її належить залишити без руху, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ч.1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Згідно п. 15 Постанови Пленуму ВСУ від 30.03.2007 року N 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Відповідно до п. 5, 8, ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Відповідно до ч.5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Відповідно до ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав: 1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; 2) перестає бути законним представником дитини; 3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; 4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; 5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); 6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Втім, позовна заява не містить зазначення доказів щодо ухилення батька від виконання покладених на нього обов`язків.

До позовної заяви не додано: захисних приписів служби дільничних інспекторів поліції та кримінальної поліції у справах неповнолітніх щодо попередження насильства в сім`ї, постанов суду щодо невиконання батьківських прав відповідачем, довідки медичних закладів, що батько страждає хронічним алкоголізмом тощо.

Замість зазначення конкретних для даної справи обставин, зазначено лише загальні правові норми, в позовній заяві відсутнє викладення обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Позивач як на підставу для позбавлення батьківських прав батька вказує, що відповідачка зовсім не приймає участі у житті дітей, не цікавиться їх життям, не приймає участі у вихованні, проте позивач не зазначає докази, що підтверджують вказані обставини.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину.

Враховуючи, вимоги процесуального законодавства позивач зобов`язаний подати усі докази по справі разом із позовною заявою. Процесуальним законодавством встановлено чіткі рамки подачі доказів до суду, після чого суд не вправі приймати подані докази, оскільки буде порушено вимоги принципу змагальності.

Аналогічна позиція вказана у постанові Верховного суду від 16.07.2020 по справі № 908/2828/19 (№ в ЄДРСР 90565972); від 18.06.2020 по справі № 909/965/16 (№ в ЄДРСР 89910851); від 07.05.2020 по справі № 922/3059/16 (№ в ЄДРСР 89318804); від 09.04.2020 по справі № 10/Б-743 (№ в ЄДРСР 88868235) відповідно до якої «Системний аналіз статей 80, 269 ГПК свідчить про те, що докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких також покладений на учасника справи (у цьому випадку - позивача) (висновок викладений в постановах Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 913/317/18 та від 22.05.2019 у справі № 5011-15/10488-2012)».

Також у постанові ВС від 16.12.2020 по справі № 332/3299/13-ц (№ в ЄДРСР 93794835) вказано, що: «Відповідно до вимог статті 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Так, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких також покладений на учасника справи (у цьому випадку - позивача)».У постанові ВС від 12.01.2021 по справі № 753/9240/18 (№ в ЄДРСР 94151239) суд зазначив, що: «При цьому процесуальним обов`язком позивача є подання доказів разом з поданням позовної заяви (частина друга статті 83 ЦПК України), а в силу положень частини восьмої статті 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Таким чином, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких також покладений на учасника справи (у цьому випадку - позивача). Однак, наявності таких об`єктивних обставин позивачем не наведено, а судом не встановлено».

Згідно висновку ВС від 20.10.2020 по справі № 756/671/19 (№ в ЄДРСР 92335060), «Відповідно до частини восьмої статті 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

В даному випадку, позовна заява не містить зазначення доказів щодо ухилення батька від виконання покладених на нього обов`язків.

В даному випадку позивачем не зазначено об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасно надати суду докази, які б підтверджували обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Сторони та інші учасники судового розгляду повинні подати докази у справі безпосередньо до суду разом із поданням відповідних заяв по суті. Порядок та строки подання доказів та копій доказів визначено статтею 83 ЦПК України, позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

До позовної заяви не додано: характеристики на позивача та відповідача з місця проживання, довідки медичних закладів про те, чи не перебуває позивач та відповідач на "Д" обліку та чи страждають хворобами, акт обстеження житлово-побутових умов проживання позивача, захисних приписів служби дільничних інспекторів поліції та кримінальної поліції у справах неповнолітніх щодо попередження насильства в сім`ї, постанов суду щодо невиконання батьківських прав відповідачем, тощо.

Враховуючи, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, особи можуть бути позбавлені батьківських прав виключно з підстав, передбачених статтею 164 СК України. Однак, в позовній заяві не викладені конкретні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та підстави для позбавлення відповідача батьківських прав відповідно до вимог ст. 164 СК України, не зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Крім того, слід зазначити, що при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органів опіки та піклування.

Відповідно до положень ст. 56 ЦК України органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад.

Права та обов`язки органів, на які покладено здійснення опіки та піклування, щодо забезпечення прав та інтересів фізичних осіб, які потребують опіки та піклування, встановлюються законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до положень Закону України «Про місцеві державні адміністрації» щодо повноважень місцевих державних адміністрацій як органу опіки та піклування.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 11 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» органами опіки та піклування є державні адміністрації районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад.

Позивачем в позові зазначені треті особи: Районна адміністрація Запорізької міської ради по Шевченківському району, як орган опіки та піклування та Районна адміністрація Запорізької міської ради по Вознесенівському району, натомість підстав для залучення двох органів опіки в позовній заяві не міститься.

Відповідно до положень ст. 52, 53 ЦПК України треті особи - це суб`єкти цивільних процесуальних правовідносини, які вступають у розпочату провадженням справу для захисту особистих суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів.

Органи опіки та піклування беруть участь у справі не з метою захисту свого суб`єктивного інтересу, а на підставі закону (ст. 19 СК України) з метою здійснення покладених на них обов`язків для захисту громадян та держави.

Отже, орган опіки та піклування не може брати участі у справі як третя особа, а його процесуальне становище визначається на підставі статей 56, 59 ЦПК України як особи, яка бере участь у справі - органу, якому законом надано права захищати права, сподоби та інтереси інших осіб.

Відповідно до положень ч. 4, 5 ст. 19 Сімейного кодексу України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Із положень ст. 19 СК України випливає, що у справі про позбавлення батьківських прав має брати участь орган опіки та піклування за місцем проживання дитини, батько чи (та) мати якої позбавляються батьківських прав.

За змістом ч. 4 ст. 19 СК України саме орган опіки та піклування повинен провести обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні та на підставі цих відомостей надати висновок щодо розв`язання спору.

Висновок органу опіки та піклування має бути оформлений на бланку районних, районних у містах Києві та Севастополі місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів міських чи районних у містах, сільських, селищних рад, підписаний головою (заступником голови) та скріплений печаткою. Також до висновку органу опіки та піклування мають бути додані документи які вивчалися при складенні висновку.

Постановою Кабінету міністрів України від 24 вересня 2008 року N 866 затверджено Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дітей (далі - Порядок), пунктом 3 якого встановлено, що Органами опіки та піклування є районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад, у тому числі об`єднаних територіальних громад (далі - органи опіки та піклування), які відповідно до законодавства провадять діяльність з надання статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, із захисту особистих, майнових та житлових прав дітей.

Безпосереднє ведення справ та координація діяльності стосовно захисту прав дітей, зокрема дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, покладаються на служби у справах дітей районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад, сільських, селищних рад об`єднаних територіальних громад (далі - служби у справах дітей).

Згідно з положеннями, передбаченими пунктами 4, 5 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, особи, яким стало відомо про факт залишення дитини без батьківського піклування, зобов`язані негайно повідомити про це службу у справах дітей за місцем виявлення дитини.

За результатами обстеження умов перебування дитини складається акт, в якому зазначається дата, місце проведення обстеження, відомості про дитину, її батьків, інших осіб, з якими вона проживає, умови утримання дитини та стан її здоров`я, за яких обставин та з яких причин дитина залишилась без батьківського піклування, а також заходи, що були вжиті для захисту прав дитини.

Відповідно до положення статті 16 ЦПК України, сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом. Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення претензії чи позову.

Разом з тим, звертаючись до суду з позовом про позбавлення відповідача батьківських прав, позивачем не здійснено заходів обов`язкового досудового урегулювання спору шляхом звернення до служби у справах дітей за місцем проживання дитини для отримання Висновку про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача, який складається Службою за місцем проживання дитини на підставі зібраних матеріалів згідно Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дітей від 24 вересня 2008 року N 866, - що є обов`язковою умовою/процедурою також і відповідно до частини 4, 5 ст. 19 Сімейного кодексу України.

У цьому контексті суд звертає увагу на позицію ВСС України, викладену в ухвалі від 01 листопада 2017 року у справі N 211/559/16-ц, відповідно до якої позбавлення батьківських прав є передчасним без відповідного висновку органу опіки та піклування і попередження матері про необхідність змінити ставлення до виховання дитини.

Такого висновку до позову не подано, акту обстеження умов проживання дитини не надано, доказів звернення до органу опіки та піклування не надано.

Позивач просить зобов`язати Районну адміністрацію Запорізької міської ради по Шевченківському району, як орган опіки та піклування, зробити висновок про доцільність позбавлення батьківських прав, проте не вказує, які в нього виникли перешкоди в отриманні таких документів.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про зобов?язання районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району зробити висновок про доцільність позбавлення батьківських прав, натомість районна адміністрація Запорізької міської ради по Шевченківському району не є відповідачем, а будь-які підстави для зобов?язання її виконувати повноваження, передбачені чинним законодавством, судовим рішенням, в позовній заяві не зазначені.

До позовної заяви позивач додав заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17 жовтня 2023 року, без відмітки про набрання ним законної сили.

Форма і зміст позовної заяви передбачені вимогою ст. 175 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Позивач, заявляючи вимогу про позбавлення відповідача батьківських прав, не надав докази на підтвердження факту умисного ухилення відповідача від виконання ним батьківських обов`язків, тобто його винної поведінки, у позові, окрім слів позивача, відсутні також будь - які дані з приводу того, чи звертався позивач до відповідних уповноважених установ щодо неналежного виконання відповідачем своїх батьківських обов`язків та чи вживалися до відповідача відповідні заходи впливу (оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу) та реагування, що б могло вказати на винну поведінку відповідача.

Вказані судом недоліки перешкоджають прийняттю заяви до судового розгляду, у зв`язку з чим її слід залишити без руху і надати заявнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Згідно з вимогами ч 1, 2, 3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258-261 ЦПК України, суддя, -

постановила:

Позовну заяву позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Районна адміністрація Запорізької міської ради по Шевченківському району, Районна адміністрація Запорізької міської ради по Вознесенівському району про позбавлення батьківських прав - залишити без руху.

Надати позивачу строк п`ять днів, з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, зазначених у її мотивувальній частині.

Роз`яснити позивачу, що у випадку не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде йому повернута.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: