Рішення

від 28.01.2025 по справі 320/31042/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2025 року № 320/31042/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління ДПС у м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІ-ОФ-ЛАЙФ"

про стягнення податкового боргу з розрахункових рахунків платника податків, -

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у м.Києві з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІ-ОФ-ЛАЙФ" про стягнення податкового боргу з розрахункових рахунків платника податків у розмірі 270 513,65 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що на момент звернення до суду за відповідачем обліковується заборгованість з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 1 270 513,65 грн. Вказана заборгованість виникла у результаті несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки. З метою погашення боргу відповідачу виставлена податкова вимога, проте сума боргу залишилась несплаченою.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач заяви про визнання позову чи відзив на позовну заяву в строки, передбачені статтею 261 Кодексу адміністративного судочинства України до суду не надав, про розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін повідомлявся належним чином шляхом направлення ухвали про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі рекомендованою кореспонденцією за адресою відповідно до приписів частини 8 статті 126 КАС України.

Докази наведеного містяться у матеріалах справи.

Суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРІ-ОФ-ЛАЙФ" перебуває на обліку в органах ДПС та є платником податків за основним місцем роботи.

Згідно відомостей інтегрованої картки платника податків за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 270 513,65 грн по податку на додану вартість.

У відповідності до статті 59 Податкового кодексу України, контролюючим органом відповідача направлялася рекомендованою кореспонденцією податкова вимога форми "Ю" від 24.11.2017 №109990-17, яка повернулась з відміткою «не розшукано».

Зазначена заборгованість відповідачем у добровільному порядку не сплачена, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Стаття 67 Конституції України передбачає обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VІ (далі - ПК України) передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 36.1 статті 36 ПК України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Грошове зобов`язання платника податків відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно пункту 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1- 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За правилами, визначеними пунктом 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом з`ясовано, що за відповідачем рахується заборгованість по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 270 513,65 грн.

Наявними матеріалами справи підтверджено, що відповідачу було виставлено податкову вимогу форми "Ю" від 24.11.2017 №109990-17, яка відправлялась відповідачу, проте повернулась, з незалежних від податкового органу причин.

На час розгляду справи судом, податковий борг відповідача в сумі 270 513,65 грн підтверджено витягом з інтегрованої картки платника податків.

У відповідності до статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Отже, відповідно до приписів статті 56 ПК України грошові зобов`язання є узгодженими та підлягали до сплати відповідачем у строк, встановлений пунктами 57.1 статті 57 ПК України.

Усталеною є практика Верховного Суду (зокрема, але не виключно постанови від 19.02.2019 (справа №807/495/17), від 03.02.2022 (справа №560/4343/19), від 14.02.2022 (справа №826/9711/17)), що предметом доказування у справах про стягнення податкового боргу є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку, зокрема: наявність узгодженого грошового зобов`язання; складові основної суми боргу, штрафних (фінансових) санкцій, пені; підстави виникнення податкового боргу; момент його виникнення; встановлення факту сплати (несплати) податкового боргу в добровільному порядку; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в порядку, встановлених Податковим кодексом України.

Верховний Суд у постанові від 14.02.2022 (справа №826/9711/17) зазначив, що предметом доказування у спорах про стягнення суб`єктом владних повноважень коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих останнього, також є наявність у відповідача податкового боргу. Відповідність заявленого у позові розміру податкового боргу фактичному перевіряється судом за наслідками аналізу інтегрованої картки платника, яка ведеться згідно з вимогами Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422.

Враховуючи наявність у відповідача податкового боргу та те, що позивачем дотримано процедуру звернення з цим позовом до суду, суд вважає за необхідне стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІО-ОФ-ЛАЙФ» до бюджету податковий борг у розмірі 270 513,65 грн.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно абзацу 1 пункту 95.3 статті 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.4 статті 95 ПК України визначено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 42.2 статті 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Підпунктами 87.1, 87.2 статті 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Суд приймає до уваги те, що податкову вимогу не скасовано, доказів про сплату заборгованості відповідачем не надано суду.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Під час розгляду справи відповідачем не було надано доказів сплати у добровільному порядку суми грошового зобов`язання на загальну суму 270 513,65 грн.

Зважаючи на доведеність у ході судового розгляду справи позовних вимог, позов про стягнення з відповідача податкового боргу слід задовольнити та стягнути вищевказану суму в дохід державного бюджету.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки позивачем не надано доказів понесення судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у м.Києві задовольнити повністю.

Стягнути кошти платника податків товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІО-ОФ-ЛАЙФ» (код ЄДРПОУ 39912973) з усіх рахунків відкритих у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу в розмірі 270 513,65 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.