Вирок

від 21.01.2025 по справі 163/2540/24

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 163/2540/24

Провадження № 1-кп/163/86/25

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2025 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Ковельського району Волинської області кримінальне провадження № 12024030560000479 про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Поступель Ратнівського району Волинської області, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , що проживає по АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, середньої освіти, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.1261 КК України,

в с т а н о в и в :

Згідно зобвинувальним актом ОСОБА_5 обвинувачуєтьсяв тому,що він03.12.2023,12.07.2024,05.08.2024,11.08.2024,12.08.2024та 22.09.2024вчиняв домашнєнасильство щодосвоєї співмешканки ОСОБА_4 іпостановами Любомльськогорайонного судуВолинської областівід 01.02.2024,12.09.2024,19.09.2024,03.10.2024 визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.1732 КУпАП, проте належних висновків не зробив та продовжив систематично вчиняти домашнє насильство при таких обставинах.

Так, ОСОБА_5 в порушення вимог ст.28 Конституції України, Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року №2229-VIII, умисно та безпричинно близько 20:40 години 18.10.2024, перебуваючи за місцем свого проживання, по АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство відносно своєї співмешканки ОСОБА_4 , а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в її адресу нецензурною лайкою, словесних образах, погрозах фізичною розправою, що призвело до психологічних страждань, втрати працездатності та погіршення якості життя потерпілої.

Крім цього, ОСОБА_5 близько 21:00 години 19.10.2024 умисно та безпричинно, перебуваючи за місцем свого проживання вчинив домашнє насильство щодо своєї співмешканки ОСОБА_4 , а саме вчинив умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в її адресу нецензурною лайкою, словесних образах, погрозах фізичною розправою, що призвело до психологічних страждань, втрати працездатності та погіршення якості життя потерпілої.

Дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ст.1261 КК України.

У суд кримінальне провадження надійшло у формі обвинувального акта.

В підготовчому засіданні сторони подали угоду про примирення.

Згідно із цією угодою ОСОБА_5 повністю визнає вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення за фактичними обставинами і погоджується з кваліфікацією його дій.

В угоді сторони підтверджують, що ознайомлені з наслідками її укладення та невиконання.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_5 буде призначене покарання за ст.1261 КК України у вигляді пробаційного нагляду строком на один рік з покладенням обов`язків, передбачених ч.2 ст.591 КК України та на підставі ст.911 КК України направлення обвинуваченого для проходження програми для кривдників строком на три місяці.

Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з такого.

За інкримінованим обвинуваченням ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні визнав себе винуватим повністю.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, відповідно до ст.12 КК України віднесений до категорії нетяжких. Міра покарання, погоджена сторонами угоди, відповідає санкції ст.1261 КК України.

Судом встановлено, що обвинувачений і потерпіла цілком розуміють положення ч.5 ст.474 КПК України, в тому числі, щодо права на судовий розгляд та щодо обмежень у правах, а також усвідомлюють наслідки невиконання угоди відповідно до ст.476 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Про це заявили в судовому засіданні обвинувачений і потерпіла, а також свідчать вивчені судом матеріали кримінального провадження.

Передбачених ч.7 ст.474 КПК України обставин, що перешкоджали б затвердженню угоди, суд не виявив.

В підготовчому засіданні прокурор вважала за необхідне затвердити угоду, обвинувачений і потерпіла проти цього не заперечують і погодились на призначення узгодженого покарання.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що угода відповідає приписам ст.471 КПК України, не суперечить іншим вимогам КПК України та КК України і підлягає затвердженню.

Цивільний позов у справі не заявлено, судові витрати відсутні.

Долю речових доказів - вирішити згідно вимог ст.100 КПК України.

Під час досудового розслідування запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_5 застосовано у вигляді особистого зобов`язання, строк якого збіг 30 грудня 2024 року і у встановленому порядку не продовжувався. Клопотання про обрання запобіжного заходу в підготовчому судовому засіданні не заявлено, а суд не вбачає підстав для його застосування з власної ініціативи.

Керуючись ст.ст.373, 374, 474, 475, ч.15 ст.615 КПК України, суд

у х в а л и в :

Угоду про примирення від 31 жовтня 2024 року у кримінальному провадженні № 12024030560000479, укладену потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 , затвердити.

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.1261 КК України, і за цим законом призначити йому покарання у вигляді пробаційного наглядом строком на 1 (один) рік.

Покласти на ОСОБА_5 , відповідно до ч.2 ст.591 КК України, наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі ст.911 КК України застосувати до ОСОБА_5 обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми для кривдників на строк 3 (три) місяці та покласти на нього обов`язок пройти цю програму.

Речовий доказ карта пам`яті micro CD з вмістом відеофайлів, яка зберігається в матеріалах кримінального провадження № 12024030560000479, залишити в матеріалах цього провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів із дня його проголошення, а засудженим протягом 30 днів із часу вручення копії даного вироку через Любомльський районний суд.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий : суддя ОСОБА_1