Рішення

від 24.01.2025 по справі 587/1164/24

СУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 587/1164/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

додаткове

24 січня 2025 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., за участю секретаря судового засідання Бузової Т.І.,, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за заявою представника відповідача адвоката Вакули В.М. про ухвалення додаткового рішення за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «ЖИНЖИР» в особі директора Жинжира Юрія Івановича про стягнення орендної плати за договором оренди земельних ділянок,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 05 грудня 2024 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.

09 грудня 2024 року представник відповідача звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правову допомогу.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, належним чином був повідомлений про час розгляду справи у суді.

Представник позивача 24 січня 2025 року подав заперечення і просив відмовити у задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, слухати справу без їх участі.

Згідно з пунктом 3 частини першоїстатті 270 ЦПК Українисуд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша другастатті 133 ЦПК України).

Згідно зположенням пункту2частини другоїстатті141ЦПК УкраїниІнші судовівитрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються у разі відмови в позові - на позивача

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представник відповідача адвокат Вакула В.М. подав до Сумського районного суду Сумської області договір про надання юридичних послуг від 30.09.2024,, товарний чек № 21 від 06.12.2-024 за оплату юридичних послуг на суму 10000 гривень,, акт здачі- прийому виконаних робіт від 06.12.2024р, та докази направлення стороні позивача заяви від 06.12.2024 року на ухвалення додаткового рішення по справі 587/1164/24 з додатками .

Положеннямистатті 59 Конституції Українизакріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з пунктом 4 частини першоїстатті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»(далі Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першоїстатті 1 Закону № 5076-VIвстановлено, що представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно достатті 19 Закону № 5076-VIвидами адвокатської діяльності, зокрема, є:

надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістомстатті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини третьоїстатті 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмоїстатті 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунківтощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зі змісту статей10, 11, 12, 13 ЦПК Українив узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керуєтьсяКонституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина першастатті 182 ЦПК України).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Відповідно до частини першоїстатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостоїстатті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які

09 грудня 2024 року представником відповідача було подано заяву про ухвалення додаткового рішення по справі щодо стягнення витрат на правову допомогу, тобто в строк, передбачений положеннямстатті 141 ЦПК України.

24 січня 2025 року представник позивача подав до суду заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення та просив відмовити у стягненні витрат на правову допомогу.

Суд не бере до уваги посилання представника позивача , що представник відповідача ні під час підготовчого , ні під час судового засідання не надав попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, оскільки відповідно до Постанова ВС від 08.04.2021 року у справі № 161/20630/18 - аналіз частини другої статті 134 ЦПК України свідчить про те, що у разі неподання попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто, у разі неподання попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат. Посилання представника позивача , що представник відповідача вже після оголошення вступної та резолютивної частини рішення повідомив суд, що він звернеться з заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу не узгоджується з матеріалами справи, оскільки відповідно до протоколу судового засідання від 05.12.2024 року представник відповідача до закінчення судових дебатів заявив клопотання що протягом 5 днів подасть відповідну заяву про відшкодування витрат на правову допомогу.

Разом з тим суд вважає, що з позивача на користь відповідача необхідно стягнути 2 000 гривень, що буде співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є співмірними зі складністю цієї справи і на думку суду, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Також суд бере до уваги, що на утриманні позивача перебуває неповнолітній син, який є особою з інвалідність з дитинства і постійно потребує значних витрат на його лікування.

На підставі викладеного, керуючись ст. 270 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Стягнути з ОСОБА_1 ( рнокпп НОМЕР_1 ) на користь фермерського господарства «ЖИНЖИР» ( код ЄДРПОУ 43257298) в особі Жинжира Юрія Івановича 2 000 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.А.Степаненко