Рішення

від 24.01.2025 по справі 400/8981/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2025 р. № 400/8981/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А. з розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Грейнекс", вул. Конопатна, 83,м. Миколаїв,54003,

до відповідачаДержавної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області, вул. Фізкультури, 9,м. Київ,03150, вул. Космонавтів, 61,м. Миколаїв,54056

провизнання протиправною та скасування постанови выд 28.03.2024 року № ПШ 057897,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Грейнекс (далі позивач) звернулось з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області (далі відповідач), в якому просить протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ057897 від 28.03.2024р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до ст. 48 Закону, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Згідно з п. 3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа, заповнені тахокарти, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом. Тобто, відповідно до зазначених правових приписів, обов`язком водія транспортного засобу, обладнаного цифровим тахографом, є наявність під час перевірки картки водія чи роздруківки даних роботи тахографа. Наведені норми зобов`язують водія транспортного засобу обладнаного цифровим тахографом мати один з передбачених Інструкцією документів, або картку водія або роздруківку даних роботи тахографа. Як зазначено у спірній постанові допущено перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме роздруківки даних роботи з цифрового тахографа за 08.03.2024р. водія ОСОБА_1 , транспортного засобу МАН держ.номер НОМЕР_1 (акт №015533). Тобто відповідачем зафіксовано лише відсутність роздруківки даних роботи з цифрового тахографа за 08.03.2024р., жодних інших порушень не зафіксовано. Відповідно зазначене свідчить, що у водія під час перевірки були в наявності усі необхідні документи, що вимагались для перевезення вантажів, окрім роздруківки даних роботи з цифрового тахографа за 08.03.2024р., і до перевірки не надано лише одну роздруківку. Тобто, водій мав один з альтернативних документів, а тому відсутній склад правопорушення. Крім того, відповідач не повідомив позивача про розгляд справи.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки відповідно до ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт водії автомобільних перевізників зобов`язані мати при собі та надавати під час перевірки інші документи, зокрема заповнені тахокарти, роздруківки даних роботи тахографа у кількості, що передбачена ЄУТР. Картка водія призначена для використання в цифровому тахографі. Це пластикова картка з вбудованим мікрочипом та є ключом, що забезпечує ідентифікацію та автентифікацію водія. Зафіксувати свій особистий режим роботи та відпочинку на цифровому тахографі та в подальшому відтворити його на паперовому носії (роздруківка) можливо тільки за використання в тахографі особистої картки водія. Невикористання в тахографі карти водія автоматичне тягне за собою неможливість зробити свою власну роздруківку даних роботи тахографа. Тому, оскаржувана постанова є правомірною і не підлягає скасуванню.

Від відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких відповідачем додатково зазначено надана до позовної заяви роздруківка за 18.09.2024, була виготовлена лише 26.03.2024 строком дії до 26.03.2029, а рейдова перевірка проведена 08.03.2024. Вказане підтверджує, що на час перевірки у водія позивача ще не було виготовленої особистої картки, а тому видрук доданий до позовної заяви не може бути взятий до уваги, оскільки її на момент перевіри не існувало. Також, твердження позивача, що з роздруківки не можливо встановити дату отримання не відповідає дійсності, вона зазначена зверху 08.03.2024 о 13:07 год.

Від позивача надійшли пояснення, в яких позивач заперечив обґрунтування відповідача та повністю підтримав позовні вимоги. Щодо роздруківки даних роботи тахографа за 08.03.2024, позивач зазначив, що оскільки у наданій позивачем разом з позовною заявою роздруківці зафіксовано час роботи водія та час його відпочинку 08.03.2024р., то вказане ще раз підтверджує, що карта водія використовувалась. Стосовно зазначення відповідачем, що роздруківка зроблена з використанням іншої карти UAD000000C4KD0 зі строком дії до 26.03.2029р. з, позивач зазначив, що Роздруківка зроблена 18.09.2024р. в цей період у водія ОСОБА_1 вже діє нова картка водія. Стара картка водія втратила чинність у зв`язку з закінченням строку її дії та видачею нової картки водія. А оскільки картка водія, яка вже не чинна не дає можливості зробити роздруківку даних роботи з цифрового тахографа, то водієм ОСОБА_1 використано вже нову картку. Технічні можливості тахографа надають можливість зробити роздруківку за попередній період. Тому така роздруківка була зроблена і подана до суду, в якості доказу, що картка водія використовувалась 08.03.2024р. І саме наявність у наданій позивачем до суду роздруківці інформації про час роботи водія та час його відпочинку свідчить про те, що картка водієм використовувалась.

Судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Справа розглянута у судовому засіданні за участю представника позивача та представника відповідача.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

08.03.2024 посадовими особами Укртрансбезпеки на а/д Н-11, Дніпро- Миколаїв було проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт.

За результатами перевірки складно акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № АР 015533 від 08.03.2024 (далі - Акт), в якому зафіксовано, що під час перевірки відповідачем встановлено, що при перевезенні вантажів згідно ТТН № 39 від 08.03.2024 вантажним автомобілем MAN, державний номер НОМЕР_1 , який обладнений цифровим тахографом водій не використовує особисту картку водія.

14.03.2024 Відділом державного нагляду (контролю) в Миколаївській області направлено рекомендованим листом на адресу ТзОВ Грейнекс повідомлення щодо розгляду справи про порушення на автомобільному транспорті на 28.03.2024.

28.03.2024 Відділом державного нагляду (контролю) у Миколаївській області прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ057897, якою ТзОВ Грейнекс визнано винним у порушенні вимог абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт, надання послуг з перевезень вантажів за відсутність документів визначених ст.48 Закону України Про автомобільний транспорт, а саме: роздруківка даних роботи з цифрового тахографа за 08.03.2024 водія ОСОБА_1 транспортного засобу Ман державний номер НОМЕР_2 та стягнуто адміністративно-господарський штраф в розмірі 17 000 грн.

Відповідно до ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством.

Відповідно до ст. 18 Закону України Про автомобільний транспорт з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані:

організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України;

здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху;

забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;

здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

Відповідно до п.6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, яке затверджено наказом Міністерства транспорту та зв`язку № 340 від 07.06.10 р. автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тон повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Відповідно до п.3.3. Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, яка затверджена наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.10 р. № 385, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994_016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Відповідно до п.3.5. Інструкції перевізники:

забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий);

зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії;

аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Відповідно до п.6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, яке затверджено наказом Міністерства транспорту та зв`язку № 340 від 07.06.10 р. автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тон повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Питання обліку робочого часу водіїв під час внутрішніх перевезень врегульоване саме ч. 3 ст. 18 Закону, яка є відсильною до інших нормативно-правових актів.

На виконання вимог ст. 18 Закону, Міністерством транспорту та зв`язку України і видано наказ про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, який прямо висуває вимоги про обладнання вантажних автомобілів з повною масою понад 3,5 тон для внутрішніх перевезень діючими та повіреними тахографами.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до абз. 8 ч. 1 ст. 60 Закону України, за порушення режимів праці та відпочинку водіями транспортних засобів - штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, дія Інструкції № 385 поширюється на усіх автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами. І відповідно особиста картка водія до цифрового тахографа (тахокарта) та роздруківка даних про роботу і відпочинок входить до переліку обов`язкових документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів, наряду з документом, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах.

Суд не погоджується з аргументом відповідача, що п. 3.3 Інструкції передбачає альтернативні варіанти підтвердження режиму роботи картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа. У п. 3.3 Інструкції, картка водія та роздруківка даних роботи тахографа, передбачаються не як альтернатив один одному, а як альтернатива тахокартами заповненими в ручному режимі, у випадку відсутність у транспортному засобі цифрового тахографа, тоді як транспортний засіб позивача обладнаний тахографом.

Відтак, відповідач правильно кваліфікував дії перевізника саме за абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону, оскільки під час перевірки встановлено, що водій не вставив у цифровий тахограф картку водія, внаслідок чого, не відбувалася фіксації режиму праці та відпочинку. У такому випадку, невідомо чи порушувався чи ні режимі праці та відпочинку, але відомо, що відсутні роздруківки даних роботи тахографа.

Щодо посилання позивача на неповідомлення його про дату, час та місце розгляду справи, то зазначене спростовується наданим відповідачем доказами направлення повідомлення про розгляд справи.

Також, суд погоджується з твердженням відповідача, що надана до позовної заяви роздруківка була виготовлена лише 26.03.2024, тоді як рейдова перевірка проведена 08.03.2024, що підтверджує, що на час перевірки у водія позивача ще не було виготовленої особистої картки. Відтак, роздруківка додана до позовної заяви не може бути взятий до уваги, оскільки її на момент перевірки не існувало.

З огляду на вищевикладене, у суду відсутні підстави для визнання протиправною та скасування спірної постанови.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнекс" (вул. Конопатна, 83,м. Миколаїв,54003 32391005) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області (вул. Фізкультури, 9,м. Київ,03150 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови від 28.03.2024 року № ПШ 057897, відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.

Суддя І. А. Устинов