Ухвала

від 21.01.2025 по справі 120/14803/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

21 січня 2025 р.Справа № 120/14803/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника відповідача щодо розгляду за правилами загального позовного провадження адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 до Військової частини НОМЕР_1 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 до Військової частини НОМЕР_1 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою суду від 13.12.2024 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами.

17.01.2025 представником відповідача подано клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, яке мотивоване тим, що справа вимагає детального аналізу доказів та правових позицій сторін, а також, що рішення у цій справі має істотне значення для прав та законних інтересів відповідача.

Вирішуючи клопотання представника відповідача про розгляд справи у загальному позовному провадженні, суд зазначає таке.

Статтею 12 КАС України визначені форми адміністративного судочинства. Так, згідно з ч. 1 - 3 вказаної статті адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Частиною 4 ст. 12 КАС України передбачено категорії спорів, справи щодо яких розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.

При цьому суд зауважує, що дана справа не підпадає під такі категорії.

В свою чергу, згідно з п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 5 ст. 12 КАС України встановлено, що умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Суд зауважує, що відповідач в поданому клопотанні не наводить переконливих доводів, що через складність або інші обставини ( необхідність допиту свідків, проведення експертиз тощо ) недоцільно розглядати цю справу у спрощеному позовному провадженні.

В свою чергу обов`язок суду повно та всебічно дослідити обставини справи та об`єктивно її розглянути не залежить від обраної форми судочинства ( спрощене чи загальне позовне провадження ).

При цьому, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження не впливає на право сторін, у разі незгоди з прийнятим рішенням, оскаржити його відповідно до положень статей 292 - 297 КАС України.

Крім того, згідно з ухвалою суду про відкриття провадження у цій справі сторонам роз`яснено право подати відзив на позовну заяву, відповідь на відзив та заперечення на відповідь, таким чином надано можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, зокрема, подати відповідні письмові заяви по суті справи.

Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Аналогічні позиції підтримані та висловлені в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2018 року у справі № 668/13907/13-ц та від 21 травня 2018 року у справі № 361/3009/16-ц.

Вирішуючи питання про відкриття провадження в цій справі суд прийшов до висновку, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають проведення судового розгляду в порядку загального позовного провадження та проведення судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін для повного і всебічного встановлення всіх обставин справи. Доводи відповідача, наведені в поданому клопотанні, не спростовують висновків суду щодо форми судочинства, які викладені в ухвалі про відкриття провадження в справі.

Щодо доводів, що "справа вимагає детального аналізу доказів і правових позицій сторін" суд зауважує, що оцінка всім зібраним у справі доказам надається судом при прийнятті рішення у справі.

В свою чергу, розгляд справи в спрощеному позовному провадженні жодним чином не перешкоджає сторонам в наданні відповідних доказів в обґрунтування своїх позицій в справі.

При цьому суд зауважує, що до відзиву відповідачем не надано жодних доказів, в той же час також ще не надані докази і третьою особою в справі, які витребовувались судом, а також пояснення третьої особи щодо заявлених вимог.

Таким чином, на даному етапі судового провадження суд не вбачає підстав для зміни висновку, викладеного в ухвалі про відкриття провадження, щодо розгляду справи в спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи.

При цьому суд зауважує, що на час звернення відповідача з клопотанням про розгляд справи в порядку загального позовного провадження сторони ще не скористалися в повній мірі своїми правами на подання письмових заяв по суті справи.

Разом з тим, саме лише бажання сторони у справі викласти свої аргументи під час публічних слухань, а не в письмових заявах, не зумовлюють необхідність призначення справи до розгляду в судовому засіданні з викликом її учасників.

Підсумовуючи, на даній стадії розгляду справи суд не вбачає підстав та необхідності в розгляді справи за правилами загального позовного провадження, а тому у задоволенні клопотання представника відповідача слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 260 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

СуддяЗаброцька Людмила Олександрівна