Рішення

від 28.01.2025 по справі 320/8478/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2025 року м. Київ №320/8478/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фастівської міської ради

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фастівської міської ради, в якому просить суд:

визнати рішення Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фастівської міської ради № 264 від 01.03.2023, яке полягає у відмові наданні ОСОБА_1 статусу «Особи з інвалідністю внаслідок війни» та отриманні відповідного посвідчення;

зобов`язати Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фастівської міської ради надати ОСОБА_1 статус «Особи з інвалідністю внаслідок війни» та видати відповідне посвідчення на підставі документів, які були надані до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фастівської міської ради, копії яких додані до цієї позовної заяви.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що не погоджується із рішенням Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фастівської міської ради, викладеним в листі № 264 від 01.03.2023, яким було відмовлено в наданні йому статусу «Особи з інвалідністю внаслідок війни» та видачі відповідного посвідчення. Позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04 березня 2024 року позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

18 березня 2024 року від позивача надійшла заява на виконання ухвали Київського окружного адміністративного суду від 04 березня 2024 року у справі №320/8478/24.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року визнано поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновлено пропущений строк. Відкрито провадження у справі №320/8478/24, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов та витребуваних документів.

До Київського окружного адміністративного суду від Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фастівської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, надісланий за допомогою підсистеми «Електронний суд».

Відповідач в обґрунтування відзиву зазначає, що позивачем належного документального підтвердження безпосередньої участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи саме в складі формувань Цивільної оборони до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фастівської міської ради не надано. Тому, управління не мало правових підстав для встановлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та видачі відповідного посвідчення.

З метою додержання розумного строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 - громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , виданим Фастівським МРВ ГУ МВС України в Київській області 03.06.1999, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Судом було встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 (категорія 1).

Згідно з довідкою до акта огляду МСЕК серії АВ №1082922 позивачу встановлено другу групу інвалідності, яка виникла у зв`язку з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Судом встановлено, що позивач звернувся із заявою до Управління соціального захисту населення Фастівської районної державної адміністрації Київської області, в якій просив надати йому статус особи з інвалідністю внаслідок війни та видати відповідне посвідчення.

Листом від 01.03.2023 №264 відповідач повідомив позивачу про те, що статус інваліда війни встановлюється особам, залученим до складу формувань Цивільної оборони на підставі документів, які повинні містити інформацію про розпорядчий документ по лінії Цивільної оборони про залучення підприємств, установ (наказ чи розпорядження) до вказаного формування та розпорядчий документ по підприємству, установі про залучення осіб до складу зазначеного формування, усі відомості про роботу, яку виконував громадянин під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а також довідки МСЕК про групу інвалідності та причину захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

У вказаному листі відповідач зазначив про неможливість надання позивачу статусу особи з інвалідністю внаслідок війни у зв`язку з відсутністю довідки, яка містить інформацію про наказ чи розпорядження про залучення особи до формувань Цивільної оборони, займану посаді та документів про роботу, яку виконував громадянин під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Вважаючи рішення відповідача щодо відмови у встановленні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та видачі відповідного посвідчення протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає Закон України від 22.10.1993 року №3351-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі Закон №3351-ХІІ).

Відповідно до частини другої статті 4 Закону №3351-ХІІ до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Статтею 7 Закону №3351-ХІІ визначено перелік осіб, які належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни. Відповідно до пункту 9 частини другої статті 7 Закону №3351-ХІІ до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювань, пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи. Таким чином, особи залучені до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювання пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи належать до інвалідів війни.

Правила видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни врегульовані Положенням про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302 (далі Положення № 302).

Згідно з пунктом 2 Положення №302 посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на основі якого надаються відповідні пільги і компенсації.

Пунктом 3 Положення №302 передбачено, що відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни. Особам з інвалідністю внаслідок війни (ст. 7 зазначеного Закону) видаються посвідчення з написом «Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни» та нагрудний знак «Ветеран війни - особа з інвалідністю внаслідок війни».

Згідно з абзацом 2 пункту 7 Положення № 302 «Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни», «Посвідчення учасника війни» і відповідні нагрудні знаки, «Посвідчення члена сім`ї загиблого» видаються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у місті (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за місцем реєстрації громадянина.

Відповідно до пункту 10 Положення № 302 «Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни» видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності.

Особам з інвалідністю внаслідок війни, у яких групу інвалідності встановлено без терміну перегляду, видаються безтермінові посвідчення, іншим - на період встановлення групи інвалідності. У разі продовження медико-соціальною експертною комісією терміну чи зміни групи інвалідності в посвідчення (на правій внутрішній стороні) вклеюється новий бланк, до якого вносяться відповідні записи. Записи в бланку завіряються відповідно до п. 8 цього Положення.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для отримання посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни є наявність у особи довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності, а уповноваженою особою щодо видачі останнього є органи праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина.

Тобто, необхідність надання будь-яких інших документів на підтвердження факту участі особи в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи законодавством не передбачено.

Відповідно до вимог нормативно-правових актів з Цивільної оборони, які були чинними на момент аварії на Чорнобильській катастрофі, зокрема, Положення про Цивільну оборону СРСР, затвердженого постановою ЦК КПРС і Ради міністрів СРСР від 18.03.1976 № 201-78, наказів заступника Міністра оборони СРСР - начальника ЦО СРСР від 06.06.1975 № 90 (Положення про невоєнізовані формування ЦО і норми оснащення (табелювання) їх матеріально-технічними засобами) та від 29.06.1976 № 92 (настанова про організацію та ведення Цивільної оборони в районі (Сільському на сільськогосподарському об`єкті народного господарства), розпорядження ЦО СРСР від 26.04.1986, начальника ЦО УРСР від 28.04.1986, начальника Цивільної оборони Київської області - голови Київської обласної Ради народних депутатів трудящих за 1986 рік (від 29.04.1986 № 01, від 30.04.1986 № 02, від 04.05.1986 № 16, від 19.05.1986 № 52 та інші), цивільна оборона організовувалась за територіально-виробничим принципом в усіх населених пунктах та на всіх об`єктах народного господарства, а до складу її невоєнізованих формувань зараховувались в обов`язковому порядку громадяни СРСР, в тому числі - чоловіки у віці від 16 до 60 років, за винятком інвалідів та осіб, що мали мобілізаційні приписи та жінки від 16 до 55 років за винятком вагітних жінок та жінок, які мають дітей до 8 років.

Тобто, формування Цивільної оборони, у тому числі і невоєнізовані, створювалися саме з метою виконання робіт по ліквідації наслідків аварії, катастроф і стихійних лих. Отже, громадяни, які виконували роботи по ліквідації Чорнобильської катастрофи (аварії на ЧАЕС та її наслідків) залучалися до виконання цих робіт саме у складі формувань Цивільної оборони.

При цьому, жоден нормативний документ з питань цивільної оборони не містить вимоги щодо обов`язковості видання розпорядчого документу про залучення кожної конкретної особи до дій у складі формувань цивільної оборони. Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави для висновку про те, що факт залучення громадян до складу формувань цивільної оборони не потрібно встановлювати, оскільки відповідно до норм законодавства, що діяло на момент аварії на Чорнобильській АЕС на всіх без виключення підприємствах, установах та організаціях, до складу цивільної оборони в обов`язковому порядку зараховувалось все працездатне населення.

Тож, відмова відповідача є не обґрунтованою.

Така ж правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13.04.2017 у справі № К/800/11747/17.

Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Ефективний спосіб захисту прав, свобод та інтересів позивача повинно бути здійснено шляхом визнання дій відповідача протиправними, та зобов`язати надати йому статус особи з інвалідністю внаслідок війни та видати відповідне посвідчення.

Під час звернення з даним позовом до суду позивач судовий збір не сплачував, оскільки є звільненим від сплати судового відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» як особа з інвалідністю другої групи.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати рішення Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фастівської міської ради № 264 від 01.03.2023 щодо відмови у наданні ОСОБА_1 статусу «Особи з інвалідністю внаслідок війни» та отриманні відповідного посвідчення протиправним та скасувати.

3. Зобов`язати Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фастівської міської ради надати ОСОБА_1 статус «Особи з інвалідністю внаслідок війни» видати відповідне посвідчення на підставі документів, які були надані до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фастівської міської ради.

4. Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жукова Є.О.