Рішення від 28.01.2025 по справі 200/8143/24

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2025 року Справа№200/8143/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Аканова О.О. розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (місцезнаходження: Україна, 10003, Житомирська область, м.Житомир, вул. О.Ольжича, 7, код ЄДРПОУ 13559341) про

визнання протиправним та скасування рішення №052630004609 від 29.08.2024, яким відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1;

зобов`язання призначити та виплачувати з 24 лютого 2022 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно із п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-IV;

зобов`язання при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 з 24 лютого 2022, зарахувати до пільгового стажу роботи за Списком №1 періоди роботи з 01.09.1988 по 28.06.1991, з 09.07.1991 по 25.06.1998, з 06.11.2006 по 16.08.2010, з 16.12.2011 по 05.07.2023 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до Донецького окружного адміністртивного суду з вищевказаною позовною заявою.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що рішенням відповідача №052630004609 від 29.08.2024 їй відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. Підставою для відмови в призначенні пенсії є відсутність пільгового стажу. В рішенні вказано, що страховий стаж особи становить 34 роки 6 місяців 2 дні; страховий стаж з урахуванням додаткових років за Списком №1 становить 36 років 6 місяців 2 дні; пільговий стаж по Списку № 1 - 2 роки 0 місяців 24 дні.

Позивач вважає рішення відповідача незаконним та необґрунтованим, таким, що порушує, встановлене статтею 46 Конституції України її право на соціальне забезпечення в старості, тому звернулась до суду з даним позовом.

Просила задовольнити позов.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечують проти заявлених позовних вимог. Вказує, що до пільгового стажу неможливо зарахувати періоди роботи за Списком №1, згідно записів трудової книжки від 09.07.1991 НОМЕР_2 з 01.09.1988 по 28.06.1991, з 09.07.1991 по 25.06.1998, з 06.11.2006 по 16.08.2010, з 16.12.2011 по 05.07.2023 року, оскільки документального не підтверджено повної зайнятості (роботи на умовах повного робочого дня) за відповідними професіями, відсутня уточнююча довідка з підприємства про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній відповідно до Порядку № 637 (додаток №5).

Згідно записів трудової книжки відсутні записи щодо характеру виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи.

Згідно даних, наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування спеціальний трудовий стаж відсутній. Страховий стаж особи становить 34 роки 06 місяців 02 дні, страховий стаж з урахуванням додаткових років за список №1 становить 36 років 06 місяців 02 дні. Пільговий стаж становить 02 роки 0 місяців 24 дні (станом на 01.01.2015 року становить 01 рік 05 місяців 0 днів).

Вказали, що підтверджений належними документами, страховий стаж з урахуванням додаткових років за Списком №1 відповідно до частини 3 статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" становить 36 років 06 місяців 02 дні, у тому числі, стаж з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, підтверджений в порядку визначеному законодавством та становить 2 роки 0 місяців 24 дні.

Просили відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом НОМЕР_3 .

22.08.2024 позивач звернулась до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком.

Рішенням відповідача від 29.08.2024 №052630004609 відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в зв`язку з відсутністю пільгового стажу.

В рішенні зазначено, що страховий стаж позивача складає 34 роки 6 місяців 2 дні. Страховий стаж з урахуванням додаткових років за Списком №1 становить 36 років 6 місяців 2 дні. Пільговий стаж по Списку № 1 - 2 роки 0 місяців 24 дні. За доданими документами до пільгового стажу зараховано всі періоди трудової діяльності. За доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди трудової діяльності.

Згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 09.07.1991 позивач:

01.09.1988 по 28.06.1991 навчання в ПТУ №65 м.Краматорська (диплом);

09.07.1991 прийнята в сталеливарний цех машиністом крана на Дружківський машинобудівельний завод (наказ №1095 від 08.07.1991);

31.08.2003 звільнена за переводом (наказ №436 від 01.09.2003);

01.09.2003 прийнята за переводом машиністом крана на ТОВ «Дружківський машинобудівник» (наказ №2219 від 01.09.2003);

31.12.2003 звільнена за переводом (наказ №988 від 31.12.2003);

01.01.2004 прийнята за переводом машиністом крана на ВАТ «Дружківський машинобудівник» (наказ №1551 від 02.01.2004);

02.11.2006 звільнена за власним бажанням (наказ №257 від 02.11.2006);

06.11.2006 прийнята машиністом крана на ВАТ «Дружківський метизний завод» (наказ №127 від 06.11.2006);

16.08.2010 звільнена за власним бажанням (наказ №65 від 16.08.2010);

28.05.2010 прийнята машиністом крана на ВАТ «Енергомашспецсталь» (наказ №227 від 25.05.2010);

05.07.2023 звільнена за власним бажанням (наказ №128 від 05.07.2023).

Як вбачається з диплому НОМЕР_4 позивач вступила до професійно-технічного училища №65 м.Краматорська Донецької області 01 вересня 1998 та закінчила повний курс названого училища з одержанням середньої освіти за професією машиніст крану 28 червня 1991 року.

Як вбачається з форми РС-право позивачу не зараховано до стажу періоди роботи: з 09.07.1991 по 31.08.2003, з 01.09.2003 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 02.11.2006, з 06.11.2006 по 16.08.2010, з 16.12.2011 по 05.07.2023 року. Період роботи з 01.09.1988 по 28.06.1991 позивачу зараховано як «Навчання у вищих/ середн.НЗ».

Згідно протоколу/розпорядження про призначення пенсії страховий стаж позивача складає 36 років 06 місяців 02 дні, додаткові роки за Список 1 02 роки 0 місяців 0 днів.

Індивідуальними відомостями про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування підтверджено сплату за позивача сум заробітку для нарахування пенсії за звітні роки: 1999 2005 "ДРУЖКІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД" (код ЄДРПОУ 00165669), 2006 2009, 2010 (січень-серпень) код ЄДРПОУ 00191052 ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ДРУЖКІВСЬКИЙ ЗАВОД МЕТАЛЕВИХ ВИРОБІВ", 2010 (вересень-грудень) 2022 (січень-квітень), 2023 (липень) код ЄДРПОУ 00210602 ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ", 2023 (вересень-грудень) ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЗАВОД ІМЕНІ В.О.МАЛИШЕВА" код ЄДРПОУ 14315629.

До позовної заяви додано наступні докази:

наказ №44 від 19.12.94 про затвердження Переліку робочих місць, професій і посад зайнятість на яких дає право на пільгове пенсійне забезпечення АТ «Енергомашспецсталь»;

наказ №162 від 19.12.2001 про висновки атестації робочих місць АТ «Енергомашспецсталь»;

наказ №269 від 18.12.2006 про висновки атестації робочих місць АТ «Енергомашспецсталь»;

наказ №823 від 16.12.2011 про висновки атестації робочих місць АТ «Енергомашспецсталь»;

наказ №111 від 26.02.2021 про затвердження результатів чергової атестації робочих місць ДП «Завод імені В.О.Малишева»;

виписка з наказу №269 від 18.12.2006 ковальсько-пресовий цех Список 1;

довідка від 21.032024 №119 про зміну реєстрації ПАТ «Енергомашспецсталь»;

довідка №21/019 від 14.08.2024 ДП «Завод імені В.О.Малишева»;

довідка №43/019 від 14.08.2024 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ДП «Завод імені В.О.Малишева»;

наказ (розпорядження) №229 від 27.09.2023 про прийняття на роботу.

Не погодившись з відмовою відповідача призначити пенсію та зарахувати спірні періоди навчання та роботи до страхового стажу, позивач звернулася з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV визначені умови призначення пенсії за віком.

Щодо незарахування відповідачем до пільгового стажу періоду навчання позивача.

Згідно з пунктом «Д» статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» 1788-XII до стажу роботи, що дає право на пенсію, зараховується час навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, основним документом, що підтверджує трудовий стаж є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними документами.

Час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

Так, згідно з дипломом НОМЕР_4 позивач вступила до професійно-технічного училища №65 м.Краматорська Донецької області 01 вересня 1998 та закінчила повний курс названого училища з одержанням середньої освіти за професією машиніст крану 28 червня 1991 року, що відповідає записам трудової книжки НОМЕР_2 від 09.07.1991 року.

Відповідно до ст. 40 Закону України Про освіту (Закон № 1060-XII) професійно-технічна освіта забезпечує здобуття громадянами професії відповідно до їх покликання, інтересів, здібностей, перепідготовку, підвищення їх професійної кваліфікації.

Згідно ст. 41 Закон № 1060-XII професійними навчально-виховними закладами є: професійно-технічне училище; професійне художнє училище; професійне училище соціальної реабілітації; училище-агрофірма; училище-завод; вище професійне училище; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; інші типи закладів, що надають робітничу професію. Випускникам професійно-технічних навчальних закладів відповідно до їх освітньо-кваліфікаційного рівня присвоюється кваліфікація кваліфікований робітник з набутої професії відповідного розряду (категорії).

Статтею 18 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» визначено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійно-технічної освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.

Відповідно до ст. 38 Закону України Про професійну (професійно-технічну) освіту, час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Аналогічна за змістом вимога, міститься і в абз.1 п. 26 Положення про професійно-технічний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1998 №1240, час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі до безперервного і до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за одержаною професією не перевищує трьох місяців.

Отже, до професійно-технічних навчальних закладів належать інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання. Аналогічний висновок щодо зарахування періоду навчання до пільгового стажу викладений в постанові Верховного Суду від 04.03.2020 по справі № 367/945/17.

Згідно п 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

Отже, суд зазначає, що після завершення навчання в №65 м.Краматорська Донецької області позивач в межах трьох місяців після завершення навчання працювала за професією, яка дає право на призначення пенсії відповідно до п.1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування».

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що навчання позивача з 01.09.1988 по 28.06.1991 у професійно-технічному училищі №65 м.Краматорська Донецької області підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи для призначення пенсії за Списком №1 згідно із п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV визначені умови призначення пенсії за віком.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається:

працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

45 років - які народилися по 31 березня 1970 року включно;

45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року;

46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року;

46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року;

47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року;

47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року;

48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року;

48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року;

49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року;

49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року;

50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу:

з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок;

з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок;

з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок;

з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок;

з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:

чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;

жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджено постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 (надалі, також - Порядок №637).

Згідно з пунктом 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Відповідно до пункту 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Відповідно до п. 3 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Виходячи з приписів Порядку №637, підтвердження трудового стажу потрібне у разі відсутності трудової книжки, необхідних записів в трудовій книжці, а також якщо містяться неправильні й неточні записи про періоди роботи.

Згідно з п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі - Інструкція №58) заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник», «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст» та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування.

До трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Пунктом 2.4 Інструкції №58 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення. Відповідно до абзацу 2 пункту 6.1 Інструкції №58, у разі невірного первинного заповнення трудової книжки або вкладиша до неї, а також псування їх бланків внаслідок недбалого зберігання, вартість зіпсованих бланків сплачується підприємством.

Судом встановлено, що записи про роботу позивача у спірні періоди у трудовій книжці виконані у чіткій послідовності та з відповідністю дати. Доказів того, що записи про роботу позивача є неправильними або непідтвердженими, відповідачами суду не надано.

Суд виходить з того, що записи трудової книжки є належною підставою для підтвердження стажу роботи для призначення (перерахунку) пенсії. Водночас, незарахування зазначених у трудовій книжці періодів роботи до страхового стажу через відсутність відбитку печатки або підпису особи поряд із записом про звільнення, за відсутності належних доказів, які підтверджують те, що особа у цей час не працювала або за неї не сплачувались страхові внески, є протиправним. Крім того, у трудовій книжці позивачки містяться номери наказів на підставі яких остання була прийнята на роботу та звільнена.

Водночас, частиною 3 ст. 44 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV органам Пенсійного фонду надано право вимагати і отримувати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інші відомості, передбачені законодавством для визначення права на пенсію.

Однак, як свідчать матеріали справи, вказаних дій відповідач не вчиняв, тим самим не дотримався вимог щодо всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів.

Відтак суд вважає, що рішення №052630004609 від 29.08.2024 є протиправним та підлягає скасуванню.

Порушені права позивача підлягають також захисту шляхом зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача періоду навчання з 01.09.1988 по 28.06.1991, періоди роботи з 09.07.1991 по 25.06.1998, з 06.11.2006 по 16.08.2010, з 16.12.2011 по 05.07.2023 року.

Щодо дати, з якої повина бути призначена пенсія.

Відповідно до статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, позивач звернулася за призначенням пенсії 22.08.2024 у віці 51 рік.

Право на призначення пенсії позивач набула у 2021 році у зв`язку із досягнення пенсійного віку (48 років) та з огляду на набуття необхідного стажу.

При цьому, призначити пенсію позивачка просить з 24 лютого 2022, посилаючись на пункт 14-6-2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Так, відповідно до пункту 14-6-2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»:

«Тимчасово, у період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, для осіб, які проживають/проживали на території, на якій ведуться (велися) бойові дії, та/або на тимчасово окупованій російською федерацією території України, у разі якщо звернення за призначенням пенсії відбулося в період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, за умови що передбачений частиною першою статті 45 цього Закону строк звернення за призначенням відповідної пенсії не сплив станом на 24 лютого 2022 року, пенсія призначається:

за віком - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку;

по інвалідності - з дня встановлення інвалідності;

у зв`язку з втратою годувальника - з дня, що настає за днем смерті годувальника;

за вислугу років - з дня, наступного за днем звільнення з роботи, яка дає право на таку пенсію, але не раніше 24 лютого 2022 року.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та тимчасово окупованих російською федерацією територій України формується у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України».

З матеріалів справи вбачається, що позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відтак, на неї поширюються положення пункту 14-6-2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Суд зазначає, що оскільки звернення за призначенням пенсії відбулося 22.08.2024, а право на призначення пенсії позивач набула у зв`язку із досягнення пенсійного віку (48 років) у 2021 році, тобто перед введенням на території України дії воєнного стану 24.02.2022, передбачений частиною першою статті 45 цього Закону строк звернення за призначенням відповідної пенсії (3 місяці з дати настання пенсійного віку - 10.03.2021) сплив станом на 24 лютого 2022 року, пенсія призначається за віком - з дня звернення за пенсією, з 22.08.2024року.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах, суд зазначає наступне.

Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вищевказана позовна вимога не підлягає задоволенню, оскільки вказані повноваження відносяться виключно до дискреційних повноважень суб`єкта владних повноважень.

Щодо вимоги про зобов`язання відповідача виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах, суд зауважує, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні пенсійного фонду України в Донецькій області.

Відповідно до п. 4.10 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 в редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1, після призначення/перерахунку пенсії електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Таким чином, після перерахунку пенсії позивачу на виконання рішення суду електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи для здійснення виплати пенсії.

А тому, позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки Кодексом адміністративного судочинства не передбачено можливості захисту права на майбутнє за відсутності порушення такого права.

Щодо вимоги допустити до негайного виконання рішення суду в частині виплати заборгованості з виплати пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 позивачу у межах суми стягнення за один місяць, суд зазначає.

Відповідно до ч. 1 ст. 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду, зокрема про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Оскільки позивачем вимоги про стягнення суми пенсії не заявлялися, тому правові підстави для застосування вказаним норм - відсутні.

Щодо зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду протягом 20 днів з дня набрання рішенням законної сили, суд зазначає таке.

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Разом із тим, позивач, зазначаючи про необхідність встановлення судового контролю, письмової заяви не подав, та не зазначає про причини такої (необхідності) чи обставини, які б свідчили, що рішення суду, ухвалене у цій справі, не буде виконано відповідачем.

Відтак, підстав для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення суд не вбачає.

Водночас, суд звертає увагу позивача на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в ухвалі від 20.06.2018 у справі №800/592/17, а саме, що клопотання про встановлення судового контролю може бути подано й задоволено судом вже після ухвалення рішення у справі.

Отже, позивача не позбавлено можливості звернутися із клопотанням про встановлення судового контролю після прийняття судом рішення у справі, у разі існування ризику його не виконання.

У встановлені контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду - відмовити.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Обираючи спосіб захисту, суд, зважаючи на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року та керуючись ч. 2 ст. 9 КАС України приходить до висновку, що з метою ефективного захисту прав позивача слід прийняти рішення про визнання протиправним та скасування рішення відповідача №052630004609 від 29.08.2024 про відмову у призначенні пенсії позивачу та зобов`язання повторно розглянути заяву позивача від 22.08.2024 згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з зарахуванням до пільгового стажу за Списком №1 періоду навчання з 01.09.1988 по 28.06.1991, періодів роботи з 09.07.1991 по 25.06.1998, з 06.11.2006 по 16.08.2010, з 16.12.2011 по 05.07.2023 року.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 968,96 грн. згідно квитанції №E4CH-K74T-T618-4930 від 27.11.2024 року.

В зв`язку з частковим задоволенням позову, судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача в розмірі 484,48 грн.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (місцезнаходження: Україна, 10003, Житомирська область, м.Житомир, вул. О.Ольжича, 7, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправним та скасування рішення №052630004609 від 29.08.2024, яким відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1; зобов`язання призначити та виплачувати з 24 лютого 2022 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно із п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-IV; зобов`язання при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 з 24 лютого 2022, зарахувати до пільгового стажу роботи за Списком №1 періоди роботи з 01.09.1988 по 28.06.1991, з 09.07.1991 по 25.06.1998, з 06.11.2006 по 16.08.2010, з 16.12.2011 по 05.07.2023 року задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (місцезнаходження: Україна, 10003, Житомирська область, м.Житомир, вул. О.Ольжича, 7, код ЄДРПОУ 13559341) №052630004609 від 29.08.2024 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (місцезнаходження: Україна, 10003, Житомирська область, м.Житомир, вул. О.Ольжича, 7, код ЄДРПОУ 13559341) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) від 22.08.2024 згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з зарахуванням до пільгового стажу за Списком №1 періоду навчання з 01.09.1988 по 28.06.1991, періодів роботи з 09.07.1991 по 25.06.1998, з 06.11.2006 по 16.08.2010, з 16.12.2011 по 05.07.2023 року.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (місцезнаходження: Україна, 10003, Житомирська область, м.Житомир, вул. О.Ольжича, 7, код ЄДРПОУ 13559341) судовий збір у розмірі 484,48 грн. на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Аканов