Ухвала

від 23.01.2025 по справі 947/3219/25

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/3219/25

Провадження № 1-кс/947/1577/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2025 року м. Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 підозрюваного ОСОБА_4 захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 погодженого з прокурором Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженець селищаКороп Новгород-Сіверськогорайону Чернігівськоїобласті,середня освіта,неодруженого,неповнолітних дітейне має,зареєстрований заадресою: АДРЕСА_1 , фактичнопроживаючий заадресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, відомості про судимості відсутні, офіційно не працевлаштованому,

якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України

В С Т А Н О В И В:

І. Суть клопотання

23 січня 2025 року до Київського районного суду м. Одеса надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 225 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не менше 681300 гривень.

Клопотання обґрунтоване тим, що слідчими слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024160000001324 від 16.10.2024 за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва здійснюється Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Південного регіону.

На переконання слідчого, у теперішній час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних по вказаному кримінальному провадженню;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

На думку слідчого застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_4 процесуальних обов`язків.

ІІ. Позиція учасників судового засідання

2.1. Прокурор підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.

2.2. Захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання та послався на необгрунтованість підозри ОСОБА_4 , наявність хвороб, що пов`язані із захистом України, статусу учасника бойових дій, хворобу батька.

2.4. Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.

ІІІ. Мотиви слідчого судді

3.1. Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшов таких висновків.

3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя

Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

3.3. Оцінка обґрунтованості підозри

Зміст повідомлення про підозру

22.01.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 3 ст. 201-2 КК України.

Згідно з повідомленням про підозру кримінальні правопорушення були вчинені за таких обставин.

В ході досудового розслідування встановлено, що положеннями статті 1 Закону України «Про гуманітарну допомогу» визначено, що гуманітарна допомога цільова адресна безоплатна допомога у грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами з мотивів гуманності отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують допомоги у зв`язку із соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, скрутним фінансовим становищем, введенням воєнного або надзвичайного стану, виникненням надзвичайної ситуації або тяжкою хворобою конкретної фізичної особи, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту.

Разом з цим, положеннями статті 1 Закону України «Про гуманітарну допомогу» визначено, що отримувачами гуманітарної допомоги зокрема є громадські об`єднання, у тому числі громадські об`єднання ветеранів війни, громадські об`єднання осіб з інвалідністю, підприємства та організації, засновані ними та створені у порядку, визначеному Законом України «Про громадські об`єднання», для здійснення їхньої статутної діяльності без мети одержання прибутку.

Відповідно до частини 3 статті 1 Закону України «Про громадські об`єднання», громадська організація це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.

Абзацом 1 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 174 від 01.03.2022 «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану» установлено, що на період воєнного стану пропуск через митний кордон України гуманітарної допомоги здійснюється за місцем перетину митного кордону України шляхом подання в паперовій або електронній формі декларації, заповненої особою, що перевозить відповідний товар, за формою згідно з додатком 1, без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та без оформлення гарантійних листів, зазначених у абзаці п`ятому цього пункту.

Відповідно до абз. 3 п. 1 цієї ж Постанови, товари, пропуск яких здійснюється відповідно до абзацу першого цього пункту, визнаються гуманітарною допомогою за декларативним принципом без прийняття відповідного рішення спеціально уповноважених державних органів з питань гуманітарної допомоги.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про гуманітарну допомогу», порушеннями законодавства про гуманітарну допомогу, що тягне за собою кримінальну або адміністративну відповідальність, згідно з законом, серед іншого, є використання гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому, термін дії воєнного стану Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» неодноразово продовжувався та діє по теперішній час.

В порушення вказаних вимог законодавства України, ОСОБА_4 , діючи умисно, вчинив злочин у сфері господарської діяльності, при наступних обставинах.

Так, під час дії воєнного стану, введеного на всій території України, у ОСОБА_4 , у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 17.11.2024, виник злочинний умисел на отримання незаконного прибутку, з метою власного особистого збагачення, шляхом продажу товарів (предметів) гуманітарної допомоги, а саме транспортних засобів, ввезених на територію України в спрощеному порядку, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 174 від 01.03.2022, діючої до 01.12.2023, а також Постанови Кабінету Міністрів України № 953 від 05.09.2023, для реалізації якого ОСОБА_4 розробив злочинний план, який полягав в отриманні у фактичне володіння транспортних засобів, які є товарами (предметами) гуманітарної допомоги, зокрема організації та здійснення їх ввезення на територію України для використання неприбутковими організаціями, у тому числі Благодійної організації «Благодійний фонд «Мир твоєму дому», код ЄДРПОУ 40126780 (далі БО «БФ «Мир твоєму дому»), та подальшому продажі вказаних транспортних засобів фізичним особам за готівкові грошові кошти.

Згідно злочинного плану ОСОБА_4 виконував наступні функції, а саме:

-підшукування транспортних засобів, які було ввезено на територію України, як товари (предмети)гуманітарної допомоги та можуть бути безперешкодно продані фізичним особами за готівкові кошти;

-організація ввезення транспортних засобів на митну територію України, у якості товарів (предметів)гуманітарної допомоги, одержувачем якої є БО «БФ «Мир твоєму дому»;

-створення оголошень на онлайн-сервісах з реалізації транспортних засобів щодо продажу легкових автомобілів, що були завезені в якості товарів (предметів)гуманітарної допомоги;

-обговорення умов продажу транспортних засобів із потенційними покупцями;

-доставка транспортних засобів, які є товарами (предметами) гуманітарної допомоги покупцям та отримання безготівкового розрахунку від останніх.

Так, 24.11.2023, в умовах дії воєнного стану, ОСОБА_4 організував прибуття до місця перетину державного кордону на транспортного засобу Audi A6, номерний знак НОМЕР_1 , VIN-номер НОМЕР_2 , під безпосереднім керуванням останнього на митну території України через Львівську митницю, як товару (предмету) гуманітарної допомоги, на підставі декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, отримувачем якої є БО «БФ «Мир твоєму дому».

Разом з цим, за невстановлених досудових розслідуванням обставин, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 17.11.2024, ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою особистого незаконного збагачення, отримав у фактичне володіння транспортний засіб Mitsubishi Pajero Wagon, номерний знак НОМЕР_3 , VIN-номер НОМЕР_4 , що ввезений 15.09.2022 на територію України для потреб військової частини НОМЕР_5 та є товаром (предметом) гуманітарної допомоги, з метою отримання прибутку від його подальшого продажу.

Крім того, за невстановлених досудових розслідуванням обставин, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 17.11.2024, ОСОБА_4 , діючи умисно та з метою особистого незаконного збагачення, отримав у фактичне володіння транспортний засіб Mitsubishi Pajero, номерний знак НОМЕР_6 , VIN-номер НОМЕР_7 , що був завезений 16.03.2023 на територію України для потреб військової частини НОМЕР_5 та є товаром (предметом) гуманітарної допомоги, з метою отримання прибутку від його подальшого продажу.

В подальшому, 17.11.2024, продовжуючи реалізовувати злочинний умисел, направлений на отримання прибутку від продажу товарів (предметів) гуманітарної допомоги, ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що такий транспортний засіб є товаром (предметом) гуманітарної допомоги та чинним законодавствам існує заборона щодо його продажу, за що передбачено відповідальність за такі дії, організував створення та розміщення на онлайн-майданчику з продажу транспортних засобів, а саме інтернет-ресурсі «AutoRia», оголошення про продаж транспортного засобу Mitsubishi Pajero Wagon, номерний знак НОМЕР_3 , VIN-номер НОМЕР_4 , зазначивши свої контактні дані.

При цьому, в оголошенні про продаж транспортного засобу Mitsubishi Pajero Wagon, номерний знак НОМЕР_3 , VIN-номер НОМЕР_4 , були відсутні відомості про те, що вказаний автомобіль є товаром (предметом) гуманітарної допомоги.

Надалі, 24.11.2024, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_4 організував створення та розміщення на онлайн-майданчику з продажу транспортних засобів, а саме інтернет-ресурсі «AutoRia», оголошення про продаж транспортних засобів Mitsubishi Pajero, номерний знак НОМЕР_6 , VIN-номер НОМЕР_7 , та Audi A6, номерний знак НОМЕР_1 , VIN-номер НОМЕР_2 , зазначивши свої контактні дані. При цьому, в оголошенні про продаж були відсутні відомості про те, що вказані автомобілі є товарами (предметами) гуманітарної допомоги.

19.11.2024, із посиланням на вказані вище оголошення про продаж транспортних засобів, до ОСОБА_4 звернувся громадянин ОСОБА_7 , з метою придбання декількох транспортних засобів для їх подальшої передачі підрозділам Збройних сил України або їх окремим військовослужбовцям.

В подальшому, в період з 19.11.2024 по 07.01.2025 між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 проведено спілкування у месенджері «WhatsApp», в ході якого ОСОБА_8 повідомив, що має необхідність у придбані декількох транспортних засобів для їх передачі підрозділам Збройних сил України або їх окремим військовослужбовцям. ОСОБА_4 у свою чергу підтвердив, що він дійсно здійснює продаж транспортних засобів за готівковий розрахунок, які не пройшли митне оформлення.

В подальшому, 08.01.2025 в ході особистою зустрічі між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , яка відбулася біля будинку №7 по вулиці Закревського у місті Києві, ОСОБА_4 надав для огляду наявні транспортні засоби: Mitsubishi Pajero Wagon, номерний знак НОМЕР_3 , VIN-номер НОМЕР_4 , Mitsubishi Pajero, номерний знак НОМЕР_6 , VIN-номер НОМЕР_7 , Audi A6, номерний знак НОМЕР_1 , VIN-номер НОМЕР_2 , окремо зазначивши, що транспортний засіб Audi A6, номерний знак НОМЕР_1 , VIN-номер НОМЕР_2 , ввезений на територію України, на підставі митної декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, отримувачем якої є БО «БФ «Мир твоєму дому».

Разом з цим, ОСОБА_4 вказав, що придбання автомобіля Audi A6, номерний знак НОМЕР_1 , VIN-номер НОМЕР_2 , можливе за умови складання акту прийому-передачі між керівником БО «БФ «Мир твоєму дому» та окремим військовослужбовцем, дані якого мають бути надані ОСОБА_7 .

Крім того, ОСОБА_4 зазначив , що транспортні засоби Mitsubishi Pajero Wagon, номерний знак НОМЕР_3 , VIN-номер НОМЕР_4 , Mitsubishi Pajero, номерний знак НОМЕР_6 , VIN-номер НОМЕР_7 , були ввезені для потреб військової частини.

Надалі, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що вказані транспортні засоби є товарами (предметами) гуманітарної допомоги, висловив ОСОБА_7 намір про можливість їх продажу у випадку сплати останнім грошових коштів у загальні сумі 15700 доларів США та окремої оплати за доставку транспортного засобу до міста Одеси у розмірі 200 доларів США за кожну одиницю, що також буде зараховано в якості авансу, який ОСОБА_7 зможе перевести на наданий йому пізніше номер банківської карти. На вказані умови ОСОБА_7 погодився.

В подальшому, 14.01.2025 за допомогою месенджера «WhatsApp» ОСОБА_7 надіслав дані військовослужбовця військової частини НОМЕР_8 ОСОБА_9 для складання акту прийому-передачі транспортного засобу Audi A6, номерний знак НОМЕР_1 , VIN-номер НОМЕР_2 , від імені голови БО «БФ «Мир твоєму дому».

Того ж дня, за допомогою месенджера «WhatsApp» ОСОБА_10 надіслав ОСОБА_7 номер банківської платіжної картки АКБ «Приват Банк» № НОМЕР_9 , яка належить ОСОБА_4 , зазначивши, що ОСОБА_7 повинен перерахувати на зазначену банківську картку грошові кошти у розмірі 400 доларів США, які будуть враховані у якості завдатку на придбання автомобілів та у якості витрат на доставку транспортних засобів до міста Одеса.

На виконання усних вказівок ОСОБА_4 , направлених на реалізацію злочинного умислу щодо отримання незаконного прибутку за продаж товарів (предметів) гуманітарної допомоги, 16.01.2025, о 14 годині 40 хвилин, ОСОБА_7 перерахував на банківську платіжну картку АКБ «Приват Банк» № НОМЕР_9 , яка належить ОСОБА_4 , грошові кошти у сумі 12 581, 77 грн., що на той день було еквівалентно 300 доларам США.

Надалі, 21.01.2025, о 15 годині 09 хвилин, ОСОБА_7 перерахував на банківську платіжну картку АКБ «Приват Банк» № НОМЕР_9 , яка належить ОСОБА_4 , грошові кошти у сумі 4 169, 05 грн., що на той день було еквівалентно 100 доларам США.

22.01.2025, близько 15 години 20 хвилин, завершуючи реалізацію протиправного умислу, направленого на отримання прибутку від продажу товарів (предметів) гуманітарної допомоги, ОСОБА_4 прибув за адресою: місто Одеса, вулиця Святослава Караванського (Жуковського), будинок 32, де відбулась зустріч між останнім та ОСОБА_7 , в ході якої ОСОБА_4 здійснив продаж ОСОБА_7 товарів (предметів) гуманітарної допомоги, а саме транспортних засобів Mitsubishi Pajero Wagon, номерний знак НОМЕР_3 , VIN-номер НОМЕР_4 , Mitsubishi Pajero, номерний знак НОМЕР_6 , VIN-номер НОМЕР_7 , Audi A6, номерний знак НОМЕР_1 , VIN-номер НОМЕР_2 , передавши ОСОБА_7 транспортний засіб Audi A6, номерний знак НОМЕР_1 , VIN-номер НОМЕР_2 , а також акт прийому-передачі транспортного засобу Audi A6 VIN НОМЕР_2 від імені голови БО «БФ «Мир твоєму дому» ОСОБА_11 військовослужбовцю ОСОБА_9 , свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів Mitsubishi Pajero Wagon, номерний знак НОМЕР_3 , VIN-номер НОМЕР_4 , Mitsubishi Pajero, номерний знак НОМЕР_6 , VIN-номер НОМЕР_7 , Audi A6, номерний знак НОМЕР_1 , VIN-номер НОМЕР_2 .

Надалі, ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_7 раніше обумовлені грошові кошти у сумі 15700 доларів США.

Після цього ОСОБА_4 було затримано працівниками правоохоронного органу, а його протиправну діяльність припинено.

У результаті вказаних кримінально протиправних дій, ОСОБА_4 фактично отримав та міг розпоряджатися незаконним прибутком у розмірі 16100 доларів США, що станом на 22.01.2025 становить 678874 грн., відповідного до офіційного курсу гривні щодо іноземних валют, встановленого Національним банком України, та згідно з п. 2 примітки до ст. 2012 КК України у триста п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та становить значний розмір.

Щодо обґрунтованості підозри

Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.

Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Обґрунтованість повідомленого ОСОБА_4 підозри підтверджуєтьсянаданими слідчимматеріалами,зокрема:

-протоколами допитів свідка ОСОБА_7 ;

-протоколами огляду веб-ресурсу «Autoria» щодо продажу транспортних засобів;

-листом Одеськоїмитниці Державноїмитної службипро те,що транспортнийзасіби оформлено в якості вантажу гуманітарної допомоги;

-протоколами проведених негласних слідчих розшукових дій;

-протоколом огляду місця події, проведеного 22.01.2025 за адресою: м. Одеса, вул. Жуковського 32;

-протоколом затримання ОСОБА_4 у порядку ст. 208 КПК України, від 22.01.2024;

Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 201-2 КК України.

Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.

3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних по вказаному кримінальному провадженню;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

3.5. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, які згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належать до тяжких ч. 3 ст. 201-2 КК України.

На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.

Слідчий суддя погоджується з доводами слідчого про те, що з огляду на військову агресію проти України в уповноважених органів ускладнене здійснення належного контролю за перетином особами державного кордону України. Зазначена обставина свідчить про можливість його перетину, у тому числі поза офіційними пунктами пропуску.

Крім того, підозрюваний не має обмежень щодо перетину державного кордону, офіційно не працевлаштований, неодружений, не має дітей.

Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, не маючи стримуючих факторів у вигляді міцних соціальних зв`язків та маючи значні матеріальні ресурси для тривалого перебування за кордоном, чому буде надано оцінку далі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів слідчого щодо наявності цього ризику.

3.6. Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні

Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:

- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;

- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Підозрюваний знає певних свідків у кримінальному провадженні.

Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваної.

3.7. Щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу

З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Також ч. 2 ст. 183 КПК України визначає виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_4 належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 цієї статті).

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов`язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.

Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я підозрюваного, майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.

Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні слідчого, а застосування підозрюваній іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваною процесуальних обов`язків.

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який відповідає верхній межі, визначеній ч. 1 ст. 197 КПК України для цього запобіжного заходу. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.

3.8. Щодо інших ризиків

На переконання слідчого судді, стороною обвинувачення не доведена наявність інших зазначених у клопотанні ризиків.

Зокрема, обґрунтовуючи ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином прокурор навів лише загальні міркування, не конкретизувавши, у чому саме цей ризик може полягали та яким чином може бути реалізований.

Доводи сторони обвинувачення про можливість вчинення іншого кримінального правопорушення, є непереконливими з огляду те, прокурор не навів доводів про можливість їх перебування під контролем підозрюваного. Також сторона обвинувачення не надала відомостей, які свідчили б про здійснення ОСОБА_4 протиправної діяльності у минулому чи інших доводів на користь цього ризику.

3.9. Щодо визначення розміру застави

Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України).

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» (п. 78, 820) ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути врахована наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати стримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого корисливого кримінального злочину в умовах воєнного стану, що пов`язаний із незаконним продажем гуманітарної допомоги, а також високий ступінь встановлених ризиків, то слідчий суддя приходить до висновку, що застава в розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 605600грн. зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов`язків, передбачених цим Кодексом.

3.10. Щодо покладення на підозрюваного обов`язків

У разі внесення застави, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме:

- не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Зазначені обов`язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти у випадку внесення застави.

Строк дії обов`язків слідчий суддя визначає у межах, передбачених ч. 7 ст. 194 КПК України.

За таких обставин клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає з врахуванням розміру визначеної застави підлягає частковому задоволенню.

На підставі встановленого, керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 погодженого з прокурором Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 17 березня 2025 року включно.

Визначити розмір застави 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 605 600 (шістсот п`ять тисяч шістсот) гривень, за умови внесення якої на призначений для цього депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеської області, ОСОБА_4 , слід негайно звільнити з - під варти.

Роз`яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м.Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення вказаної застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , на строк до 17березня 2025року включно наступні обов`язки:

- не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч.8, ч.10, ч.11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1