Ухвала

від 22.01.2025 по справі 380/22595/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/22595/24

У Х В А Л А

з питань поновлення процесуального строку

22 січня 2025 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Чаплик І.Д.,

секретар судового засідання Драганчук О.В.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Петришин А.М.,

представника відповідача Лильо І.З.,

представника третьої особи Шмотолоха О.П.,

розглянувши у підготовчому засіданні у м. Львові в порядку загального позовного провадження клопотання представника позивача про поновлення строку на звернення до суду та клопотання відповідача про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління освіти Департаменту розвитку Львівської міської ради, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Львівської міської ради та ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування наказів, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернулась до суду з позовом до Управління освіти Департаменту розвитку Львівської міської ради (місцезнаходження: 79008, м. Львів, пл. Ринок, 9; ЄДРПОУ: 02144743), за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Львівської міської ради (адреса місцезнаходження: 79008, м. Львів, пл. Ринок, 1; ЄДРПОУ: 26256622 та ОСОБА_2 (адреса проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати Наказ Управління освіти Департаменту розвитку Львівської міської ради від 24.01.2024 № 53 р «Про оголошення конкурсу на посаду директора СЗШ № 96 МЖК -1»;

визнати протиправним та скасувати Наказ Управління освіти Департаменту розвитку Львівської міської ради від 20.02.2024 № 100 р «Про внесення змін до наказу управління освіти від 10.08.2021 № 422 р «Про внесення змін у склад Конкурсних комісій для проведення конкурсів на посади керівників закладів загальної середньої освіти Львівської міської ради».

Разом з позовною заявою представник позивача подав клопотання про поновлення строку на звернення до суду, яке мотивоване тим, що позивач та її представник мали можливість ознайомитися із оспорюваними наказами лише після витребування їх судом ухвалою від 01.08.2024 у справі №380/6298/24.

Суд ухвалою від 11.11.2024 відкрив провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішив розглянути таку справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами. При цьому суд зазначив, що клопотання про поновлення строку на звернення до суду буде вирішуватись під час розгляду справи з урахуванням позиції відповідача та інших учасників у вказаній справі.

Ухвалою від 04.12.2024 суд постановив перейти до розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Управління освіти Департаменту розвитку Львівської міської ради, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Львівської міської ради та ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування наказів за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 18 грудня 2024 року.

17.12.2024 представник відповідача подав до суду клопотання про залишення позову без розгляду, яке мотивоване тим, що доводи позивача про те, що строк звернення з даним позовом до суду розпочався для неї лише після витребування їх судом ухвалою від 01.08.2024 у справі №380/6298/24, оскільки саме з цієї дати позивач дізналася про порушення своїх прав, є безпідставними, оскільки отримання таких документів не змінює моменту, з якого позивач повинна була та мала можливість дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку. Разом з тим, позивач не надав жодних доказів в підтвердження того, що він був позбавлений можливості раніше отримати оскаржувані накази чи доказів того, що про такі накази йому раніше не було відомо. Доказів, що відповідач чинив йому перешкоди у отриманні відповідної інформації, позивачем також не надано.

21.01.2025 представник відповідача подав доповнення до клопотання про залишення позову без розгляду, у яких зазначив, що представником позивача в інтересах ОСОБА_1 скеровувались адвокатські запити до управління освіти ДР ЛМР. Зокрема, запит, зареєстрований в центрі надання адміністративних послуг з приводу отримання інформації та копії документів, розпорядником яких є управління освіти. Як вбачається із цього запиту, серед затребуваних документів є власне оскаржувані по даній справі накази: наказ Управління освіти департаменту розвитку Львівської міської ради від 24.01.2024 № 53 р «Про оголошення конкурсу на посаду директора СЗШ № 96 МЖК -1» та наказ Управління освіти департаменту розвитку Львівської міської ради від 20.02.2024 № 100 р «Про внесення змін до наказу управління освіти від 10.08.2021 № 422 р «Про внесення змін у склад Конкурсних комісій для проведення конкурсів на посади керівників закладів загальної середньої освіти Львівської міської ради». У відповідь на цей запит управління освіти надало відповідь листом від 03.05.2024 № 2709-вих-63267 із копіями відповідних документів, серед яких були оскаржувані накази.

У підготовчому засіданні позивач та її представник підтримали заявлене клопотання про поновлення строку на звернення до суду та просили його задовольнити.

Представники відповідача та третьої особи заперечили проти поновлення строку на звернення до суду та просили залишити позов без розгляду.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначено Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частиною першою статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.

Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.

Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з`ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Як встановлено судом, позивач оскаржує наказ Управління освіти Департаменту розвитку Львівської міської ради від 24.01.2024 № 53 р «Про оголошення конкурсу на посаду директора СЗШ № 96 МЖК -1» та наказ Управління освіти Департаменту розвитку Львівської міської ради від 20.02.2024 № 100-р «Про внесення змін до наказу управління освіти від 10.08.2021 № 422-р «Про внесення змін у склад Конкурсних комісій для проведення конкурсів на посади керівників закладів загальної середньої освіти Львівської міської ради».

Суд звертає увагу, що законом не передбачено вичерпного переліку обставин, які можуть вважатися поважними причинами пропуску строку на звернення до адміністративного суду. Водночас суд зазначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22.

Досліджуючи причини, зазначені представником позивача як підстави для поновлення строку на звернення до суду суд враховує, що позивач неодноразово зверталась до суду за захистом своїх прав. Зокрема, в межах адміністративної справи №380/6298/24 позивачем оскаржувалось рішення конкурсної комісії для проведення конкурсу на посаду директора СЗШ № 96 МЖК-1, оформлене протоколом №3 від 08.03.2024. Під час розгляду вказаної справи судом були витребувані накази для їх дослідження в межах розгляду справи, які згодом стали предметом оскарження у цій справі №380/22595/24.

Відтак суд приходить до висновку, що позивач та її представник змогли повною мірою ознайомитися із змістом вказаних наказів та їх значенням для розгляду судових справ з моменту їх отримання та розгляду в межах справи №380/6298/24, що може свідчити про поважність причин пропуску строку на звернення до суду.

Доводи представника відповідача про те, що копії оскаржуваних наказів було направлено представнику позивача у відповідь на запит листом від 03.05.2024 № 2709-вих-63267 суд оцінює критично, оскільки, як з`ясовано судом, такий лист було повернуто відповідачу з відміткою "за закінченням терміну зберігання", а отже відсутні підстави вважати, що позивач був ознайомлений з оскаржуваними наказами з моменту направлення такої відповіді. Доказів отримання позивачем чи її представником листа від 03.05.2024 № 2709-вих-63267 відповідачем суду не подано.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. встановленим законом.

Гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права.

Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Європейським судом з прав людини зазначено, що надмірний формалізм може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справах "Zubac v. Croatia", "Beles and Others v. the Czech Republic", № 47273/99, пп. 50-51 та 69, та "Walchli v. France", № 35787/03, п. 29).

При цьому Європейський суд з прав людини розмежував формалізм та надмірний формалізм. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами вимог процесу. Надмірний же формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

У постанові від 05.12.2018 Велика Палата Верховного Суду у справі №11-989/18 зазначила, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до Конвенції про захист передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

Таким чином, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя та повного встановлення всіх обставин справи суд дійшов висновку про необхідність поновити позивачу строк на звернення до суду із цим позовом. З цих же підстав суд відхиляє клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 241, 243, 248, 256, 293, 294 КАС України, суд, -

у х в а л и в

визнати поважними причини пропуску строку ОСОБА_1 на звернення до суду із позовом до Управління освіти Департаменту розвитку Львівської міської ради, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Львівської міської ради та ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування наказів та поновити строк на звернення з відповідним позовом.

У задоволенні клопотання Управління освіти Департаменту розвитку Львівської міської ради про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 27.01.2025.

Суддя Чаплик І.Д.