Ухвала

від 10.01.2025 по справі 761/46428/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/46428/24

У Х В А Л А

Іменем України

10 січня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

слідчого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

заявника ОСОБА_4

розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах АТ "СЕНС БАНК" (код ЄДРПОУ 23494714), про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06.06.2023 року, по справі № 761/19170/23, в межах кримінального провадження № 42022000000000463 від 14.04.2022 року

ВСТАНОВИВ:

В провадженні слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вищевказане клопотання.

У клопотанні порушується питання про скасування арешту накладено ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 6 червня 2023 року у справі № 761/19170/23, на майно АТ «СЕНС БАНК» (код ЄДРПОУ 23494714), а саме: земельну ділянку, кадастровий номер: 3220880900:09:003:0071, площа (га): 6.5708. Скасувати заборону приватним та державним органам реєстрації, Міністерству юстиції України, службовим особам Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (код ЄДРПОУ 23494714) вчиняти будь-які дії щодо зміни власників (відчуження) земельної ділянки, Кадастровий номер: 3220880900:09:003:0071, Площа (га): 6.5708.

Мотивуючи клопотання, адвокат зазначає, що арешт накладено необґрунтовано, вказана земельна ділянка не має значення для даного кримінального провадження, не зберегла на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, не була отримана внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або від доходів кримінального правопорушення, відтак не відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України.

В судовому засіданні заявник просив задовольнити клопотання з підстав наведених у ньому на скасувати арешт, який накладено на майно.

Прокурор проти задоволення клопотання заперечив, зазначив, що арешт на земельну ділянку накладено обґрунтовано, а тому просить слідчого суддю відмовити в задоволенні даного клопотання.

Заслухавши пояснення заявника, прокурора, проаналізувавши доводи клопотання, вивчивши додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Як встановлено в судовому засіданні, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 6 червня 2023 року у справі № 761/19170/23, серед іншого було накладено арешт на майно АТ «СЕНС БАНК» (код ЄДРПОУ 23494714), а саме: земельну ділянку, Кадастровий номер: 3220880900:09:003:0071, Площа (га): 6.5708. Також вказаним судовим рішенням була встановлена заборона приватним та державним органам реєстрації, Міністерству юстиції України, службовим особам Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (код ЄДРПОУ 23494714) вчиняти будь-які дії щодо зміни власників (відчуження) земельної ділянки, Кадастровий номер: 3220880900:09:003:0071, Площа (га): 6.5708.

Зі змісту ухвали вбачається, що арешт на майно було накладено з метою збереження речового доказу.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно до ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Накладення арешту на майно можливе лише за умови наявності підстав вважати, що воно є доказом злочину, що повинно бути встановлено в судовому порядку на підставі достатніх й допустимих доказів, наданих слідчим.

Так, відповідно до вищевказаної ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 06.06.2023 року у справі № 761/19170/23 арешт на майно накладено з метою збереження речового доказу.

З вказаного судового рішення вбачається, що досудове розслідування у Кримінальному провадженні здійснюється щодо фактів незаконного виведення активів з України в період з 04.02.2022 по 22.02.2022 та приховування таких активів кіпрськими компаніями, що контролюються санкційними особами, «ABH Ukraine Limited», «Greatford Limited», «ABHU Finance PLC».

Вказане на думку прокурора дає підстави вважати, що земельна ділянка з кадастровим номером 3220880900:09:003:0071, площа 6.5708 га, відповідає ознакам речових доказів, визначених ст. 98 КПК України.

В той же час, з матеріалів клопотання вбачається, що 22.05.2012 року Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «СЕНС БАНК», уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «ДМД КОНСТРАКШН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «НЕЛОРА ЛЕНД» договір про задоволення вимог іпотекодержателя, відповідно до умов якого ТОВ «НЕЛОРА ЛЕНД» в рахунок виконання зобов`язань за кредитним договором передало у власність Банку земельну ділянку з кадастровим номером 3220880900:09:003:0071, площа 6.5708 га.

ПАТ «Укрсоцбанк» (після зміни найменування АТ «Укрсоцбанк») з 17.09.2019 року перебував в стані припинення шляхом приєднання до АТ «Альфа-Банк» за спрощеною процедурою, передбаченою Законом України «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків» від 23.03.2017 року, відповідно до якого правонаступництво щодо майна, прав та обов?язків банку, що приєднується, виникає у банку-правонаступника з моменту, визначеного передавальним актом, затвердженим загальними зборами банку, що приєднується та банку-правонаступника.

АТ «Альфа-Банк» з 15 жовтня 2019 року в порядку правонаступництва набув майно, права та обов?язки АТ «Укрсоцбанк», що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2024 року за № 1010.

12 серпня 2022 року позачерговими загальними зборами акціонерів Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (протокол № 2/2022) було прийнято рішення про зміну найменування Банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на наступне:

Повне найменування Банку українською мовою: Акціонерне товариство «Сенс Банк».

Скорочене найменування Банку українською мовою: АТ «Сенс Банк».

Повне найменування Банку англійською мовою: Joint Stock Company «Sense Bank».

Скорочене найменування Банку англійською мовою: JSC «Sense Bank».

Вказані вище зміни найменування юридичної особи - Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк», підтверджуються Витягом з державного реєстру банків від 02.12.2022 року, копія якого долучена до клопотання.

Отже, право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220880900:09:003:0071, площа 6.5708 га перейшло до АТ «СЕНС БАНК» в порядку правонаступництва прав та обов?язків АТ «УКРСОЦБАНК» і, як вбачається з доданих документів, відповідне право виникло за довго до подій, які досліджуються в рамках Кримінального провадження. Відповідно, земельна ділянка з кадастровим номером 3220880900:09:003:0071, площа 6.5708 га не може бути одержана внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або від доходів кримінального правопорушення; не може бути речовим доказом щодо обставин, які встановлюються в рамках Кримінального провадження.

Крім того, згідно з положеннями ст.64-2 КПК України, у Кримінальному провадженні Банк має статус третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт.

Системний аналіз частин з першої по четверту ст. 170 КПК України дає можливість зробити висновок, що арешт на майно третьої особи може бути накладений у двох випадках: по-перше, з метою збереження речових доказів; по-друге, - забезпечення спеціальної конфіскації.

При вирішенні питання про наявність підстав для подальшого продовження застосування відповідного заходу забезпечення кримінального провадження підлягає встановленню та перевірці продовження існуванні критеріїв, передбачених у ст. 98 КПК України, за якими відповідні об?єкти слід визнати та віднести до речових доказів.

В ухвалі про арешт та у клопотанні прокурора відсутні відомості щодо того, що земельна ділянка з кадастровим номером 3220880900:09:003:0071, площа 6.5708 має конкретні ознаки речових доказів, а без її арешту неможливо буде досягти завдань Кримінального провадження.

Відомості стосовно чітких критеріїв наявності відповідних ознак речових доказів взагалі не підтверджуються та не пояснюються будь-яким конкретним доказом.

Таким чином, лише сама по собі вказівка в ухвалі про арешт на те, що певне майно є речовим доказом, за відсутності будь-яких інших доводів, виключає можливість продовження дії арешту на відповідні об?єкти.

Аналогічна позиція відображена у практиці Верховного Суду.

Так, зокрема, згідно з положеннями Постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.03.2021 (Провадження № 11-410caп20), сам по собі опис установлених органом досудового розслідування обставин вчинення кримінального правопорушення та виклад дослівного змісту частини першої статті 98 КПК України, без обґрунтування, за якими з критеріїв цієї норми відповідні об?єкти визнано речовими доказами, свідчить про те, що прокурор у клопотанні не довів мету накладення арешту - збереження речових доказів.

Крім того заявником доведено, що право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220880900:09:003:0071, площа 6.5708, набуто законним шляхом; дане майно не використовувалось для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; не було предметом, засобом чи знаряддям вчинення кримінального правопорушення.

Також в судовому засідання встановлено, що 20.07.2023 Правління Національного банку України ухвалило рішення вивести з ринку системно важливий банк АТ «СЕНС БАНК» та звернулося з пропозицією до Кабінету Міністрів України щодо участі держави в цій процедурі.

Надалі, відповідно до положень постанови КМУ № 739 від 21.07.20233 «Про участь держави у виведенні системно важливого банку з ринку» визначено, зокрема, прийняти пропозицію Національного банку про участь держави в особі Міністерства фінансів у виведенні з ринку системно важливого банку АТ «СЕНС БАНК» у спосіб, визначений пунктом 5 частини другої статті 39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Вищевказану постанову КМУ № 739 прийнято на виконання Закону України від 29.05.2023 № 3111-IХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури виведення з ринку банку в умовах воєнного стану», «Про банки і банківську діяльність» та «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Зокрема, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури виведення з ринку банку в умовах воєнного стану» встановлює особливу процедуру виведення з ринку системно важливого банку, до якого або власника істотної участі у якому застосовано, у тому числі до набрання чинності цим Законом, санкції іноземними державами (крім держав, що здійснили/здійснюють збройну агресію проти України в значенні, наведеному в Законі України «Про оборону України»), або міждержавними об?єднаннями, або міжнародними організаціями та/або застосовано санкцію (санкції) відповідно до Закону України «Про санкції», що становить (становлять) загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку та/або стабільності банківської системи через позбавлення/обмеження права особи, до якої застосовано санкцію (санкції), розпоряджатися активами.

Крім того, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури виведення з ринку банку в умовах воєнного стану» передбачає надання можливості державі в особі Міністерства фінансів України брати участь у виведенні з ринку системно важливого банку, щодо якого Національним банком України прийнято рішення з підстав, визначених Законом України «Про банки і банківську діяльність», що настали під час здійсненої російською федерацією збройної агресії проти України.

Після цього, 22.07.2023 Міністерство фінансів України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб уклали договір купівлі-продажу 100% акцій системно важливого АТ «СЕНС БАНК», згідно з яким АТ «СЕНС БАНК» переходить у власність держави.

Згодом, за повідомленням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з 09 години 00 хвилин 23.07.2023 припинено тимчасову адміністрацію в АТ «СЕНС БАНК» .

Відповідне рішення прийнято виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Відтак наразі держава Україна (в особі Кабінету Міністрів України) є власником 100 відсотків акцій АТ «СЕНС БАНК», що у т.ч. підтверджується відкритими і публічними відомостями.

Наразі є неможливим вчинення дій щодо передачі нерухомості, яка перебуває у власності Банку іншим особам, з метою уникнення від відповідальності та унеможливлення стягнення збитків за матеріалами кримінального провадження, а також з метою приховування та уникнення примусового вилучення цього майна у порядку, визначеному Законом України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об?єктів права власності Російської Федерації та її резидентів».

Після вжиття ряду зазначених раніше правових заходів у т.ч. з метою належного виконання положень вищевказаної постанови КМУ № 739 від 21.07.2023), повноваження колишнього керівництва Банку припинено, а одноосібним власником усіх ста відсотків акцій АТ «СЕНС БАНК» стала і наразі продовжує бути виключно держава Україна.

Відтак, відсутні будь-які ризики для протиправного відчуження/іншого розпорядження стосовно Банківської нерухомості поза правомірними волею та інтересами держави Україна.

Відповідно до Постанови Європейського Суду з прав людини від 09 червня 2005 року по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Європейським Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності та не було свавільним.

Окрім того, Європейський суд через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення «Іатрідіс проти Греції»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу Конвенції. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Крім того, згідно вимог ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах передбачених законом і загальними принципами міжнародного права

Положеннями ч. 5 ст. 9 КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики європейського суду з прав людини.

Разом з цим, ЄСПЛ у рішеннях у справах «Амюр проти Франції» «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Украша-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» вказав, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються та метою, якої прагнуть досягти через вжиття таких заходів.

Так, у відповідності до усталеної практики ЄСПЛ в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (рішення ЄСПЛ у справі «Іатрідіс проти Греції» від 25.03.1999). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення ЄСПЛ у справі «Антіш проти Франції» від 22.09.1994, «Кушоглу проти Болгарії» від 10.05.2007).

Крім того, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі ст. 1 Протоколу № 1 Конвенції. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення ЄСПЛ у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» від 23.09.1982) Таким чином, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986).

Водночас, у п. 38 рішення по справі «Ісмайлов проти Росії» від 16.10.2008 ЄСПЛ встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».

Аналогічна правова позиція відображена ЄСПЛ, як у справі «Бакланов проти Росії», так і в справі «Фрізен проти Росії», в яких суд зазначив що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар» для особи.

Разом з цим, як вбачається з вищевикладеного, накладений у даному кримінальному провадженні такий захід забезпечення як арешт майна жодним чином не сприяє швидкому, повному та неупередженому розслідуванню у кримінальному провадженні та будь-яким чином не пов`язаний з розслідуванням конкретного злочину.

Також, слідчий суддя вважає що накладення арешту на зазначене майно порушує принцип розумності і співрозмірності обмеження права власності з завданням кримінального провадження.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що відсутні підстави для подальшого існування арешту, а тому клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах АТ "СЕНС БАНК" (код ЄДРПОУ 23494714), про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06.06.2023 року, по справі № 761/19170/23, в межах кримінального провадження № 42022000000000463 від 14.04.2022 року, підлягає задоволенню.

Керуючись ст.174 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В :

Клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах АТ "СЕНС БАНК" (код ЄДРПОУ 23494714), про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06.06.2023 року, по справі № 761/19170/23, в межах кримінального провадження № 42022000000000463 від 14.04.2022 року - задовольнити.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06.06.2023 року, по справі № 761/19170/23, в межах кримінального провадження № 42022000000000463 від 14.04.2022 року, на майно АТ «СЕНС БАНК» (код ЄДРПОУ 23494714), а саме: земельну ділянку, Кадастровий номер: 3220880900:09:003:0071, Площа (га): 6.5708. Скасувати заборону приватним та державним органам реєстрації, Міністерству юстиції України, службовим особам Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (код ЄДРПОУ 23494714) вчиняти будь-які дії щодо зміни власників (відчуження) земельної ділянки, Кадастровий номер: 3220880900:09:003:0071, Площа (га): 6.5708.

Контроль за виконанням ухвали покласти на процесуального керівника у кримінальному провадженні.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1