Рішення

від 20.01.2025 по справі 454/4298/24

СОКАЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 454/4298/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2025 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Фарина Л. Ю. ,

за участю секретаря Кочмар Н.-Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сокалі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сокальської міської ради Львівської області, третя особа: Сокальська державна нотаріальна контора Львівської області про визнання права власності в порядку спадкування на земельну ділянку,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся в суд з даним позовом та просить визнати право власності на земельні ділянки в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його баба ОСОБА_2 яка дня смерті проживала у с.Равщина Львівської області спільно із позивачем. Після смерті баби, відкрилась спадщина на належне їй майно, зокрема на земельні ділянки площею 1,3825га, площею 0,1185га, площею 0,35га та площею 0,25га із цільовим призначенням ведення сільськогосподарського виробництва. За життя баба уклала заповіт на користь позивача. Оскільки оригінали правовстановлюючих документів на землю були втрачені, наявні розбіжності у документах матері позивача « ОСОБА_3 » тому позивач не може реалізувати свої спадкові права у позасудовому порядку, у зв`язку з чим він змушений звертатися із даним позовом.

Позивач в судове засідання не прибув, однак його представником подано суду заяву про розгляд справи у їхній відсутності, позовні вимоги підтримує повністю та просить задоволити.

Представник Сокальської міської ради Львівської області в судове засідання не прибув, не повідомив суд причини неявки.

Третя особа нотаріус Державної нотаріальної контори Львівської області в судове засідання не прибув, суду надано заяву про розгляд даної справи у їхній відсутності, прийняття рішення покладає на розсуд суду.

Згідно вимог ч. 2ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом установлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

За життя ОСОБА_2 на праві власності на земельну ділянку належав Державний акт серії ЛВ №058652, Державний акт серії ЛВ №042341 виданих на підставі розпорядження Сокальської райдержадміністрації №501 від 10.09.2033р.

На випадок своєї смерті ОСОБА_2 зробила розпорядження та все своє майно заповіла внукові ОСОБА_1 , заповіт посвідчений секретарем виконкому Свитазівської сільської ради Львівської області 08.02.2016р.

Позивач звернувся до Сокальської державної нотаріальної контори Львівської області із заявою про прийняття спадщини, однак йому роз`яснено, що через розбіжності в написанні по батькові його матері « ОСОБА_3 » йому рекомендовано звернутися до суду для вирішення даного питання.

Згідно зі статтею 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до вимог статтей 1217, 1218 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Статтею 1296 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до п.3.5 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з врахуванням вимог закону та роз`яснень, викладених в пунктах 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» про те, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. При вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, а також якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (ст. 344, ст. 382 ч. 2, ст. 392 ЦК України).

Разом з тим, судом встановлено, що у зв`язку із розбіжностями в написанні по батькові його матері заявника та відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно нотаріусом відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину.

В свою чергу відповідно до ст. 1265 ЦК України, позивач як спадкоємець за заповітом має право на спадкування вказаних земельних ділянок після смерті баби ОСОБА_2 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76-81, 223, 258, 259, 264-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на:

- земельну ділянку площею 1,3825га, (4624886400:09:003:0007) яка належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на землю серії ЛВ №058652 виданого 22.04.2004р.;

- земельну ділянку площею 0,1185га (4624886400:15:000:0055) яка належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на землю серії ЛВ №042341 виданого 22.04.2004р.;

- земельну ділянку площею 0,35га (4624886400:09:003:0012) яка належала спадкодавцю на підставі рішення Свитазівської сільської ради Сокальського району Львівської області від 21.12.2017р. №275;

- земельну ділянку площею 0,25га (4624886400:09:003:0013) яка належала спадкодавцю на підставі рішення Свитазівської сільської ради Сокальського району Львівської області від 21.12.2017р. №274.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У разі, якщо рішення не було вручено в день його проголошення, пропущений строк може бути поновлено, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий: Л. Ю. Фарина