Ухвала

від 27.01.2025 по справі 208/560/25

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА 

справа № 208/560/25

№ провадження 2/208/2081/25

УХВАЛА

Іменем України

27 січня 2025 р. м. Кам`янське

Суддя Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області Гречана В.Г., розглянув матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Городівської селищної ради, Департаменту житлово-комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації про визнання права власності на квартиру за набувальною давністю,-

ВСТАНОВИВ:

15 січня 2025 року адвокат В`язовий В.В., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернувся до Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області із позовом до Городівської селищної ради, Департаменту житлово-комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації про визнання права власності на квартиру за набувальною давністю.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 січня 2025 року матеріали цивільної справи № 208/560/25 передано до провадження судді Гречаній В.Г.

Ухвалою судді Заводського районного суду міста Дніпродзержинська від 17 січня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків протягом 5 (п`ять) днів з моменту отримання ухвали.

Зазначена вище ухвала, була відправлена на вказану у позовній заяві електронну пошту представника позивача ОСОБА_1 , - адвоката В`язового В.В., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, на якій зазначено, що документ, а саме ухвалу без руху від 17.01.2025 року, доставлено до електронної скриньки 21.01.2025 14:45:01.

Станом на 27.01.2025 року недоліки, визначені в ухвалі суду від 17.01.2025 р., позивачем не усунуто.

Дослідивши матеріали позовної заяви суддя приходить до наступного.

Відповідно до ст.2ЦПКУкраїни завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права частина перша статті 8 Конституції України. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права відповідно до частини перша статті 129 Конституції України в редакції, чинній на час розгляду заяви про скасування заочного рішення.

Суд здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права, а судді - керуючись відповідним принципом (частина перша статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI в редакції, що була чинною на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій; частина перша статті 47 цього Закону в редакції, що була чинною на час розгляду справи судом першої інстанції; частина перша статті 48 вказаного Закону у редакції, чинній на час розгляду справи судом апеляційної інстанції).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI в редакції, що була чинною на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій; стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII).

Одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд (пункти 41 і 60 Доповіді «Верховенство права», схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні, м. Венеція, 25-26 березня 2011 року).

Ідея справедливого судового розгляду передбачає здійснення судочинства на засадах рівності та змагальності сторін.

Згідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Це пов`язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого, кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Крім того, таке положення закону пов`язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою статті 121 ЦПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Враховуючи те, що позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, ухвала суду не виконана, а тому позовна заява підлягає поверненню позивачу на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України.

Відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви, а тому суд вважає за необхідне вказані обставини роз`яснити позивачу.

Керуючись ст. ст. 131, 175, 185, 260-261 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Городівської селищної ради, Департаменту житлово-комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації про визнання права власності на квартиру за набувальною давністю - вважати неподаною та повернути позивачу з усіма доданими до неї додатками.

Роз`яснити ОСОБА_1 положення ч. 7 ст. 185 ЦПК України, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя В.Г.Гречана