Рішення

від 21.01.2025 по справі 675/1003/24

ІЗЯСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 675/1003/24

Провадження № 2/675/71/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" січня 2025 р. м. Ізяслав

Ізяславський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді Пашкевича Р. В.,

за участі: секретаря судового засідання - Гедзенюк В. В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні впорядку загальногопозовного провадженняу залісуду вм.Ізяслав цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до Плужненської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області про встановлення факту родинних відносин, та про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

В червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Плужненської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області про визнання права на сертифікат на право на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

В обґрунтуванняпозову зазначив,що ІНФОРМАЦІЯ_1 помелайого баба ОСОБА_2 ,якій зажиття буловидано сертифікатна правона земельнучастку (пай)серії ХМ№0238456,розміром 2,44в умовнихкадастрових гектарах.Однак оригінал вказаного сертифіката було втрачено.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належне їй майно, в управління яким вступив її син, батько позивача ОСОБА_3 , який, не оформивши своїх спадкових прав, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті батька в управління спадковим майном вступив позивач ОСОБА_1 , однак реалізувати своє право на спадкове майно не може, у зв`язку із відсутністю оригіналу сертифіката на право на земельну частку (пай), тому і звертається з даним позовом до суду.

Ухвалою суддівід 25.06.2024рокупозовну заяву ОСОБА_1 до Плужненської сільської ради про визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування залишено без руху, які у встановлені строки позивачем усунуто.

Ухвалою суду від 15.07.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі.

Ухвалою суду від 06.12.2024 року прийнято до розгляду заяву позивача ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог, в якій останній також просить, крім заявлених позовних вимог, встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , являвся рідним онуком ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В подальшому, після надання можливості сторонам по справі надати суду заяви по суті справи, ухвалою суду від 27.12.2024 року закрито підготовче провадження за вказаним позовом та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений в установленому порядку, подав до суду заяву про слухання справи без його участі, вказавши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовільнити.

Представник відповідача Плужненської сільської ради Мартинюк В. Г. у судове засідання не з`явився, надіслав до суду письмову заяву, в якій просить справу слухати за відсутності представника сільської ради та вказує, що проти задоволення позову не заперечує.

Суд, з`ясувавши позицію сторін, перевіривши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

З копіїсвідоцтва пронародження ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , виданого повторно виконавчим комітетом Борисівської сільської ради Ізяславського району Хмельниької області 08.11.2012 року, встановленого що його батьком зазначено ОСОБА_3 , а матір`ю ОСОБА_4 .

Відповідно до запису акта про народження №9 від 03.02.1940 року встановлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьком та матір`ю якого зазначено ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , відповідно.

Також, відповідно до повідомлення Ізяславського відділу ДРАЦС у Шепетівському районі Хмельницької області №611/31.12-40 від 02.11.2024 року встановлено, що інформація щодо факту укладення шлюбів ОСОБА_7 , 1912 року народження, в архіві відділу відсутня.

Разом з тим, допитані в судовому засіданні окремо один від одного свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , підтвердили суду, що давно знали ОСОБА_2 , з якою були сусідами з 1991 року. Вказали, що в ОСОБА_2 був єдиний син ОСОБА_3 , сином якого є позивач ОСОБА_1 , тобто вказані особи є родичами.

Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Так, згідно п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Факт, про встановлення якого просять позивач, має для нього юридичне значення, оскільки надає право на спадкування, що передбачено Цивільним кодексом України.

Таким чином, оцінюючи всі досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд знаходить достатньо підстав для встановлення факту, що має юридичне значення, а саме, що позивач ОСОБА_1 є рідними внуком ОСОБА_2 .

З копії запису акта про смерть №30 від 14.09.1998 року встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 12.04.2016 року підтверджено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис за №7.

Відповідно до довідки виконавчого комітету Плужненської сільської ради Хмельницької області №13.1-04/268/2024 від 08.05.2024 року, згідно запису в погосподарській книзі №1 за 1996 2000 роки по Борисівській сільській раді, ОСОБА_10 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . На день смерті ОСОБА_2 в даному домогосподарстві зареєстрованих осіб не було. Фактично в управління спадковим майном вступив її син ОСОБА_3 , який взяв спадкове майно під свою охорону.

Згідно відповідей Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №2168/291-24 від 23.09.2024 року, №4157/281-24 від 13.11.2024 року та копії книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), встановлено, що ОСОБА_2 видавався сертифікат на земельну частку (пай) як члену бувшого КСП «Полісся» с. Борисів серія ХМ №0238456 згідно розпорядження Ізяславської райдержадміністрації №111 від 22.05.1996 року, зареєстрований в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №456 від 22.11.1996 року, площа 2,44 умовних кадастрових га, про що свідчить її підпис про отримання.

Відповідно до відповіки Хмельницького обласного державного нотаріального архіву №2226/01-18 від 23.09.2024 року та Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №78455979 від 23.09.2024 року, встановлено, що по даних архівного фонду Ізяславської державної нотаріальної контори, спадкова справа до майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилась.

З повідомлення приватного нотаріуса Шепетівського районного нотаріального округу Хмельницької області №508/01-16 від 16.09.2024 року вбачається, що після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , заведено спадкову справу за №257/2017 р. в даній спадковій справі міститься заява про прийняття спадщини, з якою звернувся ОСОБА_1 у вказаній справі видане свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку, що має кадастровий номер 6822181300:03:015:0257. Згідно відомостей спадкового реєстру, інформація щодо заповіту відсутня.

Разом з тим, повідомленням приватного нотаріуса Шепетівського районного нотаріального округу Хмельницької області Шмигельського Ю. П. №283/01-16 від 08.05.2024 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай), у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на сертифікат на право на земельну частку (пай) на ім`я спадкодавця.

З оголошення газети «Партнер» №21-24 (1378) від 05.06.2024 року вбачається, що сертифікат на право на земельну частку (пай), що належав ОСОБА_2 , є втраченим та вважається недійсним.

Згідно ст.1 Закону України «Про порядок виділення в натурі /на місцевості/ земельних ділянок власникам земельних часток /паїв/» право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст.2 Закону «Про порядок виділення в натурі /на місцевості/ земельних ділянок власникам земельних часток /паїв/» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

В п.17 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України передбачено, що сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Згідно ч.3 ст.152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Статтею 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною 5 вказаної статті визначено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, тобто з дня смерті спадкодавця (ч.2 ст.1220 ЦК України).

Відповідно до ст.392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За змістом ст.ст. 1216, 1217, 1223, 1268 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину, або не прийняти її.

З врахуванням зазначеного, оскільки позивач є єдиним спадкоємцем за законом, який прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_3 , проте позбавлений можливості оформити своє право на спадщину на вказану земельну частку (пай), оскільки відповідний сертифікат було втрачено, зважаючи на визнання позову відповідачем за наявності законних підстав для цього, суд вважає, що позов слід задовольнити, визнавши за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай), яка перебувала у колективній власності КСП «Полісся» с. Борисів, Ізяславського району, Хмельницької області, в розмірі 2,44 в умовних кадастрових гектарах, у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , і який спадщину прийняв, але не оформив своїх спадкових прав після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХМ № 0238456.

Враховуючи вищевикладене, та керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , являвся рідним онуком ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рнокпп НОМЕР_3 , право на земельну частку (пай), яка перебувала у колективній власності КСП «Полісся» с. Борисів, Ізяславського району, Хмельницької області, в розмірі 2,44 в умовних кадастрових гектарах, у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , і який спадщину прийняв, але не оформив своїх спадкових прав після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рнокпп НОМЕР_3 , Паспорт № НОМЕР_4 виданий 17.12.2018 органом 6814, місце реєстрації: АДРЕСА_2 ;

Відповідач Плужненська сільська рада Шепетівського району Хмельницької області, код ЄДРПОУ 04406745, адреса: вул. Бортника, 7, с. Плужне, Шепетівський район, Хмельницька область.

Повний текст рішення складено 28 січня 2024 року.

Суддя: Р. В. Пашкевич