Рішення

від 27.01.2025 по справі 756/9082/24

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

27.01.2025 Справа № 756/9082/24

Унікальний № 756/9082/24

Провадження № 2/756/511/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2025 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Шевчука А.В.,

секретаря - Омельчук М.О.

за участі: представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Приходько І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛФ-ФІНАНС» про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину -

в с т а н о в и в:

У липні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом із вимогами до ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» у якому просив застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину до договору фінансового лізингу №16768/12/23-Г, укладеного 29.12.2023 між ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» та ОСОБА_2 і стягнути з ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» на його користь в порядку реституції грошові кошти у розмірі 106 398,00 грн., а також покласти на відповідача та стягнути всі понесені судові витрати, пов`язані з розглядом цієї справи у розмірі 17 211 грн., 21 коп., які складаються з 16 000 грн. витрат на правову допомогу та сплаченого судового збору у розмірі 1211 грн. 21 коп.

В обґрунтування позову вказував що 29.12.2023 року між ним та ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» укладено договір фінансового лізингу №16768/12/23-Г.

Об?єктом лізингу за вказаним договором виступає автомобіль (марка, модель) VOLKSWAGEN PASSAT (бувший у використанні), 2011 року випуску, об`єм двигуна 1390 куб. см., VIN-код НОМЕР_1 .

Пунктом 10 договору фінансового лізингу №16768/12/23-Г від 29.12.2023 передбачено графік внесення лізингових платежів, у тому числі перший лізинговий платіж загальною сумою 106 397,91 грн., дата нарахування та оплати якого 29.12.2023.

Позивач указував, що 29.12.2023 ним перераховано зі свого рахунка НОМЕР_2 на рахунок НОМЕР_3 ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» грошові кошти у сумі 106 398,00 грн., як перший лізинговий платіж, проте об`єкт лізингу за договором фінансового лізингу ним не приймався та Акт приймання-передачі об`єкту лізингу згідно вказаного договору ним не підписувався, оскільки умови викладені у договорі фінансового лізингу №16768/12/23-Г від 29.12.2023 відрізнялися від інформації про умови, на яких надаються послуги з фінансового лізингу лізингоодержувачам-фізичним особам №292605 від 26.12.2023 з якими він ознайомлювалися та які були розміщені на веб-сайті https://ulf.ua/ ТОВ «УЛФ-ФІНАНС».

За твердженням позивача оспорюваний договір (договір фінансового лізингу №16768/12/23-Г від 29.12.2023 не було нотаріально посвідчено, а тому вказаний договір є в цілому нікчемним, тобто розглядається з точки зору права як такий, що юридично не мав місця, не створив будь-яких правових наслідків, окрім тих, що пов?язані з його недійсністю. Нікчемний договір є недійсним разом з усіма його умовами та не створює для сторін зобов?язань, що в ньому закріплені.

Таким чином, у разі застосування реституції за нікчемним договором лізингу позивач вважає, що лізингодавець зобов?язаний повернути лізингоодержувачу сплачені ним платежі на виконання умов договору.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» заперечила проти позовних вимог пославшись на практику Верховного Суду після 13.06.2021 року, тобто з дати набрання чинності нової редакції Закону України «Про фінансовий лізинг» від 04.02.2021 року за яким договір фінансового лізингу транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню лише на вимогу однієї зі сторін такого договору. Позивач ніколи не висловлював вимог про нотаріальне посвідчення укладеного ним договору фінансового лізингу, що ним і не заперечувалося. А тому договір фінансового лізингу №16768/12/23-Г укладений 29.12.2023 в належній формі.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши інші докази у справі, суд встановив наступне.

29 грудня 2023 між ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» та ОСОБА_2 укладено Договір фінансового лізингу №16768/12/23-Г, об`єктом якого є транспортний засіб автомобіль марки «Volkswagen passat». На виконання укладеного договору позивач сплатив авансовий внесок в сумі 106 398,00 грн.

Перед укладенням договору позивач оглянув об`єкт лізингу та підтвердив, що він відповідає його вимогам, що підтверджується його заявою від 29.12.2023.

У зв`язку із замовленням позивача та на виконання умов Договору фінансового лізингу, ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» укладено Договір купівлі-продажу транспортного засобу №16768-29/12/23 від 29.12.2023.

На виконання укладеного Договору фінансового лізингу, №16768/12/23-Г від 29.12.2023 та Договору купівлі - продажу транспортного засобу №16768-29/12/23 від 29.12.2023, ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» було здійснено повний викуп у Продавця транспортного засобу VOLKSWAGEN PASSAT, VIN - код НОМЕР_1 .

29.12.2023 року ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» проведено державну реєстрацію транспортного засобу VOLKSWAGEN PASSAT, VIN - код НОМЕР_4 в сервісному центрі МВС України, з метою подальшої передачі у володіння та користування ОСОБА_2 /Лізингоодержувачу на виконання умов Договору фінансового лізингу №16768/12/23-Г від 29.12.2023 року, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 , дата реєстрації 29.12.2023 року.

Відповідач листом №Ф-62900 від 04.01.2024 проінформував позивача про готовність до передачі йому об`єкту лізингу.

При цьому, позивач листом від 08.01.2024 просив повернути йому сплачені ним кошти за Договором фінансового лізингу №16768/12/23-Г від 29.12.2023 року як помилково сплачені.

В свою чергу ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» листом від 29.01.2024 заперечив укладення ним договору фінансового лізингу з підстав непосвідчення цього договору нотаріально.

Таким чином, позивач фактично своїми діями відмовився від отримання об`єкту лізингу.

Правовідносини з фінансового лізингу врегульовані спеціальним законом - Законом України «Про фінансовий лізинг» від 04.02.2021 .

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги нікчемністю укладеного ним договору фінансового лізингу №16768/12/23-Г від 29.12.2023 через недотримання нотаріальної форми правочину як істотної умови договору.

Відповідно до ч.3 ст. 15 Закону України «Про фінансовий лізинг» договір фінансового лізингу транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню на вимогу однієї із сторін такого договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи з вимог цивільного процесуального законодавства, позивач повинен подати належні та допустимі докази на підтвердження тих обставин, про які вказує у позовній заяві, а відповідач на спростування вказаних обставин і, на підставі яких суд в подальшому встановить наявність підстав для задоволення чи відмови у задоволенні позову.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги нікчемністю укладеного ним договору фінансового лізингу №16768/12/23-Г від 29.12.2023 через недотримання нотаріальної форми правочину як істотної умови договору.

При цьому, матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того, що ОСОБА_2 висував вимоги про нотаріальне посвідчення укладеного ним договору фінансового лізингу №16768/12/23-Г від 29.12.2023.

Правове обґрунтування позивача нікчемності укладеного ним договору зводиться до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 03.04.2023 у справі №465/1231/22 щодо нотаріальної форми договорів фінансового лізингу, укладених з фізичними особами за час дії попередньої редакції Закону України «Про фінансовий лізинг», що діяла до 13.06.2021 р.

Однак, Верховний Суд у постанові від 24.04.2024 у справі №756/11019/22 вказав на неможливість застосування постанови ВС від 03.04.2023 у справі №465/1231/22 до правовідносин з фінансового лізингу, що виникли після 13.06.2021 - тобто з дати набрання чинності нової редакції ЗУ «Про фінансовий лізинг» від 04.02.2021 року №1201-IX.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договору.

Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У частині першій статті 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статей 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 526, 530, 610 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Відповідно до статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Договір фінансового лізингу №16768/12/23-Г, укладений ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» та ОСОБА_2 29.12.2023, тобто вже після набрання чинності Законом України від 04.02.2021 року «Про фінансовий лізинг» (набрав чинності 13.06.2021 року), і тому правовідносини, які виникли між сторонами у справі, регулюються цим законом в новій редакції, який визначає загальні правові та організаційні засади фінансового лізингу в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.

Згідно із статтею 15 Закону України «Про фінансовий лізинг» (у редакції, чинній на час укладення договору) договір фінансового лізингу укладається в письмовій формі.

Договір фінансового лізингу не підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених законом або домовленістю сторін.

Договір фінансового лізингу транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню на вимогу однієї із сторін такого договору (частина третя статті 15 Закону).

Таким чином, починаючи з 13.06.2021 року, нормами Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачено, що договір фінансового лізингу транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню лише на вимогу однієї із сторін такого договору.

Виходячи з вищезазначених обставин, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

За правилами ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача - у разі відмови в позові.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 626-629, 526, 530, 610, 611, 806 ЦК України, ст. 15 Закону України «Про фінансовий лізинг», ст. ст. 12, 19, 81, 82, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛФ-ФІНАНС» про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 27.01.2025 року.

Суддя А.В. Шевчук