Ухвала

від 28.01.2025 по справі 420/18799/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 січня 2025 року

м. Київ

справа №420/18799/24

адміністративне провадження №К/990/470/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Радишевської О.Р.,

суддів - Мацедонської В.Е., Смоковича М.І.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2024 року у справі №420/18799/24 за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо непроведення повного розрахунку (невиплати в повному обсязі індексації грошового забезпечення з 01 березня 2018 року по 18 січня 2019 року) у день виключення зі списків особового складу частини (18 січня 2019 року) ОСОБА_1 і в подальшому з 19 січня 2019 року по 30 травня 2024 року;

- зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за весь час затримки повного розрахунку (невиплати в повному обсязі індексації грошового забезпечення з 01 березня 2018 року по 18 січня 2019 року) з 19 січня 2019 року по 19 січня 2023 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року позов задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 19 січня 2018 року по 18 липня 2022 року та з 29 листопада 2023 року по 29 травня 2024 року включно;

- зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 19 січня 2018 року по 18 липня 2022 року та з 29 листопада 2023 року по 29 травня 2024 року включно, з урахуванням раніше виплачених сум;

- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2024 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року скасовано в такій частині:

"Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 19 січня 2018 року по 18 липня 2022 року та з 29 листопада 2023 року по 29 травня 2024 року включно.

Зобов`язати НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 19 січня 2018 року по 18 липня 2022 року та з 29 листопада 2023 року по 29 травня 2024 року включно, з урахуванням раніше виплачених сум".

Прийнято в цій частині нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково:

- визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 19 січня 2019 року по 29 травня 2024 року включно;

- зобов`язано НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за період з 19 січня 2019 року по 29 травня 2024 року у сумі 9956,29 грн.

06 січня 2025 року через підсистему "Електронний суд" до Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2024 року у справі №420/18799/24.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Отже, аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються з ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. При цьому, перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.

У цій справі суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Необхідність відкриття касаційного провадження у справі розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження є те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Судом установлено, що зазначені скаржником у касаційній скарзі доводи вказують на наявність обставин, визначених підпунктом "а" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, у зв`язку з чим рішення суду апеляційної інстанції у цій справі підлягає касаційному оскарженню.

Підставами касаційного оскарження у цій справі скаржник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права з посиланням на пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Так, ОСОБА_1 зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували статтю 117 Кодексу законів про працю України без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 30 листопада 2020 року у справі №480/3105/19, від 21 квітня 2021 року у справі №823/1823/18, від 28 червня 2023 року у справі №560/11489/22, від 14 березня 2024 року у справі №560/6960/23, від 31 жовтня 2023 року у справі №240/15141/22, від 29 січня 2024 у справі №560/9586/22, від 22 лютого 2024 року у справі №560/831/23 та Великої Палати Верховного Суду у справах №791/9584/15-ц, №821/1083/17..

Також скаржниця зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування абзацу 3 пункту 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 у подібних правовідносинах (щодо обчислення середнього заробітку при зміні на виконання судового рішення заробітної плати за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата).

Оцінивши вказані доводи, Суд уважає, що касаційна скарга містить достатні підстави для відкриття провадження.

Отже, проаналізувавши зміст та доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження в справі з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме:

- застосування судами попередніх інстанцій статті 117 Кодексу законів про працю України без урахування висновків щодо її застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду: від 30 листопада 2020 року у справі №480/3105/19, від 21 квітня 2021 року у справі №823/1823/18, від 28 червня 2023 року у справі №560/11489/22, від 14 березня 2024 року у справі №560/6960/23, від 31 жовтня 2023 року у справі №240/15141/22, від 29 січня 2024 у справі №560/9586/22, від 22 лютого 2024 року у справі №560/831/23 та Великої Палати Верховного Суду у справах №791/9584/15-ц, №821/1083/17.

- відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування абзацу 3 пункту 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 у подібних правовідносинах.

Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 248, 328, 329, 330, 334, 337, 338, 340 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2024 року у справі №420/18799/24.

2. Витребувати із Одеського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи №420/18799/24.

3. Особі, що подала касаційну скаргу, надіслати копію ухвали про відкриття касаційного провадження у справі, а іншим учасникам справи - копію ухвали про відкриття касаційного провадження у справі разом із копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

4. Установити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

5. Роз`яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: Судді:О.Р. Радишевська В.Е. Мацедонська М.І. Смокович