Рішення

від 24.01.2025 по справі 380/20233/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2025 рокусправа № 380/20233/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАГРЕН» (вул. Наукова 3Б, м. Львів, код ЄДРПОУ 41295789) до Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Фізкультури 9, м. Київ, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови,-

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МАГРЕН» до Державної служби України з безпеки на транспорті, у якій позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ056893 від 28.08.2024 у розмірі 34000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується із спірною постановою та вважає її протиправною, оскільки порушено процедуру проведення рейдової перевірки. Вважає, що ст. 53 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено обов`язкову наявність документів не у водія транспортного засобу, а у резидента України, тобто автомобільного перевізника. Крім цього, позивач здійснював міжнародні пасажирські перевезення, внаслідок чого обов`язок пред`явити посадовій особі відповідача під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) виникає виключно при здійсненні внутрішніх вантажних та пасажирських перевезень. Якщо ж мова йде про міжнародні перевезення, то у даному випадку посадова особа Відповідача вправі перевірити додержання вимог статей 53, 56, 57, 59 Закону України «Про автомобільний транспорт», що можна реалізувати під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі), а не наявність переліченої документації, як це можливо при внутрішніх перевезеннях.

Ухвалою суду від 04.10.2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначає, що при проведенні рейдової перевірки був зупинений належний позивачу транспортний засіб марки Mercedes-Benz Sprinter, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 . У ході перевірки зазначеного транспортного засобу було встановлено відсутність схеми маршруту, не забезпечення перевізником умов праці та відпочинку водія, здійснення перевезення пасажирів по маршруту протяжністю понад 500 км одним водієм (загальна довжина 1534 км).

У зв`язку з виявленням вищезазначеного порушення, виконуючи функції покладені на них державою, державними інспекторами було складено акт № АР 045119 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 24.07.2024 року, в якому зафіксовано відсутність на момент перевірки документів, визначених абз. 6 ч. 1 ст. 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», виконання перевезень пасажирів без документів а саме: відсутня схема маршруту та абз. 9 ч. 1 перевезення пасажирів по маршруті протяжністю понад 500 км одним водієм. Водій зі змістом акту № АР 045119 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 24.07.2024 року був ознайомлений, акт підписав.

За результатами розгляду акту № АР 045119 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 24.07.2024 року, винесено постанову про застосування адміністративно- господарського штрафу № ПШ 056893 від 28.08.2024 року за порушення ст. 53 Закону України «Про автомобільний транспорт» та відповідно до абз. 6 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

Таким чином позивач надавав послуги з перевезення пасажирів без оформлення усіх документів, які передбачені статтею 53 Закону № 2344, у зв`язку з чим позивача було притягнуто до адміністративно-господарської відповідальності у вигляді адміністративно-господарського штрафу у розмірі 34 000 грн. Просить відмовити у задоволенні позову.

Представники сторін скористались правом на подання до суду відповіді на відзив та заперечення (на відповідь на відзив).

Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

24.07.2024 контролюючими особами Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), на підставі графіку проведення рейдових перевірок, а також відповідно до направлення на перевірку №НР000553 від 22.07.2024, проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів.

За результатами перевірки, 24.07.2024 уповноваженими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті під час перевірки транспортного засобу «MERCEDES-BENZ SPRINTER», д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ТОВ «Магрен», водій ОСОБА_1 , на автомобільній дорозі «М-06, Київ-Чоп», 560 км + 200 м, виявлено порушення cт. ст. 30, 34, 53 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме: під час регулярних міжнародних перевезень пасажирів за маршрутом Тячів-Щецін, дозвіл АН №008249, перевізник не забезпечив водія документами, а саме: схема маршруту; перевізник не забезпечив умови праці та відпочинку водія; здійснення перевезень пасажирів на маршруті протяжністю понад 500 км одним водієм (загальна довжина 1534 км), у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»: абз. 6 ч. 1 виконання перевезень пасажирів без документів, визначених ст. 53 цього Закону, а саме: відсутня схема маршруту, абз. 9 ч. 1 перевезення пасажирів на маршруті протяжністю понад 500 км одним водієм.

Ці відомості підтверджені актом від 24.07.2024 №045119 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Водій із актом ознайомлений, про що свідчить його особистий підпис.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , власником транспортного засобу «MERCEDES-BENZ SPRINTER», д.н.з. НОМЕР_1 є ТОВ «МАГРЕН».

Відповідно до Дозволу Міністерства інфраструктури України АН №008249 від 03.11.2021, ТОВ «Магрен» надано дозвіл на міжнародні регулярні пасажирські перевезення між Україною та Республікою Польща за маршрутом Тячів-Щецин, пункт переходу державного кордону України: Краковець, Шегині.

Відповідачем на адресу позивача направлено повідомлення від 29.07.2024 за №64624/33/24-24 про розгляд матеріалів справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, що відбудеться 28.08.2024 о 09:00 у приміщенні Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області за адресою: Львівська обл., Львівський р-н, с. Малехів, вул. В. Івасюка, буд. 8, 3-й пов.

25.08.2024 представником ТОВ «Магрен» подано до Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області заяву щодо розгляду справи згідно акту АР №045119 від 24.07.2024, у якій викладено заперечення щодо вказаного акту.

28.08.2024 відбувся розгляд адміністративної справи щодо позивача, за результатами якого Відділом державного нагляду (контролю) у Львівській області було винесено постанову від 28.08.2024 №ПШ056893 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу у розмірі 34000 грн.

Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Даючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 Закону України «Про транспорт» від 10.11.1994 №232/94-ВР нормативні акти, які визначають умови перевезень, порядок використання засобів транспорту, шляхів сполучення, організації безпеки руху, охорони громадського порядку, пожежної безпеки, санітарні та екологічні вимоги, що діють на транспорті, є обов`язковими для власників транспорту і громадян, які користуються послугами транспорту та шляхами сполучення.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-ІІІ (далі - Закон №2344-ІІІ, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

За змістом статті 1 Закону №2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями.

Частиною дванадцятою статті 6 Закону № 2344-III визначено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Статтею 18 Закону №2344-ІІІ визначено, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням. Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю. Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

Статтею 34 Закону №2344-III визначені вимоги до автомобільного перевізника, зокрема: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/ чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів. Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

З матеріалів справи суд встановив, що позивачем, як перевізником, 24.07.2024 здійснювалось регулярне міжнародне перевезення пасажирів транспортним засобом «MERCEDES-BENZ SPRINTER», д.н.з. НОМЕР_1 , за маршрутом «Тячів (Україна) Щецін (Республіка Польща) ».

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 6, 7, 10 ст. 35 Закону №2344-III послуги пасажирського автомобільного транспорту поділяють на послуги з перевезення пасажирів автобусами, на таксі та легковими автомобілями на замовлення. Послуги з перевезення пасажирів автобусами можуть надаватися за видами режимів організації перевезень: регулярні, регулярні спеціальні, нерегулярні. Автобусні маршрути за видами сполучень поділяються на: міські, приміські, міжміські, міжнародні. Автобусні маршрути за видами перевезень поділяються на: загального користування, спеціальних перевезень, нерегулярних перевезень. На автобусні маршрути протяжністю понад 500 км у рейс повинні направлятися два водії.

За правилами ст. 53 Закону №2344-III організацію міжнародних перевезень пасажирів і вантажів здійснюють перевізники відповідно до міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень. До міжнародних перевезень пасажирів та небезпечних вантажів допускаються резиденти України, які мають досвід роботи на внутрішніх перевезеннях на договірних умовах не менше ніж три роки.

При виконанні міжнародних перевезень пасажирів резиденти України повинні мати: дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; список пасажирів (при нерегулярних та маятникових перевезеннях); білетно-облікову документацію; схему маршруту.

Частиною першою статті 58 Закону №2344-III встановлено, що контроль за здійсненням міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом на території України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі - Положення №103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з пунктом 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Підпунктами 54, 57 пункту 5 Положення №103 передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань проводить перевірки за додержанням суб`єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт; проводить перевірку транспортно-експедиційної документації на здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2022 № 727).

Положеннями Порядку № 1567 врегульовано, що: державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України (пункт 2); органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи (пункт 3); державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (пункт 4); рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка (пункт 12); - рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших 4 об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту (пункт 14); рейдова перевірка проводиться у строк, зазначений у направленні на перевірку (пункт 19).

Крім цього, пунктом 15 Порядку № 1567 визначено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно, зокрема: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

У силу пунктів 20-22 Порядку № 1567, виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

У разі відмови водія від підписання акта рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис.

Згідно з абзацом першим пункту 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Пунктами 26, 27 Порядку № 1567 визначено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності). У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

У спірних правовідносинах причиною накладення штрафу на позивача стали порушення вимог ст. 53 Закону №2344-III, а саме: відсутність схеми маршруту; не забезпечення перевізником умов праці та відпочинку водія; здійснення перевезень пасажирів на маршруті протяжністю понад 500 км одним водієм (загальна довжина 1534 км).

Суд зауважує, що як і позивачем так і водієм транспортного засобу ОСОБА_1 , під час здійснення перевірки не заперечується факт відсутності схеми маршруту, як і не заперечуються факти не забезпечення перевізником умов праці та відпочинку водія та здійснення перевезень пасажирів на маршруті протяжністю понад 500 км одним водієм. При цьому, водій не надав пояснень чи заперечень щодо виявлених порушень, про що свідчить запис в графі «Пояснення водія про причини порушень» акту від 24.07.2024 №045119 «Ознайомлений».

Зважаючи на викладене у сукупності, суд робить висновок про невиконання позивачем вимог, установлених статтею 53 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Абзацами 6, 8, 9 частини першої статті 60 Закону №2344-III визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; порушення режимів праці та відпочинку водіями транспортних засобів - штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; перевезення пасажирів на маршруті протяжністю понад 500 кілометрів одним водієм - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджено здійснення транспортним засобом позивача міжнародних пасажирських перевезень без оформлення необхідних документів, які передбачені законодавством, що є складом правопорушення, за яке абз. 6 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачена відповідальність у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, оскаржувана постанова Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області про застосування адміністративно-господарського штрафу 28.08.2024 №ПШ056893 є правомірною, а тому підстави для визнання її протиправною та скасування відсутні.

Згідно з вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини першої ст. 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.

Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

в и р і ш и в:

у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «МАГРЕН» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення складено 24.01.2025 року.

СуддяКостецький Назар Володимирович