Постанова

від 28.01.2025 по справі 560/2123/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2025 року

м. Київ

справа № 560/2123/24

адміністративне провадження № К/990/37508/24

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т.Г.,

суддів: Тацій Л.В., Стеценка С.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу № 560/2123/24

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року (колегія суддів у складі головуючого судді Матохнюка Д.Б., суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М.) у справі №560/2123/24

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - ГУ ПФУ в м. Києві), Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - ГУ ПФУ в Хмельницькій області) в якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 25 грудня 2023 року №968010122591 щодо відмови у переведенні на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу»;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Хмельницькій області перевести позивача з 20 грудня 2023 року на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» та здійснити нарахування та виплачувати пенсію у розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування зазначеної у довідках від 11 грудня 2023 року №1989 та від 30 січня 2024 року №14.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначала, що відповідач протиправно відмовив їй у переведенні на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», оскільки станом на 01 травня 2016 року вона мала більше 20 років стажу роботи віднесених до відповідних категорій посад державних службовців та досягла пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 березня 2024 року позов задоволено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач має право на розрахунок пенсії із застосуванням статті 37 Закону України «Про державну службу» та пункту 4 Порядку №622, які передбачають, що особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, пенсія призначається у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

У спірному випадку нарахування позивачу пенсії державного службовця має здійснюватись з урахуванням даних, зазначених в поданих довідках, відомості яких відповідають вимогам пункту 4 Порядку №622.

Суд покликаючись на рішення Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у зразковій справі №822/524/18 вказав, що належним способом захисту прав позивача в таких справах є зобов`язання пенсійного органу призначити та здійснити нарахування і виплату позивачу пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ «Про державну службу» у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного у відповідній довідці.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Хмельницькій області задоволено частково. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 березня 2024 року скасовано.

Прийнято нову постанову.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в м. Києві, ГУ ПФУ в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в м. Києві від 25 грудня 2023 року №968010122591.

Зобов`язано ГУ ПФУ в Хмельницькій області перевести ОСОБА_1 з 20 грудня 2023 року на пенсію за віком державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ, без врахування довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 11 грудня 2023 року №1989 та від 30 січня 2024 року №14, виданих Ямпільською селищною радою.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи рішення суд виходив з того, що Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про державну службу» №889-VIII (далі - Закон №889-VIII) передбачено, що за наявності у особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії після 01 травня 2016 року, є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Законом №3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону, а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

При первинному зверненні позивача за призначенням пенсії нею було обрано пенсію державного службовця по інвалідності, передбачену частиною першою статті 37 № 3723-XII, а тому відсутні підстави вважати, що в цьому випадку йдеться про призначення пенсії, відповідно до Закону України «Про державну службу» вперше.

Апеляційний суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 має право на переведення з пенсії по віку відповідно до Закону № 3723-XII, однак без врахування довідок про складові заробітної плати від 11 грудня 2023 року №1989 та від 30 січня 2024 року №14, виданих Ямпільською селищною радою.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погодившись з судовим рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 направила до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року та залишити в силі рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 березня 2024 року.

Обґрунтовуючи підстави звернення з даною касаційною скаргою скаржник посилається на приписи пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначаючи, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, оскільки їх застосовано без урахування висновків викладених у постановах Верховного Суду від 27 січня 2023 року у справі № 340/4184/21, від 09 квітня 2024 року у справі № 560/9407/22.

Скаржник зазначає, що положення Закону №889-VIII не встановлюють жодних обмежень щодо призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ особам, які мають вік, страховий стаж і стаж державної служби, передбачені цими нормами.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 жовтня 2024 року, сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценка С.Г., Тацій Л.В.

Ухвалою Верховного Суду від 15 жовтня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою.

Відповідач відзиву на касаційну скаргу до суду не надав.

Верховний суд ухвалою від 27 січня 2025 року прийняв до провадження вищезазначену касаційну скаргу та призначив до розгляду в порядку письмового провадження з 28 січня 2025 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ОСОБА_1 з 05 травня 2014 року перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Хмельницькій області та отримувала пенсію по інвалідності, що призначена відповідно до вимог Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року.

З 01 березня 2022 року позивачку автоматично переведено на пенсію по інвалідності згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

20 грудня 2023 року позивачка звернулась до ГУ ПФУ в Хмельницькій області із заявою про переведення її з пенсії по інвалідності відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з врахуванням довідок про складові заробітної плати від 11 грудня 2023 року №1989, №1990, виданих Ямпільською селищною радою.

У подальшому Ямпільською селищною радою було надіслано до пенсійного органу нову довідку від 30 січня 2024 року №14, у зв`язку із самостійним виправленням допущеної у ній помилки.

Рішенням ГУ ПФУ в м. Києві від 25 грудня 2023 року №968010122591 ОСОБА_1 відмовлено у переведенні з пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», оскільки позивачці вже була призначена пенсія по інвалідності згідно із Законом України «Про державну службу» №3723-ХІІ та станом на 01 травня 2016 року вона не працювала на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів КАС ВС дійшла таких висновків.

Відповідно до пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VІІІ з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пункті 10 і 12 цього розділу.

Пунктами 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VІІІ передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Таким чином, за наявності в особи станом на 01 січня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Частиною першою статті 37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та не заперечується сторонами, ОСОБА_1 має стаж на посаді державної служби понад 20 років, працювала на посаді, віднесеній до посад державних службовців, досягла пенсійного віку, а тому суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що позивачка має право на пенсію державного службовця на підставі пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII відповідно до статті 37 Закону №3723-XII.

Щодо вимоги про нарахування у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідках, виданих Ямпільською селищною радою від 11 грудня 2023 року №1989 та від 30 січня 2024 року №14, колегія суддів КАС ВС зазначає наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач з 05 травня 2014 року до 01 березня 2022 року отримувала пенсію по інвалідності, призначену за нормами Закону України «Про державну службу».

З 01 березня 2022 року позивачку автоматично переведено на пенсію по інвалідності згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У грудні 2023 року позивачка звернулася із заявою до відповідача про перехід на пенсію за віком згідно з пунктами пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII відповідно до статті 37 Закону №3723-XII.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Отже, колегія суддів погоджується з доводами скаржника, що в цьому випадку має місце призначення іншого виду пенсії, а саме за віком згідно Закону України «Про державну службу».

Вказані висновки узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постанові від 13 лютого 2019 року у справі № 822/524/18 та Верховного Суду, викладеними у постановах від 27 січня 2023 року у справі №340/4184/21 та від 09 квітня 2024 року у справі № 560/9407/22.

Колегія суддів звертає увагу на те, що позивачка має 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, на час призначення пенсії по інвалідності - 05 травня 2014 року, не мала права на пенсію за віком, оскільки не досягла відповідного віку, встановленого Законом №1058-IV та у подальшому працювала на державній службі до досягнення нею пенсійного віку, внаслідок чого набула права на пенсію державного службовця на підставі пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII відповідно до статті 37 Закону №3723-XII.

Ураховуючи, що позивачка після призначення пенсії за віком продовжувала працювати на державній службі до 19 грудня 2023 року, колегія суддів КАС ВС погоджується з висновком суду першої інстанції, що розмір пенсії позивачки підлягає обчисленню із урахуванням довідок, наданих позивачем.

Враховуючи зазначене вище, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що для належного захисту прав позивача слід зобов`язати відповідача перевести позивача з 20 грудня 2023 року на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» та здійснити нарахування та виплату пенсії у розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, зазначеної у довідках від 11 грудня 2023 року №1989 та від 30 січня 2024 року №14.

З огляду на це, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Зважаючи на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року скасувати.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 березня 2024 року залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Стрелець Т.Г.

Судді Стеценко С.Г.

Тацій Л.В.