Постанова

від 28.01.2025 по справі 505/4550/24

КОТОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОТОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 505/4550/24

Провадження № 3/505/218/2025

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2025 року місто Подільськ

Суддя Котовського міськрайонного суду Одеської області Дзюбинський А. О., розглянувши матеріали, які надійшли з Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До Котовського міськрайонного суду Одеської області з Подільського РУП ГУНП в Одеській області надійшов протокол стосовно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2024 року матеріали судової справи передано для розгляду судді Дзюбинському А.О.

Обставини адміністративних правопорушень, визнані судом доведеними

У протоколі про адміністративне правопорушення від 02.11.2024 серії ВАД №170999 зазначено, що 02.11.2024 біля 14 год. 25 хв. ОСОБА_1 за місцем свого проживання ухилився від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння вдома, в той час як син ОСОБА_2 перебував на вулиці один, батько ОСОБА_2 в цей час не доглядав свого сина.

Нормативний акт, що передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення

Дії ОСОБА_2 капітаном поліції Подільського РУП ГУНП в Одеській області Чебан О.П. кваліфіковано за ч. 1 ст. 184 КУпАП, із зазначенням «ухилення від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо свого малолітнього сина ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 184 КУпАП, адміністративна відповідальність за вказаною нормою наступає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Пояснення учасників справи, надані у судовому засіданні

ОСОБА_1 , який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не з`явився, що не є перешкодою для розгляду справи, відповідно ст. 268 КУпАП.

Досліджені у судовому засіданні матеріали справи

У судовому засіданні досліджено наступні докази, долучені до справи про притягнення особи до адміністратвиної відповідальності:

- протокол про адміністративне правопорушення серії від 02.11.2024 серії ВАД №170999 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП;

- письмові пояснення ОСОБА_1 від 02.11.2024, який зазначив, що 02.11.2024 він розпивав із своїми знайомими алкогольні напої вдома, за адресою АДРЕСА_1 , в цей час його син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (дев`ять років) перебував на дворі та грався. В цей час прийшла мати ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , яка побачила що син без догляду грається надворі;

- письмові пояснення ОСОБА_4 від 02.11.2024, в яких зазначила, що прийшовши до будинковолодіння свого сина, побачила, що ОСОБА_1 перебуває у нетверезому стані, а його син перебуває надворі без нагляду.

Застосовне законодавство, мотиви суду

Відповідно до ч.1 ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Згідно з ч.1 ст.184 КУпАП передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Проте у протоколі про адміністративне правопорушення не конкретизовано зміст правопорушення, оскільки не зрозуміло, які саме обов`язки відносно свого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не виконав ОСОБА_1 , що стали підставою для притягнення його до відповідальності.

Відповідно до положень ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до сталої судової практики з питань розгляду справ по ухиленню батьків від виховання своїх дітей, наслідком чого може бути і позбавлення їх батьківських прав (зокрема відповідно до п.16 постанови Пленуму ВСУ №3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»), ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу: не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У справі «Малофєєв проти Росії» (пункти 111-120 рішення від 30.05.2013 року, заява №36673/04) Європейський суд з прав людини, зокрема, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Зважаючи на викладене, суд зобов`язаний розглядати справу лише в межах тверджень про вчинення адміністративного правопорушення, вказаних стосовно особи у протоколі про адміністративне правопорушення та не в праві встановлювати обставини, які виходять за межі таких тверджень та звинувачують особу у вчиненні дій, які конкретно не викладені в ньому.

Так, суд приймаючи рішення у зазначеній справі, не робить висновків щодо належності поведінки особи, яка притягається до адміністратвиної відповідальності, в частині вживання нею алкогольних напоїв на території свого будинковолодіння, разом з тим звертає увагу на те, що сам по собі факт перебування дитини віком 9 років на подвір`ї будинку, в час перебування батька у будинку, на переконання суду, не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, не свідчить про ухилення батька від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Так, у вказаній справі відсутня об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, факт перебування батька у стані алкогольного сп`яніння вдома не доводить неналежне виконання батьківських обов`язків. Законодавство не забороняє перебування у стані сп`яніння в приватному житлі, якщо це не створює загрозу для дитини. З матеріалів справи незрозуміло, чи була дитина залишена без нагляду на тривалий час, чи це становило реальну загрозу для її життя та здоров`я. Сам факт перебування дитини на вулиці не є автоматичним доказом неналежного виконання батьківських обов`язків.

Також, суд зазначає, що в матеріалах справи не зазначені обставин, які б підтверджували умисне або необережне ухилення від виконання обов`язків щодо виховання дитини, не наведено фактів, які б вказували на те, що батько створив ситуацію, що становила реальну загрозу для розвитку чи безпеки дитини. У матеріалах справи відсутня визначеність: немає доказів, які підтверджують, що перебування дитини на вулиці було небезпечним чи що це спричинило негативні наслідки.

Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Із врахуванням положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставини відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Органом, який склав протокол про вчинення адміністративного правопорушення, не доведено перед судом належними та допустимими доказами, які долучені до справи, наявність події та складу адміністративного правопорушення в діяннях ОСОБА_1 .

Інші питання

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 605 грн 60 коп., які підлягають стягненню з правопорушника.

Зважаючи на визнання невинуватості особи, яка притягається до відповідальності, немає підстав для стягнення з неї судового збору.

Керуючись ст. 33-35, 36, 40-1, ч. 2 ст. 173-2, 187, 221, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністратвиної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 184 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Одеського апеляційного суду через Котовський міськрайонний суд Одеської області.

Суддя

Котовського міськрайонного суду

Одеської області Андрій ДЗЮБИНСЬКИЙ