Ухвала

від 28.01.2025 по справі 420/4426/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 січня 2025 року

м. Київ

справа №420/4426/24

адміністративне провадження № К/990/1628/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Бевзенка В. М.,

суддів: Бучик А.Ю., Чиркіна С.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2024 у справі № 420/4426/24 за позовом приватного підприємства "Балканіка-Трейд" до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправним та скасування постанов,

УСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Балканіка-Трейд" (далі -позивач, ПП "Балканіка-Трейд") звернулося до суду з позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (далі - відповідач, Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області), в якому просило:

- визнати протиправною та скасувати постанову відповідача №1 від 09.01.2024 про накладання штрафу на позивача у розмірі 71 000 грн;

- визнати протиправною та скасувати постанову відповідача №2 від 09.01.2024 про накладання штрафу на позивача у розмірі 56 800 гривень 00 копійок.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.04.2024, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2024, позовні вимоги задоволені частково:

- визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області №1 від 09.01.2024, якою на приватне підприємство «Балканіка-Трейд» накладено штраф у розмірі 71 000 грн за порушення пункту 1 частини першої статті 41 Закону України «Про основні принципи та вимоги щодо безпечності та якості харчових продуктів»;

- у задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись із вказаними судовими рішеннями, відповідач 13.01.2025 направив до Верховного Суду через систему "Електронний суд" касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.04.2024, постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2024 в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення у цій частині, яким відмовити у задоволенні позову.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі колегією суддів встановлено таке.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням відповідають положення статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Згідно із частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.

Тому розв`язуючи питання про прийнятність касаційної скарги, Верховний Суд насамперед має з`ясувати, чи належить справа, що в ній подається касаційна скарга, за своїми ознаками до тих справ, судові рішення в яких можуть оскаржуватися у касаційному порядку.

Судом першої інстанції справу № 420/4426/24 розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.

Законодавець у КАС України встановив диференційований підхід до визначення категорій справ, які належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, за критерієм їхньої складності, виокремивши з-поміж них справи незначної складності, для яких з огляду на їхні змістовні ознаки встановлений особливий порядок судового розгляду, зокрема й щодо можливості касаційного оскарження судових рішень, ухвалених в таких справах.

Відповідно до частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 2661 цього Кодексу.

За приписами пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначна справа) вважається адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

За змістом пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує: для юридичних осіб - ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Спір у цій справі виник внаслідок звернення ПП "Балканіка-Трейд" до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області з позовом щодо визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу на загальну суму 127 800 гривень.

У КАС України термін "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб" вживається у значенні - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (пункт 24 частини першої статті 4 КАС України).

Відповідно до приписів статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 3028 гривень.

Таким чином, справа в силу пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України віднесена до справ незначної складності, яка була розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.

Водночас за правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Буквальне тлумачення положень зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Водночас обов`язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.

Означені критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тобто касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.

Процесуальний закон передбачає умови, за наявності яких справи незначної складності можуть переглядатися в касаційному порядку. Такими умовами можуть бути обставини, які виділяють вимоги скаржника якимись особливими, рідкісними чи унікальними ознаками, завдяки чому вони виокремлюються із загального ряду.

Колегія суддів зазначає, що оскарження судових рішень в справах незначної складності, має відбуватися із наведенням підстав, передбачених частиною п`ятою статті 328 КАС України у системному взаємозв`язку із частиною четвертою статті 328 КАС.

Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.

Верховний Суд встановив, що в касаційній скарзі скаржник не зазначив про наявність передбачених частиною п`ятою статті 328 КАС України виключних підстав, за яких допускається касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності.

Касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише цитування нормативно-правових актів, якими врегульовано спірні правовідносини, посилання на фактичні обставини справи, підстави непогодження з рішенням суду апеляційної інстанції щодо встановлених обставин справи та застосування нормативно-правових актів.

Що стосується посилань скаржника на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, необхідно також зазначити, що оцінка наявності підстав касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є вторинною від наявності права на касаційне оскарження судових рішень у справах саме незначної складності.

Аналіз аргументів касаційної скарги у їхньому логічному взаємозв`язку з обставинами справи, встановленими в постанові суду апеляційної інстанції, не дає підстав для висновку про наявність фактів, наведених у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, які б могли слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі незначної складності.

Цих або інших подібних передумов допуску справи незначної складності до касаційного провадження касаційна скарга не містить.

Отже, заявник не довів і Суд також не встановив виняткових обставин, зазначених у пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Зазначене дає підстави вважати, що за поданою касаційною скаргою оскаржуються судові рішення, які не оскаржуються у касаційному порядку.

Згідно до вимог пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на наведене колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Одеські області необхідно відмовити.

Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в ухвалі щодо неприйнятності у справі Азюковська проти України (Azyukovska v. Ukraine) від 09.10.2018 (заява №26293/18), в якій заявником оскаржувалась відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв`язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, Суд вказав, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Керуючись статтями 12, 328, 333, 355, 359 КАС України, Суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2024 у справі № 420/4426/24.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати в порядку, встановленому статтею 251 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і не оскаржується.

Суддя - доповідач: В. М. Бевзенко

Судді: А. Ю. Бучик

С. М. Чиркін