Ухвала

від 27.01.2025 по справі 607/26693/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.01.2025 Справа №607/26693/24 Провадження №2-о/607/26/2025

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Якімця Т.І.,

за участю секретаря судового засідання Трембач С.О.,

за участю:

заявниці ОСОБА_1 ,

розглянув у окремому провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство освіти і науки України, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про встановлення юридичного факту та

У С Т А Н О В И В :

І. Описова частина

1. Стислий зміст заяви

12 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду, заінтересовані особи: Міністерство освіти і науки України, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про встановлення юридичного факту, що ОСОБА_1 (після шлюбу) та ОСОБА_2 (зазначена у дипломі спеціаліста) є однією і тією ж особою (а.с.2 7).

В обґрунтування вказаної заяви ОСОБА_1 зазначила, що 07 липня 1989 року вона вступила до Харківського політехнічного інституту ім. В.І. Леніна відповідно до наказу №680-ІІІ від 07 липня 1989 року на факультет хімічного машинобудування, денна форма навчання. На момент вступу її прізвище було « ОСОБА_3 ». 16 березня 1990 року уклала шлюб із ОСОБА_4 , після чого прізвище було змінено на « ОСОБА_5 ». Вказує, що про зміну прізвища належним чином повідомила адміністрацію Інституту. 24 лютого 1995 року заявниця закінчила навчання та отримала диплом спеціаліста серії НОМЕР_1 , за реєстраційним номером ХМ-95-42. У документі її прізвище було зазначене як « ОСОБА_6 ». У зв`язку з втратою диплома спеціаліста вона звернулася до НТУ «ХПІ» для отримання дубліката. 29 квітня 2024 року заявниці було видано дублікат диплома серії НОМЕР_2 на прізвище « ОСОБА_6 ». Для зарахування періоду навчання до пенсійного стажу необхідно підтвердити, що ОСОБА_1 і особа, яка зазначена у дипломі, як « ОСОБА_2 » є однією і тією ж особою. Посилається на те, що встановлення цього факту має важливе юридичне значення для реалізації її права на пенсійне забезпечення відповідно до законодавства України.

2. Стислий зміст відзиву, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив

Від заінтересованої особи: Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» надійшов відзив на заяву, в якому вказали, що в архіві НТУ «ХПІ» зберігається особова справа ОСОБА_7 (мовою оригіналу) після шлюбу ОСОБА_8 (мовою оригіналу). Відповідно до матеріалів особової справи, 11 липня 1989 року ОСОБА_9 (мовою оригіналу) була зарахована до ХПІ ім. В.І. Леніна (назва університету на той час) на факультет хімічного машинобудування. В період навчання прізвище студентки « ОСОБА_7 » (мовою оригіналу) було змінено на « ОСОБА_8 » (мовою оригіналу), у зв`язку з укладанням шлюбу. 24 травня 1995 року ОСОБА_1 (мовою оригіналу) була відрахована з університету, у зв`язку з закінченням навчання та отримала диплом спеціаліста серії НОМЕР_1 за реєстраційним №ХМ-95-42, про що свідчить власний підпис у журналі видачі дипломів. Виготовлення зазначеного диплому здійснювалося лише на підставі документу, що посвідчує особу студентки. До матеріалів справи №607/26693/24 додано паспорт ОСОБА_1 , який виданий у 2001 році. Вказаний документ не існував на момент отримання студенткою диплому про отримання вищої освіти. НТУ «ХПІ» вважає за необхідне наголосити, що заявником не дотримано вимог цивільно-процесуального законодавства при формуванні своїх вимог. НТУ «ХПІ» підтверджує факт навчання та отримання диплому заявницею.

Від заінтересованої особи: Міністерство освіти і науки України надійшли пояснення, в яких вказали, що архів МОН України не зберігає документів закладів освіти, а також, особових справ їхніх здобувачів. Такі архіви відповідно до інструкції з діловодства мають зберігатись за місцем юридичної реєстрації закладу освіти. Крім цього, архівні установи, в яких зберігаються особові справи здобувачів освіти не наділені повноваженнями виправляти помилки, тому, єдиним способом вирішення зазначеної проблеми є звернення до суду із заявою про встановлення належності документа конкретній особі. З урахуванням того, що виклад факту, який заявниця просить встановити, фактично є вимогами позовного характеру, а не вимогами окремого провадження про встановлення фату належності особі диплома.

Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області своїм правом на відзив, що передбачене статтею 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), не скористалося.

3. Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 січня 2025року відкрито провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство освіти і науки України, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про встановлення юридичного факту. Постановлено розгляд справи проводити в порядку окремого провадження (а.с.24).

У судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 заяву підтримала в повному обсязі, з мотивів наведених у заяві та просила її задовільнити.

Заінтересована особа: Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» в судове засідання не з`явився, хоча про місце, день та час судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0610219302218, однак, у відзиві просили розгляд справи проводити без участі їхнього представника.

Заінтересована особа: Міністерство освіти і науки України в судове засідання не з`явилося, хоча про місце, день та час судового засідання повідомлялося належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0610219303079, проте, у поясненнях просило розгляд справи проводити без участі їхнього представника.

Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області в судове засідання не з`явилося, хоча про місце, день та час судового засідання повідомлялося належним чином, однак, через підсистему «Електронний суд» подало заяву про розгляд справи без участі їхнього представника.

Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Заслухавши пояснення заявниці ОСОБА_1 , дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд встановив наступні обставини справи.

ІІ. Мотивувальна частина

1. Фактичні обставини встановлені судом.

Відповідно до «Свидетельство о рождении ОСОБА_9 , родилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , серия НОМЕР_3 , запись за №743» (мовою оригіналу) (а.с.16).

16 березня 1990 року був укладений шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_10 , про що свідчить свідоцтво про шлюб (Повторно), серія НОМЕР_4 , актовий запис №574 (а.с.15).

Відповідно до паспорта громадянина України серії НОМЕР_5 , виданого Енергодарським МВ УМВС України в Запорізькій області 31 січня 2001 року, на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 8 13).

Згідно картки платника податків ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , присвоєно РНОКПП: НОМЕР_6 (а.с.14).

Як вказано в архівній довідці НТУ «ХПІ» №66-04-44/689 від 04 вересня 2023 року наказом №208-ІІІ від 24 лютого 1995 року вважати ОСОБА_2 такою, що закінчила повний курс Харківського Державного політехнічного університету (ХДПУ) за спеціальністю: «Автоматизація технологічних процесів і виробництв». Присвоєно кваліфікацію: «інженер по автоматизації». Був виданий диплом спеціаліста НОМЕР_1 , реєстраційний №ХМ-95-42 (а.с.18).

Відповідно до диплома спеціаліста НТУ «ХПІ» серії НОМЕР_2 від 29 квітня 2024 року, виданого ОСОБА_11 про те, що закінчила у 1995 році ХДПУ здобула кваліфікацію: ступінь вищої освіти спеціаліст, спеціальність: «Автоматизація технологічних процесів і виробництв», професійна кваліфікація: «інженер по автоматизації» (а.с.17).

2. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Тлумачення частини першої статті 293 ЦПК України свідчить, що суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з метою підтвердження наявності або відсутності таких фактів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року в справі №320/948/18 (провадження №14-567цс18) зроблено висновок про те, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначенняюридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; - встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішення спору про право.

Статтею 315 ЦПК України визначено перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які підлягають розгляду судом у порядку окремого провадження. Даний перелік не є вичерпним, і у судовому порядку можуть бути встановлені й інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Порядок внесення змін в записи актів громадянського стану регламентовано Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 1 липня 2010 року № 2398-VI Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5. Вказані нормативні акти передбачають, що внесення змін у записи актів громадянського стану при наявності достатніх підстав і при відсутності спору між заінтересованими особами провадяться органами реєстрації актів громадянського стану; відмова органів реєстрації актів громадянського стану виправити або змінити запис може бути оскаржена до суду.

Відповідно до статей 4, 26 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 1 липня 2010 року № 2398-VI органи державної реєстрації актів цивільного стану (центральний орган, відділи державної реєстрації актів цивільного стану Головних управлінь юстиції в областях, районних у містах, міськрайонних управлінь юстиції належать до органів виконавчої влади. Дії або бездіяльність працівника органу державної реєстрації актів цивільного стану можуть бути оскаржені до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, Міністерства закордонних справ України та/або до суду.

Верховний Суд у постанові від 08 грудня 2021 року (справа № 464/6696/20) зазначив, що згідно з пунктом 6 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті. Наведене свідчить про те, що у разі коли установи, які видали правовстановлюючі документи, не можуть виправити допущені в них помилки, особи мають право звернутись до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа відповідно положень вищезазначеної норми. При розгляді цих справ суд встановлює саме належність особі документа, а не тотожність осіб, які неоднаково названі у різних документах. При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито закриває провадження у ній.

Аналіз змісту заяви свідчить про те, що заявник просить встановити факт тотожності особи, а саме, що « ОСОБА_1 » та « ОСОБА_2 » є однією і тією ж особою, що суперечить вимогам статті 315 ЦПК України.

При цьому, суд звертає увагу на те, що подана заява про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме тотожність особи, не підлягає судовому розгляду в окремому провадженні.

Наведене виключає можливість розгляду заяви про встановлення факту тотожності осіб, а також імені, по батькові та прізвища осіб, по-різному записаних у документа, зокрема, факт, що « ОСОБА_1 » та « ОСОБА_2 » є однією і тією ж особою, в порядку цивільного судочинства, що є підставою для закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 28 листопада 2019 року у справі №592/7612/17 зробив висновок про те, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в сукупності з положеннями частини третьої статті 124 Конституції України та в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в судах.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

Ураховуючи наведене, провадження за заявою ОСОБА_1 підлягає закриттю з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

Оскільки зазначені вимоги не підлягають судовому розгляду, суд не зазначає, до юрисдикції якого суду віднесено їх вирішення.

ІІІ. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство освіти і науки України, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про встановлення юридичного факту.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 19, 255 256, 258 259, 263 265, 268, 273, 293, 315,

352 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Провадження у справі №607/26693/24 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство освіти і науки України, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про встановлення юридичного факту закрити.

2. Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України за веб-адресою http://court.gov.ua/fair/sud.

3. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

4. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів, з дня її проголошення, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту ухвали суду.

6. Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення виготовлений 27 січня 2025 року.

Відомості про учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серія НОМЕР_5 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Заінтересовані особи:

Міністерство освіти і науки України, код ЄДРПОУ: 38621185, адреса місцезнаходження: м. Київ, пр. Берестейський, 10.

Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», код ЄДРПОУ: 02071180, адреса місцезнаходження: м. Харків, вул. Кирпичова, 2.

Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, код ЄДРПОУ: 20490012, адреса місцезнаходження: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б.

Головуючий суддя Т. І. Якімець