Рішення

від 27.01.2025 по справі 300/6264/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2025 р. справа № 300/6264/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом в.о. керівника Калуської окружної прокуратури Форовича Андрія Михайловича до Калуської міської ради Івано-Франківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Виконувач обов`язків керівника Калуської окружної прокуратури Форович Андрій Михайлович (далі позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Калуської міської ради Івано-Франківської області (далі відповідач, Калуська міська рада) про визнання протиправною бездіяльність щодо невжиття заходів до оформлення та державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна - будівлю закладу початкової освіти Довга-Калуській філії Пійлівського ліцею Калуської міської ради Івано-Франківської області, що знаходиться за адресою: вул. Лесі Українки, 3, с. Довге-Калуське, Калуського району Івано-Франківської області та зобов`язання вчинити дії щодо державної реєстрації права власності на будівлю закладу початкової освіти Довга-Калуській філія Пійлівського ліцею Калуської міської ради Івано-Франківської області, що знаходиться за адресою: вул. Лесі Українки, 3, с. Довге-Калуське, Калуського району Івано-Франківської області.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивачем в ході опрацювання інформації органів місцевого самоврядування, встановлено факт неоформлення Калуською міською радою права власності на майно, що знаходиться в межах її адміністративної території, що впливає, на організацію його належного утримання та раціонального використання, і може призвести, у разі їх негайного не усунення, до настання тяжких наслідків, зокрема, втрати цього нерухомого майна, протиправної приватизації, передачі у користування чи проведення без погодження будівельних робіт в Довга-Калуській філії Пійлівського ліцею Калуської міської ради Івано-Франківської області. Так, на вищевказане приміщення на даний час не виготовлено правовстановлюючі документи та всупереч вимогам статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не зареєстровано право власності. Таким чином, на думку позивача, така бездіяльність Калуської міської ради порушує режим використання комунального майна, обліку майна і може призвести, у разі їх негайного неусунення, до настання тяжких наслідків, зокрема втрати цього нерухомого майна, протиправної приватизації, передачі у власність, проведення без погодження будівельних робіт тощо, а отже втрату освітнього простору на території села Довга-Калуська, Калуського району. З огляду на викладені обставини позивач просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.08.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, згідно із правилами, встановленими статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 16.09.2024. Щодо заявлених позовних вимог представник заперечив, зокрема зазначив, що Калуською міською радою було вчинено дії щодо виготовлення технічного паспорта на будівлю Довга-Калуської філії Пійлівського ліцею Калуської міської ради Івано-Франківської області. Технічний паспорт (№14 від 21.06.2024) було зареєстровано в Реєстрі будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, реєстраційний номер документу: ПО 1:9501 -9554-7936. Крім того, з метою проведення державної реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на об`єкти нерухомого майна керівництвом Пійлівського ліцею Калуської міської ради направлено звернення №01-24/105 від 29.07.2024 в регіональне відділення Фонду Державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях про надання відповідного документу, що підтверджує факт відсутності перебування у державній власності нерухомого майна Довга-Калуськоі філії Пійлівського ліцею Калуської міської ради Івано-Франківської області. Після отримання відповідного листа від Фонду державного майна України, за поданням органу, якому належить право власності буде проведено реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Таким чином, твердження позивача з приводу протиправної бездіяльності Калуської міської ради Івано-Франківської області є безпідставними.

21.10.2024 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що виготовлення технічного паспорта не підмінює та не означає реєстрацію права власності, а є тільки документом, що містить технічні характеристики об`єкта нерухомості. Крім того, тільки після скерування листа Калуською окружною прокуратурою про виявлення даного факту, Калуська міська рада почала ніби-то вживати якісь дії на усунення порушень. Однак, ані з моменту прийняття майна до власності Калуської міської ради, ані з моменту отримання листа прокуратури від 09.05.2024 ані з моменту скерування листа до Фонду держмайна 29.07.2024 - право власності на заклад освіти залишається незареєстроване. Зважаючи на викладене, просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Суд, на підставі положення частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечують проти позову, встановив наступне.

Згідно з рішенням, Калуської міської ради від 24.11.2020 № 16 «Про реорганізацію Пійлівської сільської ради, шляхом приєднання до Калуської міської ради» прийнято рішення реорганізувати юридичну особу «Пийлівська сільська рада Калуського району Івано-Франківської області» (ЄДРПОУ 04356610), місцезнаходження: Івано-Франківська обл., Калуський р-н, с. Пійло, вул. Грушевського, буд. 85) шляхом приєднання до Калуської міської ради (ЄДРПОУ 33578261), місцезнаходження: вул.Франка,1 м. Калуш, Івано-Франківська область). Пунктом 2 даного рішення визначено, що Калуська міська територіальна громада в особі Калуської міської ради є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Пійлівської сільської територіальної громади (с.Пійло, с. Довге-Калуське) в особі Пійлівської сільської ради (а.с.22-25).

Рішенням Калуської міської ради від 17.12.2020 №97 «Про зміну засновника, перейменування закладів загальної середньої освіти та затвердження нової редакції Статутів» засновником закладу загальної середньої освіти - Довга-Калуська загальноосвітня школа І ступеня Калуської міської ради визнано Калуську міську раду. Пунктом 2 даного рішення змінено назву закладу загальної середньої освіти - з «Довга-Калуська загальноосвітня школа І ступеня Калуської районної ради Івано-Франківської області» - на «Довга-Калуська початкова школа Калуської міської ради Івано-Франківської області» (а.с.26-25).

Відповідно до рішенням Калуської міської ради від 31.12.2020 №306 «Про передачу нерухомого мана та матеріальних цінностей» майновий комплекс Довга-Калуської загальноосвітньої школи І ступеня передано Довга-Калуській початковій школі Калуської міської ради Івано-Франківської області (а.с.27).

Рішенням Калуської міської ради від 27.05.2021 №506 № Про реорганізацію Довга- Калуської початкової школи Калуської міської ради Івано-Франківської області» Довга-Калуську початкову школу Калуської міської ради Івано-Франківської області реорганізовано шляхом приєднання до Пійлівського ліцею Калуської міської ради Івано-Франківської області. Утворено відокремлений структурний підрозділ - Довга-Калуська філія Пійлівського ліцею Калуської міської ради Івано-Франківської області (а.с.28).

09.05.2024 позивачем до Калуської міської ради в порядку статті 23 ЗУ «Про прокуратуру» було скеровано запит про надання інформації про реєстрацію права власності на об`єкт Довга-Калуська філія Пійлівського ліцею Калуської міської ради Івано-Франківської області, вид діяльності - 85.20 початкова освіта, код ЄДРПОУ 44193190 (а.с.18).

Згідно листа Калуської міської ради від 13.05.2024 № 2938/02-32/04 зазначено, що право власності на майно, зокрема будівлю школи Довга-Калуської філії Пійлівського ліцею Калуської міської ради Івано-Франківської області, не зареєстровано (а.с.31).

Крім того, у відповідь на лист Калуської окружної прокуратури від 17.05.2024 №09.52-67-1128вих-24 ОКП «Івано-Франківське ОБТІ» повідомило, що згідно даних архіву ОКП «Івано-Франківське ОБТІ», справа (інвентаризаційна, приватизаційна, реєстраційна) на Довга-Калуську філію Пійлівського ліцею Калуської міської ради Івано-Франківської області, яка знаходиться по вул. Лесі Українки, 3, в селі Довге-Калуське Калуського району Івано-Франківської області - не виготовлялися (а.с.20).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №388758958 від 29.07.2024 право власності, інші речові права, іпотеки, обтяження на нерухоме майно за адресою: вул. Лесі Українки, 3, с. Довге-Калуське, Калуського району Івано-Франківської області, не зареєстровані (а.с.12).

Зважаючи на встановлений факт бездіяльності відповідача з приводу невжиття заходів щодо державної реєстрації права власності на будівлю закладу початкової освіти Довга-Калуській філії Пійлівського ліцею Калуської міської ради Івано-Франківської області, що знаходиться за адресою: вул. Лесі Українки, 3, с. Довге-Калуське, Калуського району Івано-Франківської області, позивач звернулася з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно з статтею 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді.

Відповідно до частин 3, 4 статті 53 КАС України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Спеціальним законом, яким визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді є Закон України "Про прокуратуру".

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Таким чином, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави".

Зі змісту вищезазначених норм закону слідує, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або ж у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно. "Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Відповідну правову позицію висловлено у постанові Верховного Суду від 22.02.2023 у справі № 460/12784/22.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 зазначено, що із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні також послалася на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, згідно з яким Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, зокрема, зазначив, що за змістом частини третьої статті 23 Закону № 1697-VІІ прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Оскільки відсутній орган, уповноважений відповідно до вимог чинного законодавства України звертатися до суду з позовом про зобов`язання міської ради здійснити вищевказані дії, є підстави для відповідного звернення до суду прокурора в інтересах держави.

Відповідно до статті 7 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Частинами 1-3 статті 140 Основного Закону передбачено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 (надалі, також Закон №280/97-ВР), частиною 2 статті 2 якого визначено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до пункту 31 статті 26 Закону №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради вправі приймати рішення про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення цих повноважень та умов їх здійснення.

Відповідно до частини 5 статті 16 Закону №280/97-ВР від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

До відання виконавчих органів, зокрема міських рад, належать повноваження щодо управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад (пункт 1 статті 29 Закону №280/97-ВР).

Статтею 25 Закону №280/97-ВР визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Так, частиною 2 статті 60 Закону №280/97-ВР визначено, що підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Відповідно до пункту 30 частини 1 статті 26 Закону №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об`єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об`єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства щодо об`єктів комунальної власності, у тому числі на умовах концесії, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій територіальної громади.

Згідно із частиною 1 статті 73 Закону №280/97-ВР акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Сільські, селищні, міські ради, згідно з статтею 10 Закону №280/97-ВР, є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, відповідно до підпункту 3 та 5 статті 16 Закону №280/97-ВР, є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України від 05.09.2017 № 2145-VIII "Про освіту" (далі Закон № 2145-VIII) освіта є державним пріоритетом, що забезпечує інноваційний, соціально-економічний і культурний розвиток суспільства. Фінансування освіти є інвестицією в людський потенціал, сталий розвиток суспільства і держави.

Частиною першої статті 10 Закону № 2145-VIII визначено, що невід`ємними складниками системи освіти є: дошкільна освіта; повна загальна середня освіта; позашкільна освіта; спеціалізована освіта; професійна (професійно-технічна) освіта; фахова передвища освіта; вища освіта; освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта.

Відповідно до частин першої, третьої статті 22 вказаного Закону юридична особа має статус закладу освіти, якщо основним видом її діяльності є освітня діяльність. Заклад освіти залежно від засновника може діяти як державний, комунальний, приватний чи корпоративний.

Згідно з частиною шостою статті 25 Закону № 2145-VIII засновник закладу освіти зобов`язаний, зокрема, забезпечити утримання та розвиток матеріально-технічної бази заснованого ним закладу освіти на рівні, достатньому для виконання вимог стандартів освіти та ліцензійних умов.

Відповідно до частин 1, 3 статті 80 Закону № 2145-VIII до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать: нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо; майнові права, включаючи майнові права інтелектуальної власності на об`єкти права інтелектуальної власності, зокрема інформаційні системи, об`єкти авторського права та/або суміжних прав; інші активи, передбачені законодавством. Майно закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених законодавством.

Таким чином, основні фонди, оборотні кошти та інше майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають вилученню, крім випадків, встановлених законом.

Нормами частини 1 статті 182 Цивільного кодексу України (надалі, також - ЦК України) визначено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до статті 181 ЦК України до нерухомих речей належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Відповідно рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі. До об`єктів нерухомого майна Цивільним кодексом України віднесено житлові будинки, будівлі, споруди, інше нерухоме майно (статті 331, 376). Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» об`єктами нерухомого майна є: житлові будинки, квартири, будівлі, споруди, житлові та нежитлові приміщення (стаття 5).

Відповідно до статті 327 ЦК України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з частиною 4 статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952-IV від 01.07.2004 (надалі, також Закон №1952-IV), який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Відповідно до статті 2 Закону №1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною 1 статті 5 вказаного Закону №1952-IV визначено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону №1952-IV, загальними засадами державної реєстрації прав є: гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав, одночасність вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва та державної реєстрації прав; публічність державної реєстрації прав; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до згаданого Закону, виникають з моменту такої реєстрації (частина 2 статті 3 Закону №1952-IV).

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону №1952-IV державній реєстрації прав підлягають, зокрема, право власності.

Отже, обов`язковою умовою виникнення права власності на нерухоме майно є його державна реєстрація відповідно до вимог закону.

У Державному реєстрі прав відповідно до статті 5 Закону №1952-IV реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Право власності на житловий будинок, будівлю, споруду, а також їх окремі частини може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності чи інше речове право на земельну ділянку, на якій вони розташовані.

Відповідно до частини третьої статті 182 Цивільного кодексу України ухилення від реєстрації права на нерухомість, окрім іншого, можуть бути оскаржені до суду.

Згідно з пунктами 6, 40, 44 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (надалі, також Порядок №1127), державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса.

Державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, іншими законами України та цим Порядком, крім випадку, передбаченого абзацом другим цього пункту.

Для державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об`єкт державної або комунальної власності, будівництво якого завершено та право власності на який не зареєстровано до 1 січня 2013 р., за відсутності документа, що посвідчує набуття права державної або комунальної власності на такий об`єкт, подаються: витяг з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо такого об`єкта (у разі державної реєстрації права державної власності); документ, що підтверджує факт перебування закінченого будівництвом об`єкта у комунальній власності, виданий відповідним органом місцевого самоврядування (у разі державної реєстрації права комунальної власності); документ, що підтверджує факт відсутності перебування закінченого будівництвом об`єкта у державній власності, виданий Фондом державного майна чи його регіональним відділенням (у разі державної реєстрації права комунальної власності). Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться за наявності відомостей про такий об`єкт в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва.

Також пунктами 18, 19 Порядку №1127 за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

Рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації за умови вчинення дій та/або процедур, передбачених цим Порядком під час розгляду заяви, приймається державним реєстратором у будь-який час до закінчення строку державної реєстрації прав.

Державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо державної реєстрації прав відкриває розділ в Державному реєстрі прав та/або вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права, обтяження речових прав.

У випадках, передбачених законом, державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо державної реєстрації прав також закриває розділ в Державному реєстрі прав.

Як зазначено судом вище, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад (статті 29 Закону №280/97-ВР).

Права суб`єкта комунальної власності від імені та в інтересах територіальних громад здійснюють відповідні ради.

Таким чином, органом, уповноваженим управляти комунальним майном, яке знаходиться на території Калуської міської ради Івано-Франківської області є Калуська міська рада Івано-Франківської області.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновником Довга-Калуській філії Пійлівського ліцею Калуської міської ради Івано-Франківської області, який знаходиться за адресою: вул. Лесі Українки, 3, с. Довге-Калуське, Калуського району Івано-Франківської області є Калуська міська рада Івано-Франківської області (https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search/person-result).

Враховуючи викладене, відповідач зобов`язаний згідно з вимогами чинного законодавства вжити заходів щодо оформлення та державної реєстрації права власності на будівлю закладу початкової освіти Довга-Калуській філії Пійлівського ліцею Калуської міської ради Івано-Франківської області, що знаходиться за адресою: вул. Лесі Українки, 3, с. Довге-Калуське, Калуського району Івано-Франківської області.

Водночас, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності щодо вказаного нерухомого майна відповідачем не реєструвалось.

Крім того, у наданому позивачу листі від 13.05.2024 № 2938/02-32/04 зазначено, що право власності на майно, зокрема будівлю школи Довга-Калуської філії Пійлівського ліцею Калуської міської ради Івано-Франківської області, не зареєстровано (а.с.31). Відтак, відповідач не заперечив таку бездіяльність зі свого боку.

При цьому, суд зазначає, що виготовлення технічного паспорта не підмінює та не означає реєстрацію права власності, а є тільки документом, що містить технічні характеристики об`єкта нерухомості.

Щодо доводів відповідача про скерування листа №01-24/105 від 29.07.2024 в регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Тернопільській та Чернівецькій областях, який залишено останнім без реагування, не свідчить, що Калуська міська рада почала вживати дії на усунення порушень, оскільки станом на дату ухвалення рішення право власності на заклад освіти залишається незареєстроване.

Таким чином фактично вчинені відповідачем дії, спрямовані на реєстрацію права власності, є формальними та такими, що не призвели до бажаного наслідку - реєстрації права власності.

Відтак, відповідачем не надано суду доказів, які б вказували на об`єктивні причини неможливості вжиття заходів для проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

З огляду на вищевикладене, за наявності підстав та відповідних повноважень відповідачем, як органом місцевого самоврядування, що здійснює від імені та в інтересах територіальної громади, відповідні права власника комунального майна, упродовж тривалого часу після прийняття в комунальну власність майна школи Довга-Калуської філії Пійлівського ліцею Калуської міської ради Івано-Франківської області, фактично не здійснено жодних юридично значимих обов`язкових дій щодо оформлення та державної реєстрації права власності на заклад початкової освіти Довга-Калуській філія Пійлівського ліцею Калуської міської ради Івано-Франківської області, що знаходиться за адресою: вул. Лесі Українки, 3, с. Довге-Калуське, Калуського району Івано-Франківської області.

Вказане свідчить про бездіяльність відповідача, яка полягає у безпідставному зволіканні щодо реєстрації права власності на майно, що належить територіальній громаді.

Враховуючи викладене, Калуська міська рада зобов`язана вжити заходів щодо проведення державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна - будівлю закладу початкової освіти Довга-Калуській філія Пійлівського ліцею Калуської міської ради Івано-Франківської області.

З врахуванням вищенаведеного, відсутність правовстановлюючих документів на нерухоме майно комунальної власності створює передумови для зловживань щодо розпорядження таким нерухомим майном, ризики безпідставного вибуття останнього з власності територіальної громади, інтереси якої селищна рада представляє, що може призвести до негативних наслідків та порушення прав громади, тим самим порушує законодавчо встановлений порядок набуття й подальшої реалізації права власності та, відповідно, інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною майна територіальної громади, що є підставою для судового захисту інтересів держави.

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач під час розгляду справи не надав.

Враховуючи вищевикладене, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Питання щодо розподілу судових витрат у порядку статті 139 КАС України не підлягає вирішенню.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Калуської міської ради Івано-Франківської області щодо невжиття заходів до оформлення та державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна - будівлю закладу початкової освіти Довга-Калуській філії Пійлівського ліцею Калуської міської ради Івано-Франківської області, що знаходиться за адресою: вул. Лесі Українки, 3, с. Довге-Калуське, Калуського району Івано-Франківської області.

Зобов`язати Калуську міську раду Івано-Франківської області вчинити дії щодо державної реєстрації права власності на будівлю закладу початкової освіти Довга-Калуській філія Пійлівського ліцею Калуської міської ради Івано-Франківської області, що знаходиться за адресою: вул. Лесі Українки, 3, с. Довге-Калуське, Калуського району Івано-Франківської області.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - виконувач обов`язків керівника Калуської окружної прокуратури Форович Андрій Михайлович (код ЄДРПОУ 03530483, проспект Лесі Українки, 16-б, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300);

Відповідач - Калуська міська рада Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 33578261, вул. Івана Франка, 1, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77300).

Суддя Микитин Н.М.