Рішення

від 08.01.2025 по справі 607/21583/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

08.01.2025 Справа №607/21583/24 Провадження №2/607/539/2025

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючої судді Марциновської І.В.,

за участю секретаря судового засідання Хавщ Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Тернопільська районна державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Тернопільська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування.

Позовні вимоги обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилася спадщина на належне йому майно, зокрема на 2/5 частки земельної ділянки, площею 0,2177 га, кадастровий номер 6125280700:02:001:1879, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач вказала, що указана земельна ділянка на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Поряд з цим житловий будинок, що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 6125280700:02:001:1879 за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві спільної сумісної власності у розмірі 2/5 частки ОСОБА_4 та по 1/5 частці ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 за законом є позивач та її дочка ОСОБА_2 , яка 08.06.2018 подала до нотаріусу заяву про відмову від прийняття спадщини за законом.

Разом з тим позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із тим, що зазначена земельна ділянка перебуває у спільній сумісній власності без визначення часток співвласників.

За таких підстав позивач позбавлена можливості реалізувати свої спадкові права в нотаріальному порядку, а тому просить визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 2/5 частки земельної ділянки, площею 0,2177 га, кадастровий номер 6125280700:02:001:1879, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

09.10.2024 відкрите провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначене підготовче засідання на 07.11.2024 та визначений сторонам строк для подання заяв по суті справи.

07.11.2024 витребувана належним чином засвідчена копія спадкової справи після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та залучено ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до участі у даній цивільній справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Підготовче засідання відкладене на 05.12.2024.

05.12.2024 усною ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, закрите підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті на 09.01.2025.

У судове засідання 09.01.2024 позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Іщук К.В. не з`явилися. Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без його та позивача участі, позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та просив позов задовольнити повністю.

У судове засідання 09.01.2025 представник відповідача Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, належним чином повідомлений про дату, час та місце цього засідання, не з`явився. Подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, не заперечував проти задоволення позову.

У судове засідання 09.01.2025 представник Тернопільської районної державної нотаріальної контори, належним чином повідомлена про дату, час та місце цього засідання, не з`явилася. Подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, думку щодо вирішення спору не висловила.

У судове засідання 09.01.2025 треті особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , належним чином повідомлені про дату, час та місце цього засідання, не з`явилися без повідомлення про причини неявки.

Частини 1, 4 ст. 206 ЦПК України визначають, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали цивільної справи, ураховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Розглядаючи спір, суд повинен з`ясувати усі обставини справи відповідно до обґрунтування позову, зміст позовних вимог та зв`язок між обґрунтуванням, вимогою та вибраним способом захисту.

Так, суд встановив, що згідно зі свідоцтвом про право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 від 23.12.2015 та згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 50674479 від 23.12.2015 (а.с. 8, 9) земельна ділянка, площею 0,2177 га, кадастровий номер 6125280700:02:001:1879, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Указане також підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-6104836172018 від 05.07.2018 (а.с. 10).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з ч. 1 ст. 1269 УК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Суд встановив, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Указане підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 72).

Після його смерті відкрилась спадщина, у тому числі на частку у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, площею 0,2177 га, кадастровий номер 6125280700:02:001:1879, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

З матеріалів спадкової справи № 247/2018 (а.с. 49-53), заведеної після смерті ОСОБА_4 , зокрема з довідки Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області № 672 від 06.06.2018 вбачається, що ОСОБА_4 на день своєї смерті був зареєстрований і проживав за адресою: АДРЕСА_1 разом із своєю дружиною ОСОБА_1 та дочкою ОСОБА_2 (а.с. 51 зв.бік).

Також ОСОБА_1 прийняла спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 шляхом подання нотаріусу у визначений законом шестимісячний строк заяви про прийняття спадщини.

Поряд з цим дочка померлого ОСОБА_2 08.06.2018 подала нотаріусу заяву про відмову від прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_4 (а.с. 50 зв.бік).

Крім цього, суду не надані докази того, що ОСОБА_3 у визначеному законом порядку прийняла спадщину після смерті свого батька.

З урахуванням викладеного суд встановив, що єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину, є позивач ОСОБА_1 .

Разом з тим відповідно до п.п. 4.15 п. 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 за № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Підпунктом 4.18 п. 4 глави 10 розділу II вказаного Порядку передбачено, що за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

При цьому відповідно до положень ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Так, постановою державного нотаріуса Тернопільської районної державної нотаріальної контори Захарків Т.Б. № 2539/02-14 від 14.09.2018 (а.с. 4) ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 у зв`язку із тим, що земельна ділянка, площею 0,2177 га, кадастровий номер 6125280700:02:001:1879, перебуває у спільній сумісній власності без визначення часток співвласників.

Разом з тим згідно з ч. 1 ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення (ч. 1 ст. 1225 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що у разі смерті співвласника нерухомого майна для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця.

Визначення судом частки співвласника у праві спільної власності на нерухоме майно за померлим не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, що свідчить, у тому числі, про неефективність способу захисту права особи відповідно до положень ст. 16 ЦК України. У такому випадку спадкоємець не позбавлений можливості захисту своїх прав шляхом подання позову про визнання права власності в порядку спадкування.

Аналогічний правовий висновок неодноразово був викладений Верховним Судом, зокрема у постановах від 16.09.2020 у справі № 464/1663/18, від 16.06.2021 у справі № 570/997/19.

Ураховуючи,що спадкодавцеві ОСОБА_4 на моментсмерті належалачастка у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,2177 га, кадастровий номер 6125280700:02:001:1879, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на таку частку було успадковане позивачем на загальних підставах та належить останній з моменту відкриття спадщини.

Таким чином суд вважає, що той факт, що за життя спадкодавець ОСОБА_4 не оформив свою частку у праві спільної сумісної власності, зокрема не визначив та/або не виділив в натурі належну йому частину спірної земельної ділянки, не впливає на можливість поновлення порушеного права позивача як спадкоємця за законом після смерті ОСОБА_4 шляхом визнання за позивачем права власності на вказане нерухоме майно.

Визначаючи розмір частки земельної ділянки, яка підлягає спадкуванню, суд виходить з такого.

Так, згідно з ч. 2 ст. 120 ЗК України у разі набуття частки у праві спільної власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва право власності на земельну ділянку (крім земель державної, комунальної власності), на якій розміщено такий об`єкт, одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача у розмірі належної відчужувачу (попередньому власнику) частки у праві спільної власності на такий об`єкт, крім випадку, коли попередньому власнику належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку в іншому розмірі. Якщо відчужувачу (попередньому власнику) у праві спільної власності на такий об`єкт належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку в іншому розмірі, право власності переходить у такому самому розмірі.

Також відповідно до ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків та об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації).

Отже, чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах ст. 120 ЗК України, ст. 377 ЦК України, інших положеннях законодавства.

Указаний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 200/606/18.

Як вбачається з Інформаційної довідки Тернопільського районного госпрозрахункового бюро технічної інвентаризації № 886 від 22.08.2024 (а.с. 12) житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві спільної сумісної власності у розмірі 2/5 частки ОСОБА_4 та по 1/5 частці ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Відтак враховуючи те, що ОСОБА_4 належало на праві власності 2/5 частки житлового будинку, частка ОСОБА_4 у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6125280700:02:001:1879 також складала 2/5 частки. Отже, з урахуванням положень ст. 1218 ЦК саме таке право власності увійшло до складу спадщини після смерті ОСОБА_4 та було успадковане позивачем.

За таких підстав суд доходить висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню шляхом визнання за ОСОБА_4 права власності на 2/5 частки вказаного нерухомого майна в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст. 2, 4, 13, 76-81, 89, 206, 247 ч. 2, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Тернопільська районна державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 2/5 частки земельної ділянки, площею 0,2177 га, кадастровий номер 6125280700:02:001:1879, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Представник позивача: адвокат Іщук Костянтин Валентинович, місцезнаходження: вул. М.Вербицького, 10/19, м. Тернопіль.

Відповідач: Білецька сільська рада Тернопільського району Тернопільської області, місцезнаходження: вул. Молодіжна, буд. 19, с. Біла, Тернопільський район, Тернопільська область; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14029160.

Третя особа: Тернопільська районна державна нотаріальна контора, місцезнаходження: вул. Котляревського, буд. 27, м. Тернопіль; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 05466080.

Третя особа: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Третя особа: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

СуддяІ. В. Марциновська

Повне судове рішення складене 20.01.2025.