Рішення

від 23.01.2025 по справі 588/1659/24

ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 588/1659/24

Провадження № 2/588/60/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2025 року м. Тростянець

Тростянецький районний суд Сумської області у складі головуючого судді Огієнка О.О., за участю: секретаря судових засідань Гаврилович Я.Д, позивачки ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тростянецької міської ради про визнання права власності на житловий будинок,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 у вересні 2024 року звернулася до суду з указаним позовом, який мотивувала тим, що з 11.10.1988 вона зареєстрована та фактично проживає у житловому будинку, що розташований по АДРЕСА_1 .

Даний будинок вона разом із сестрою ОСОБА_2 отримали у спадок після смерті їхньої матері ОСОБА_3 , згідно свідоцтва про право на спадщину від 1975 року по 1/2 частині кожна.

16.04.1996 її сестра ОСОБА_2 уклала з виконкомом Тростянецької міської ради договір про знесення жилого будинку, за умовами якого звільнила свою частину будинку, отримавши натомість двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 , яку в подальшому приватизувала у травні 2003 року.

Такий захід було здійснено у зв`язку з плануванням знесення будинку та будівництва на його місці нового багатоквартирного будинку. Однак цього не сталося.

Після переселення сестри, вона залишилася проживати в будинку разом із сім`єю, користувалася будинком і подвір`ям у повному обсязі.

У подальшому 1/2 частині будинку, що належала її сестрі, було надано статус квартири АДРЕСА_3 та передано їй, як суміжній власниці іншої частини будинку.

У листопаді 2004 року вона приватизувала квартиру АДРЕСА_4 .

Таким чином, з 12.11.2004 їй на підставі свідоцтва про право на спадщину належала 1/2 частина будинку по АДРЕСА_1 та квартира АДРЕСА_3 у цьому ж будинку, що фактично була іншою 1/2 частиною цього будинку. Тобто фактично їй належить увесь будинок з господарськими будівлями та спорудами в цілому.

З метою приведення статусу житлового будинку до одного визначення 24.11.2004 рішенням виконавчого комітету Тростянецької міської ради за № 895 було погашено правову документацію на квартиру АДРЕСА_4 , приєднано її до іншої частини будинку та встановлено вважати такий об`єкт 3-кімнатним житловим будинком.

Оскільки дві складові будинку вже належали їй, тому додаткове рішення про видачу ордеру не приймалося, так само як і не видавалося окреме свідоцтво на право власності на цілий будинок. Обов`язку здійснити реєстраційні дії щодо права власності на цілий будинок їй не роз`яснювати та вона нікуди не зверталася.

Увесь час вона та члени її родини фактично проживали у спірному будинку, мають город, садок та надвірні будівлі, приватизувала земельну ділянку під будинком. Жодних питань при присвоєнні адреси господарству чи передачі земельної ділянки у власність з приводу будинку і його статусу не виникало.

Після досягнення пенсійного віку вона вирішила упорядкувати всі наявні у неї правовстановлюючі документи на будинок, внаслідок чого з`ясувалося, що відсутній єдиний документ про право власності на об`єднаний у 2004 році будинок по АДРЕСА_1 .

З метою реєстрації права власності на дане нерухоме майно вона звернулася до відділу з питань державної реєстрації апарату Тростянецької міської ради, але 30.07.2024 отримала рішення про відмову у проведенні реєстраційних дій у зв`язку із відсутністю єдиного документа на право власності на будинок та наявністю документів про право власності на будинку та квартиру.

Посилаючись на указані обставини, позивачка просить суд визнати за нею право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .

11.09.2024 було відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 14.11.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги пославшись на обставини викладені у позовній заяві, просила задовольнити позов.

Представниця відповідача у судове засідання не з`явилася та подала заяву, у якій зазначила, що просить суд розглядати справу без її участі, щодо вирішення спору покладається на розсуд суду.

Заслухавши, пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що між сторонами мають місце цивільні правовідносини, пов`язані із спорами про право власності, позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом установлено,що позивачка ОСОБА_1 зареєстрована та фактично проживає у житловому будинку, який розташований по АДРЕСА_1 з 11.10.1998, що вбачається із відмітки про місце проживання у паспорті громадянина України серії НОМЕР_1 (а.с. 3).

Зазначений будинок ОСОБА_1 разом із сестрою ОСОБА_2 успадкували після смерті матері ОСОБА_3 та зареєстрували своє право власності на 1/2 частину кожна у Охтирському БТІ 14.02.1990 за реєстровим № 22-1276 (а.с. 5).

16.04.1996 ОСОБА_2 уклала з виконкомом Тростянецької міської ради договір про знесення житлового будинку, за умовами якого звільнила свою 1/2 частину будинку, отримавши натомість двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 , яку у подальшому приватизувала 13.05.2003, що підтверджується договором про знесення житлового будинку від 16.04.1996, свідоцтвом про право власності на житло від 13.05.2003, та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 28.05.2003 за № 653918 (а.с. 7-10).

Рішенням виконавчого комітету Тростянецької міської ради від 21.04.2004 за № 257 ОСОБА_1 був виданий ордер на невпорядковану однокімнату квартиру АДРЕСА_4 , житловою площею 10,9 кв. м. (а.с. 11).

05.11.2004 органом приватизації виконкому Тростянецької міської ради було видано ОСОБА_1 свідоцтво про право власності на житло, а саме на квартиру АДРЕСА_4 та зареєструвала своє право власності у Комунальному підприємстві «Охтирське міське бюро технічної інвентаризації» 12.11.2004, порядковий номер об`єкта нерухомого майна 6903 кн. 49 стор. 188 (а.с. 12, 13).

24.11.2004 Виконавчим комітетом Тростянецької міської ради було прийнято рішення за №895 «Про погашення правової документації на квартиру АДРЕСА_4 ». Зокрема було вирішено: 1) правові документи на квартиру АДРЕСА_4 , що складається із 1-ї кімнати, без кухні погасити; 2) невпорядковану суміжну кімнату житловою площею 10,9 кв.м. приєднати до житлового будинку АДРЕСА_1 ; 3) житловий будинок АДРЕСА_1 вважати 3-х кімнатним, житловою площею 32,1 кв.м. на склад сім`ї 5 чоловік (а.с. 14).

Наказом Відділу містобудування та архітектури апарату Тростянецької міської ради від 11.04.2024 за № 14а була упорядкована нумерація нерухомого майна на житловий будинок та невпорядковану суміжну кімнату за адресою АДРЕСА_1 , що перебуває у власності ОСОБА_1 на адресу: « АДРЕСА_1 » (а.с. 22-25).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав від 08.08.2024 за № 390095503, право власності на земельну ділянку площею 0,0929 га, кадастровий номер 5925010100:00:008:0960, яка розташована по АДРЕСА_1 , зареєстровано за позивачкою (а.с. 16).

Таким чином, судом установлено, що позивачці на підставі свідоцтва про право на спадщину належить 1/2 частина будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 та квартира АДРЕСА_3 у цьому ж будинку, що фактично була іншою 1/2 частиною цього ж будинку. Тобто позивачці належить увесь будинок з господарськими будівлями та спорудами.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Манченко О.О. від 30.07.2024 за № 74344796 позивачці було відмовлено у проведенні державної реєстрації права власності на весь спірний будинок, оскільки відсутні документи, що підтверджують переведення частини будинку в квартиру, а також відсутністю свідоцтва про право власності на цілий житловий будинок (а.с. 15).

Відповідно до положень ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно доч.1,2ст.16ЦК Україникожна особамає правозвернутися досуду зазахистом свогоособистого немайновогоабо майновогоправа таінтересу.Одним ізспособів захистусудом цивільнихправ таінтересів можебути визнання права.

В абзаці 2 п. 11 постанови № 14 Пленуму «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року Верховний Суд України роз`яснив, що, оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Таким чином, суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи та інтереси цих осіб, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

За правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред`явлено: якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Статтею 328ЦК Українипередбачено,що правовласності набуваєтьсяна підставах,що незаборонені законом,зокрема ізправочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 15 та ст. 392 ЦК України власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема: укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва або майбутній об`єкт нерухомості, речові права на які підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката;судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості.

Зважаючи на письмову відмову державного реєстратора у проведенні реєстрації права власності позивачки на цілий житловий будинок, остання обґрунтовано звернулася до суду з даним позовом.

Враховуючи установлені судом обставини про те, що позивачці фактично належить на праві власності увесь спірний будинок, який включає у себе дві частини з різним правовим статусом (частина житлового будинку та квартира), тому суд вважає за необхідне, з метою захисту прав позивачки, визнати за нею право власності на спірний житловий будинок.

Визнання права власності не порушить права та інтереси інших осіб, інтересів держави та не суперечитиме чинному законодавству.

Відтак позов підлягає задоволенню повністю.

Керуючись вимогами статей 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 доТростянецької міськоїради провизнання прававласності нажитловий будинок задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідач Тростянецька міська рада, адреса місцезнаходження: вул.Миру, буд. 6, м.Тростянець, Охтирський район, Сумська область, 42600, ЄДРПОУ 24006361.

Повне рішення суду складено 28.01.2025.

Суддя О. О. Огієнко