Рішення

від 23.01.2025 по справі 380/9834/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Львів

23 січня 2025 рокусправа № 380/9834/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кондратюк Ю.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СПАНДЕКС ПЛЮС до Львівської митниці про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,-

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю СПАНДЕКС ПЛЮС (далі позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Львівської митниці з такими вимогами:

-визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UА209000/2024/100144/2 від 14.03.2024;

-визнати протиправною та скасувати картку відмови Львівської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 209230/2024/000873 від 14.03.2024.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що між ТОВ СПАНДЕКС ПЛЮС (покупець) та SHAOXING SHIFFON TEXTILE CO., LTD (продавець) укладений Контракт від 04.01.2022 № 1-22, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує наступні товари: пряжа, шкарпетки, зразки. Відповідно до комерційного рахунку-фактури (Invoice) від 08.01.2024 № 2023 SF-DEC14 позивач придбав у SHAOXING SHIFFON TEXTILE CO., товар загальною вартістю 33 668,42 USD. ТОВ СПАНДЕКС ПЛЮС з метою митного оформлення вказаного товару 14.03.2024 подало до Львівської митниці електронну митну декларацію № 24UA20923002289U3. Митна вартість імпортованих товарів визначена за основним методом - за ціною договору. Однак, митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UА209000/2024/100144/2 від 14.03.2024 та склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 209230/2024/000873. Позивач вважає вказані рішення та картку відмови протиправними та такими, що підлягаю скасуванню.

Ухвалою від 14.05.2024 суддя Кедик М.В. відкрила провадження у цій справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

30.05.2024 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позовних вимог відмовити. Зокрема зазначає, що Львівською митницею встановлені розбіжності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів. На вимогу митного органу декларантом надано додаткові документи. Разом з тим, документів, які спростовують виявлені розбіжності декларантом на запит митного органу не надано. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МК України. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МК України) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МК України). Джерелом інформації для коригування митної вартості товару № 2 слугувала МД UА 209230/2024/013272 від 10.02.2024, де вартість такого товару становить 4.73 дол. США за кг (даного виду товару). Сума донарахованих митних платежів за рішенням становить № UА 209000/2024/100144/2 від 14.03.2024 - 117 445,44 грн.

05.06.2024 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій додатково обґрунтовує підставність позовних вимог.

Відповідно до Розпорядження керівника апарату Львівського окружного адміністративного суду від №57/р від 23.10.2024 Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ та відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду проведено автоматизований розподіл справи №380/9834/24.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2024 суддю Кондратюк Ю.С. було призначено головуючим суддею.

Ухвалою судді Кондратюк Ю.С. від 28.10.2024 адміністративну справу прийнято до провадження.

З`ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю СПАНДЕКС ПЛЮС зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (ЄДРПОУ 44255885), видами господарської діяльності згідно КВЕД є: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 71.11 Діяльність у сфері архітектури; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 74.10 Спеціалізована діяльність із дизайну; 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.

Між ТОВ СПАНДЕКС ПЛЮС (покупець) та фірмою SHAOXING SHIFFON TEXTILE CO., LTD (продавець) укладений Контракт від 04.01.2022 № 1-22, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує наступні товари: пряжа, шкарпетки, зразки.

На виконання вимог контракту від 04.01.2022 № 1-22, згідно з рахунком-фактурою (інвойсом) від 08.01.2024 № 2023 SF-DEC14 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 33 668,42 доларів США.

ТОВ СПАНДЕКС ПЛЮС з метою митного оформлення вказаного товару 14.03.2024 подало до Львівської митниці електронну митну декларацію № 24UA209230022891U3 (форма МД-2, форма-МД3), відповідно до якої заявлено до митного оформлення два імпортних товари з найменуванням, описом та характеристиками зазначеними у декларації.

Товар заявлений відповідно до форми МД-2:

- комплексна текстурована синтетична нитка з поліефіру: DТУ75D/36F + sраndех 20D колір чорним і білий, в місцях спеціального кручення поєднана зеластомірною ниткою з поліуретану, при цьому комплексна нитка не обвиває еластомірну нитку спірально. Комплексна текстурована синтетична нитка з поліефіру 95,2 %, еластомірна нитка з поліуретану - 4,8 % пофарбована, нерозфасована для роздрібної торгівлі.

Визначена митна вартість 961 025,66 грн (24 776,4931 USD).

Товар заявлений відповідно до форми МД-3:

- дві поліефірні текстуровані нитки з лінійною щільністю 100D, отримані шляхом з`єднання 36-ти монониток з лінійною щільністю 2,78D, змішаною з еластомірною ниткою ізопренового латекса з лінійною щільністю 90D, чорного і білого кольору. Не розфасована для роздрібної торгівлі. Склад: поліестер DTY100D/36F+ізопреновий латекс 90D. Товарі відповідає OEKO-TEX Standart 100.

Визначена митна вартість 556 317,88 грн (14 342,60 USD).

Декларант до митного контролю, разом з митною декларацією № 24UA209230022891U3, як підставу для застосування основного методу було надано наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її:

пакувальний лист (Packing list) № 2023-SF-DEC14 від 08.01.2024;

комерційний рахунок-фактура (Invoice) № 2023-SF-DEC14 від 08.01.2024;

міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) від 07.03.2024;

сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № 24С3306А2645/00010 від 18.01.2024;

платіжна інструкція № 45JBKL01 від 16.01.2024;

платіжна інструкція № 47JBKL01 від 31.01.2024;

рахунок № 2403097 від 11.03.2024;

прайс-лист (Price list for export) від 08.01.2024;

страховий поліс № BC168135012400001266 від 09.01.2024;

додаткова угода (Additional agreement) № 1 від 29.11.2023 до Контракту № 1-22 від 04.01.2022;

контракт (Contract) № 1-22 від 04.01.2022;

договір про надання послуг митного брокера б/н від 16.06.2022;

договір транспортного експедирування № 2904/22-03 від 29.04.2022;

сертифікат № 1B.HCN.46164 від 20.07.2020;

копія митної декларації країни відправлення № 310120240519895521 від 08.01.2024.

Відповідач направив позивачу запит про необхідність подання додаткових документів відповідно до ст. 53 Митного кодексу України.

У відповідь на запит декларант надав: висновок ДП Укрпромзовнішекспертизи від 14.03.2024 № 555.

14.03.2024 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UА209000/2024/100144/2 щодо товару заявленого відповідно до Форми МД-3, а саме: дві поліефірні текстуровані нитки з лінійною щільністю 100D, отримані шляхом з`єднання 36-ти монониток з лінійною щільністю 2,78D, змішаною з еластомірною ниткою ізопренового латекса з лінійною щільністю 90D, чорного і білого кольору. Не розфасована для роздрібної торгівлі. Склад: поліестер DTY100D/36F+ізопреновий латекс 90D. Товарі відповідає OEKO-TEX Standart 100".

У графі 33 рішення про коригування, що містить назву "Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" відповідач зазначив:

Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості.

В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI( далі- МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю за було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах.

За результатами проведеного опрацювання встановлено наступні розбіжності:

- умови поставки згідно інвойсу CiF (Cost, insurance and Freight (... named port of destination).) Вартість, страхування і фрахт (... назва порту призначення) Термін означає, що поставка здійснена продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення. Ціна CIF (CiF price) означає, що контрактна (фактурна вартість) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, вартості доставки (фрахту) до порту призначення, без розвантаження в порту і вартості страхування товару на користь покупця. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, згідно заявлених умов поставки, для підтвердження митної вартості товарів подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно- експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. Згідно наданих декларантом комерційних документів для підтвердження витрат на транспортування до митного кордону а саме рахунку фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від 11.03.2024 № 2403097 відсутні витрати на розвантажувальні роботи у порту призначення (порт Гданськ), портові збори, митні формальності у порту призначення, тощо;

- розмір транспортних витрат не пропорційно розбитий відносно всього кілометражу (відстань по іноземній території 750 км, а вартість 138459 грн - що становить 184.61 грн/км, відстань по території України 81 км, а вартість 38940,69 грн - що становить 480.75 грн/км). Методичними рекомендаціями з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65 (далі - Методичні рекомендації), визначено єдині засади формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті. Пунктом 49 розділу VI Методичних рекомендацій "Облік і калькулювання собівартості перевезень" визначено: "Вартість пально-мастильних та інших експлуатаційних матеріалів, витрачених на здійснення певних видів перевезень включається до їх собівартості за прямою ознакою. Якщо деякі мастильні та інші експлуатаційні матеріали неможливо віднести до певних видів перевезень, їх вартість включається у собівартість окремих об`єктів , І калькулювання шляхом розподілу пропорційно до вартості витраченого пального". Пунктом 51 Методичних рекомендацій аналогічний підхід застосовано до розподілу амортизаційних відрахувань. Таким чином, очевидним є факт, що рахунок від 11.03.2024 № 2403097 містить відомості щодо вартості перевезень до перетину кордону України та після його перетину, які сформовані з порушенням принципів пропорційного розподілу;

- згідно наданої до митного контролю CMR від 07.03.2024 б/н у графах 16 та 23 зазначено що перевізником товару являється PE TRANSLEVEL, разом з тим до митного оформлення декларантом надано рахунок-фактуру про транспортні витрати від 11.03.2024 № 2403097, згідно якої виконавцем по доставці товару являється ТОВ ФОРМАГ. Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб`єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення а відповідно числового значення рівня митної вартості товару;

- відповідно до вимог п. 3.3 зовнішньоекономічного контракту від 04.01.2022 №1-22 (зі змінами та доповненнями) визначено що Продавець надає Покупцю наступні товаросупровідні документи, у тому числі коносамент. Даний документ декларантом не надано до митного оформлення що є порушенням вимог даної угоди;

- відповідно до вимог п. 3.2 договору транспортного експедирування від 29.04.2022 №2904/22-03 визначено, що Клієнт оплачує рахунки Екпедитора в день їх виставлення (р/ф від 11.03.2024 № 2403097). Банківський платіжний документ про факт оплати послуг перевезення декларантом не надано митному органу, що є порушенням вимог даної угоди. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі- продажу товару.

На вимогу митного органу декларантом надано наступні додаткові документи:-Висновок ДП Укрпромзовнішекспертизи від 14.03.2024 № 555. В наданому висновку експертом у використаних методичних та інформаційних виданнях вказано інформацію з мережі інтернет щодо цін на товар який імпортується, проте експертом вищевказану інформацію, а саме інтернет пропозиції не відображено в висновку (звіті). Згідно п. 54 Національного стандарту № 1, затвердженого ПКМУ від 10.09.2003 № 1440, зібрані вихідні дані та інша інформація повинна відображатися у звіті з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього. У Висновку, наданому для підтвердження заявленої митної вартості, відсутні вихідні дані з додатками. Висновок підготовлений з порушенням положень Національного стандарту № 1 не може засвідчувати обґрунтованість числового розрахунку вартості імпортованих товарів, які у ньому наведені у зв`язку з відсутністю документально підтверджених даних;- заявку до договору перевезення.

Разом з тим, документів, які спростовують виявлені розбіжності декларантом на запит митного органу не надано. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VІ розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості:- товару № 2 слугувала МД UA209230/2024/013272 від 10.02.2024 де вартість такого товару становить 4.73 дол. США за кг (даного виду товару).

На підставі рішення про коригування, відповідачем видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 209230/2024/000873 з причин: "Неможливість завершення м/о по причині необхідності внесення змін у гр. 12, 45, 46, 43, 44 ЕМД відповідно до рішення про коригування митної вартості товару від 14.03.2024 № UА209000/2024/100144/2 (порушено вимоги декларування передбачені п.1, п. 8, ст. 257 МКУ, ст. 55 МКУ, ПКМУ від 21.05.2012 № 450).

Роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: Подання нової ЕМД із змінами у зазначених графах ЕМД відповідно до рішення про визначення митної вартості від 14.03.2024 № UА209000/2024/100144/2."

Не погоджуючись з наведеним позивач звернувся до суду з цим позовом.

Змістом спірних правовідносин є прийняття митними органами рішення про коригування митної вартості товарів.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України від 13.03.2012 № 4495-VI, з наступними змінами та доповненнями, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - МК України).

Частиною 1 ст. 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч. 1 ст. 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч. 6 ст. 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (ч. 4 ст. 58 МК України).

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) (ч.ч. 5, 7 ст. 58 МК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України).

Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частина 5 ст. 53 МК України передбачає, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 1 ст. 55 МК України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів (ч.ч. 4, 5 ст. 55 МК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною 2 ст. 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 3 ст. 57 МК України). Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч. 4 ст. 57 МК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 57 МК України визначено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Частиною 2 ст. 64 МК України визначено, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Частиною 4 ст. 64 МК України передбачено, що у разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Відповідно до ч. 7 ст. 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Згідно з ч. 2 ст. 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ст. 55 МК України наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 серед іншого затверджено Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (далі - Правила).

У пункті 2.1 Правил у розділі заповнення графи 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначено, що у графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При вирішенні цього спору суд враховує такі висновки Верховного Суду щодо застосування норм права:

- «…органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів», постанова від 18.12.2018 у справі № 821/110/18;

- « … витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України […] Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації», постанова від 17.07.2019 у справі № 809/872/17;

- «… у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом», постанова від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15;

- «… у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів», постанова від 05.03.2019 у справі №815/143/174;

- «… в силу частини другої статті 55 Митного кодексу України та вимог наказу Міністерства фінансів України № 598 від 24 травня 2012 року «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства», постанова від 21.12.2018 у справі № 815/1670/17. В цій постанові Верховний Суд зазначив, що відсутність в рішеннях обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для їх скасування.

Аналіз наведених вище норм МК України дозволяє зробити такі висновки:

- основним методом визначення митної вартості товарів є метод «за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)»;

- закон визначає вичерпний перелік документів, що подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, а також забороняє вимагати будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в ст. 53 МК України;

- митний орган має повноваження витребувати додаткові документи лише за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- закон визначає чіткий перелік обставин, які зумовлюють виникнення обґрунтованого сумніву щодо визначеної декларантом митної вартості товару.

Отже, посадова особа митного органу для прийняття рішення про витребування в декларанта додаткових документів (з метою підтвердження заявленої митної вартості) зобов`язана встановити та чітко викласти обставини, що свідчать про:

- обґрунтованість сумніву щодо вказаної декларантом митної вартості;

- причини, що унеможливлюють перевірку заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів.

Основним способом реалізації повноважень митного органу в цій ситуації є процедура консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

При цьому єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов:

1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України;

2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості;

3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору);

4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Судом встановлено, що ТОВ СПАНДЕКС ПЛЮС на підтвердження митної вартості товару надало до митного органу документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту, а саме: пакувальний лист (Packing list) № 2023-SF-DEC14 від 08.01.2024; комерційний рахунок-фактура (Invoice) № 2023-SF-DEC14 від 08.01.2024; міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) від 07.03.2024; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № 24С3306А2645/00010 від 18.01.2024; платіжна інструкція № 45JBKL01 від 16.01.2024; платіжна інструкція № 47JBKL01 від 31.01.2024; рахунок № 2403097 від 11.03.2024; прайс-лист (Price list for export) від 08.01.2024; страховий поліс № BC168135012400001266 від 09.01.2024; додаткова угода (Additional agreement) № 1 від 29.11.2023 до Контракту № 1-22 від 04.01.2022; контракт (Contract) № 1-22 від 04.01.2022; договір про надання послуг митного брокера б/н від 16.06.2022; договір транспортного експедирування № 2904/22-03 від 29.04.2022; сертифікат № 1B.HCN.46164 від 20.07.2020; копія митної декларації країни відправлення № 310120240519895521 від 08.01.2024.

У подальшому, з метою митного оформлення пропуску товарів позивачем митному органу був наданий висновок ДП Укрпромзовнішекспертизи від 14.03.2024 № 555.

Щодо посилань відповідача в оскарженому рішенні на те, що згідно наданих декларантом комерційних документів для підтвердження витрат на транспортування до митного кордону, а саме рахунку-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від 11.03.2024 № 2403097 відсутні витрати на розвантажувальні роботи у порту призначення (порт Гданськ), портові збори, митні формальності у порту призначення, тощо, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 3 Контракту від 04.01.2022 № 1-22, товар поставляється продавцем на умовах, обумовлених відповідно до класифікації умов ІНКОТЕРМС 2010 як CIF порт України.

Згідно з офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2010 поставка товару на умовах CIF ("вартість, страхування, фрахт") покладає на продавця обов`язок оплатити фрахт, необхідний для доставки товару в зазначений порт призначення, та обов`язок за свій рахунок здійснити витрати на страхування товару, тоді як у покупця відсутній обов`язок на укладення договору перевезення та страхування (пункти А.3, Б.3 умов поставки CIF за Інкотермс 2010).

Таким чином, витрати по перевезенню оплачуються продавцем.

Також витрати на страхування та перевезення, відповідно правил Інкотермс 2010, вже є включеними до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний товар (фактурної вартості товару).

Таким чином, за передбаченими контрактом умовами постачання, зона відповідальності продавця, до якої входить завантаження товару на судно та мінімальне страхове покриття товару, обмежується портом Гданськ, Польща.

Водночас, всі витрати після прибуття товару в порт несе покупець.

Суд встановив, що транспортування товару здійснювалося відповідно до Договору транспортного експедирування від 29.04.2022 № 2904/22-03, укладеного між ТОВ «Спандекс Плюс» (Клієнт) та ТОВ «Формаг» (Експедитор).

Згідно з п. 2.2.3 вказаного Договору Експедитор, зокрема, зобов`язаний надавати послуги, пов`язані з прийманням, накопичуванням, сортуванням, складуванням, навантаженням, розвантаженням, зберіганням, перевезення вантажів.

При цьому, суд зауважує на відсутність в умовах контракту вимог щодо дублювання, у подальшому, вартості послуг, пов`язаних з прийманням, накопичуванням, сортуванням, складуванням, навантаженням, розвантаженням, зберіганням, перевезення вантажів окремо.

Вартість витрат на розвантажувальні роботи включена у вартість послуг із перевезення відповідно до рахунку від 11.03.2023 № 2403097.

Витрати на експортні митні формальності безпосередньо включені до ціни товару, так як поставка здійснювалася на умовах CIF.

Щодо посилань відповідача в оскарженому рішенні на вимоги Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт послуг) на транспорті, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 року № 65, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 2 Методичних рекомендацій Рекомендації можуть застосовуватись для цілей планування, ведення обліку і калькулювання собівартості перевезень вантажів і пасажирів, робіт і послуг, пов`язаних з транспортним процесом, як на транспортних підприємствах, так і на інших підприємствах, що виконують зазначені роботи (послуги), незалежно від форм власності і підпорядкування, але з врахуванням технологічних і організаційних особливостей кожного підприємства. Конкретний перелік і склад статей калькулювання собівартості перевезень визначається підприємством.

Тобто Методичні рекомендації не є обов`язковим до застосування нормативно-правовим актом, при цьому вказаний документ визначає рекомендації по формуванню саме собівартості послуг.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24.12.2020 справа № 814/2980/15.

Щодо посилань відповідача в оскарженому рішенні, що згідно наданої до митного контролю CMR від 07.03.2024 б/н у графах 16 та 23 зазначено що перевізником товару являється PE TRANSLEVEL, разом з тим до митного оформлення декларантом надано рахунок-фактуру про транспортні витрати від 11.03.2024 № 2403097, згідно якої виконавцем по доставці товару є ТОВ ФОРМАГ. Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб`єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення а відповідно числового значення рівня митної вартості товару, суд зазначає таке.

Між ТОВ «Спандекс Плюс» (Клієнт) та ТОВ «Формаг» (Експедитор) укладений Договір транспортного експедирування від 29.04.2022 № 2904/22-03, згідно з умов якого Експедитор зобов`язується за плату і за рахунок Клієнта надати або організувати надання транспортно-експедиторських послуг, пов`язаних з організацією та забезпеченням перевезень експортно-імпортних і транспортних вантажів клієнта, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу, в тому числі надання митно-брокерських послуг.

Згідно з пп. 2.1.1, 2.1.2 Договору Експедитор має право укладати договори та угоди з перевізниками для виконання свої обов`язків за Договором.

Представляти інтереси клієнта у взаємовідносинах з перевізниками, терміналами, портами, аеропортами і іншими організаціями.

ТОВ «Формаг» (Замовник) уклав з ФОП ОСОБА_1 (Виконавець) Договір від 27.06.2022 № 2706/22/1-авто/Ф. Відповідно до п. 4.1.1 цього Договору виконавець зобов`язаний організовувати виконання перевезення вантажів відповідно до прийнятих заявок і забезпечувати доставку вантажу своїми автомашинами або автотранспортом залучених автоперевізників.

ФОП Ханенко (Експедитор) та ПП «Транс Левел» (Перевізник) уклали Договір транспортного експедирування від 03.10.2020 № ХВ-451.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України.

Митним кодексом України не визначено вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів, як і не вказано, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи.

Отже, залучення експедитором третьої особи перевізника повністю відповідає змісту транспортно-експедиторської діяльності, договірним відносинам позивача з експедитором та положенням Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність".

Суд зазначає, що позивач не здійснював ніяких взаємовідносин з перевізниками.

У зв`язку з тим, що позивач мав взаємовідносини саме з експедитором ТОВ «Формаг» до митниці було надано договір транспортного експедирування від 29.04.2022 № 2904/22-03, заявку № 19, а також рахунок на оплату саме від ТОВ «Формаг». Позивач не укладав ніяких угод з перевізниками, не є стороною в цих угодах, тому і надати будь-які документи від імені перевізників, не мав можливості.

Щодо посилань відповідача в оскарженому рішенні на те, що відповідно до вимог п. 3.3 зовнішньоекономічного контракту від 04.01.2022 №1-22 (зі змінами та доповненнями) визначено що Продавець надає Покупцю наступні товаросупровідні документи, у тому числі коносамент. Даний документ декларантом не надано до митного оформлення що є порушенням вимог даної угоди, суд зазначає таке.

Коносамент - це товаророзпорядчий та товаросупроводжуючий документ, що видається морським перевізником вантажу його відправнику, що засвідчує прийняття вантажу до перевезення і містить зобов`язання доставити вантаж до пункту призначення і передати його одержувачу.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України транспортні (перевізні) документи є документами, які підтверджують митну вартість товарів та подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.

Разом з тим, відповідно до пункту 3.1 контракту від 04.01.2022 № 1-22 продавець поставляє продукцію на умовах СІF (англ. Cost, Insurance and Freight (… named port of destination), або вартість, страхування і фрахт (… назва порту призначення) - термін Інкотермс, який означає, що продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення.

Отже, продавець установив ціну товару з урахуванням фрахту та витрат на страхування, які включалися в ціну для товару, що відправлявся на територію України.

Щодо посилань відповідача в оскарженому рішенні на те, що відповідно до вимог п. 3.2 договору транспортного експедирування від 29.04.2022 № 2904/22-03 визначено, що Клієнт оплачує рахунки Екпедитора в день їх виставлення (р/ф від 11.03.2024 № 2403097). Банківський платіжний документ про факт оплати послуг перевезення декларантом не надано митному органу, що є порушенням вимог даної угоди, суд зазначає таке.

Суд зауважує, що встановлення строків і порядку оплати жодним чином не впливає на числове значення такої складової митної вартості - як вартість товару. Порядок і строки оплати є умовами проведення розрахунку між сторонами і жодним чином ці обставини не впливають на визначення вартості товару. Таким чином, відповідні доводи митного органу є безпідставними.

Суд критично ставиться до покликань відповідача у оскаржуваному рішенні про те, що у Висновоку ДП Укрпромзовнішекспертизи від 14.03.2024 № 555 вказано інформацію з мережі інтернет щодо цін на товар який імпортується, проте експертом вищевказану інформацію, а саме інтернет пропозиції не відображено в висновку (звіті).

Суд звертає увагу про наявність у висновку таблиці, де чітко зазначено найменування, вид товару та ціну на умовах поставки CIF.

Отже, висновок експерта про те, що враховуючи дані спеціалізованих торговельних майданчиків, цінову інформацію підприємств виробників та постачальників відповідної продукції, можна вважати, що рівень цін на нитки, країна виробництва Китай, що імпортуються згідно з Інвойсом № 2023-SF-DEC14 від 08.01.2024 р., на умовах поставки СІF - Гданськ, Польща, відповідає поточній кон`юнктурі ринку, обґрунтований.

При цьому суд звертає увагу, що вищезазначений висновок носить консультаційний характер.

Оцінюючи надані декларантом до митного оформлення документи на підтвердження заявленої митної вартості товару суд дійшов висновку, що такі документи є достатніми для підтвердження заявленої позивачем митної вартості декларованого товару за основним методом.

Оцінюючи оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару за резервним методом, суд враховує таке. Письмове рішення митниці про коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до закону має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

В оскарженому рішенні про коригування митної вартості товарів:

- відсутнє належне обґрунтування неможливості застосування методів 2а, 2б, 2в, 2г;

- застосування резервного методу та визначення митної вартості імпортованого товару обґрунтовано митницею використанням інформації для коригування митної вартості товару №2 слугувала : МД UA209230/2024/013272 від 10.02.2024, де вартість такого товару становить 4.73 дол. США за кг (даного виду товару). Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Таким чином, митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів, умови поставки, країну походження, фактурну вартість, діапазон декларованих цін за ідентичні чи подібні товари тощо. Тому зазначення лише номера та дати митної декларації, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування їх вибору, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про протиправність оскаржуваного рішення.

З урахуванням наведених вище обставин справи та норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позивач надав усі необхідні документи, передбачені МК України, для визначення митної вартості товару за ціною договору, а митниця не довела, що подані позивачем для визначення митної вартості товару документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Натомість відповідач не спростував достовірність документів, які були подані до митного оформлення та не обґрунтував неможливість їх врахування при визначенні митної вартості товару.

Щодо загальних посилань відповідача на норми МК України, то такі зроблені без конкретизації підстав щодо причин незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості, не можуть вважатися достатніми доводами обґрунтованості прийнятих суб`єктом владних повноважень рішень та відповідачем не спростовано та не надано належних доказів неможливості застосування для визначення митної вартості товару основного методу, а також не обґрунтовано застосування до визначення митної вартості товару резервного методу.

Враховуючи наведені мотиви, суд дійшов висновку, що оскаржене рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим, а відповідач не довів правомірності свого рішення про коригування митної вартості товарів в частині визначення митної вартості імпортованого товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд дійшов висновку, що поведінка відповідача у спірних правовідносинах не відповідає визначеному ч. 2 ст. 2 КАС України критерію законності та обґрунтованості, тому рішення про коригування митної вартості товарів від 14.03.2024 № UА209000/2024/100144/2 є протиправним та підлягає скасуванню.

Оскільки фактичною підставою прийняття рішення про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (картки відмови) від 14.03.2024 № UА 209230/2024/000873 є прийняття протиправного рішення про коригування митної вартості товарів, похідна позовна вимога про скасування картки відмови від 14.03.2024 № UА 209230/2024/000873 також підлягає задоволенню.

Оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності та мотиви суду щодо кожної з позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов потрібно задовольнити повністю.

Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути сплачений судовий збір в сумі 4844,80 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 293, 295 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 14.03.2024 № UА209000/2024/100144/2.

3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 209230/2024/000873.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СПАНДЕКС ПЛЮС за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці сплачений судовий збір в сумі 4844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) гривні 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю СПАНДЕКС ПЛЮС (79032, вул. Лисеницька, буд. 9, кв. 52, м. Львів, Львівська область; ЄДРПОУ 44255885).

Відповідач: Львівська митниця (79000, вул. Костюшка, буд. 1, Львівська обл., місто Львів; код ЄДРПОУ 43971343).

Повне рішення суду складено 23.01.2025.

СуддяКондратюк Юлія Степанівна