Постанова

від 22.01.2025 по справі 752/6975/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року

м. Київ

справа № 752/6975/23

провадження № 61-15188св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - торгово-виробничого об`єднання «Новокаховський електромеханічний завод»,

відповідачі: держава російська федерація (Міністерство закордонних справ) в особі посольства російської федерації в Україні, президент російської федерації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , акціонерне товариство «Альфа-Банк»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу торгово-виробничого об`єднання «Новокаховський електромеханічний завод» на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси у складі судді Дяченко В. Г. від 18 березня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду у складі колегії суддів: Кострицького В. В., Коновалова В. А., Лозко Ю. П., від 01 жовтня 2024 року

і виходив з наступного.

Зміст заявлених позовних вимог

1. ТВО «Новокаховський електромеханічний завод» звернулося до суду з позовом до держави російська федерація в особі посольства російської федерації в Україні, президента російської федерації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , акціонерного товариства «Альфа-Банк» про відшкодування майнової шкоди.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

2. Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 18 березня

2024 року провадження у справі закрито.

3. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що предмет спору та характер спірних правовідносин свідчать про те, що спір у цій справі підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції

4. Постановою Одеського апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ТВО «Новокаховський електромеханічний завод» залишено без задоволення. Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси

від 18 березня 2024 року залишено без змін.

5. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про закриття провадження у справі, оскільки спір виник між юридичною особою приватного права - позивачем та іноземною державою-агресором як особливим суб`єктом, статус якого може бути прирівняно до юридичної особи публічного права. У розрізі предмета спору слід зазначити, що у цій справі спір виник з приводу відшкодування майнової шкоди, завданої господарюючому суб`єкту пошкодженням його майна, яке використовувалось у господарській діяльності. З огляду на наведені критерії розмежування юрисдикції, суб`єктний склад спору та його предмет, спір у цій справі не підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства в судах загальної юрисдикції, оскільки містить ознаки господарського спору та має вирішуватися у порядку господарського судочинства.

Узагальнені доводи касаційної скарги та її рух у суді касаційної інстанції

6. 04 листопада 2024 року ТВО «Новокаховський електромеханічний завод» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасуватиухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 18 березня

2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 01 жовтня

2024 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

7. Підставою касаційного оскарження ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 18 березня 2024 року та постанови Одеського апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року заявник зазначає порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права. Посилається на неврахування судами висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

8. Згідно з доводами касаційної скарги, справа не підсудна господарському суду, а підсудна суду загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства. У порядку цивільного судочинства за загальним правилом підлягають розгляду будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізична особа, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства. Позивачем у цій справі є юридична особа, а відповідачами є юридичні особи (публічного та приватного права) та фізичні особи, тому згідно ця справа має розглядатися у порядку цивільного судочинства. Суди належним чином не надали оцінки обґрунтуванню позовних вимог.

9. Заявник вказує, що суди попередніх інстанцій фактично позбавили його доступу до суду, порушили право на справедливий суд та на ефективний спосіб захисту порушених прав.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

10. Ухвалою Верховного Суду від 28 листопада 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 752/6975/23.

11. Ухвалою Верховного Суду від 15 січня 2025 рокусправу

призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У визначений судом строк відзиви на касаційну скаргу не надходили

Фактичні обставини справи, встановлені судами

12. ТВО «Новокаховський електромеханічний завод» звернулося до суду з позовом до держави російська федерація в особі посольства російської федерації в Україні, президента російської федерації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , акціонерного товариства «Альфа-Банк» про відшкодування майнової шкоди.

13. Свої вимоги позивач мотивував зокрема тим, що обставиною, яка стала підставою для завдання йому шкоди є факт збройної агресії російської федерації щодо України. Розрахунок розміру неодержаного у 2022 році прибутку ТВО «Новокаховський електромеханічний завод» внаслідок того, що його потужності знаходяться на тимчасово окупованій території військами російської федерації, чим унеможливлено здійснення господарської діяльності, документально обґрунтовано у розмірі 11 535 200 грн. Також внаслідок дій російської федерації позбавлено права на мирне володіння основними засобами (необоротними активами) на загальну суму 16 870 666, 88 грн.

14. ТВО «Новокаховський електромеханічний завод» вказувало, що не має можливості здійснювати господарську діяльність, через те, що потужності товариства знаходяться на території, яка тимчасово окупована державою- агресором.

15. У позовній заяві позивач вказував, що військова агресія російської федерації відносно України є загальновідомим фактом, який не підлягає доказуванню. Позивач залучив до участі у справі в якості солідарних відповідачів фізичних осіб та юридичну особу, які, згідно з його доводами, причетні та підтримують режим і військову агресію російської федерації проти України.

Позиція Верховного Суду

16. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення.

17. Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

18. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

19. Згідно з частиною четвертою статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

20. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).

21. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

22. Відповідно до статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

23. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

24. При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

25. Згідно з частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

26. У порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

27. Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 607/6079/18, провадження № 14-485цс18, ухвалі Великої Палати Верховного Суду

від 13 липня 2021 року у справі № 199/6042/19, провадження № 14-117цс21.

28. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

29. Одним з критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб`єктного складу сторін.

30. Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих актами законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, яка передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

31. Як становлено судами попередніх інстанцій та випливає із заявлених позовних вимог, ТВО «Новокаховський електромеханічний завод» звернулося до суду з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, окупації м. Нова Каховка, території України, де знаходяться виробничі потужності об`єднання.

32. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди розглядають будь-які справи з іноземним елементом у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України.

33. У постанові від 14 квітня 2022 року у справі № 308/9708/19 Верховний Суд дійшов висновку, що вчинення актів збройної агресії іноземною державою не є реалізацією її суверенних прав, а свідчить про порушення зобов`язання поважати суверенітет та територіальну цілісність іншої держави - України, що закріплено в Статуті ООН. Держава-агресор вийшла за межі своїх суверенних прав, гарантованих статтею 2 Статуту ООН, та грубо порушила гарантоване нормами міжнародного права право власності позивача.

34. Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду

від 15 вересня 2022 у справі № 990/80/22 росія вчинила неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу.

35. Відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН ES-11/1

від 02 березня 2022 року військова агресія росії була засуджена як така, що порушує статтю 2 (4) Статуту ООН, а також суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України. Крім того, росію було зобов`язано припинити застосування сили проти України та вивести свої збройні сили за межі міжнародно визнаних кордонів України.

36. Подіних висновків дійшов і Міжнародний суд ООН, який у своєму наказі про забезпечувальні заходи від 16 березня 2022 року у справі щодо звинувачень у геноциді за конвенцією про попередження та покарання злочину геноциду (Україна проти Російської Федерації) зобов`язав росію припинити військову агресію проти України.

37. Також Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію ES-12/1

від 24 березня 2022 року, якою додатково засудила військову агресію росії проти України, вимагає від росії припинення військових дій, у тому числі атак проти цивільних осіб та цивільних об`єктів, а також засуджує всі порушення міжнародного гуманітарного права та порушення прав людини та вимагає безумовного дотримання міжнародного гуманітарного права, включно із Женевськими Конвенціями 1949 року та Додаткового протоколу І 1977 року до них.

38. Подібні питання щодо відшкодування шкоди висвітлені у постановах Верховного Суду від 18 травня 2022 року у справі № 428/11673/19, у справі № 760/17232/20-ц, від 12 жовтня 2022 року у справі № 463/14365/21, у справі № 463/14366/21.

39. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року (справа № 405/4179/18), на яку послався апеляційний суд, зроблено висновок про те, що спір юридичної особи з органами державної влади про відшкодування шкоди належить до юрисдикції господарського суду.

40. Частиною дев`ятою статті 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок тимчасової окупації окремих територій Української держави, юридичним особам, громадським об`єднанням, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, у повному обсязі покладається на державу, що здійснює окупацію (російську федерацію), а держава Україна всіма можливими засобами сприяє відшкодуванню шкоди.

41. У спорах про відшкодування шкоди, завданої державою/іноземною державою (органом державної влади, їх посадовою особою або службовою особою/органом державної влади, їх посадовою особою або службовою особою іноземної держави), відповідачем є відповідна держава як учасник правовідносин, як правило, в особі органу, якого позивач зазначає порушником своїх прав (постанова Верховного Суду від 06 листопада 2023 року у cправі № 910/5699/23).

42. Враховуючи те, що предметом позову у цій справі є відшкодування збитків, завданої суб`єкту господарювання збройною агресією росії проти України, зокрема внаслідок окупації частини території України, слід погодитися з висновками судів попередніх інстанцій, що ця справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

43. Закриваючи провадження у справі суди правильно застосували до спірних правовідносин приписи пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

44. Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення прийняті з порушенням норм процесуального права.

45. Статтею 410 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

46. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 406, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу торгово-виробничого об`єднання «Новокаховський електромеханічний завод» залишити без задоволення.

2. Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 18 березня

2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович