Рішення

від 27.01.2025 по справі 160/29937/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2025 рокуСправа №160/29937/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПЦИОН ТРЕЙД" до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товару,-

ВСТАНОВИВ:

11.11.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «ОПЦИОН ТРЕЙД» (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровської митниці (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 17.09.2024 №UA110130/2024/000303/1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 23.11.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПЦИОН ТРЕЙД» та постачальником компанією «SHENZHEN KEYLINK CO.,LTD.» (Китай) укладено контракт №0128, на закупівлю товару посуд кухонний та прибори столові або кухонні, відповідно до умов якого, продавець продає, а покупець приймає і оплачує товар згідно проформи-інвойс та/або інвойсам та/або специфікації, які є невід`ємною частиною цього контракту. Згідно із рахунку (інвойсу) від 15.07.24 № KLINV231110, складеного до контракту №0128 від 23.11.2016, ТОВ «ОПЦИОН ТРЕЙД» придбало у «SHENZHEN KEYLINK CO.,LTD.» посуд кухонний та прибори столові або кухонні. На підставі вказаного контракту вищевказаний товар було ввезено на митну територію України. З метою митного оформлення товару, позивач 16.09.2024 подав відповідачу електронну митну декларацію №24UA110130021022U3, разом з усіма документами, які підтверджують митну вартість товару, що підтверджується відповідними відомостями у графі 44 декларації. Проте, відповідачем прийнято оспорюване рішення №UA110130/2024/000303/1 від 17.09.2024 з посиланням на невідповідність поданих документів вимогам ч. 10ст. 58 Митного кодексу України, яке є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.11.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

19.11.2024 позивач повідомив суд про виконання вимог ухвали суду від 15.11.2024 шляхом надання через систему «Електронний суд» заяви про долучення квитанцій про сплату судового збору.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін з 18.12.2024, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

10.12.2024 представником відповідача через систему «Електронний суд» подано письмовий відзив на позов, у якому у задоволенні позову просила відмовити повністю, посилаючись на те, що під час митного контролю товарів за митною декларацією №24UA110130021022U3 від 16.09.2024, програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв`язку з можли вим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених ч. 6ст. 54 Митного кодексу України- прийняття рішення про коригування митної вартості. Також, під час здійснення Дніпровською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: в документах не зазначено якісні характеристики товару та документ щодо якості не надано; у рахунках від 05.09.2024 відсутні відомості щодо вартості понесених витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів у порту Constanta (Romania), при цьому надана довідка про транспортні витрати не передбачена договором на перевезення та не відповідає вимогам наказу від 24.05.2012 №599; в графі 14 експортної декларації від 16.07.2024 № 530420240041130798 вказано транспортний документ №EA42407161093, який декларантом до митного оформлення не надавався, декларантом до митного оформлення надано коносамент від 20.07.2024 №GSZS0172875, що свідчить про наявність іншого транспортного документу. Отже, вищевказані розбіжності у документах, поданих позивачем разом з митними деклараціями, які підтверджували вартість страхування товарів, як складової частини митної вартості товарів, виключали можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення вартості страхування як складової частини заявленої митної вартості у відповідності до умов ч. 1ст. 54 Митного кодексу України.

17.12.2024 представником позивача через систему «Електронний суд» подано письмову відповідь на відзив, в якій зазначено, що позивач не погоджується з доводами відповідача викладеними у відзиві на позов, оскільки останній як в оскаржуваному рішенні, так і у відзиві на позов, не наводить обґрунтувань щодо доцільності коригування митної вартості ввезеного товару, позивачем надано усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, які містять повну інформацію про митну вартість та її складові, і без порушень термінів.

Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 23.11.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПЦИОН ТРЕЙД» та постачальником компанією «SHENZHEN KEYLINK CO.,LTD.» (Китай) укладено контракт №0128, на закупівлю товару посуд кухонний та прибори столові або кухонні, відповідно до умов якого, продавець продає, а покупець приймає і оплачує товар згідно проформи-інвойс та/або інвойсам та/або специфікації, які є невід`ємною частиною цього контракту.

Згідно із п. 1.2 контракту, найменування, асортимент, кількість, ціна товару, що підлягає поставці за даним контрактом, вказуються сторонами в проформі-інвойсі та/або специфікації на поставку товару, які з моменту її належного оформлення сторонами є невід`ємною частиною цього контракту.

Відповідно до п. 1.3 контракту, якісні та технічні характеристики товару, що поставляються за цим контрактом вказуються сторонами в проформі-інвойсі та/або специфікації на кожну поставку, яка є його невід`ємною частиною.

Поставку товару здійснено на умовах поставки FOB CN SHENZHEN.

Банківськими переказами від 13.03.2024 та від 21.08.2024 ТОВ «ОПЦИОН ТРЕЙД» сплачено повну вартість товару в розмірі 32 068, 44 дол.США.

З метою митного оформлення ввезеного товару ТОВ «ОПЦИОН ТРЕЙД» 16.09.2024 подано до митного оформлення електронну митну декларацію №24UA110130021022U3, відповідно до якої до ввезення задекларовано наступний товар:

- товар №1 - «Посуд та прибори столові або кухонні, з фарфору: Посуд порцеляновий: арт. M0520- KLE8-L42A Dream Peach - кухоль 300мл - 1512шт; арт. M0520-KLE8-L42B Dream Violet - кухоль 300мл - 1512шт; арт. M0520-KLE8-L42C Dream Sand кухоль 300мл - 1512шт; арт. M0520-KLE8-L42D Dream Green - кухоль 300мл - 1512шт; арт. M0520-KLQ7-R416A Sferikon Blue - кухоль 320мл - 1512шт; арт. M0520-KLQ7-R416B Sferikon Brown - кухоль 320мл - 1512шт; арт. M0520-KLQ7-R416C Sferikon Pink - кухоль 320мл - 1512шт; арт. M0520-KLQ7-R416D Sferikon Grey - кухоль 320мл - 1512шт; арт. M0520- KLS7-R133A Scottie Dog - кухоль 320мл - 2016шт; арт. M0520-KLS7-R133B ChineseCrested Dog - кухоль 320мл - 2016шт; арт. M0520-KLS7-R133C Sausage Dog - кухоль 320мл - 2016шт; арт. M0520-KLU9-S209A Darling Bear - кухоль 400мл - 1512шт; арт. M0520-KLU9-S209B Darling While - кухоль 400мл - 1512шт; арт. M0520-KLU9- S209C Darling Town - кухоль 400мл - 1512шт; арт. M0520-KLU9-S209D Darling Rainbow - кухоль 400мл - 1512шт; арт. M0520-KLDM8-R54A Crystal Green - кухоль 360мл - 1512шт; арт. M0520-KLDM8-R54B Crystal Blue - кухоль 360мл - 1512шт; арт. M0520- KLDM8-R54C Crystal Grey - кухоль 360мл - 1512шт; арт. M0520-KLDM8-R54D Crystal Yellow - кухоль 360мл - 1512шт; арт. M0520-KLTC9-R117A Lovely Date - кухоль 370мл - 1512шт; арт. M0520-KLTC9-R117B Lovely Meeting - кухоль 370мл - 1512шт; арт. M0520-KLTC9-R117C Lovely Season - кухоль 370мл - 1512шт; арт. M0520-KLTC9-R117D Lovely Hop - кухоль 370мл - 1512шт; арт. M0520-KLSP11-S209A Darling Town Jumbo - кухоль 550мл - 1440шт; арт. M0520-KLSP11-S209B Darling Sun Jumbo - кухоль 550мл - 1512шт; арт. M0520-KLSP11-S209C Darling Rainbow Jumbo - кухоль 550мл - 1512шт; арт. M0520-KLSP11-S209D Darling Horse Jumbo - кухоль 550мл - 1512шт; арт. M0520- KLTC8-R617B Pretty Pets Dog - кухоль 450мл - 2808шт; арт. M0520-KLTC8-R617P Pretty Pets Cat - кухоль 450мл - 2844шт; Країна походж./виробництва: CN; Торговельна марка (TM) - Milika; Виробник: SHENZHEN KEYLINK CO.,LTD»;

- товар №2 - «Посуд кухонний глазурований, виготовлений з матеріалу, який за своїми фізикохімічними показниками відповідає кам`яній кераміці: арт. M0420-KLTC9-S136A GoodWish Grey - кухоль 320мл - 1512шт; арт. M0420-KLTC9-S136B GoodWish Orange - кухоль 320мл - 1512шт; арт. M0420-KLTC9-S136C GoodWish Grey - кухоль 320мл - 1512шт; арт. M0420-KLTC9-S136D GoodWish Green - кухоль 320мл - 1512шт; арт. M0420-KLV8-S145A Butterfly LoftGreen - кухоль 330мл - 1512шт; арт. M0420-KLV8- S145B Butterfly LoftViolet - кухоль 330мл - 1512шт; арт. M0420-KLV8-S145C Butterfly LoftGrey - кухоль 330мл - 1512шт; арт. M0420-KLV8-S145D Butterfly LoftSand - кухоль 330мл - 1512шт; Країна походж./виробництва: CN; Торговельна марка (TM) - Milika; Виробник: SHENZHEN KEYLINK CO.,LTD» (далі Товар №2).

Митна вартість товарів, заявленого до митного оформлення, була визначена декларантом за методом 1, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується, а саме: товару №1 на рівні 2,289 дол.США/кг; товару №2 на рівні 1,76 дол.США/кг.

Для митного оформлення позивачем були подані документи, встановлені ч. 2ст. 53 Митного кодексу України, а саме: зовнішньоекономічний контракт від 23.11.16 № 0128; рахунок (інвойс) від 15.07.24 № KLINV231110; платіжна інструкція SWIFT від 13.03.24 № 240313/001243133; платіжна інструкція SWIFT від 21.08.24 №240821/001390588; рахунок перевізника від 05.09.24 № К81; рахунок перевізника від 05.09.24 №ТП81/1; рахунок перевізника від 05.09.24 № ТП81/2; рахунок перевізника від 05.09.24 № ТП81/3; платіжна інструкція від 06.09.24 №11203; платіжна інструкція від 06.09.24 №11187; платіжна інструкція від 06.09.24 №11188; платіжна інструкція від 06.09.24 №11189; довідка перевізника від 05.08.24 № 60; митна декларація країни відправлення від 16.07.24 №530420240041130798.

За результатом опрацювання всіх поданих декларантом документів Дніпровською митницею встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, а саме:

1) п. 1.3 контракту від 23.11.2016 №0128 визначено, що якісні та технічні характеристики товару, що поставляється за цим контрактом вказуються в проформіінвойс та/або інвойсі та/або специфікації на кожну партію товарів, проте в вищезазначених документах якісні характеристики не зазначено та документ щодо якості не надано.

Розділом 6.6 контракту визначені що для підтвердження якості товару здійснюється сертифікатом якості, при цьому, до митного оформлення не надано даного документа, що підтверджує якість оцінюваних товарів.

2) згідно відомостей ЕМД та коносаменту від 20.07.2024 №GSZS0172875 постава оцінюваної партії товару здійснено з порту SHENZHEN, CHINA до порту Constanta (Romania).

При цьому, у рахунках від 05.09.2024 №К81; №ТП81/1; №ТП81/2; №ТП81/3 відсутні відомості щодо вартості понесених витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів у порту Constanta (Romania).

У довідці від 05.09.2024 №75 вказано, що у логістичні послуги 34 800,00 грн. включаються витрати на перевантаження вантажу, зберігання вантажу, оформлення документів.

Довідка про транспортні витрати не передбачена договором на перевезення та не відповідає вимогам наказу від 24.05.2012 №599. Наведені відомості у довідці щодо логістичних витрат не кореспондуються з відомостями рахунку від 05.09.2024 №ТП81/2. Крім того кожна складова митної вартості повинна піддаватися обчисленню.

3) згідно маніфесту Головного митного управління КНР №52 2008 року, в графі 14 митної декларації заповнюється реєстраційний номер коносаменту або транспортних накладних.

В графі 14 експортної декларації від 16.07.2024 № 530420240041130798 вказано транспортний документ №EA42407161093, який декларантом до митного оформлення не надавався. Декларантом до митного оформлення надано коносамент від 20.07.2024 №GSZS0172875. Вищевказане свідчить про наявність іншого транспортного документу, що у порушення вимог ст. 335 МК України, до митного оформлення не надавався.

На підставі ч. 3статті 53 Митного кодексу УкраїниДніпровькою митницею 17.09.2024 повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З огляду на те, що наявні у підприємства документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити необхідні для ідентифікації ввезеного товару, надані митниці разом з митною декларацією, вони повною мірою підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, ТОВ «ОПЦИОН ТРЕЙД» листом від 17.09.2024 №1709/Т-2 було відмовлено у наданні додаткових документів.

За результатом проведеної митної оцінки митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA110130/2024/000303/1 від 17.09.2024, згідно з яким митним органом відкоригована задекларована митна вартість товарів із застосуванням резервного методу за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості винесення відповідачем рішення про коригування митної вартості товару №UA110130/2024/000303/1 від 17.09.2024.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.

Правовідносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (ч.2 ст. 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 (далі МК України)).

Згідно із ч.1 ст. 7 МК України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної митної політики, становлять митну справу.

Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п. 24 ч.1 ст. 4 МК України).

Відповідно до ч.1 ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки (ст. 50 МК України).

Згідно з частинами першою, другою ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно із ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 ст. 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

За змістом ч.4 ст. 53 МК України, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч.5 ст. 53 МК України).

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару(ч. 6 ст. 53 МК України).

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із ч.1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до положень частини другої, третьої ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст. 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Приписами ч.1 ст. 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно із п. 1 ч.4 ст. 54 цього Кодексу митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 6 ст. 54 МК України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2)неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно із ч.2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до положень частин другоївосьмої ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 7 ст. 54 МК України передбачено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Системний аналіз вказаних положень Митного кодексу України дає підстави дійти висновку, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно із частиною 6 ст. 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 20.03.2024 у справі №826/5959/17, від 21.11.2023 у справі №826/13190/17, від 09.11.2022 у справі №815/4395/16, від 27.06.2019 у справі №803/667/17.

Наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 31.03.2015 у справі №21-127а15, яке враховується судом відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідачем 17.09.2024 прийнято спірне рішення №UA110130/2024/000303/1 про коригування митної вартості товарів за ЕМД № 24UA110130021022U3 від 16.09.2024, заявлених позивачем за ціною контракту.

Підставою для здійснення коригування митної вартості в сторону збільшення ціни товару із застосуванням другорядного методу (резервного) визначення митної вартості стали висновки митного органу про те, що у наданих на підтвердження заявленої митної вартості документах виявлені невідповідності та розбіжності, а також не надано документів на вимогу митного органу та на їх спростування, про що зазначено у гр.33 рішеннята у відзиві.

Однак, викладені у графі 33 вказаного рішення зауваження є безпідставними та їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для витребування додаткових документів.

Суд звертає увагу, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Разом з цим, відповідачем не доведено ані у рішенні, що оскаржується, ані у відзиві, що подані позивачем до митного оформлення документи на підтвердження вартості товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Щодо тверджень відповідача відносно того, що в інвойсі якісні характеристики не зазначено та документ щодо якості не надано, суд зазначає наступне.

Митним кодексом чи будь-яким іншим нормативно-правовим документом не встановлено вимог до такого документу як інвойс. інвойс - у міжнародній комерційній практиці документ, що надається продавцем покупцеві та містить перелік товарів і послуг, їхню кількість та суму коштів, яку покупець має за них сплатити. Посилання у інвойсі на специфікацію або будь-який інший документ не є обов`язковим, крім того це є невиправданим, оскільки посилання саме на контракт є основоположною вимогою, що дає змогу ідентифікувати на підставі чого здійснюється митне оформлення товарів.

На переконання суду наявність чи відсутність у рахунку-фактурі певних відомостей (реквізитів) не може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, якщо з інших поданих декларантом документів можливо встановити такі дані.

Аналогічний правовий висновок з цього питання викладено у постановах Верховного Суду від 18.07.2019 у справі № 821/829/18 (адміністративне провадження №К/9901/5724/19), від 14.08.2018 у справі № 821/1617/17 (адміністративне провадження №К/9901/48422/18).

Щодо доводів митного органу про неможливість підтвердження заявленої митної вартості товару на підстави документів на перевезення вантажу, суд зазначає наступне.

Відповідно до умов контракту, поставка товару здійснювалась на умовах FOB (Інкотермс 2020).

Суд зазначає, що у разі використання правил Інкотермс FОВ (вільно на борту) у порту відвантаження продавець зобов`язаний за свій рахунок здійснити завантаження товару на борт зазначеного покупцем судна в узгоджену дату або в межах обумовленого терміну в названому порту відвантаження відповідно до звичаїв порту, а також виконати митні формальності, необхідні для вивозу. Покупець повинен за свій рахунок зафрахтувати судно і своєчасно сповістити продавця про терміни, умови та місце навантаження, назву, часу прибуття судна. Ціна FОВ (FОВ price) означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) у порт призначення.

Як встановлено судом, п.4.1. контракту визначено, що поставка товару здійснюється на умовах FOB у порту Китай, зазначеного в інвойсі.

Враховуючи вказаний пункт контракту, суд зазначає про необґрунтованість тверджень митного органу, що поставка оцінюваного товару здійснювалась на комерційних умовах поставки, що суперечать умовам контракту.

Згідно із п. 5, 6 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

З доказів, наявних в матеріалах справи вбачається, що на підтвердження транспортування задекларованих відповідно до митних декларацій товарів позивачем надано: договір транспортно-експедиторського обслуговування від 18.12.2015 №1812OT-MT, укладений ТОВ ОПЦИОН ТРЕЙД (клієнт) з ТОВ «МОРІМОТО ТРАНС» (експедитор); договір на надання транспортно-експедиційних послуг від 21.08.2020 №2108/20, укладений ТОВ «МОРІМОТО ТРАНС» з ТОВ «Транс Фаворит»; договір перевезення вантажів автомобільним транспортом від 04.01.2021 №04/01-1, укладений ТОВ «Транс Фаворит» з ТОВ «Транспортні рішення»; рахунки від 05.09.2024 №К81, №ТП81/1, №ТП81/2, №ТП81/3; платіжні інструкції від 06.09.2024 №11203, 11187, 11188, 11189; довідка від 05.09.2024 №75 про транспортні витрати; заявка від 01.07.2024 №40, що не заперечується відповідачем.

Враховуючи доводи та твердження митного органу, саме щодо достатності документів для підтвердження заявленої митної вартості товару на підстави документів на перевезення вантажу, суд звертає увагу на наступне.

У пункті 14 висновків Довідки щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України, в редакції від 13.03.2012 року, яка затверджена постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 року № 2, вказано, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Як вже зазначалося судом, за Правилами Інкотермс FОВ у порту відвантаження продавець зобов`язаний за свій рахунок здійснити завантаження товару на борт зазначеного покупцем судна в узгоджену дату або в межах обумовленого терміну в названому порту відвантаження відповідно до звичаїв порту, а також виконати митні формальності, необхідні для вивозу. Покупець повинен за свій рахунок зафрахтувати судно і своєчасно сповістити продавця про терміни, умови та місце навантаження, назву, часу прибуття судна.

Ціна FОВ (FОВ price) означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також суму вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) у порт призначення. Згідно базису поставки FOB Інкотермс продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту.

Вказаний термін може застосовуватись лише під час перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом.

Таким чином, ціна FOB складається з: закупівельної ціни товару; упаковки, маркування; отримання ліцензій та дозволів; держмита та інших митних зборів, податків (імпортні та експортні); витрат на транспортування в порт відправлення; завантаження та розміщення товару на кораблі.

Суд звертає увагу, що за умовами поставки портом відправлення є місто Шеньчжень (SHENZHEN) (Китайська Народна Республіка), а тому вартість понесених витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів у порту відправлення є такою, що вже включеною до ціни товару, що передбачають умови терміну FOB (Інкотермс 2020).

Так, з порту міста Шеньчжень (SHENZHEN) (Китайська Народна Республіка) товар прибув до порту міста Констанца (Constanta/Romania).

З порту міста Констанца (Constanta/Romania) товар прибув до митного посту Орлівка (Україна, Одеська область).

З митного посту Орлівка (Україна, Одеська область) товар прибув до міста Дніпро.

Отже, витрати пов`язані із з транспортуванням вантажу (товару) до міста Дніпро повинні бути належним чином підтверджені та включені до ціни товару, у зв`язку з чим, враховуючи доводи митного органу, суд вважає за необхідне встановити відомості щодо 1) маршруту та території надання послуг за для визначення обсягу наданих послуг 2) щодо можливості визначення вартості понесених витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів у порту міста Констанца (Constanta/Romania), а також перевезення Товару з порту міста Констанца (Constanta/Romania) до міста Дніпро.

Щодо доводів митного органу про те, що рахунки від 05.09.2024 №К81; №ТП81/1; №ТП81/2, №ТП 81/3 не містять жодних відомостей стосовно маршруту та території надання послуг, що унеможливлює проаналізувати весь обсяг наданих послуг та відповідний рівень цінової політики, суд зазначає про їх безпідставність, оскільки довідка про транспортні витрати від 05.09.2024 №75 містить необхідні відомості, а саме: відстань та маршрут, за яким здійснювалось перевезення товару.

Також, суд звертає увагу, що з документів, наданих на підтвердження транспортування задекларованих відповідно до митних декларацій товарів можливо встановити, включення, як витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів у порту прибуття товару - Constanta/Romania, а також можливо встановити витрати на увесь маршрут товару (від порту міста Констанца (Constanta/Romania) до м. Дніпро) до ціни товару.

Так, відповідно до умов договору транспортно-експедиторського обслуговування від 18.12.2015 №1812OT-MT, укладеного між ТОВ ОПЦИОН ТРЕЙД (клієнт) та ТОВ «МОРІМОТО ТРАНС» (експедитор) вбачається наступне а саме: мовою оригіналу «В соответствии с настоящим договором єкспедитор обязуется за плату и за счет клиента выполнить и/или организовать выполнение услуг, определенных в ст.2 настоящего договора, связанных с перевозкой груза Клиента (далее - «груз») (п.1.1)»

«2. Услуги.2.1 .Экспедитор по поручению Клиента:

- организует перевозку грузов морским и автомобильным транспортом;

- предоставляет услуги, связанные с приемкой, накоплением, дроблением, сортировкой и комплектованием грузов, передает их транспортным организациям или частным лицам (в т.ч. субъектам предпринимательской деятельности) для перевозки;

- проводит своевременные расчеты с Одесским и Ильичевским морскими торговыми портами, транспортными организациями, частными лицами (в т.ч. субъектами предпринимательской деятельности) и иными органами и лицами за перевозку, перевалку, хранение груза и т.п.;

- оформляет документы на груз и организует работы в соответствии с таможенными, карантинными, санитарными и иными требованиями, предусмотренными действующим законодательством Украины;

- ведет учет поступления и отправки грузов из Одесского и Ильичевского морских торговых портов;

- организует экспертизу груза;

- осуществляет оформление товарно-транспортной документации и ее рассылку по принадлежности;

- подает в установленном порядке транспортным организациям (в т.ч. частным предпринимателям и частным лицам) заявки на отправку груза и наряды на отгрузку груза;

- организует страхование груза;

- предоставляет другие вспомогательные и сопутствующие перевозке транспортно экспедиторские услуги, которые не предусмотрены настоящим Договором и не противоречат законодательству».

Отже, зі змісту викладеного можна дійти висновку, що ТОВ «МОРІМОТО ТРАНС», як експедитор, міг надавати відповідні послуги, зокрема, з навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, які визначені у довідці про транспортні витрати від 05.09.2024 №75, як «логістичні послуги».

Таким чином, суд доходить висновку, що зазначена у довідці про транспортні витрати від 05.09.2024 №75 сума «логістичних послуг» в розмірі 326 411,67 грн. фактично передбачена статтею «2. Услуги.» договору транспортно-експедиторського обслуговування від 18.12.2015 №1812OT-MT.

Додатково у довідці виокремлено пояснення, що в поняття «логістичні послуги» включаються витрати на перевантаження вантажу, зберігання вантажу, оформлення документів.

Як вже зазначалося судом, у пункті 14 висновків Довідки щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України, в редакції від 13.03.2012 року, яка затверджена постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 року № 2, вказано, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Враховуючи викладене, суд не бере до уваги твердження митного органу, що довідка про транспортні витрати не передбачена договором на перевезення та не відповідає вимогам наказу від 24.05.2012 №599.

Крім того, суд зауважує також про безпідставність доводів митного органу, що наведені у довідці відомості щодо логістичних витрат не збігаються з відомостями рахунку від 05.09.2024 №ТП81/2, оскільки такі відомості є ідентичними та визначені у сумі 326 411,67 грн.

Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що по суті вказані відповідачем зауваження в оскаржуваному рішенні носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товарів.

Відповідачем не доведено, що подані позивачем до митного оформлення документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за заявленою ціною договору.

З огляду на викладене, з урахуванням наведених законодавчих норм, висновків Верховного Суду та встановлених обставин, суд вважає, що надані позивачем до митного оформлення документи повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мали протиріч, невідповідностей або розбіжностей, які б не дозволяли митному органу провести обчислення митної вартості за основним методом, подані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену позивачем митну вартість та її складові частини, відомості про визначення митної вартості в цих документах базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, достатність яких не спростована відповідачем, тому підстав для коригування заявленої митної вартості у відповідача не було.

Крім цього, у рішенні про коригування митної вартості товарів відсутні порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом, відсутні пояснення щодо зроблених коригувань.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно із пунктом 2.1. Наказу Міністерства фінансів України 24.05.2012 № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Однак, як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, у ньому міститься лише посилання на раніше оформлені митні декларації і не проведено детальне дослідження цих митних декларацій з доданими до неї документами.

Доводи відповідача про обґрунтованість рішення №UA110130/2024/000303/1 від 17.09.2024 не відповідають дійсності, оскільки в оспорюваному рішенні зазначені лише дати раніше оформлених МД, їх реєстраційний номер, ціна та найменування товару, за яким здійснено митне оформлення. При цьому, не зазначено, за яким методом здійснено митне оформлення раніше оформленого товару, не наведені повні характеристики товару, що має значення, оскільки ціна товару за контрактом встановлювалась, виходячи не з ваги товару (кг), а з його характеристик товару, а ідентифікація раніше оформленого митницею товару на підставі лише відомостей про дату раніше оформленої ЕМД та її реєстраційного номеру з ціною товару не можлива.

Поряд з цим, обставина наявності в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Водночас, ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.

Отже, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 справа №815/6827/17, від 22.04.2019 справа № 815/6242/17, від 07.08.2018 справа №815/3400/17.

Таким чином, встановлені під час розгляду справи обставини спростовують висновки митного органу щодо сумнівів у визначеній митній вартості товару, оскільки у наданих позивачем документах відсутні розбіжності, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів,у зв`язку з чим, вбачається безпідставність відмови митним органом позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, враховуючи що відповідачем не наведено доказів того, що документи, подані для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що митним органом оспорюване рішення №UA110130/2024/000303/1 від 17.09.2024 прийнято без урахування усіх обставин та без дотримання норм чинного законодавства, у зв`язку з чим останнє є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно дост. 90 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства Українивизначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і ч. 1статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Українипокладено обов`язок на позивачадовести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача щодо протиправності рішення Дніпровської митниці, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України та обставин, встановлених в ході розгляду справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 3 815,55 грн, що документально підтверджується платіжною інструкцією №15016 від 19.11.2024.

За таких обставин, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Дніпровської митниці на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3 815,55 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПЦИОН ТРЕЙД» (49064, м. Дніпро, вул. Кості Гордієнка, буд. 1А, код ЄДРПОУ 40134168) до Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товару задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці №UA110130/2024/000303/1 від 17.09.2024.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПЦИОН ТРЕЙД» (49064, м. Дніпро, вул. Кості Гордієнка, буд. 1А, код ЄДРПОУ 40134168) рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43971371) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 815,55 грн (три тисячі вісімсот п`ятнадцять гривень п`ятдесят п`ять копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець