Рішення від 27.01.2025 по справі 466/2568/24

Справа № 466/2568/24

Провадження № 2/466/356/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2025 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Єзерського Р.Б.

при секретарі Свиті А.І.

за участю представника позивача Бекерської О.І.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

у с т а н о в и в:

05.03.2024 до Шевченківського районного суду м. Львова надійшла позовна заява Львівського комунального підприємства «Залізничтеплоенерго» до ОСОБА_1 , у якій позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за період з 01.04.2015 по 31.12.2023 в сумі 10813,43 грн., а також судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ЛКП «Залізничнетеплоенерго» з 01.07.2014 надає послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно довідки з місця проживання про склад сім`ї і реєстрації, власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 є відповідач ОСОБА_1 . Відповідач ОСОБА_1 кошти за отримані послуги не сплачує, що є порушенням Закону України «Про теплопостачання» та Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 та Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ від 21.08.2019 №830 (в редакції постанови КМУ від 08.09.2021 №1022).

За період з 01.04.2015 по 31.12.2023 сума заборгованості відповідача за особовим рахунком № НОМЕР_1 становить суму у розмірі 10813,43,13 грн. У зв`язку із вищенаведеним представник позивача змушений звернутися до суду з даним позовом.

06.03.2024 року автоматизованою системою документообігу суду Д-3 справа № 466/2568/24 (провадження №2/466/1320/24) була розподілена на розгляд судді Донченко Ю.В. (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2024 року).

23 квітня 2024 на адресу суду від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що розрахунки заборгованості подані ЛКП «Залізничнетеплоенерго» як додаток до даної позовної заяви не містять належної інформації щодо способу нарахування заборгованості, не містять показників будинкового лічильника опалення, тощо. Позивачем лише надані розрахунки заборгованості, про стягнення якої вони просять, без належних доказів надання послуг. Зазначає, що вона жодних платіжних вимог від позивача не отримувала й даним видом послуг не користуюсь. Зазначає що вона не користується послугами даного виду з дати 15.05.2015року, адже ще 23.04.2015року відповідач надав позивачу заяву за реєстр. №B-51 про відмову споживача від центрального опалення, у зв`язку з повною відсутністю у будинку АДРЕСА_2 гарячого водопостачання до будинку в цілому та низькою температурою у квартирі АДРЕСА_3 даного будинку, нижче 16 градусів у зимовий період, що унеможливлює повноцінне проживання, в т.ч. задоволення потреб споживача у гарячій воді і забезпеченні нормативної температури повітря в приміщенні квартири з використанням внутрішньо будинкових систем теплопостачання. А 22.05.2015року позивач надіслав відповідачу заяву-вимогу з описом вкладеного засобами поштового зв`язку щодо припинення нарахування платежів за теплопостачання у зв`язку з відключенням квартири АДРЕСА_3 від мережі центрального опалення шляхом видимого розриву (за межами квартири) станом на 15.05.2015року, яка була виконана позивачем. Що підтверджується і даними позовної заяви позивача ( в додатку до позовної заяви позивач подав розрахунок заборгованості за послуги з центрального опалення, де чітко видно, що за період 2015-2017рр. платежі не нараховувались. Також, згідно довідки №2203/2024, видану ОСББ «Лідер-1» від 22.03.2024р про те, що по квартирі АДРЕСА_3 відсутня станом на 01.03.2024року заборгованість по внесках та платежах на утримання будинку та прибудинкової території. Зазначає, що предметом спору по даній справі є стягнення заборгованості за надані чи не надані відповідачу послуги з централізованого опалення, а не встановлення факту порядку від`єднання квартири від централізованого теплопостачання, подавши інформаційну довідку №1903/24-01 видану ОСББ «Лідер-1» від 19.03.2024р. загальну по будинку АДРЕСА_2 , де зазначено, що у будинку АДРЕСА_2 технічні умови постачання гарячої води до будинку не передбачено. Будинок АДРЕСА_2 складається з 177 квартир, частина яких відключена від системи центрального теплопостачання так як передбачені технічні умови розроблені таким чином, що теплопостачання в квартири знаходиться за межами квартир. У зв`язку із вищенаведеним просить у задоволенні позову відмовити.

10 травня 2024 на адресу суду від представника позивача ОСОБА_2 надійшла відповідь на відзив, у якому зазначає, що власник квартир багатоквартирних будинків є співвласниками усіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку та прибудинкових територій відповідно до своєї частки у майні будинку. Відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення мешканців від такої участі. Зазначає, що нарахування відповідачеві за спожите теплопостачання та гаряче постачання води було проведено згідно Методики розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення, затвердженої наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 31.10.2006 №359.

03 червня 2024 на адресу суду від відповідача ОСОБА_1 надійшли додаткові письмові пояснення, у яких вона зазначає, що вона систематично сплачує внески та платежі на утримання внутрішньо будинкової системи та місць загального користування. Зазначає, що вказана позивачем у відповіді на відзив Методики нарахування теплової енергії здійснено з порушеннями, яка крім того, має використовуватися після укладення договорів, передбачених ЗУ «Про захист прав споживачів», які укладено не було. Крім того, зазначає, що позивачем було пропущено строк позовної давності, який і просить застосувати до даного спору. 05 липня 2024 на адресу суду від представника позивача Бекерської О. надійшли додаткові пояснення, у яких зазначає, що ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», у багатоквартирному будинку усім категоріям споживачів надаються комунальні послуги з постачання теплової енергії, то всі споживачі за індивідуальними договорами в разі розташування їх приміщень в багатоквартирному будинку, повинні оплачувати плату за абонентське обслуговування.

На підставі розпорядження №240 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ від 04.12.2024 позовну заяву Львівського комунального підприємства «Залізничтеплоенерго», ЄДРПОУ: 20784943, місцезнаходження: м.Львів, вул.С.Петлюри, 4а до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості передано на перерозподіл.

04.12.2024 року автоматизованою системою документообігу суду Д-3 справа № 466/2568/24 (провадження №2/466/1320/24) була розподілена на розгляд судді Єзерському Р.Б. (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2024 року).

У судовому засіданні представник позивача ЛКП «Залізничнетеплоенерго» Бекерська О.І. позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд задовольнити позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві, відповіді на відзив та додаткових поясненнях.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечила, з підстав наведених у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях. Крім того, просила суд застосувати до даного спору строк позовної давності, оскільки такий був позивачем пропущений.

Заслухавши учасників справи, з`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких мотивів.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.

Відповідно до положень, викладених у ст. ст. 13, 81 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У ст. 76 ЦПК України зазначено, що доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами статті 264 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.

Судом встановлено, що згідно довідки №359 від 28.02.2024 з місця проживання про склад сім`ї і реєстрації, виданої ЛМКП «Залізничнетеплоенерго» власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 є відповідач ОСОБА_1 .

Відповідачеві для здійснення оплати за надані послуги ЛКП «Залізничнетеплоенерго» був відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є споживачі.

Відповідно до пункту 6 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених Поставою КМУ №830 від 21.08.2019, виконавець забезпечує постачання теплової енергії у відповідній кількості та якості, що забезпечує надання послуги встановленим нормативам: за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем - до межі внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку (будівлі) та інженерно-технічних систем приміщення споживача.

Відповідно до п. 28 Постанови Кабінету міністрів України від 21.07.2005 р. №630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення» споживачі, які встановили у квартирі багатоквартирного будинку індивідуальні (автономні) системи опалення, квартирні засоби теплової енергії, оплачують послуги з централізованого опалення місць загального користування будинку.

Оплата за опалення місць загального користування - це частина теплової енергії, облікована загальнобудинковим приладом обліку. Відсутність (від`єднання від загальнобудинкової системи централізованого опалення) батарей на сходових клітках чи перекривання подачі тепла на сходову клітку не звільняє від сплати за опалення МЗК, оскільки у вартість плати місць загального користування входять втрати теплової енергії у внутрішньобудинковому розподільчих системах опалення.

Частиною 7 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення з використанням внутрішньобудинкових систем, що укладається виконавцем із споживачем фізичною особою, яка не є суб`єктом господарювання, є договір приєднання.

Відповідно до ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до п. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.

Згідно з частиною 5 статті 13 Закону у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб- сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги (абзац частини 5 статті 13 ЗУ Про житлово-комунальні послуги).

30 жовтня 2021 року в загальному та безперешкодному доступі на офіційному веб-сайті за посилання http://zte.lviv.ua/news/128-shanovni-meshkanci---novi-typovi-dohovory-2021г Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго», як виконавця послуг, було опубліковано тексти типових індивідуальних договорів про надання послуги з постачання гарячої води та про надання послуги з постачання теплової енергії, що є публічними договорами приєднання.

Співвласники багатоквартирного будинку, у якому знаходиться, в тому числі і квартира відповідача, рішення про вибір моделі договірних відносин не прийняли.

Протягом 30 днів з дня опублікування текстів згаданих договорів на офіційному веб- сайті підприємства, від співвласників багатоквартирного будинку, у якому знаходиться квартира відповідача, рішення про вибір моделі договірних відносин до стягувача не надходило.

З огляду на вищевказане, сторонами у належній формі, що встановлена Законом, було укладено типові індивідуальні договори про надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води, що є публічними договорами приєднання.

Отже, необхідність укладання договору про надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладання визначено як обов`язок, а не право споживача таких послуг.

Таким чином, законодавством передбачений двосторонній обов`язок щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, у зв`язку з чим у разі відмови на оплату таких послуг споживачем з посиланням на відсутність укладеного договору не беруться до уваги, оскільки споживачі зобов`язані оплачувати житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користуються ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (постанова ВСУ від 30.10.2013р. по справі № 6-59-ис13).

Відповідно до розрахунків, наданих ЛКП «Залізничнетеплоенерго», заборгованість відповідача за період з 01.04.2015 по 31.12.2023 з оплати послуги з функціонування внутрішньо будинкової системи та абонентського обслуговування з постачання теплової енергії, та за послугу з функціонування внутрішньо будинкової системи гарячого водопостачання та плати за абонентське обслуговування за послугу централізованого водопостачання та постачання гарячої води складає суму у розмірі 10813,43 грн. Проте станом на сьогоднішній день дана сума не оплачена.

Згідно з п. 5. Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії та п. 5 Індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води Виконавець зобов`язується надавати Споживачу відповідної якості послуги, а Споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором. Споживачу нараховуються лише витрати на функціонування внутрішньобудинкової системи опалення та плата за абонентське обслуговування, оскільки він від`єднаний від системи теплопостачання.

Розділом ІV затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 315 від 22.11.2018 методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, передбачений порядок визначення та розподілу обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення, а саме: Обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об`ємів житлових/нежитлових приміщень.

Відповідно власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками усіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку та прибудинкових територій відповідно до своєї частки у майні будинку. Внутрішньобудинкові мережі централізованого опалення і гарячого водопостачання належать до інженерного обладнання житлового будинку і є його невід`ємною частиною. Таким чином, співвласники багатоквартирного будинку зобов`язанні брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку пропорційно своїй частці спільного майна у будинку. Тобто, усі співвласники багатоквартирного будинку зобов`язанні проводити оплату за опалення місць загального користування, пропорційно своїй частці спільного майна у будинку. Вказані положення стосуються також наймачів та членів їх родин.

До допоміжних приміщень багатоквартирного будинку належать приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців: колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення.

Зокрема, - внутрішньобудинкові мережі централізованого опалення належать до інженерного (технічного) обладнання житлового будинку та є його невід`ємною частиною. Також Постановою Кабінету Міністрів України №830 від 21.08.2019 року передбачено, що відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов`язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку. Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. №315 (далі - Методика розподілу).

Обсяг теплової енергії на загальнобудинкові потреби на опалення - це витрати на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку без врахувань обсягу теплової енергії, витраченої на функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання та обсягу теплової енергії, який надходить від ділянок транзитних трубопроводів до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення.

Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 31 жовтня 2006 року №359 затверджена Методика розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків та визначення плати за їх опалення, якою встановлений порядок визначення витрат теплової енергії на опалення місць загального користування у багатоквартирних житлових будинках для встановлення розміру плати за неї споживачами (пункт 1.2. Методики).

Згідно з пунктом 2.1.4 Методики загальна кількість теплової енергії на опалення місць загального користування складається з двох показників, які підсумовуються між собою, а саме: з кількості теплової енергії на опалення кожного окремого приміщення місць загального користування та утрат теплової енергії розподільчими трубопроводами опалення будинку, прокладеними у підвалі або на горищі. При ненаданні послуги з опалення місць загального користування залишається друга частина формули, згідно якої здійснюється нарахування за втрати теплової енергії розподільчими трубопроводами опалення будинку, прокладеними в підвалі або на горищі. Тобто, якщо один з показників дорівнює нулю, то нарахована платня складається з другого показника.

Як передбачено шостим розділом «Посібника та доповнення до Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд...» КТМ 204 Україна 244-94, затвердженим Наказом Держбуду України від 30 лютого 2001 року № 82, втрати теплової енергії на ділянці мережі від межі розподілу до місця установки опалювальних приладів відноситься до втрат абонента (споживача). Тому співвласники квартир повинні брати участь у витратах на утримання будинку пропорційно займаній площі житла, а відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання не є підставою для звільнення мешканців від такої участі.

Аналогічна позиція неодноразово висвітлена у постановах Верховного суду (зокрема, Постанова Верховного суду від 21.12.2020 у справі №311/3489/18, Постанова Верховного суду від 26.09.2018 р у справі №703/58/16) - власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками усіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і зобов`язанні брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку та прибудинкових територій відповідно до своєї частки у майні будинку. Відключення від мереж централізованого опалення не с підставою для звільнення мешканців від такої участі.

Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 9.11.2017 (далі - Закон №2189) плата за абонентське обслуговування - це платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиту комунальну послугу, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених Законом, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальним договором (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкової системи теплопостачання тощо).

Оскільки, відповідно до Закону №2189 у багатоквартирному будинку усім категоріям споживачів (фізичним та юридичним особам) надаються комунальні послуги з постачання теплової енергії, то всі споживачі за індивідуальними договорами в разі розташування їх приміщень в багатоквартирному житловому будинку, повинні оплачувати плату за абонентське обслуговування.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року, індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до Закону України «Про теплопостачання» Львівське комунальне підприємство «Залізничнетеплоенерго» є теплопостачальною організацією суб`єктом господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії. Частиною 7 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення з використанням внутрішньобудинкових систем, що укладається виконавцем із споживачем фізичною особою, яка не є суб`єктом господарювання, є договір приєднання.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не допускається і не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Таким чином у квартирі АДРЕСА_4 за період з 01.04.2015 по 31.12.2023 утворилася заборгованість за послугу з функціонування внутрішньо будинкової системи та абонентського обслуговування з постачання теплової енергії, та за послугу з функціонування внутрішньо будинкової системи гарячого водопостачання та плати за абонентське обслуговування за послугу централізованого водопостачання та постачання гарячої води у розмірі 10813,43 грн., що підтверджується відповідними розрахунками за надані послуги.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідачем не подано суду доказів про те, що надані позивачем розрахунки заборгованості та застосовані ним тарифи проведено неправильно, не надано суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження ненадання чи неналежного надання позивачем послуг за спірний період, а також не надано суду доказів про те, що відповідач не зобов`язаний здійснювати витрати на утримання будинку АДРЕСА_2 , та здійснювати оплату за абонентське обслуговування, внаслідок чого і утворилася вищезазначена заборгованість.

Стосовно клопотання відповідача про застосування строку позовної давності суд зазначає наступне.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України). Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257ЦК України). Позовна давність,встановлена законом,може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі (ч.1 ст. 259 ЦК України). Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін (ч.2 ст. 259 ЦК України).

Перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України). За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п`ята статті 261 ЦК України).

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. (ст. 264 ЦК України).

Згідно вимог ч.3,ч.4ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з подальшими змінами, з 12.03.2020 до 22.05.2020 на всій території України встановлений карантин.

Дію карантину неодноразово було продовжено на всій території України, востаннє постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 №383 до 30 червня 2023 року.

Отже, беручи до уваги вищевказані положення постанов Кабінету Міністрів України, встановлений на території України карантин з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), діяв з 12.03.2020 до 30.06.2023.

Згідно з п. 12 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні було введено воєнний стан відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України» «Про введення воєнного стану в Україні», який триває досі.

Пунктом 19 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені, зокрема, статтею 257 ЦК України, продовжуються на строк його дії.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що право позивача дійсно порушене, однак позивач пропустив трирічний строк позовної давності, з яким він звернувся з даним позовом, а тому такий слід рахувати з квітня 2017 року по 31.12.2023 (враховуючи «Прикінцеві положення» ЦК України, які доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину та Пункт 19 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, яким передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені, зокрема, статтею 257 ЦК України, продовжуються на строк його дії), відтак загальний строк позовної давності охоплює останні три роки, які передують запровадження карантину та введенням воєнного стану та продовжує існувати і надалі.

Таким чином, позовна давність у цій справі підлягає застосуванню в період з квітня 2017 по 31.12.2023, що є підставою для відмови в позові про стягнення заборгованості за період з 01.04.2015 по 01.04.2017.

Суд звертає увагу, що позивачем подано розрахунок заборгованості від 31.12.2023 року відповідно до якого борг відповідача за період з 01 квітня 2015 по 31.12.2023 становить 10813,43 грн.

Отже, виходячи з наданих розрахунків, заборгованість відповідача, яка нарахована позивачем в період з квітня 2017 року по 31.12.2023 становить 9415,56 грн., яка на думку суду підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Таким чином, розглянувши справу в межах визначених предмету спору, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги доведені належними і допустимими доказами, а також зважаючи на строки позовної давності, суд вважає, що даний позов підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до п.3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Так, виходячи з принципу пропорційності, розрахунок судового збору, який підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача, виглядає наступним чином: 9415,56 х 3028,00 : 10813,43 = 2636,56.

У зв`язку з наведеним, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 2636,56 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 7, 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017, Законом України «Про теплопостачання», ст. ст. 525, 526, 541, 543, 625, 634 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 141, 223, 258, 259, 263-265, 273, 274, 280-283, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

позовні вимоги Львівського комунального підприємства «Залізничтеплоенерго», ЄДРПОУ: 20784943, місцезнаходження: м. Львів, вул. С.Петлюри, 4а до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 в користь Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго», ЄДРПОУ: 20784943, місцезнаходження: м. Львів, вул. С. Петлюри, 4а заборгованість за період з 01.04.2017 по 31.12.2023 у сумі 9415 (дев`ять тисяч чотириста п`ятнадцять) грн., 56 коп.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 в користь Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго», ЄДРПОУ: 20784943, місцезнаходження: м. Львів, вул. С. Петлюри, 4а - 2636 (дві тисячі шістсот тридцять шість) грн., 56 коп. судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 27.01.2025 року.

Суддя Р. Б. Єзерський