Рішення

від 27.01.2025 по справі 120/4641/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

27 січня 2025 р. Справа № 120/4641/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара П.А., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом: Керівника Немирівської окружної прокуратури до: Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області, за участю третіх осіб, які не заявляють позовних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної державної адміністрації, Міністерства культури та інформаційної політики України про: визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Керівник Немирівської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави з адміністративним позовом до Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовано протиправною бездіяльністю відповідача щодо не утворення спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини. Зокрема, наголошує, що на відповідача покладений обов`язок щодо створення відповідного виконавчого органу населеного пункту, який утворюється органами місцевого самоврядування за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.

До суду від представника Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації надійшли письмові пояснень, відповідно до яких відсутність спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини Тиврівської селищної ради є порушенням вимог Закону України "Про охорону культурної спадщини". Відтак, вказує на доцільність утворення спеціального уповноваженого органу.

Від представника третьої особи - Міністерства культури та інформаційної політики України до суду надійшли письмові пояснення, в яких просить позов задовольнити у повному обсязі. Зокрема, вказує, що Міністерство як центральний орган виконавчої влади не має відокремлених структурних підрозділів, які б могли забезпечити виконання вимог законодавства щодо збереження та охорони культурної спадщини, водночас законодавець наділив такими функціями, зокрема, громади, які діють через відповідні виконавчі органи органів місцевого самоврядування.

Відповідач правом подати відзив на позовну заяву не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд встановив наступні обставини.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 року № 878 "Про затвердження Списку історичних населених місць України" смт Вороновиця включено до Списку історичних населених місць України.

Керівник Немирівської окружної прокуратури звернувся до Вороновицької селищною ради із запитом щодо створення радою спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини.

За наслідком розгляду звернення, селищна рада листом від 08.03.2024 року повідомила, що в бюджеті селищної територіальної громади на 2024 рік видатки на створення та фінансування органу культури охорони спадщини не передбачені.

Також представник Немирівської окружної прокуратури звернувся до Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації з листом, у якому просив надати інформацію, чи надходили від Вороновицької селищної ради звернення, пропозиції щодо надання погодження на створення спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини та якщо створений чи дотримано порядок.

Так, листом від 12.03.2024 року Управлінням містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації повідомлено, що до Управління не надходили звернення та пропозиції від Вороновицької ради щодо погодження на створення спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини.

Окрім того, прокуратура звернулась до Міністерства культури та інформаційної політики України з листом, у якому просила надати інформацію, чи надходили від Вороновицької селищної ради звернення, пропозиції щодо надання погодження на створення спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини та якщо так вказати результати розгляду звернення.

Листом від 299.03.2024 року Департаментом пам`яткоохоронної діяльності Міністерства культури та інформаційної політики повідомлено прокурора, що Вороновицька селищна рада не зверталася до МКІП щодо погодження утворення спеціально уповноваженого органу культурної спадщини.

Орган прокуратури, вважаючи неправомірною бездіяльність відповідача щодо не створення спеціально уповноваженого органу з питань охорони культурної спадщини, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд керується таким.

Згідно з преамбулою Закону України Про охорону культурної спадщини від 08.06.2000 року № 1805-ІІІ (далі Закон № 1805-ІІІ) цей Закон регулює правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.

Об`єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, у межах її територіального моря та прилеглої зони, охороняються державою.

Охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Статтею 1 Закону № 1805-ІІІ визначено, зокрема, таке:

- культурна спадщина - сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об`єктів культурної спадщини;

- об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;

- історичне населене місце - населене місце, яке зберегло повністю або частково історичний ареал і занесене до Списку історичних населених місць України.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону № 1805-ІІІ державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини, до яких, серед інших, належать виконавчі органи сільської, селищної, міської ради.

Частиною 3 статті 3 Закону № 1805-ІІІ визначено, що відповідний виконавчий орган сільської, селищної, міської ради населеного пункту, занесеного до Списку історичних населених місць України, утворюється місцевою радою за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону № 1805-ІІІ до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить, зокрема, забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; забезпечення дотримання режиму використання пам`яток місцевого значення, їх територій, зон охорони; забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; організація відповідних охоронних заходів щодо пам`яток місцевого значення та їх територій у разі виникнення загрози їх пошкодження або руйнування внаслідок дії природних факторів чи проведення будь-яких робіт; застосування фінансових санкцій за порушення цього Закону.

Органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, відповідний виконавчий орган сільської, селищної, міської ради щорічно звітують перед центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини та громадськістю про стан збереження об`єктів культурної спадщини (ч. 3 ст. 6 Закону № 1805-ІІІ).

Отже, на відповідний орган сільської, селищної, міської ради у сфері охорони культурної спадщини покладені відповідні функції щодо збереження пам`яток місцевого значення, а відсутність такого органу створює загрозу їх пошкодження чи знищення, а також уникнення фінансової відповідальності особами, якими допущено порушення вимог Закону № 1805-ІІІ.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Абзац 11 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) встановлює, що виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Стаття 5 Закону № 280/97-ВР визначає, що до системи місцевого самоврядування входять, зокрема, виконавчі органи сільської, селищної, міської ради.

Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи (ч. 1 ст. 11 Закону № 280/97-ВР).

Відповідно пп. 5 п. "б" ч. 1 ст. 31 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація охорони, реставрації та використання пам`яток історії і культури, архітектури та містобудування, палацово-паркових, паркових і садибних комплексів, природних заповідників.

Підпунктом 10 п. "б" ст. 32 Закону № 280/97-ВР встановлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад делеговано повноваження щодо забезпечення охорони пам`яток історії та культури, збереження та використання культурного надбання.

Згідно з ч. 5 та 6 ст. 3 Закону № 1805-ІІІ виконавчий орган сільської, селищної, міської ради з питань, передбачених підпунктом 5 пункту б частини першої статті 31 і підпунктом 10 пункту б статті 32 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", підконтрольний відповідним органам виконавчої влади.

Рішення (розпорядження, дозволи, приписи, постанови) органів охорони культурної спадщини, прийняті в межах їхньої компетенції, є обов`язковими для виконання юридичними і фізичними особами.

Згідно ст. 26 Закону України ''Про місцеве самоврядування в Україні'' виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на їх утримання; утворення за поданням сільського, селищного, міського голови інших виконавчих органів ради.

Статтею 31 Закону України ''Про місцеве самоврядування в Україні'' передбачено, що до повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради належить організація охорони, реставрації та використання пам`яток історії і культури, архітектури та містобудування, палацово-паркових, паркових і садибних комплексів, природних заповідників

Згідно із ста. 32 Закону України ''Про місцеве самоврядування в Україні'', до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, серед іншого, належить забезпечення охорони пам`яток історії та культури, збереження та використання культурного надбання.

Таким чином, спеціально уповноважений орган охорони культурної спадщини Вороновицької селищної ради ради повинен бути утворений радою у складі її виконавчих органів у формі відділу, управління або іншого органу із дотриманням відповідної процедури погодження.

Порушення процедури погодження утвореного органу та його посадових осіб, свідчить про не утворення відповідного спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини та недотримання порядку призначення його керівника може стати передумовою визнання винесених, прийнятих, виданих неуповноваженим органом/особами розпоряджень, рішень, приписів, постанов, незаконними, а відтак відсутності державних механізмів захисту об`єктів культурної спадщини.

Таким чином, відповідач, як орган місцевого самоврядування, допустив у спірних правовідносинах протиправну бездіяльність, оскільки всупереч вимог згаданих нормативно-правових актів у складі виконавчих органів міської ради, як населеного пункту, занесеного до Списку історичних населених місць України, не утворив спеціально уповноважений орган охорони культурної спадщини - відповідний виконавчий орган.

При цьому, на запити окружної прокуратури міською радою не надано будь-якого обґрунтування щодо причин непогодження питання такого утворення з Міністерством культури та інформаційної політики України.

У розумінні законодавства, легітимним орган є такий, що створений у порядок та спосіб, визначений законодавством, натомість, як встановлено судом сектор культури Вороновицької селищної ради не є таким, що зумовлює його створення із дотриманням законодавчих процедур.

Зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку про протиправність бездіяльності відповідача щодо утворення у складі виконавчих органів ради спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Вказаних витрати позивачем не понесені, тому судові витрати не розподіляються.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області щодо не утворення спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини, відповідно до порядку та вимог, встановлених Законом України ''Про охорону культурної спадщини''.

Зобов`язати Вороновицьку селищну раду Вінницького району Вінницької області утворити спеціально уповноважений орган охорони культурної спадщини, відповідно до порядку та вимог, встановлених Законом.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Керівник Немирівської окружної прокуратури Вінницької області (вул. Шевченка, 23, м. Немирів, Вінницька обл.. 22800, код ЄДРПОУ 02909909)

Відповідач: Вороновицька селищна рада Вінницького району Вінницької області (вул. Козацький шлях, 60, смт. Вороновиця, Вінницька обл., 23252, код ЄДРПОУ 04326069)

СуддяКомар Павло Анатолійович