Ухвала

від 28.01.2025 по справі 120/935/25

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

28 січня 2025 р.Справа № 120/935/25

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Старком-Агро", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участі третьої особи - Якушинецької сільської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Старком-Агро", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участі третьої особи - Якушинецької сільської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі в порядку ст. 171 КАС України, суд дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України.

Частиною 5 статті 160 КАС України, серед іншого, передбачено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивач.

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору (ч. 9 ст. 160 КАС України).

Аналіз матеріалів позовної заяви свідчить про те, що предметом спору у цій справі є протиправність дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо скасування відстрочки від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час працівникам ТОВ "Страком-Агро".

Водночас, суд наголошує, що викладені мотиви позову не дають змоги чітко встановити підстав для скасування відстрочки.

Відповідно до наведених у позовній заяві обставин справи, представниці позивачів вважає, що бронювання працівників ТОВ "Старком-Агро" скасовано, у зв`язку із затвердженням постановою КМУ від 01.11.2024 року № 1241 дск змін до Порядку бронювання військовозобов`язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами та організаціями відповідно до переліків посад і професій військовозобов`язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою КМУ від 04.02.2015 року № 45 дск.

Разом з тим, відповідно до долучених посвідчень працівників, бронювання ОСОБА_4 та бронювання ОСОБА_5 втратили свою чинність, як на момент виникнення спірних правовідносин, так і момент звернення до суду із цим позовом.

Окрім того, бронювання вказаних осіб видана на шестимісячний термін, що відрізняється від вказаних представницею позивачів фактичних обставин справи.

Вказане ставить під сумнів доводи представниці позивачів щодо зазначеної підстави для скасування бронювання.

Більше того, судом враховано, що відповідно до доводів адвокатеси, бронювання працівникам ТОВ "Старком-Агро"надано у зв`язку виконання мобілізаційного завдання, передбаченого договором № 8 від 22.12.2022 року.

З цього приводу суд зауважує, що п. 1.3. цього договору передбачено, що строки виконання завдання за цим договором визначаються погодженим сторонами календарним планом виконання мобілізаційного завдання, наведеним у додатку 2.

Водночас, календарний план виконання мобілізаційного завдання не містить ні початку виконання завдань, ні закінчення, ні результатів виконання таких завдань.

Так, матеріали справи не містять доказів виконання цього договору, що б, у свою чергу, підтверджувало доводи представниці щодо підстав для такого бронювання.

Відтак, суд вказує на те, що зміст позовних вимог не конкретизовано, позовна заява не містить належного обґрунтування позовних вимог (зокрема, щодо підстав для скасування бронювання), послідовного розбірливого викладу обставин на підтвердження позовних вимог.

При цьому, відповідно до положень ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Отже, за результатами аналізу вказаних норм, суд звертає увагу позивача на те, що позивач при зверненні до суду з позовом зобов`язаний надати докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а у разі неможливості надання позивачем таких доказів, він зобов`язаний надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання таких доказів та у разі неможливості самостійно надати докази за необхідності заявити клопотання про їх витребування.

Іншими словами позивач зобов`язаний самостійно ретельно підготуватися для звернення до суду з позовом, надавши до такого позову документи, які мають значення для вирішення спору та які може отримати самостійно.

Суд наголошує, що адвокатеса звернулася до відповідача із адвокатським запитом до ІНФОРМАЦІЯ_1 23.01.2025 року.

Суд звертає увагу, що ч. 1, 2 п. 2 ст. 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

У разі якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту.

Водночас, адвокатеса звернулася до суду із цим позовом цього ж дня, що й надала адвокатські запити, відповіді на які мали би значення для встановлення обставин справи та належного обґрунтування позову.

Необхідно зауважити, що суд не є інструментом в руках учасників справи, у тому числі щодо зібрання документів замість або для самих учасників справи та встановлення обставин справи.

Розвиваючи вказане, суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані неухильно виконувати процесуальні обов`язки, в тому числі й щодо належного оформлення позовної заяви у відповідності до положень статті 160, 161 КАС України.

Суд зауважує, що статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У пункті 8 частини першої статті 4 КАС України визначено зокрема, що позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізує владні управлінські функції щодо заявника.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Із наведених вище законодавчих положень слідує, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням чи бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але вимагає щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.

З огляду на відсутність чітких відомостей про порядок бронювання працівників, підстави його скасування та акт, яким оформлено таке рішення, суд позбавлений можливості чітко встановити суб`єктний склад учасників справи та належний зміст позовних вимог.

Водночас, суд вважає за доцільне зауважити, що скасування бронювання конкретної особи порушує її індивідуальні права, а не права юридичної особи безпосередньо.

Вказане також породжує необхідність оформлення ордеру стосовно фізичної особи, захист прав якої здійснюється представником.

Окрім того, зазначене, у свою чергу, впливає на встановлення дотримання правил об`єднання позовних вимог.

Таким чином, позивачці слід привести у відповідність фактичні обставини справи та надати докази на їх підтвердження, а також уточнити суб`єктний склад справи та зміст позовних вимог.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ч. 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Старком-Агро", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участі третьої особи - Якушинецької сільської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Запропонувати позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, шляхом приведення у відповідність фактичних обставин справи та надання доказів на їх підтвердження, а також уточнення суб`єктного складу справи та змісту позовних вимог.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

СуддяАльчук Максим Петрович