Рішення

від 27.01.2025 по справі 160/30620/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2025 року Справа № 160/30620/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу №160/30620/24 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метизний завод "ДОНА" про стягнення 40460,59 грн., -

УСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

18.11.2024р. через систему "Електронний суд" Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернулося з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метизний завод "ДОНА" та просить:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метизний завод «ДОНА» на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період липень 2020 червень 2021, січень травень 2022 року за Списком № 2 у сумі 40460 грн. 59 коп. (сорок тисяч чотириста шістдесят гривень 59 коп.) на рахунок НОМЕР_1 , відкритий у філії - Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» МФО: 305482, ЄДРПОУ 21910427.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 18.11.2024 року ця справа була розподілена судді Ількову В.В.

Ухвалою суду від 19.11.2024 року позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метизний завод "ДОНА" про стягнення 40460,59 грн., залишено без руху, з підстав передбачених ст.ст.160,161 КАС України.

26.11.2024 року позивачем було надано до суду клопотання про продовження процесуального строку для усунення недоліків та надання всіх доказів по справі.

02.12.2024 року позивачем усунуті недоліки позовної заяви.

Відповідно до довідок №412 від 25.11.2024 р., №417 від 29.11.2024 р., складених відділом управління персоналом, копії яких містяться в матеріалах справи, суддя Ільков В.В. з 24.11.2024 року по 02.12.2024 року перебував у відрядженні та у період з 03.12.2024 року по 04.12.2024 року у щорічній відпустці.

Ухвалою суду від 05.12.2024 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 262 КАС України.

Також ухвалою суду від 05.12.2024 року витребувано у відповідача додаткові докази по справі, зокрема:

-докази погашення спірної заборгованості та інші докази щодо суті спору.

23.12.2024 року відповідачем через підсистему Електронний суд подано відзив на позовну заяву позивача. Долучені додаткові докази по справі.

У відзиві відповідачем заявлено клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення платежів за період 01.07.2020 р. по 30.06.2021 р.. на підставі п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України. В іншій частині, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовної заяви.

13.01.2025 року позивачем до суду подано письмову відповідь на відзив.

20.01.2025 року відповідачем подані письмові заперечення по справі.

У відповідності до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Отже, рішення у цій справі приймається судом 27.01.2025 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо клопотання про закриття провадження у справі.

В обґрунтування клопотання про закриття провадження відповідач зазначив про те, що предметом розгляду цієї є сплата платежів за період з 01.07.2020 р. по 25.05.2022 р.р.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вже звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метизний завод «Дона» заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період: липень 2020 року - червень 2021 року у розмірі 58532,02грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року у справі № 160/12602/21 адміністративний позов задоволено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року у праві № 160/12602/21 було вирішено: "Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Метизний завод «Дона» - задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року у справі №160/12602/21 скасовано та прийнято нову постанову.

У задоволені позову Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовити."

З вищевикладеного вбачається, що за частину періоду, що охоплює поданий наразі позов, а саме стягнення платежів з 01.07.2020 по 30.06.2021 спір вже вирішено адміністративними судами в іншій справі.

Отже, вважають, що провадження у справі в частині стягнення платежів за період: липень 2020 року - червень 2021 року підлягає закриттю.

Відповідно до частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі:

1) якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства;

2) якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом;

3) якщо сторони досягли примирення;

4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

5) у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;

6) щодо оскарження нормативно-правових актів суб`єктів владних повноважень чи окремих їх положень, якщо оскаржуваний нормативно-правовий акт або відповідні його положення визнано протиправними і нечинними рішенням суду, яке набрало законної сили;

7) щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб`єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили;

8) щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Так, Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року у справі № 160/12602/21 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метизний завод «ДОНА» на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 за період липень 2020 року - червень 2021 року на суму 58 532,02 грн. на р/р НОМЕР_2 , відкритий у філії - Дніпропетровського обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України» МФО 305482, ЄДРПОУ 21910427.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.02.2022 року по справі №160/12602/21 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12жовтня 2021 року у справі №160/12602/21, скасовано та прийняти нову постанову.

У задоволені позову Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовлено.

Однак, згідно долучених до матеріалів справи доказів, платежі за період липень - вересень 2021 року у розмірі 4 279 грн. 11 коп. та за період жовтень - листопад 2021 року у сумі 1575 грн. 38 коп. не були враховані у спірну сплату заборгованості, оскільки позов з яким звернулося управління не містить дані періоди, тобто вважаються сплаченими та не бралися у розрахунок боргу.

Позов пред`явлено за період липень 2020 року - червень 2021 року, січень-травень 2022 року, тобто не містить період липень-вересень, жовтень-листопад 2021 року.

Враховуючи наведене суд вважає, що клопотання відповідача про закриття провадження у справі є необгрунтованим та задоволенню не підлягає, а тому клопотання відповідача про закриття провадження, слід залишити без задоволення.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

В обґрунтування позовних вимог позивачем вказано, що відповідачем не здійснено оплату належних до відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій особам, що були зайняті на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України за період липень 2020 червень 2021р.р., січень травень 2022 р.р. у сумі 40 460 грн 59 коп.

Також, вказали про те, що платежі за період липень - вересень 2021 року у розмірі 4 279 грн. 11 коп. та за період жовтень - листопад 2021 року у сумі 1575 грн. 38 коп. не були враховані у сплату заборгованості, оскільки позов з яким звернулося управління не містить дані періоди, тобто вважаються сплаченими та не бралися у розрахунок боргу.

Позов пред`явлено за період липень 2020 року - червень 2021 року, січень-травень 2022 року, тобто не містить період липень-вересень, жовтень-листопад 2021 року.

З огляду на вказане позивач просив задовольнити позовні вимоги та стягнути вказану заборгованість з відповідача.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позову та зазначив, що при обрахуванні часу роботи працівника у відповідача не було враховано, що підприємство-відповідач не є останнім місцем роботи працівника і не було зроблено відповідні належні розрахунки щодо цього.

Щодо неповного врахування зроблених платежів

Вказують, що Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 червня 2023 року у справі № 160/26671/21 було вирішено: Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метизний завод «ДОНА» (вул. Волзька, буд. 24, м. Дніпро, 49017, ЄДРПОУ 34883828) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списку № 2 за період жовтень - листопад 2021 року, яка складає 1575грн. 38 коп.).

Вважають, що вищевказаний платіж не було враховано у загальному розрахунку, хоча рішення суду було в добровільному порядку виконання відповідачем шляхом сплати відповідних коштів.

Втім, зі зроблених позивачем розрахунків вбачається, що вказаний платіж не було враховано ним в повному обсязі при визначення суми заборгованості.

Також, вказують про те, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року у справі №160/20766/21, було вирішено позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.26, код ЄДРПОУ 21910427) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метизний завод «ДОНА» (49017, м. Дніпро, вул. Вокзальна, 24, код ЄДРПОУ 34883828) про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій - задовольнити повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метизний завод «ДОНА» на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 за період липень - вересень 2021 року у розмірі 4 279грн. 11 коп.

Втім, зі зроблених позивачем розрахунків вбачається, що вказаний платіж не було враховано ним в повному обсязі при визначення суми заборгованості.

Вищевказаний платіж не було враховано у загальному розрахунку, хоча рішення суду було в добровільному порядку виконання відповідачем шляхом сплати відповідних коштів.

Вказують, що вказані платежі 1575 грн. 38 коп. + 4 279 грн 11 коп. не враховані повною мірою у позовній заяві, особливо з урахуванням того, що позивач мав здійснити перерахунок всіх сум з урахуванням Постанови Третього апеляційного адміністративного суду 06 квітня 2023 року у справі № 804/1305/18, про що він сам зазначав у позовній заяві.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Суд, дослідив матеріали справи, з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінив докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізував застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОНА» є платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області.

Відповідно до наявних в матеріалах справи розрахунків позивача, заборгованість відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України за період липень 2020 червень 2021р.р., січень травень 2022 р.р. складає у сумі 40 460 грн 59 коп.

Також, в матеріалах справи наявні докази направлення на юридичну адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення розрахунків заборгованості відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій.

Відповідач у добровільному порядку не погашає вищевказану заборгованість, що і стало підставою для звернення з цією позовною заявою до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладених в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ) визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. Так, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

- пункт «а» працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць;

- пункт «б»-«з», зокрема працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць тощо.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого законом України «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з абзацом 4 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в частині пенсій, призначених згідно з пунктами «а», «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме грошова сума, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам за списками №1, 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

Так, Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлений Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1, якою затверджена Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі - Інструкція).

Ця Інструкція визначає процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (п.6.4 Інструкції).

Згідно з пунктом 6.7 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Отже, відповідач зобов`язаний щомісячно до 25-го числа здійснювати покриття фактичних витрат на виплату пенсій, призначених на пільгових умовах.

Таким чином, обов`язок з відшкодування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону №1058-ІV, в частині пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону №1788-ХІІ, покладений на підприємства (відповідача).

Підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Така правова позиція викладена, зокрема, в пункті 30 постанови Верховного Суду від 23.09.2021 року у справі №640/23683/19.

Матеріали справи свідчать, що в порушення пункту 6.7 Інструкції відповідачем не перераховано в належні строки кошти за період липень 2020 червень 2021р.р., січень травень 2022 р.р., що призвело до утворення заборгованості в сумі 40 460 грн 59 коп.

До матеріалів справи позивачем додано розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та докази їх надіслання відповідачу.

Окремо слід вказати щодо періоду липень 2020 року - червень 2021 року.

Так, Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року у справі № 160/12602/21 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метизний завод «ДОНА» на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 за період липень 2020 року - червень 2021 року на суму 58 532,02 грн. на р/р НОМЕР_2 , відкритий у філії - Дніпропетровського обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України» МФО 305482, ЄДРПОУ 21910427.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.02.2022 року по справі №160/12602/21 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року у справі №160/12602/21, скасовано та прийнято нову постанову. У задоволені позову Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовлено.

Суд мотивував своє рішення тим, що стаж роботи ОСОБА_1 відповідно до матеріалів справи, на підприємстві Відповідача є меншим, ніж 7 років 11 місяців 8 днів, та розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які долучені Позивачем на підтвердження заявлених вимог, не можливо визнати обґрунтованими, а визначені у них суми, що підлягають сплаті підприємством, не можливо визнати підтвердженими.

Вказаний позов було обґрунтовано розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, відповідно до яких пільговий стаж роботи громадянина ОСОБА_1 на підприємстві ТОВ Метизний завод ДОНА склав 7 років 11 місяців та 27 днів, а частка плати цим підприємством склала 63,51 відсотка.

Вказаний період, тобто 7 років 11 місяців та 27 днів, Митрофанову А.А, Головним управлінням було зараховано відповідно до постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року по справі №804/1305/18 (за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області), якою було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу відповідно до п. б ст. 13 ЗУ Про пенсійне забезпечення період роботи з 12.07.2007 року по 19.06.2015 року на посаді волочильника дроту ТОВ Торговий дім Дона, правонаступником якого є ТОВ Метизний завод ДОНА.

Постановою Верховного Суду України від 29.09.2022 року постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року по справі №804/1305/18 скасовано, справу направлено на повторний розгляд до суду апеляційної інстанції.

06.04.2023 року Третій апеляційний адміністративний суд прийняв постанову у справі №804/1305/18, якою частково задовільнив апеляційну скаргу ТОВ Метизний завод ДОНА, та встановив пільговий стаж ОСОБА_1 на підприємстві ТОВ Метизний завод ДОНА з 12.07.2007 року по 25.05.2012 року, та скасував попередні судові рішення в цій частині, таким чином, встановивши, що пільговий стаж ОСОБА_1 на підприємстві ТОВ Метизний завод ДОНА складає 4 роки, 10 місяців, 11 днів.

Отже, на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 06.04.2023 року, Головним управлінням було приведено у відповідність пенсійну справу ОСОБА_1 , та відповідно відкориговано розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії, де у графі 6 вказано стаж роботи на підприємстві - 4 роки 10 місяців та 12 днів, а частка плати підприємством склала 38,93відсотка.

Таким чином, відповідно до відкоригованих розрахунків, заборгованість ТОВ Метизний завод ДОНА за період липень 2020 року - червень 2021 року за Списком №2 склала 35 730 грн 98 коп. (замість 58 532 грн. 02 коп.).

Відкориговані розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії за період липень 2020 року - червень 2021 року у розмірі 35730 грн. 98 коп. були направлені на адресу відповідача 15.05.2023 року.

Оскільки, Третім апеляційним адміністративним судом по справі №804/1305/18 було встановлено факт того, що пільговий стаж ОСОБА_1 на підприємстві ТОВ Метизний завод ДОНА складає 4 роки 10 місяців та 12 днів, по суті зменшено, але останній все одно отримував пільгову пенсію за період липень 2020 року - червень 2021 року, тому ТОВ Метизний завод ДОНА мало відшкодувати понесені Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області витрати на виплату та доставку пільгової пенсії за вказаний період у розмірі 35 730 грн. 98 коп.

Слід вказати, що під час розгляду справи, Пенсійний орган спростував доводи відповідача про те що, платежі за період липень - вересень 2021 року у розмірі 4 279 грн. 11 коп. та за період жовтень - листопад 2021 року у сумі 1575 грн. 38 коп. не були враховані у сплату заборгованості, оскільки позов з яким звернулося управління не містить дані періоди, тобто вважаються сплаченими та не бралися у розрахунок боргу.

Позов пред`явлено за період липень 2020 року - червень 2021 року, січень-травень 2022 року, тобто не містить період липень-вересень, жовтень-листопад 2021 року.

Доказів, які спростовували б доводи позивача, відповідачем не надано.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів, які спростовували б вимоги позивача та підтверджували відшкодування відповідачем заборгованості з фактичних витрат по виплаті та доставці пільгових пенсій в добровільному порядку в загальному розмірі 40 460 грн 59 коп., суд дійшов висновку щодо обґрунтованості вимог позивача.

Суд також враховує, що відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

При цьому, до основних завдань, які стоїть перед органами Пенсійного фонду України, відноситься забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплата пенсій.

Одним із джерел наповнення бюджету Фонду є надходження від відшкодування фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Добросовісне виконання суб`єктами господарювання свого обов`язку відповідно до закону брати участь у соціальному захисті громадян України є проявом соціальної відповідальності бізнесу, який враховує інтереси суспільства та бере на себе певну частину відповідальності за соціальний захист осіб, які його потребують.

Саме такий правовий висновок викладено у вищевказаній постанові Верховного Суду від 05.01.2021 року у справі №640/18421/19.

Враховуючи викладене, оцінивши докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини четвертої статті 242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права, яка проявляється в рівності всіх перед законом, цілях і засобах, що обираються для їх досягнення.

Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід та неупередженість.

Положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позивачем обґрунтовані та доведені позовні вимоги у вказаній вище частині.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метизний завод "ДОНА" про стягнення 40460,59 гривень.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, про таке.

Згідно частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Враховуючи відсутність в даній справи таких витрат, судові витрати в цій справі стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метизний завод "ДОНА" про стягнення 40460,59 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метизний завод «ДОНА» на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період липень 2020 - червень 2021, січень - травень 2022 року за Списком №2 у сумі 40460грн. 59 коп. (сорок тисяч чотириста шістдесят гривень 59 коп.) на рахунок НОМЕР_1 , відкритий у філії - Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» МФО: 305482, ЄДРПОУ 21910427.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Метизний завод "ДОНА" (49017, м.Дніпро, вул. Волзька, 24, код ЄДРПОУ 34883828).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 27.01.2025 року.

Суддя В.В. Ільков