Рішення

від 27.01.2025 по справі 240/13732/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2025 року м. Житомир справа № 240/13732/24

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства -Фірми "Мрія 2000" до Житомирської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,

встановив:

Приватне підприємство-Фірма "Мрія 2000" (далі - позивач, ПП - Фірма "Мрія 2000") звернулось до суду з позовом до Житомирської митниці ( далі - відповідач), у якому просить: визнати протиправним та скасувати винесені Житомирською митницею Рішення про коригування митної вартості від 03 червня 2024 року №UA101000/2024/000185/1 та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2024/006930 від 03.06.2024.

В обґрунтування позову вказує, що на виконання приписів ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, одночасно з МД та відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, позивачем було надано документи, які підтверджують застосування основного методу - за ціною товару. Однак, відповідачем було прийнято оскаржувані рішення, які, на переконання позивача є протиправними, а тому підлягають скасуванню.

Суддя своєю ухвалою від 24.07.2024 прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Відзив на позовну заяву надійшов до суду 13.08.2024. Заперечуючи позовні вимоги відповідач вказує, що у митного органа були обґрунтовані підстави вважати, що документи, подані до митного оформлення за №24UA101020020581U4 від 03.06.2024 містили розбіжності не містили всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Просить відмовити у задоволенні позову.

У період із 19.08.2024 по 02.09.2024 головуюча у справі суддя перебувала у відпустці.

Відповідь на відзив надійшла до суду 22.08.2024. Заперечуючи вкладені у відзиві аргументи відповідача, позивач зазначив, що помилка в датуванні рахунку на оплату №2005 від «31.05.2023 року» замість фактичного «31.05.2024 року», була допущена Відповідачем у Рішенні про коригування митної вартості, про що Позивачем було зазначено у позовній заяві (надалі по тексту відповіді датування рахунку як «31.05.2024 року», що відповідає фактичним обставинам справи). Так, наданий Позивачем рахунок №2005 від 31 травня 2024 року містить посилання на державні реєстраційні номери транспортного засобу, що здійснював доставку вантажу, а саме НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , який співпадає з даними про автомобіль, зазначеними в товарно-транспортній накладній міжнародного зразка №0190 від 31 травня 2024 року, а також в Декларації Т1 MRN №24PL322010NS6Q7LF0 від 31.05.2024. Крім того, всі числові складові рахунку додатково підтверджені Довідкою ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТИКС» №31/05-1 від 31 травня 2024 року, яка також містить інформацію про номери контейнеру, що доставлявся, та коносаменту, за яким він надійшов, а також посилання на реєстраційний номер транспортного засобу та товарно-транспортну накладну, за яким товар було доставлено. Тобто, системний аналіз вищевказаних документів у їх сукупності дає абсолютну можливість чітко встановити приналежність рахунку на оплату транспортних послуг №2005 від 31 травня 2024 року до транспортування товару, для митного оформлення якого була подана ЕМД №24UA101020020581U4, тобто висновки відповідача в цій частині є надуманими. Разом з тим, до митного оформлення Позивачем була надана платіжна інструкція №10 від 10 травня 2024 року на суму 21460,85 доларів США, якою Позивачем було здійснено оплату товару на умовах, визначених Контрактом. Просить позов задовольнити.

Заперечення на відповідь на відзив надійшли до суду 30.08.2024. У своїх запереченнях представник відповідача вказує, що рахунок на оплату №2005 від 31.05.2024, що на думку декларанта підтверджує витрати на транспортування оцінюваного товару, не містить інформацію про товар, що транспортувався, реквізити автотранспортної накладної. Відсутність таких відомостей може свідчити про те, що даний документ не стосується перевезення оцінюваного товару. Вказаний у рахунку на оплату №2005 від 31.05.2024 номер контейнера міг використовуватися при транспортуванні необмеженої кількості інших партій товару, у зв`язку із тим, що вони використовуються багаторазово. Просить відмовити у задоволенні позову.

У період із 17.10.2024 по 30.10.2024 та із 06.12.2024 по 25.12.2024 головуюча у справі суддя перебувала у відпустці.

Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Встановлено, що 20.02.2023 між Royalbaby Cycle Beijing Co., LTD (Китай) (Продавець) та Приватним підприємством - фірмою "Мрія 2000" укладено Контракт №RB2023/02.

З метою митного оформлення ввезеного на територію України товару - велосипеди без двигуна дитячі з шарикопідшипниками з країни відправлення Китаю, виробник та постачальник - «Royalbaby Cycle Beijing Co., LTD», уповноваженою особою позивача до митного органу було подано митну декларацію №24UA101020020581U4, в вказано, що митну вартість визначено за основним методом, за ціною договору.

Відповідачем визнається, що до митного оформлення товару декларантом надано:

- зовнішньоекономічний договір (контракт) №RB2023/02 від 20.02.2023;

- пакувальний лист від 29.03.2024;

- рахунок-фактура (інвойс) №UAST2401C01 від 29.03.2024;

- коносамент № HK240300190 від 29.03.2024;

- автотранспортна накладна CMR від 31.05.2024 №0190;

- банківський платіжний документ № 10 від 10.05.2024;

- рахунок на оплату транспортних витрат № 2005 від 31.05.2024;

- довідка про транспортні витрати №31/05-1 від 31.05.2024;

- експертний висновок № В-1499 від 03.06.2024 з додатками до нього;

- експортна декларація країни відправлення №021720240000067702 від 29.03.2024;

- банківський платіжний документ № 1164 від 03.06.2024 щодо оплати ТЕО;

- експортна декларація з Польщі №24PL322010NS6Q7LF0 від 21.06.2024;

- договір про надання транспортно-експедиційних послуг №27/01/2024 від 27.01.2024;

- договір про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні та по території України №01/2005 від 20.05.2024;

- договір про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом №02/0602 від 06.02.2023;

- договір про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення експортно- імпортних та транзитних вантажів №21127-44 від 21.12.2017;

- комерційна пропозиція від 20.03.2024;

- податкові накладні ПП Фірма «Мрія 2000»: №55 від 28.06.2023, №55 від 29.05.2023, №56 від 29.05.2023, №57 від 29.05.2023, №58 від 29.05.2023, №59 від 29.05.2023;

- видаткові накладні ПП Фірма «Мрія 2000»: №62855 від 28.07.2023, №52959 від 29.05.2023, №52961 від 29.05.2023, №52957 від 29.05.2023, №52958 від 29.05.2023, №52960 від 29.05.2023;

- банківські платіжні документи щодо оплати за товар на користь ПП Фірма «Мрія 2000»: № 461846234 від 28.06.2023, № 3950 від 30.05.2023.

Житомирською митницею 03.06.2024 прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA101000/2024/000185/2 (а.с. 73-75), яким здійснено коригування митної вартості товарів за другорядним резервним методом визначення митної вартості товарів.

У графі 33 вказаного рішення було зазначено обставини, що використовувались митним органом для визначення митної вартості, а саме:

- рахунок на оплату №2005 від 31.05.2023 не містить інформацію про товар, що транспортувався, реквізити автотранспортної накладної. Вказаний у рахунку на оплату №2005 від 31.05.2023 номер контейнера міг використовуватися при транспортуванні необмеженої кількості інших партій товару, у зв`язку із тим, що вони використовуються багаторазово.

- додатково наданий висновок № В-1499 від 03.06.2024 не може бути використано як документ, що підтверджує заявлену митну вартість, оскільки висновок про вартість оцінюваного товару ґрунтується на інформації про вартісні характеристики товару лише із одного джерела у мережі «інтернет» htps://aІibaba.com. При цьому експертом не проведено

аналіз кон`юнкури ринку, не проаналізована інформація про вартісні характеристики товарів із інших джерел. Також, для порівняння використано джерела які не містять точних відомостей на яких умовах продаються дані товари, а також різняться функціональним використанням: в дії яка призводить до руху.

- згідно із ст. 254 Митного кодексу України митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації У такому разі декларант забезпечує переклад

зазначених документів за власний рахунок. На вимогу митного органу переклад на українську мову копії митної декларації країни відправлення №021720240000067702 від29.03.2024 не надано.

- відповідно до ч.3 ст. 53 Митного кодексу України не подані такі додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме: прайс-лист виробника товару.

За результатом перевірки митної декларації, а також інших документів, наданих відповідно до Митного кодексу України, поданих уповноваженою особою декларанта, митним органом прийнято картку відмови №UА101020/2024/006930, якою повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів. Причина: митна декларація не може бути оформлена, оскільки декларантом у графі 45 невірно розрахована митна вартість товару №1 та вона не підтверджена документально, а вибраний метод її визначення не відповідає умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України, чим порушено вимоги ст. 52, 53 цього Кодексу. У зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товару №UA101000/2024/000185/2 від 03.04.2024, дані графи 45, 47 митної декларації не можуть бути використані для здійснення митного контролю і митного оформлення товару, а крім того, це в свою чергу призвело б до несплати встановлених законодавством митних платежів в повному обсязі, чим порушено вимоги ст. 266, 289, 293 МКУ (а.с. 76-77).

Вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів №UA101000/2024/000185/2 від 03.06.2024 та картку відмови №UА101020/2024/006930 протиправними, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини виникли у сфері митної справи і стосуються процедури визначення митної вартості товарів та правомірності рішень відповідача щодо коригування митної вартості товару, котрий імпортується на митну територію України, та регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (зі змінами та доповненнями), відповідно до статті 49 якого митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Як встановлено ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Отже, Митним кодексом України передбачено, та встановлено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Відповідно до ч.ч.3-5 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 Митного кодексу України).

Частиною 2 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до ч.6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Згідно зі ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно зі ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Щодо висновків митного органу, що рахунок на оплату №2005 від 31.05.2023 не містить інформацію про товар, що транспортувався, реквізити автотранспортної накладної. Вказаний у рахунку на оплату №2005 від 31.05.2023 номер контейнера міг використовуватися при транспортуванні необмеженої кількості інших партій товару, у зв`язку із тим, що вони використовуються багаторазово.

Судом встановлено, що у рахунку на оплату №2005 від 31.05.2023 (а.с. 21) вказано:

договір №21127-44 від 21.12.2017;

зміст 1х40"НС ТСКU6440163;

постачальник: ТОВ "Холлдом Логістікс";

покупець: Приватне підприємство - фірма "Мрія 2000" .

Товари (роботи, послуги):

навантажувально-розвантажувальні роботи за межами території України, ціна 14175,04 грн;

автодоставка по території Польщі: порт Гданськ - склад Гдиня, ціна 10125,03 грн;

оформлення ВМД за межами митної території України, ціна 6075,02 грн;

перевантаження за межами митної території України, ціна 20250,05 грн;

міжнародні транспортні послуги автомобілем НОМЕР_1 /ВК5931ХF за маршрутом Гдиня (Польща)- Ягодин (Україна), ціна 37224,53 грн;

міжнародні транспортні послуги автомобілем НОМЕР_1 /ВК5931ХF за маршрутом Ягодин (Україна)- м. Вишневе (Україна), ціна 37224,53 грн;

експедиторська винагорода (на території України), ціна 4071,50 грн.

Всього 130000,00 грн.

Позивачем до позову та до митної декларації було надано:

- договір №21127-44 від 21.12.2017 про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів, укладений між ТОВ "Холлдом Логістікс" (виконавець) та Приватним підприємством - фірмою "Мрія 2000" (замовник) (а.с. 14-20);

- договір №02/0602 про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом, який укладено між ТОВ "Холлдом Логістікс" (замовник) та ФОП ОСОБА_1 (перевізник) (а.с. 25-30);

- договір №01/2005 від 20.05.2024 надання товарно-експедиторських послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні та по території України, який укладено між ФОП ОСОБА_1 (експедитор - 1) та ФОП ОСОБА_2 (експедитор - 2) (а.с. 31-33);

- договір про надання товарно-експедиційних послуг 27/01/2024 від 27 січня 2024 року, що укладений між ФОП ОСОБА_2 (експедитор) та ФОП ОСОБА_3 (перевізник) (а.с. 34-36);

- платіжну інструкцію №1164 від 03.06.2024: платник - ПП Фірма "Мрія 2000", отримувач - ТОВ "Холлдом Логістікс", сума 130000,00 грн. Призначення платежу: за ТЕО контейнеру ТСКU6440163 по рахунку №2005 від 31.05.2024 (а.с. 22);

- довідку ТОВ "Холлдом Логістікс" №31/05-1 від 31 травня 2024 року про транспортні витрати (а.с. 23);

- міжнародну товарно - транспортну накладну, у якій міститься посилання на інвойс UАST2401СО1 (а.с. 24);

- інвойс UАST2401СО1 містить: назву моделі, опис товару, кількість товару, ціну та суму. Окрім того, вказано дату відвантаження 29.03.2024, контейнер ТСКU6440163/СN6139101, а також посилання на коносамент НК240300190 (а.с. 9, 10);

- коносамент НК240300190 (а.с. 12) містить посилання на контейнер ТСКU6440163.

На переконання суду, вказані документи підтверджують оплату за транспортування товару, вказаного у митній декларації, спірні рішення по яким оскаржуються в межах даного позовного провадження.

Щодо твердження митного органу, що номер контейнера міг використовуватися при транспортуванні необмеженої кількості інших партій товару, суд зауважує, що відповідачем не надано до суду жодних доказів, які б обґрунтовували вказану у оскаржуваному рішенні причину, як таку, через яку заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.

Отже, такі висновки суб`єкта владних повноважень є припущенням.

Щодо висновків митного органу, що додатково наданий висновок № В-1499 від 03.06.2024 не може бути використано як документ, що підтверджує заявлену митну вартість, оскільки висновок про вартість оцінюваного товару ґрунтується на інформації про вартісні характеристики товару лише із одного джерела у мережі «інтернет» htps://aІibaba.com. При цьому експертом не проведено аналіз кон`юнкури ринку, не проаналізована інформація про вартісні характеристики товарів із інших джерел. Також, для порівняння використано джерела які не містять точних відомостей на яких умовах продаються дані товари, а також різняться функціональним використанням: в дії яка призводить до руху.

Суд зазначає, що Експертний висновок №В-1499 від 03.06.2024 (а.с. 68-70), проведений експертом Житомирської торгово-промислової палати України та складений у відповідності до Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 №671/97-ВР, Положення про загальний порядок надання послуг з цінової інформації торгово-промисловими палатами в Україні, затвердженого рішенням Президії ТП України від 30.01.2020 року №52(4), Методики проведення товарознавчої експертизи торгово-промислових палат в Україні СОУ 94.1- 00016934-001:2005, затвердженої рішенням Президії ТП України від 26.09.2005 року, №46(4).

Окрім того, підставою для проведення експертизи слугував наряд №В-1499 від 03.06.2024, а задачею експертизи є: визначення ринкової вартості велосипедів для митних процедур.

Суд також зауважує, що експерт у своєму висновку використав та відобразив інформацію відносно аналогічних груп товарів у різних постачальників, хоч і використав одну торгову площах з зазначенням відповідних Інтернет посилань, при цьому експерт зазначає, що вартість пропозиції сітки становить від 22,0 до 53,0 євро за 1 шт, в той же час вартість оцінюваної сітки становить 84,0 за 1 шт.

Також експерт акцентує увагу й на тому, що при використанні інформації про ціни пропозицій, зазначені ціни повинні бути скоректовані убік зменшення на 5-25% (рекомендації Українського Суспільства Оцінювачів). Тобто фактична ціна продажу може бути меншою від ціни пропозиції на 5-20%.

Відтак, у цій частині розбіжності, які могли б слугувати підставою для визначення митної вартості товару за резервним методом, відсутні.

Щодо висновків митного органу, що згідно із ст. 254 Митного кодексу України митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок. На вимогу митного органу переклад на українську мову копії митної декларації країни відправлення №021720240000067702 від 29.03.2024 не надано.

Суд акцентує увагу на тому, що положенням статті 254 МК України встановлено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Така вимога відповідача є неправомірною, оскільки митна декларація країни відправлення №021720240000067702 від 29.03.2024 складена китайською мовою, а відповідачем не надано доказів того, що в порядку статті 254 МК України, китайська мова не є офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. В свою чергу, неправомірне примушування декларанта відповідачем надати переклад документів тягне за собою безпідставні витрати декларанта на оплату послуг перекладача та буде спричиняти невиправдане матеріальне навантаження.

Відтак, з огляду на вищевикладене, суд вважає, що митний орган мав можливість пересвідчитись у достовірності митної вартості заявленої декларантом за ціною договору.

Щодо висновків митного органу, що відповідно до ч.3 ст. 53 Митного кодексу України не подані такі додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме: прайс-лист виробника товару.

Слід зауважити, що прайс-лист не є первинним документом бухгалтерського обліку, на підставі прайс-листа не здійснюється ані оплата, ані поставка товару. На підставі відомостей, що зазначені в прайс-листі не формується та не визначається митна вартість товарів.

У статті VII ГАТТ не міститься обов`язку або рекомендацій щодо дотримання певної форми при створенні та наданні прайс-листів.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 10.05.2023 по справі № 815/1780/17 вказав наступне: Висновки відповідача стосовно того, що зазначення у прайс-листах умов поставки CIF Одеса (Чорноморськ) не відповідають вимогам чинного законодавства, судова колегія також вважає такими, що не свідчать про наявність розбіжностей у поданих документах, оскільки на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) прайс-листа, який може оформлюватись продавцем у довільній формі та на власний розсуд. Крім того, прайс-лист не є основним документом на підтвердження митної вартості товару, в зв`язку з чим будь-які сумніви в правильності його складання не повинні впливати на висновок митного органу про необхідність коригування митної вартості товару.

Отже, зазначені доводи відповідача не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів .

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19).

У рішенні про коригування митної вартості зазначено, що митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч. З ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару за МД моделі від 26.04.2024 №24UA500500014784U5. У оскаржуваному рішенні зазначено Велосипеди двоколісні, без двигуна, з кульковими підшипниками, Торгівельна марка - Royalbaby Cycle Beijing Co., LTD (Китай) моделі:

RВ20-15Н (діаметр коліс 20 дюйм),

RВ20-В6.3 (діаметр коліс 20 дюйм),

RВ16-В6.3 (діаметр коліс 16 дюйм),

RВ18-В6.3 (діаметр коліс 18 дюйм),

RВ18-31 (діаметр коліс 18 дюйм).

Разом з тим, у митній декларації позивача №24UA101020020581U4 вказано: Велосипеди без двигуна, дитячі. Моделі:

RВ24-40 (діаметр коліс 24 дюйми),

RВ18В-6 (діаметр коліс 18 дюймів),

RВ18В-6Р (діаметр коліс 18 дюймів),

RВ16-22 (діаметр коліс 16 дюймів),

RВ18-22 (діаметр коліс 18 дюймів),

RВ16-18 (діаметр коліс 16 дюймів),

RВ18-18 (діаметр коліс 18 дюймів),

СМ16-3В (діаметр коліс 16 дюймів),

СМ16-3R (діаметр коліс 16 дюймів),

СМ20-3 (діаметр коліс 20 дюймів),

СМ16-1 (діаметр коліс 16 дюймів),

СМ18-1 (діаметр коліс 18 дюймів),

СМ20-1 (діаметр коліс 20 дюймів),

СМ16-2 (діаметр коліс 16 дюймів),

СМ18-2 (діаметр коліс 18 дюймів).

СМ20-2 (діаметр коліс 20 дюймів).

Отже, товари, вказані у МД від 26.04.2024 №24UA500500014784U5 та у поданій позивачем МД №24UA101020020581U4 не є подібними, схожими, а тому відповідачем безпідставно здійснено визначення митної вартості товарів за резервним методом із використанням даних МД від 26.06.2024.

Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява №33202/96, п.120, ECHR 2000, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, п.128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, п.72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява №10373/05, п.51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, п.74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява №36900/03, п.37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.

Крім того, ЄСПЛ у своєму рішенні по справі «Yvonne van Duyn v.Home Office» зазначив, що «принцип юридичної визначеності» означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії». З огляду на «принцип юридичної визначеності», держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

У ході розгляду справи, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Суд зазначає, що досліджені первинні документи, які також були подані позивачем до митного органу, повністю підтверджують митну вартість товару, задекларовану за основним методом.

Зважаючи на те, що відповідачем не надано належних та переконливих доказів того, що подані декларантом для митного оформлення документи не надавили можливості встановити всі складові митної вартості товарів, мали розбіжності або виправлення, у зв`язку з чим спірне рішення митного органу про коригування митної вартості товару не може вважатися обґрунтованим та правомірним, а тому підлягає скасуванню.

Підставою для прийняття Карти відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2024/006930 є Рішення про коригування митної вартості товарів від 03.06.2024 №UA101020/2024/000185/2, яке, як встановлено судом, є протиправним та підлягає скасуванню, а тому й прийнята на його підставі Картка відмови також підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зауважує, що в ході розгляду справи відповідач не довів правомірності прийнятих ним рішень у спірних правовідносинах. Натомість, доводи позивача обґрунтовані, підтверджені належними та допустимими доказами, а факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є такими, що не відповідають встановленим у ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, а тому підлягають скасуванню як протиправні.

Отже, позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 6056,00 грн

У зв`язку із задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному розмірі.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Задовольнити позов Приватного підприємства - Фірми "Мрія 2000" (вул. Львівська, 8А, м. Житомир, 10030, ЄДРПОУ: 39256447) до Житомирської митниці (вул. Перемоги, 25, м. Житомир, 10003, РНОКПП: 44005610) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів від 03.06.2024 №UA101000/2024/000185/1.

Визнати протиправною і скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 03.06.2024 №UA101020/2024/006930.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці на користь Приватного підприємства - Фірми "Мрія 2000" документально підтверджені судові витрати у сумі 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Лавренчук

27.01.25