Рішення

від 15.01.2025 по справі 380/14500/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2025 рокусправа № 380/14500/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддяКравців О.Р.,

за участю:

секретар судового засіданняРудницька Ю.С.,

від позивачаТвердовська У.М.,

від відповідачаХарченко І.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролайф корми» до Головного управління ДПС у Львівській області, про визнання протиправним та скасування рішення.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Агролайф корми» (далі позивач) з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі відповідач), в якому просить:

- скасувати податкове повідомлення-рішення №0131940410 від 27.03.2024.

Ухвалою суду від 12.07.2024 позовну заяву залишено без руху /арк.спр.28/. Позивач у встановлений судом строк недоліки позовної заяви усунув належним чином.

Ухвалою суду від 24.07.2024 відкрито загально позовне провадження у справі /арк.спр.42/.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що ГУ ДПС у Львівській області проведено камеральну перевірку щодо порушень правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів. За результатами перевірки складено Акт №7621/13-01-04-10/36874925 від 28.02.2024, в якому вказано, що податковий орган дійшов висновку про несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов`язання, чим порушено пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України. На підставі акта перевірки ГУ ДПС у Львівській області прийняло податкове-повідомлення рішення форми «Ф» №0131940410 від 27.03.2024. Вважає, що рішення податкового органу є необґрунтованим та безпідставним, а тому, його слід скасувати.

Відповідач проти позову заперечив повністю з підстав викладених у відзиві /Т.І, арк.спр.48-51/. Вказав, що під час проведення перевірки встановлено порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість. Зауважив, що платником податків самостійно визначено та подано податкову декларацію з ПДВ, в якій задекларовано суми податкових зобов`язань до сплати. Декларація складена і підписана відповідно до статті 48 Податкового кодексу України та подана у спосіб визначений діючим законодавством. Таким чином, підприємство обізнано з вимогами Податкового кодексу України в частині своєчасності та повноти сплати ПДВ у визначені законодавством терміни, а також з порядком перерахування узгодженого грошового зобов`язання до бюджету. Крім цього, вказав про відсутність інформації в журналі реєстрації Рішень/Попередніх рішень щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку ІКС «Податковий блок» щодо подання ТОВ «Агролайф корми» заяви щодо неможливості виконання податкових зобов`язань.

Позивач подав до суду додаткові пояснення /арк.спр.94-95, 163/. У поясненнях наголосив, що в розділі II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 №466-IX визначено, що цей закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім: змін до підпунктів 14.1.49, 14.1.162, 14.1.265 пункту 14.1 статті 14, підпункту 17.1.16 пункту 17.1 статті 17, підпункту 39.4.7 пункту 39.4 статті 39, пунктів 44.6, 44.7 статті 44, абзаців першого та другого пункту 53.1 статті 53, пунктів 58.1, 58.2 статті 58, підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78, пунктів 86.7, 86.8 статті 86, статей 102, 109, 110, 111, 112, 113, 114, 115, 116, 123, 124, 126, 127, 128, 129, 130, 131, підпунктів "в"-"ґ" пункту 137.5 статті 137, пунктів 140.1, 140.2 статті 140, пункту 277.1 статті 277, підпункту 1 пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу України, що набирають чинності з 01.01.2021. Таким чином, на погляд позивача, саме після 01.01.2021 має виникнути і факт узгодження суми грошового зобов`язання, і факт не сплати такого зобов`язання. В іншому випадку, виникає ситуація при якій порушення мало місце в період, коли за таке порушення не була передбачена фінансова відповідальність.

Відповідач подав до суду додаткові пояснення /арк.спр.184-186/. У поясненнях зазначив, що граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначеним статтею 102 Податкового кодексу України. Таким строком є строк 1095 днів, відлік такого строку пов`язується не з днем фактичної сплати позивачем узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання, а саме із останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань. Також, зауважив, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID 19) діяв мораторій на проведення документальних перевірок та зупинено перебіг строків давності, передбачених статтею 102 Податкового кодексу України. Водночас на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених Податковим кодексом України, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених Податковим кодексом України.

Ухвалою суду від 30.10.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду /арк.спр.133/.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов повністю, з підстав викладених у позовній заяві.

У судовому засіданні представник відповідача правову позицію викладену у відзиві підтримав, просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Суд заслухав пояснення представників сторін, з`ясував підстави позову та відзиву, фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агролайф корми» зареєстроване як юридична особа 15.12.2009, податковий номер платника податків: 36874925; основний вид економічної діяльності: 10.91 Виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах.

ГУ ДПС у Львівській області здійснено камеральну перевірку щодо порушень правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів.

За результатами проведеної перевірки складено акт №7621/13-01-04-10/36874925 від 28.02.2024 /арк.спр.15-17/.

У вказаному Акті зафіксовано несвоєчасну сплату позивачем узгодженої суми податкового зобов`язання, чим порушено пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки ГУ ДПС у Львівській області прийняло податкове повідомлення-рішення:

- форми «Ф» №0131940410 від 27.03.2024, відповідно до якого сума штрафних (фінансових) санкцій 1805411,20 грн.

Оскільки позивач з оскарженими податковим повідомленням-рішенням не погодився, вважає його протиправним та таким, що порушує його права, з метою їх захисту звернувся до суду.

Вирішуючи справу суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства України відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010 (далі ПК України), який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Підпунктом 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Згідно з підпунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО, даних Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути: своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків); своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних; своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах; повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні"; своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39-3 цього Кодексу; своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки; своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3 цього Кодексу; своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44-1.2 статті 44-1 цього Кодексу; своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-2 цього Кодексу; своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44-1.3 статті 44-1, підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу; своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти; своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.14 статті 141 цього Кодексу, а також своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб, визначеного відповідно до підпункту 177.5.1-1 пункту 177.5 статті 177 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 14.1.36. пункту 14.1. статті 14 ПК України господарська діяльність діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами

Відповідно до підпункту 16.1.2. пункту 16.1. статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Підпунктом 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що податок на додану вартість непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Податковий борг сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до пункту 180.1 статті 180 ПК України платником податку є, зокрема, будь-яка особа, яка провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Згідно з статтею 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1).

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2).

Положеннями статті 202 ПК України передбачено, що звітним (податковим) періодом є один календарний місяць з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Відповідно до статті 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (пункт 203.1).

Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (пункт 203.2).

Відповідно до частини 1 статті 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Допущення платником податку податкового правопорушення щодо недотримання граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з ПДВ має наслідком застосування відповідальності у вигляді штрафу, розмір якого залежить від тривалості порушення такого строку.

Слід зазначити, що 18.03.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 №533-IX (далі Закон №533-IX).

У зв`язку з набранням чинності Законом №533-ІХ (з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 №540-IX та Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 13.05.2020 №591-ІХ) підрозділ 10 розділу XX ПК України доповнений пунктом 52-1 такого змісту:

«За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

- порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

- відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

- порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати».

З викладеного слід виснувати, що платники податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) не звільнялися від застосування штрафних санкцій, зокрема, за порушення декларування та сплати податку на додану вартість.

Відповідно до розрахунку штрафних санкцій /арк.спр.60-62/ до податкового повідомлення-рішення №0131940410 від 27.03.2024 податкові декларації з ПДВ, якими визначено суму податку на додану вартість, згідно з порядковими номерами з « 1» по « 44» складені позивачем під час дії карантину, проте до початку воєнного стану.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні був введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та досі триває.

У зв`язку з цим Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 03.03.2022 №2118-IX (далі Закон №2118-IX), який набрав чинності 07.03.2022.

Надалі Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 №2260-IX (далі Закон №2260-IX), який набрав чинності 27.05.2022.

Законом №2260-IX підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України викладено у такій редакції:

« 69.1. У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

[…] Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов`язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання ними таких податкових обов`язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

[…] Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».

Таким чином, з набранням чинності Законом №2260-IX, передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.

Приписами статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З доказів у справі суд встановив, що за результатами проведеної камеральної перевірки складено акт №7621/13-01-04-10/36874925 від 28.02.2024, в якому зафіксовано несвоєчасну сплату позивачем узгодженої суми податкового зобов`язання, чим порушено пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.

У ході проведення перевірки встановлено, що позивач в період з березня 2020 по листопад 2023 року сплачував узгодженні суми податкового зобов`язання з ПДВ із простроченням строку (від 1-го дня до 93-х днів).

Щодо покликань позивача, що після набрання законної сили Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» 01.01.2021 має виникнути як факт узгодження суми грошового зобов`язання, так і факт не сплати такого зобов`язання, суд зазначає таке.

Статтею 58 Конституції України визначено, що Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

У рішенні від 19.04.2000 у справі №1-3/2000 Конституційний Суд України зазначив, що положення статті 58 Конституції України, з урахуванням вимог пункту 22 частини 1 статті 92 Конституції України, треба розуміти так, що виключно законами України визначаються діяння, які є злочинами, та встановлюється кримінальна відповідальність за їх вчинення. Такі закони мають зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують кримінальну відповідальність особи.

Відповідно до положень статті 124 ПК України порушення податкового законодавства є не сплата узгодженої суми грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 №466-IX (далі Закон №466-IX) статтю 124 ПК України викладено у новій редакції:

«Стаття 124. Порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов`язання

124.1. У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу [...]».

У розділі II «Прикінцеві положення» Закону №466-IX передбачено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім: змін до підпунктів 14.1.49, 14.1.162, 14.1.265 пункту 14.1 статті 14, підпункту 17.1.16 пункту 17.1 статті 17, підпункту 39.4.7 пункту 39.4 статті 39, пунктів 44.6, 44.7 статті 44, абзаців першого та другого пункту 53.1 статті 53, пунктів 58.1, 58.2 статті 58, підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78, пунктів 86.7, 86.8 статті 86, статей 102, 109, 110, 111, 112, 113, 114, 115, 116, 123, 124, 126, 127, 128, 129, 130, 131, підпунктів "в"-"ґ" пункту 137.5 статті 137, пунктів 140.1, 140.2 статті 140, пункту 277.1 статті 277, підпункту 1 пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу України, що набирають чинності з 01.01.2021.

Тобто, за несвоєчасну сплату узгодженого зобов`язання до платників податків відповідальність, передбачена статтею 124 ПК України, у редакції Закону №466-IX, може застосовуватися з 01.01.2021.

Таким чином, після 01.01.2021 має виникнути як і факт узгодження суми грошового зобов`язання, так і факт не сплати такого зобов`язання. В іншому же випадку, виникає ситуація при якій порушення мало місце в період, коли за таке порушення не була передбачена фінансова відповідальність.

Викладене узгоджується із позицією Третього апеляційного адміністративного суду щодо подібних правовідносин, викладеною у постанові від 25.12.2024 у справі №340/3713/24.

Відповідно до розрахунок штрафних санкції за порушення правил сплати (перерахунку) грошового зобов`язання відповідно до статті 124 ПК України (Додаток до ППР) встановленні порушення граничних строків сплати узгоджених зобов`язань з ПДВ за №1 №34 мали місце протягом березня-грудня 2020 року, тобто до набрання законної сили положеннями статті 124 ПК України, у редакції Закону №466-IX.

Враховуючи викладене, суд висновує про протиправність застосування до позивача штрафних санкцій за порушення, що мали місце протягом березня-грудня 2020 року.

Згідно з розрахунком штрафних санкцій сума штрафу за виявлені порушення за №1 №34 складає 71073,18 грн.

Таким чином, суд висновує, що спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасування в частині застосування штрафних санкцій на суму 71073,18 грн.

Щодо іншої частини встановлених порушень в період з грудня 2021 року по листопад 2023 року.

Відповідач у відзиві вказав, що позивач не звертався до відповідача за процедурою, передбаченою Порядком підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2022 №967/38303, з метою підтвердження неможливості своєчасного виконання ним обов`язку щодо сплати податкового зобов`язання як підстави для його звільнення від відповідальності, передбаченої Податковим кодексом України за невиконання/несвоєчасне виконання цього обов`язку у період дії воєнного стану в Україні.

Позивачем викладене не спростовано, доказів подання письмової заяви до контролюючого органу про відсутність можливості виконання ним податкового обов`язку, зокрема, в частині сплати податкового зобов`язання відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження» від 29.07.2022 №225 до суду не надано.

Покликання позивача про проведення камеральної перевірки поза строками, передбаченими статтею 102 ПК України суд до уваги не бере з огляду на таке.

Абзацом 2 пункту 76.3 статті 76 ПК України передбачено, що камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Пунктом 102.1 статті 102 ПК України встановлено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Згідно з абзацом 1 пункту 52 примітки 2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 Податкового кодексу України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Таким чином, з 01.07.2023 у зв`язку із закінченням карантину, строки давності визначенні статтею 102 ПК України поновлені.

Суд встановив, що перевірка проводилася контролюючим органом 28.02.2024 а період з березня 2020 року по листопад 2023 року, тобто в межах 1095, встановлених пунктом 102.1 статті 102 ПК України..

Враховуючи встановлені обставини справи та викладені норми права суд висновує, що податкове повідомлення-рішення №0131940410 від 27.03.2024 підлягає скасуванню в частині застосування штрафних санкцій на суму 71073,18 грн.

Згідно з статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладена суд дійшов висновку, про часткову обґрунтованість позовних вимог. Тому, позов слід задовольнити частково.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги підлягають задоволенню в розмірі 3,93% від загальної суми штрафу (71073,18 х 100)/1805411,20.

За подання цього позову позивач сплатила судовий збір у сумі 21664,94 грн /арк.спр.38/. Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути судовий збір, пропорційно до задоволених позовних вимог, у сумі 851,43 грн ((3,93х21664,94)/100).

Керуючись статтями 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 293, 295 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №0131940410 від 27.03.2024, в частині штрафу в сумі 71073,18 грн.

3.У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

7.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35; ЄДРПОУ ВП 43968090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролайф корми» (81151, вул. Львівська, 2А, с. Давидів, Львівський район, Львівська область; ЄДРПОУ 36874925) судовий збір, пропорційно до задоволених позовних вимог, у сумі 851 (вісімсот п`ятдесят одна) грн 43 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 24.01.2025.

Суддя Кравців Олег Романович