Рішення

від 27.01.2025 по справі 380/19556/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Львів

27 січня 2025 рокусправа № 380/19556/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кондратюк Ю.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЙФ ГЛАСС ФАКТОРІ» до Житомирської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,-

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕЙФ ГЛАСС ФАКТОРІ» (далі позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Житомирської митниці з такими вимогами:

- визнати протиправними та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів UA101020/2024/000065/1 від 21.06.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA101020/2024/007039 від 21.06.2024.

- визнати протиправними та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів UA101000/2024000223/1 від 05.07.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA101020/2024/007099 від 05.07.2024.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що товариством подано достатньо доказів на підтвердження заявленої митної вартості товару за основним методом. На думку позивача, Житомирською митницею, усупереч вимогам діючого законодавства за результатами опрацювання поданих митних декларацій та документів, протиправно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначає, що в оскаржуваному рішенні не наведено достатнього обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та не зазначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості і, як наслідок - до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. Позивач не погоджується із зазначеними у спірних рішеннях доводами митного органу та стверджує, що подані ним документи містять усі відомості, що визначають та підтверджують митну вартість товару.

Ухвалою судді від 23.09.2024 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді від 04.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

16.10.2024 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Зокрема, представник відповідача зазначив, що підставою для прийняття митним органом оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів та Карток відмови у митному оформленні була сукупність таких умов: 1) за результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товару є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів; 2) документи, подані для митного оформлення містили розбіжності та не містили всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за товар, не містила всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 3) витрати на транспортування оцінюваного товару не базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Таким чином, підсумовуючи викладене, наявність у ЄАІС Держмитслужби інформації про митну вартість подібних товарів може бути підставою для поглибленого вивчення документів та, як наслідок, витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості. При поглибленому вивченні документів було встановлено, що задекларована митна вартість товару та така її складова як транспортні витрати на доставку товару до митного кордону України не підтверджені в установленому законом порядку.

22.10.2024 представником позивача подано відповідь на відзив, в якій додатково обґрунтовує підставність позовних вимог.

25.10.2024 відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив, в яких додатково обґрунтовує заперечення проти позовних вимог.

З`ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕЙФ ГЛАСС ФАКТОРІ» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Основним видом економічної діяльності вказаного підприємства є формування й оброблення листового скла (23.12).

15.06.2023 між ТОВ «СЕЙФ ГЛАСС ФАКТОРІ», як покупцем, та «KING TAI INDUSTRY CO., LTD» (Китай), як продавцем, укладено контракт №1506/23 купівлі-продажу (далі Контракт).

25.12.2023 сторони уклали Доповнення №1 до Контракту №1506/23 від 15.06.2023 (далі Доповнення №1).

З урахуванням п. 1 Доповнення №1 п. 1.1 Контракту викладено в такій редакції: «Продавець зобов`язується поставити у власність (продати), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити (купити) флоат скло в асортименті, далі по тексту - «Товар», загальна кількість, ціна, загальна вартість, умови поставки та інші характеристики якого вказані в проформі інвойсі».

Відповідно до п.2.1 Контракту постачання товару проводитиметься за цінами, зазначеними у проформах-інвойсах, що додаються, для кожної партії товару, погодженої за номенклатурою та кількістю між сторонами.

Вартість робіт із завантаження товару входить у вартість товару (п.2.4 Контракту).

Пунктом 3 Доповнення №1 п. 3.1 Контракту викладено в такій редакції: «Товар повинен бути поставлений в кількості, зазначеній у проформі-інвойсі. Часткове відвантаження по замовленню (по проформі інвойсу) - дозволено. У разі часткового відвантаження по замовленню, Продавець зобов`язується видати комерційний інвойс та специфікацію на відвантажений частковий товар».

Умови поставки товару згідно з Інкотермс 2010 зазначаються у комерційному інвойсі (п.3.3 Контракту).

Згідно з п. 4.1 Контракту покупець здійснює оплату за товар відповідно до умов, зазначених у проформі-інвойс або ж комерційному інвойсі.

Усі банківські витрати на території покупця оплачуються покупцем, на території продавця оплачуються продавцем (п. 4.4 Контракту).

На виконання вищевказаного контракту позивач придбав в компанії «KING TAI INDUSTRY CO., LTD» (Китай) флоат скло, які були доставлені Продавцем на умовах FOB.

Для митного оформлення Товару позивач уповноважив бути його представником у митних органах ТОВ «Брок Імекс».

Перевезення товару здійснювало ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс Ейч.Ді» на підставі Договору № К010623-33 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів (а.с. 41-44). Відповідно до умов зазначеного договору виконавець зобов`язується за відповідну плату та за рахунок Замовника надати транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів морським, автомобільним, залізничним, авіаційним транспортом, а також перевезення у великотоннажних контейнерах і додаткові послуги, необхідні для організації таких перевезень вантажу.

На виконання контракту здійснено такі поставки товару.

19.06.2024 для митного оформлення до Житомирській митниці, уповноваженою особою подано митну декларацію № 24UA101020022700U0 (а.с. 12) на товар: Скло неармоване, в листах, товщиною більш як 3.5 мм., але не більш як 4.5 мм., термічно поліроване, забарвлене по всій масі (тоноване), глушене, накладне для виготовлення склопакетів: або тільки шліфоване. Використовується - флоат-скло зеленого кольору (AUTO GRADE), габаритні розміри 3300x2140x4 мм, кількість - 16101,36 м2, (пакування по 38 шт в ящику).

Митна вартість товару, визначена позивачем, становить 3 190 144,15 грн. Позивач визначив митну вартість товару згідно основного методу із врахуванням всіх складових митної вартості, в тому числі транспортних витрат, в сумі: 78 673,22 доларів США, що згідно курсу валюти на момент декларування 40,5493, становило 3 190 144,15 грн.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу його визначення декларант надав митному органу разом з декларацією такі документи:

Копія рахунку проформа №KT SGF005 від 12.03.2024;

Копія рахунку фактура (інвойс) № KT SGF005 від 25.03.2024;

Копія домашньої транспортної накладної №237406687 від 29.03.2024;

Копія коносамента №UTRUST24031229 від 30.03.2024;

Копія накладної УМВС №19694 від 09.06.2024;

Копія автотранспортної накладної № 00005748 від 10.06.2024;

Копія автотранспортної накладної № 00006225 від 17.06.2024;

Копія автотранспортної накладної № 00006228 від 17.06.2024;

Копія автотранспортної накладної № 00006305 від 18.06.2024;

Копія автотранспортної накладної № 00006307 від 18.06.2024;

Копія автотранспортної накладної № 00006308 від 18.06.2024;

Копія сертифікату про походження товару № C24МА2НJLPJ20855 від 25.03.2024;

Копія банківської платіжного документу, що стосується товару №1095JBKLO3 від 18.03.2024;

Копія банківської платіжної документу, що стосується товару №1141JBKLO5 від 30.05.2024;

Копія рахунку-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №702 від 17.06.2024 року;

Копія документів, що підтверджують вартість перевезення товару №012/2/234 від 17.06.2024;

Копія документу, що підтверджує вартість страхування №20020Гг4ж.-6 від 25.03.2024;

Копія доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 25.12.2023;

Копія доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №SPECIFICATION від 30.03.2024;

Копія Контракту купівлі-продажу №1506/23 від 15.06.2023;

Копія Договору про надання послуг митного брокера №200923 від 20.09.2023;

Копія Договору (контракту) про перевезення №1803.23 від 18.03.2023;

Копія Договору (контракту) про перевезення №K010623-33 від 01.06.2023;

Копія митної декларації країни відправника №021720240000066146 від 25.03.2024;

Копія митної декларації 24UA101020022700U0 від 19.06.2024.

За результатами розгляду митної декларації митним органом надіслано повідомлення, в якому відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 53 МКУ містилося прохання надати документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме: 1) виписки з бухгалтерської документації (для підтвердження фактично понесених витрат на транспортування товару); 2) прайс-листа виробника товару; 3) висновку про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

На вимогу митного органу декларантом додатково надана копія митної декларації №23UA204150000271U6 від 24.11.2023, проте відповідачем така не була використана, оскільки фактурна вартість за одиницю товару у поданій декларації, відмінна від фактурної вартості за одиницю заявленого товару.

З метою обґрунтованого вибору другорядного методу визначення митної вартості оцінюваних товарів проведено консультацію, в ході якої декларанту надавалася інформація щодо вартості схожого товару та інформувалося про вищезазначені розбіжності у документах.

У відповідь на консультацію додаткові документи не надавалися. Декларант просив здійснити оформлення за першим методом або винести рішення про коригування митної вартості товарів.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA101020/2024/000065/1 від 21.06.2024 (а.с. 32) та картки відмови в прийнятті митної декларації № UA101020/2024/007039 (а.с. 74).

Митницею було застосовано резервний метод для визначення митної вартості товару, із врахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару.

04.07.2024 здійснена друга поставка за контрактом купівлі-продажу №1506/23, з KING TAI INDUSTRY CO.,LTD (Китай) предметом якого є флоат - скло.

Для митного оформлення випуску чи пропуску товарів, до Житомирській митниці, уповноваженою особою подано митну декларацію № 24UA101020024421U4 (а.с. 34 зворот) на товар:

1. Скло неармоване, в листах, товщиною більш як 4.5 мм., термічно поліроване, забарвлене по всій масі (тоноване), глушене, накладне або тільки шліфоване. склопакетів: Використовується для виготовлення склопакетів; - флоат-скло зеленого кольору (AUTOGRADE), габаритні розміри 3300x2140x5мм, кількість - 635,58 м2, (пакування по 30 шт в ящику);

2. Скло неармоване, в листах, товщиною не більш як 3.5 мм., термічно поліроване, забарвлене по всій масі (тоноване), глушене, накладне або тільки шліфоване. Використовується для виготовлення склопакетів:- флоат-скло зеленого кольору (AUTO GRADE), габаритні розміри 3300х2140х2,6 мм, кількість - 847,44 м2, (пакування по 60 шт в ящику).

Митна вартість товару, визначена позивачем, становить 305 202,65 грн. Позивач визначив митну вартість товару згідно основного методу із врахуванням всіх складових митної вартості, в тому числі транспортних витрат, в сумі: 7 487,82 доларів США, що згідно курсу валюти на момент декларування 40,7599, становило 305 202,65 грн.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу його визначення декларант надав митному органу разом з декларацією такі документи:

Копія рахунку проформа №KT SGF006 від 15.03.2024;

Копія рахунку фактура (інвойс) № KT SGF006 від 16.04.2024;

Копія коносамента №UTRUST24040951 від 24.04.2024;

Копія накладної УМВС №22213 від 28.06.2024;

Копія автотранспортної накладної № 00007121 від 03.07.2024;

Копія сертифікату про походження товару № С23М3HJLPJ30005 від 16.04.2024;

Копія банківської платіжного документу, що стосується товару №1095JBKLO3 від 18.03.2024;

Копія банківської платіжної документу, що стосується товару №1141JBKLO6 від 19.06.2024;

Копія рахунку-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №750 від 02.07.2024;

Копія рахунку-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №751 від 02.07.2024.

Копія документів, що підтверджують вартість перевезення товару №012/2/234 від 12.06.2024;

Копія документу, що підтверджує вартість страхування №20020Гг4ж.-11 від 16.04.2024;

Копія доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 25.12.2023.

Копія доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №SPECIFICATION від 25.04.2024;

Копія Контракту купівлі-продажу №1506/23 від 15.06.2023;

Копія Договору про надання послуг митного брокера №200923 від 20.09.2023;

Копія Договору (контракту) про перевезення №1 від 10.04.2023;

Копія Договору (контракту) про перевезення №K010623-33 від 01.06.2023;

Копія митної декларації країни відправника №021720240000086207 від 16.04.2024;

Копія митної декларації 24UA101020024421U4 від 04.07.2024.

За результатами розгляду митної декларації митним органом надіслано повідомлення, в якому відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 53 МКУ містилося прохання надати документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме: 1) каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару; 2) виписку з бухгалтерської документації (для підтвердження фактично понесених витрат на транспортування товарів); 3) висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

На вимогу митного органу декларантом додатково надана копія митної декларації №23UA204020041369U8 від 13.10.2023.

З метою обґрунтованого вибору другорядного методу визначення митної вартості оцінюваних товарів проведено консультацію, в ході якої декларанту надавалася інформація щодо вартості схожого товару та інформувалося про вищезазначені розбіжності у документах.

У відповідь на консультацію додаткові документи не надавалися. Декларант просив здійснити оформлення за першим методом або винести рішення про коригування митної вартості товарів.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA101000/2024000223/1 від 05.07.2024 (а.с. 56) та картки відмови в прийнятті митної декларації № UA101020/2024/007099 (а.с. 76).

Митницею було застосовано резервний метод для визначення митної вартості товару, із врахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару.

Не погоджуючись з наведеним позивач звернувся до суду з цим позовом.

Змістом спірних правовідносин є прийняття митними органами рішення про коригування митної вартості товарів.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України від 13.03.2012 № 4495-VI, з наступними змінами та доповненнями, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - МК України).

Частиною 1 ст. 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч. 1 ст. 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч. 6 ст. 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (ч. 4 ст. 58 МК України).

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) (ч.ч. 5, 7 ст. 58 МК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України).

Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частина 5 ст. 53 МК України передбачає, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 1 ст. 55 МК України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів (ч.ч. 4, 5 ст. 55 МК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною 2 ст. 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 3 ст. 57 МК України). Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч. 4 ст. 57 МК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 57 МК України визначено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Частиною 2 ст. 64 МК України визначено, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Частиною 4 ст. 64 МК України передбачено, що у разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Відповідно до ч. 7 ст. 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Згідно з ч. 2 ст. 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ст. 55 МК України наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 серед іншого затверджено Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (далі - Правила).

У пункті 2.1 Правил у розділі заповнення графи 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначено, що у графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При вирішенні цього спору суд враховує такі висновки Верховного Суду щодо застосування норм права:

- «…органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів», постанова від 18.12.2018 у справі № 821/110/18;

- « … витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України […] Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації», постанова від 17.07.2019 у справі № 809/872/17;

- «… у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом», постанова від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15;

- «… у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів», постанова від 05.03.2019 у справі №815/143/174;

- «… в силу частини другої статті 55 Митного кодексу України та вимог наказу Міністерства фінансів України № 598 від 24 травня 2012 року «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства», постанова від 21.12.2018 у справі № 815/1670/17. В цій постанові Верховний Суд зазначив, що відсутність в рішеннях обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для їх скасування.

Аналіз наведених вище норм МК України дозволяє зробити такі висновки:

- основним методом визначення митної вартості товарів є метод «за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)»;

- закон визначає вичерпний перелік документів, що подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, а також забороняє вимагати будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в ст. 53 МК України;

- митний орган має повноваження витребувати додаткові документи лише за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- закон визначає чіткий перелік обставин, які зумовлюють виникнення обґрунтованого сумніву щодо визначеної декларантом митної вартості товару.

Отже, посадова особа митного органу для прийняття рішення про витребування в декларанта додаткових документів (з метою підтвердження заявленої митної вартості) зобов`язана встановити та чітко викласти обставини, що свідчать про:

- обґрунтованість сумніву щодо вказаної декларантом митної вартості;

- причини, що унеможливлюють перевірку заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів.

Основним способом реалізації повноважень митного органу в цій ситуації є процедура консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

При цьому єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов:

1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України;

2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості;

3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору);

4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Як встановлено судом, підставою прийнятих відповідачем оскаржуваних рішень UA101020/2024/000065/1 від 21.06.2024 та UA101000/2024000223/1 за результатами опрацювання документів є таке.

Зокрема відповідач в оскаржених рішеннях зазначає, що за результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товару є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів. Документи, подані для митного оформлення містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Відповідач, зокрема, звертає увагу, що відповідно до п 1.1 контракту № 1506/23 від 15.06.2023 продавець зобов`язується поставити у власність (продати), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити (купити) флоат скло в асортименті, далі по тексту -«Товар», загальна кількість, ціна, загальна вартість, умови поставки та інші характеристики якого вказані в проформі інвойсі».

Відповідно до п. 4.1 Контракту оплата за товар здійснюється відповідно до умов зазначених в проформі інвойсі або ж комерційному інвойсі.

В долученій до митного оформлення проформі-рахунку від 12.03.2024 № KT-SGF005 зазначено про передоплату за товар у розмірі 20%, що становить 11753,992 дол США та решту баланс після надання копії коносаменту. Однак, вже в специфікації від 30.03.2024 б/н зазначено, що переплата становить 20 %-11753,99 дол США, до 30.05.24 необхідно оплатити суму 20000 дол США та решту до 30.06.24.

До митного оформлення надано платіжну інструкцію від 18.03.2024 21095JBKLO3 на суму 13750,37 дол США. Вказана інструкція містить посилання на реквізити контракту № 1506/23 від 15.06.2023, що укладений щодо невизначеної кількості флоат-скла, та посилання на проформу-рахунок від 12.03.2024 № KT-SGF005 та від 15.03.2024 № KT-SGF006, яка митному органу не надана. Таким чином, вищевказані обставини та розбіжності можуть свідчити про те, що наданий платіжний документ не стосуються оплати за оцінюваний товар та не може підтвердити ціну, що була фактично сплачена за нього.

Суд критично ставиться до таких тверджень відповідача, оскільки відповідно до карток відмови проформа-рахунок від 12.03.2024 № KT-SGF005 та від 15.03.2024 № KT-SGF006 надавалась уповноваженою особою під час митного оформлення.

З урахуванням п. 1 Доповнення №1 п. 1.1 Контракту викладено в такій редакції: «Продавець зобов`язується поставити у власність (продати), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити (купити) флоат скло в асортименті, далі по тексту - «Товар», загальна кількість, ціна, загальна вартість, умови поставки та інші характеристики якого вказані в проформі інвойсі».

Відповідно до п.2.1 Контракту постачання товару проводитиметься за цінами, зазначеними у проформах-інвойсах, що додаються, для кожної партії товару, погодженої за номенклатурою та кількістю між сторонами.

Відповідно до специфікації від 30.03.2024 (а.с. 83 зворот) умови оплати: 20 % передоплата 11753.99 USD отримано за SWIFT №1095JBKL03 від 18/03/2024, 20000 має бути оплачено до 30/05/2024, решта рахунку має бути сплачена до 30/06/2024.

Відповідно до специфікації від 24.04.2024 (а.с. 84) умови оплати: 20 % передоплата {1996.38 USD отримано за SWIFT №1095JBKLO3 №1095JBKLO3 від 18/03/2024, платіж має бути здійснений до 18.07.2024.

Специфікації відносяться до номенклатури, яка передбачена договором та яка передбачає умови оплати товару, тому покликання відповідача не знайшли свого підтвердження.

Суд зазначає, що відповідачем не обґрунтовано, яким чином зазначення в рахунку-фактурі (інвойсі) умов оплати за товар впливає на митну вартість товару, чи які складові митної вартості внаслідок не відображення цих відомостей не підтверджено.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 17.04.2018 у справі №815/329/17, фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахуванням додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Окрім цього, відповідач в оскарженому рішенні зазначає, що в проформі-рахунку від 12.03.2024 № KT-SGF005 не зазначено умови поставки, як те передбачено контрактом. До митної декларації долучено страховий сертифікат № 20020Гг4ж.-6 від 25.03.2024, згідно із яким вартість вантажу згідно з інвойсом становлять 2288592,22 грн, що еквівалентно 58821,36 доларам США (на 25.03.24), та в якому є посилання лише на контракт № 1506/23 від 15.06.2023. Таким чином, в митного органу є сумніви, що долучений страховий сертифікат стосується даної партії товару.

Покликання відповідача не знайшли свого підтвердження, оскільки умови поставки зазначені у специфікації від 30.03.2024 (а.с. 83 зворот), а саме FOB, Ксинганг, Китай.

Слід зазначити, що відповідно до ст. 19 Закону України «Про страхування» страхувальники згідно з укладеними договорами страхування мають право вносити платежі лише у грошовій одиниці України, а страхувальник-нерезидент у іноземній вільно конвертованій валюті або у грошовій одиниці України у випадках, передбачених чинним законодавством України, з урахуванням положень частини четвертої цієї статті при укладанні договорів страхування життя.

З огляду на те, що позивач є резидентом України, договір страхування укладений в Україні, визначена страхувальником валюта договору грошова одиниця України (гривня), не суперечить чинному законодавству України. Сума в інвойсі зазначена в доларах США, а в страховому сертифікаті в гривнях. Однак відповідач у своєму рішенні не зазначив, у чому саме він встановив розбіжності між сумами у зазначених документах.

Суд критично ставиться до наступних покликань відповідача.

Що довідка про транспортно-експедиційні витрати від 17.06.2024 № 012/2/234, відомості з якої лягли в основу декларування фактично понесених покупцем витрат, складені ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс Ейч.Ді». Згідно із даними Заявки № 1803.23 від 18.03.2024 даний суб`єкт здійснював організацію перевезення вантажу морським видом транспорту (організація морського перевезення). Таким чином, документи, складені ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс Ейч. Ді» не можуть бути використані для підтвердження достовірності декларування витрат на транспортування вантажу залізничним та автомобільними видами транспорту у зв`язку із тим, що даним суб`єктом здійснювалась організація перевезення вантажу лише морським видом транспорту. Також не знайшли свого підтвердження покликання відповідача, що відповідно до довідки про транспортні витрати № 012/2/234 від 12.06.2024, вартість транспортування оцінюваного товару від Сінганг до Гданськ (Польща) становить 77 218,47 гривень, що еквівалентно 1904,47 доларам США. Зазначені обставини викликають обґрунтовані сумніви в достовірності декларування транспортних витрат, що відповідно до ст. 58 Митного кодексу України є складовою митної вартості товару. Крім того, довідка про транспортні витрати № 012/2/234 від 12.06.2024 містить відомості про вартість залізничного перевезення по маршруту Гданськ -пункт/пропуску Ізов-Грубешов. Разом з тим, згідно із даними накладної УМВС № 22213 від 28.06.2024 партія товару за межами митного кордону України перевозилася залізницею зі станції Славков, а не з м. Гданськ. Транспортний перевізний документ, на підставі якого товар переміщувався на ділянці шляху Гданськ-Славков не наданий. Подані документи, також, не містять даних про вартість такого перевезення. Крім того, перетин митного кордону України за даними графи 29 МД № 24UA101020024421U4 здійснювався у пункті «Володимир-Волинський-Хрубешув». Слід також зазначити, що Заявка № 1 від 10.04.2024 не містить відомостей про те, що входить до складу послуг, які надаються за узгодженою сторонами вартість 4847,00 доларів США, адже маршрут слідування передбачає морський фрахт, розвантажувальні роботи в порту, навантажувальні роботи на транспортний засіб в порту для транспортування товару до залізничної станції, розвантажувально-навантажувальні роботи на залізничній станції, заміна колісних парт на залізничному вагоні, що пов`язано із різними розмірами залізничної колії на території Європи та в Україні.

Суд звертає увагу, що позивачем на підтвердження отримання послуг транспортно-експедиційного обслуговування долучено договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів №K010623-33 від 01.06.2023, Довідку про транспортні витрати від 12.06.2024 №012/2/234 та від 17.06.2024 №012/2/234.

Вказані документи належним чином підтверджують отримання декларантом транспортно-експедиторських послуг, окрім того, відповідачем не обґрунтовано, яким чином вказані розбіжності можуть впливати на складові митної вартості товару, тому доводи відповідача в згаданій частині є безпідставними.

Суд також враховує, що неважливо чи перевізник безпосередньо здійснив би замовлене перевезення власним автомобільним транспортом чи залучив би іншого суб`єкта підприємницької діяльності до цього перевезення товару, загальна вартість перевезення товару по маршруту Гданськ (Польща) Бердичів, Україна для ТзОВ «СЕЙФ ГЛАСС ФАКТОРІ» залишалась незмінною.

Суд критично ставиться до покликань відповідача, що на комерційному інвойсі № KT-SGF006 від 16.04.2024 наявний штам продавця, однак відсутній підпис його уповноваженої особи; даний документ також не містить підпису уповноваженої особи покупця.

Відповідно до Доповнення №1 від 25.12.2023 року, що є невід`ємною частиною контракту №1506/23 від 15.06.2023 року, сторонами ТОВ «СЕЙФ ГЛАСС ФАКТОРІ» та компанією «KING TAI INDUSTRY CO., LTD.» внесено зміни до контракту та виключено п.1.2 розділу 1 «предмет контракту», за змістом якого: «Інвойси та специфікації до цього контракту на кожну партію товару повинні бути здійсненні у письмовій формі та підписані уповноваженими на те особами».

Також відповідач покликається, що згідно із відомостями, викладеними у листі ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 16.01.2024 № 81 середня вартість морського перевезення з порту Ningbo (Китай) до порту Гданськ (Польща) 20-ти футового контейнера з товаром становить 4602,75 доларів США. Порти Ningbo та XINGANG знаходяться вздовж однієї берегової смуги східної частини Китаю, тому митний орган вважає їх співставними для застосування інформації про вартість перевезення. Відповідно до довідки про транспортні витрати № 012/2/234 від 12.06.2024, вартість транспортування оцінюваного товару від Ксінганг до Гданськ (Польща) становить 77 218,47 гривень, що еквівалентно 1904,47 доларам США. Зазначені обставини викликають обґрунтовані сумніви в достовірності декларування транспортних витрат, що відповідно до ст. 58 Митного кодексу України є складовою митної вартості товару

Суд зазначає, що Експертний висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза», на переконання суду, не може впливати на числові значення митної вартості товару та носить рекомендаційний характер.

Оцінюючи надані декларантом до митного оформлення документи на підтвердження заявленої митної вартості товару суд дійшов висновку, що такі документи є достатніми для підтвердження заявленої позивачем митної вартості декларованого товару за основним методом.

Оцінюючи оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару за резервним методом, суд враховує таке. Письмове рішення митниці про коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до закону має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

В оскаржених рішеннях про коригування митної вартості товарів:

- відсутнє належне обґрунтування неможливості застосування методів 2а, 2б, 2в, 2г;

- застосування резервного методу та визначення митної вартості імпортованого товару обґрунтовано митницею використанням інформації з баз даних ЄАІС Держмитслужби та зазначенням номеру та дати митної декларації. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували: МД № 23UA401020032378U0 від 22.06.2023, МД №24UA110050002446U7 від 31.05.2024, МД № 23UA209230059444U8 від 05.06.2023.

Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Таким чином, митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів, умови поставки, країну походження, фактурну вартість, діапазон декларованих цін за ідентичні чи подібні товари тощо. Тому зазначення лише номера та дати митної декларації, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування їх вибору, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про протиправність оскаржуваних рішень.

З урахуванням наведених вище обставин справи та норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позивач надав усі необхідні документи, передбачені МК України, для визначення митної вартості товару за ціною договору, а митниця не довела, що подані позивачем для визначення митної вартості товару документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Натомість відповідач не спростував достовірність документів, які були подані до митного оформлення та не обґрунтував неможливість їх врахування при визначенні митної вартості товару.

Щодо загальних посилань відповідача на норми МК України, то такі зроблені без конкретизації підстав щодо причин незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості, не можуть вважатися достатніми доводами обґрунтованості прийнятих суб`єктом владних повноважень рішень та відповідачем не спростовано та не надано належних доказів неможливості застосування для визначення митної вартості товару основного методу, а також не обґрунтовано застосування до визначення митної вартості товару резервного методу.

Враховуючи наведені мотиви, суд дійшов висновку, що оскаржені рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованими, а відповідач не довів правомірності своїх рішень про коригування митної вартості товарів в частині визначення митної вартості імпортованого товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд дійшов висновку, що поведінка відповідача у спірних правовідносинах не відповідає визначеному ч. 2 ст. 2 КАС України критерію законності та обґрунтованості, тому рішення про коригування митної вартості товарів UA101020/2024/000065/1 від 21.06.2024 та UA101000/2024000223/1 від 05.07.2024 є протиправними та підлягають скасуванню.

Оскільки фактичною підставою прийняття рішення про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (картки відмови) № UA101020/2024/007039 та № UA101020/2024/007099 є прийняття протиправних рішень про коригування митної вартості товарів, похідні позовні вимоги про скасування карток відмови № UA101020/2024/007039 та № UA101020/2024/007099 також підлягають задоволенню.

Оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності та мотиви суду щодо кожної з позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов потрібно задовольнити повністю.

Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути сплачений судовий збір в сумі 8756,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 293, 295 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів UA101020/2024/000065/1 від 21.06.2024, UA101000/2024/000223/1 від 05.07.2024.

3. Визнати протиправними та скасувати картки відмови Житомирської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA101020/2024/007039 та № UA101020/2024/007099.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЙФ ГЛАСС ФАКТОРІ» за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці судові витрати на сплату судового збору в сумі 8756 (вісім тисяч сімсот п`ятдесят шість) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕЙФ ГЛАСС ФАКТОРІ» (79007, вул. Джерельна, буд. 38, м. Львів, Львівська область; ЄДРПОУ 39214213).

Відповідач: Житомирська митниця (10000, вул. Перемоги, буд. 25, м. Житомир, Житомирська область; ЄДРПОУ 44005610).

Повне рішення суду складено 27.01.2025.

СуддяКондратюк Юлія Степанівна