Рішення

від 28.01.2025 по справі 340/5852/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2025 року справа № 340/5852/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брегея Р.І., розглянувши у м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області (далі Управління), Державної судової адміністрації України (далі Адміністрація) про визнання бездіяльності і дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду зі заявою до відповідачів про визнання протиправними:

- бездіяльності Адміністрації стосовно фінансування виплати Управлінням суддівської винагороди шляхом обчислення посадового окладу з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 2481 грн у 2022 році, 2684 грн у 2023 році, 3028 грн у 2024 році грн і застосування збільшення посадового окладу на регіональний коефіцієнт 1,1;

- дій Управління стосовно нарахування суддівської винагороди шляхом обчислення посадового окладу з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 2481 грн у 2022 році, 2684 грн у 2023 році, 3028 грн у 2024 році і без застосування збільшення посадового окладу на регіональний коефіцієнт 1,1.

Водночас просила суд зобов`язати:

- Адміністрацію забезпечити Управління бюджетними асигнуваннями для виплати їй коштів у належному розмірі;

- Управління перерахувати суддівську винагороду за період з 17 червня 2022 року по 30 червня 2024 року шляхом обчислення посадового окладу з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 2481 грн у 2022 році, 2684 грн у 2023 році, 3028 грн у 2024 році і застосування збільшення посадового окладу на регіональний коефіцієнт 1,1 та виплатити заборгованість.

Пояснила, що є суддею Бердянського міськрайонного суду Запорізької області, яку після окупації м.Бердянськ російськими військами відрядили до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області.

Стверджує, що з 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року і 01 січня 2024 року встановили новий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому суддівську винагороду збільшено, що ігнорують відповідачі.

Зазначила, що, нараховуючи суддівську винагороду, Управління не застосовує регіональний коефіцієнт збільшення посадового окладу судді суду, з якого відряджена до іншого суду.

Управління заперечило стосовно задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.53-59).

Зазначило, що суддівську винагороду не збільшили з 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року і 01 січня 2024 року.

Пояснило, що, обчислюючи суддівську винагороду ОСОБА_1 , керувалось вимогами закону стосовно обчислення суддівської винагороди суддів суду, до якого її відрядили.

Адміністрація також заперечила стосовно задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.40-47).

Правовий висновок Адміністрації аналогічний правовому висновку Управління.

Водночас Адміністрація заявила про пропущення строку звернення до суду.

09 вересня 2024 року суд відкрив спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.35-37).

Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про часткове задоволення позову з таких підстав.

Встановлені обставини і факти, що стали підставами звернення до суду.

Так, Указом Президента України від 07 вересня 2018 року №271/2018 позивача обрано безстроково на посаду судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області (а.с.13-15).

10 червня 2022 року Голова Верховного Суду прийняв наказ про відрядження судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області ОСОБА_1 до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області (а.с.20).

15 червня 2022 року голова Бердянського міськрайонного суду Запорізької області прийняв наказ №13-К про тимчасове переведення шляхом відрядження судді ОСОБА_1 до іншого суду (а.с.21).

Підстава згаданий наказ Голови Верховного Суду.

З 17 червня 2022 року позивача тимчасово зарахували до штату Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області (а.с.22).

При нарахуванні суддівської винагороди ОСОБА_1 у Бердянському міськрайонному суді Запорізької області застосовували регіональний коефіцієнт збільшення посадового окладу 1,1 (у м.Бердянськ проживає більше 100000 населення) (а.с.21).

У період з 17 червня 2022 року по 30 червня 2024 року Управління нарахувало суддівську винагороду позивача в Олександрійському міськрайонному суді Кіровоградської області у такому порядку: посадовий оклад обчислили з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 2102 грн; посадовий оклад не збільшили на регіональний коефіцієнт 1,1 (у м.Олександрія кількість населення не перевищує 100000 осіб) (а.с.24-27).

Управління фінансує діяльність Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області в межах бюджетних асигнувань, які виділяє Адміністрація (а.с.53-59).

Позов подано до суду 04 вересня 2024 року (а.с.1-7).

Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.

Перш за все, спір пов`язаний з проходження публічної служби.

За сталою практикою Верховного Суду у справах стосовно стягнення невиплачених коштів при звільненні в частині обчислення строку звернення до суду застосовують приписи частини 2 статті 233 КЗпП України.

Цією нормою права встановлено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Отже, у справах щодо стягнення заробітної плати, різновидом якої є суддівська винагорода, строк звернення до суду бере відлік не раніше дня звільнення з роботи.

У працедавця може бути заборгованість перед працівником за тривалі періоди перед звільненням з роботи, яку зобов`язаний виплатити у день звільнення.

3-ох місячний строк звернення до суду після звільнення не зменшує періоду часу, заборгованість за який мала бути виплачена, а лише встановлює час, упродовж якого працівник має право звернутися до суду зі заявою про виплату усієї заборгованості за весь час роботи.

Тому до трудових спорів щодо виплати коштів, коли працівник працює (не звільнений), не застосовується строк звернення до суд.

Не застосовується до усіх виплат, на які має право на день звернення до суду.

Суд має відповісти на питання, який розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб має застосовуватись у 2022 (з червня) 2024 роках для обчислення посадового окладу судді.

Так, приписами частин 1 і 3 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі Закон) передбачено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року.

Приписами частини 3 статті 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Отже, суддівська винагорода регулюється Законом в частині кратності посадового окладу судді кількості прожиткових мінімумів для працездатних осіб і законом про Державний бюджет України на відповідний рік в частині суми прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (далі Закон 2) встановлено, що з 01 січня 2022 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2393 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: працездатних осіб - 2481 гривень; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, 2102 гривні.

Приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (далі Закон 3) встановлено, що з 01 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2589 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: працездатних осіб - 2684 гривень; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, 2102 гривні.

Приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» (далі Закон 4) встановлено, що з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: працездатних осіб - 3028 гривень; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, 2102 гривні.

Проаналізувавши ці норми права, суд зробив висновок, що держава призупинила зростання суддівської винагороди, провівши градацію (поділ) прожиткового мінімуму для працездатних осіб і на прожитковий мінімум для працездатних осіб стосовно визначення посадового окладу певних соціальних груп на рівні Закону 2, який відповідно до приписів частини 1 статті 135 Закону регулює обчислення посадового окладу судді у 2022-2024 роках.

Постає запитання: чи могла держава призупинити зростання суддівської винагороди у 2022 (з червня) 2024 роках?

Так, 24 лютого 2022 року Президентом України прийнято Указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (далі Указ).

Відповідно до припису пункту 1 Указу воєнний стан введено в дію з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Дію воєнного стану неодноразово продовжено (загальновідомий стан).

Воєнний стан діє з 24 лютого 2022 року до сьогодні.

Зменшення витрат коштів платників податків (призупинення зростання суддівської винагороди) зменшення витрат Державного бюджету України на оплату праці під час дії воєнного стану, що пояснюється перерозподілом коштів на потребу фінансування витрат Міністерства оборони України стосовно захисту країни від посягань агресора.

Держава під час війни виконує соціальні зобов`язання виключно з врахуванням кредитів і фінансової допомоги партнерів (Додатки №1 Закону 2, Закону 3, Закону 4).

Рішення законодавця стосовно призупинення зростання суддівської винагороди є об`єктивно необхідним для існування держави.

Сутнісний зміст приписів Закону 2, Закону 3, Закону 4 узгоджуються з положеннями Основного Закону.

Так, приписами частини 2 статті 64 Конституції України встановлено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Приписами частин 1 і 4 статті 43 Основного Закону визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Отже, в умовах воєнного стану можуть встановлювати окремі обмеження конституційного права на працю.

Таке обмеження має мати строк, що не виходить за межі дії воєнного стану.

Встановлення обмеження права на працю відповідає цим вимогам, так як діє упродовж року, протягом якого законодавець щоразу продовжує строк дії воєнного стану.

Підсумовуючи, суд зробив висновок, що відповідачі правомірно визначили розмір посадового окладу судді ОСОБА_2 з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 2102 грн.

Тому відмовляє у задоволенні позову в цій частині вимог.

У позовній заяві ОСОБА_1 посилається на правові висновки Верховного Суду, що містяться у постановах від 15 серпня 2023 року (справа №120/19262/21-а) і 12 липня 2023 року (справа №140/5481/22), які, на її думку, доводять правильність її міркувань.

Вивчивши судові рішення касаційного суду, суд зробив висновок, що ними вирішено подібні спори за період до введення в дію воєнного стану (за 2021 рік).

Тому касаційний суд не міг оцінювати вплив дії воєнного стану на спірні правовідносини.

У такому випадку у суду не має обов`язку врахувати правовий висновок Верховного Суду.

Що стосується питання застосування регіонального коефіцієнта 1,1 при обчисленні розміру посадового окладу, то суд зазначає наступне.

Так, приписами частини 4 статті 135 Закону передбачено, що до базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти: 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб.

Управління не застосовує його, так як позивач виконує обов`язки судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області, а у м.Олександрія чисельність населення не досягла 100000 осіб.

ОСОБА_1 вважає, що є суддею Бердянського міськрайонного суду Запорізької області, а у м.Бердянськ чисельність населення перевищує 100000 грн.

Приймаючи наказ про відрядження позивача, голова Верховного Суду керувався приписами статті 55 Закону.

Приписами частини 5 статті 55 Закону встановлено, що Порядок відрядження судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, погодженим з Державною судовою адміністрацією України.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 №54/0/15-17 затверджено Порядок відрядження судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації (як тимчасового переведення) (далі Порядок).

Приписами пункту 2 розділу 6 Порядку визначено, що розмір суддівської винагороди, що підлягає виплаті в суді, до якого суддю відряджено, визначається Законом України «Про судоустрій і статус суддів», але не може бути меншим за розмір суддівської винагороди, що виплачувалась (підлягала сплаті) судді в суді, з якого його було відряджено.

Отже, в Управління виник обов`язок при обчисленні розміру посадового окладу судді ОСОБА_1 застосувати регіональний коефіцієнт 1,1.

Тому Адміністрація мала обов`язок профінансувати виплату коштів у такому розмірі.

Відповідачі не дотримався цих вимог, чим допустили протиправні бездіяльність і дії.

Захист порушеного права полягає у зобов`язанні Адміністрації забезпечити Управління бюджетними асигнуваннями для виплати судді ОСОБА_1 суддівської винагороди у повному обсязі, а Управління перерахувати суддівську винагороду за період з 17 червня 2022 року по 30 червня 2024 року з урахуванням правового висновку суду і виплатити заборгованість.

Загалом позов належить задовільнити частково.

Сторони не понесли судових витрат (а.с.35-37).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Задовільнити позов частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України стосовно забезпечення Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області бюджетними асигнуваннями для виплати у належному розмірі суддівської винагороди судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області ОСОБА_1 , яка відряджена до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області, за період з 17 червня 2022 року по 30 червня 2024 року.

Зобов`язати Державну судову адміністрацію України забезпечити Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області бюджетними асигнуваннями для виплати у належному розмірі суддівської винагороди судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області ОСОБА_1 , яка відряджена до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області, за період з 17 червня 2022 року по 30 червня 2024 року, врахувавши правовий висновок суду.

Визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області стосовно нарахування і виплати суддівської винагороди судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області ОСОБА_1 , яка відряджена до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області, за період з 17 червня 2022 року по 30 червня 2024 року.

Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області перерахувати суддівську винагороду судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області ОСОБА_1 , яка відряджена до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області, за період з 17 червня 2022 року по 30 червня 2024 року, збільшивши посадовий оклад на регіональний коефіцієнт 1,1, і виплатити заборгованість.

Відмовити у задоволенні позову в іншій частині вимог.

Допустити рішення суду до негайного виконання в частині перерахунку суддівської винагороди і виплати заборгованості за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ