Рішення

від 22.11.2022 по справі 761/33188/20

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/33188/20

Провадження № 2/761/602/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Юзькової О.Л.

при секретарі Марінченко Л.В.,

за участі

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивачів ОСОБА_2

представника відповідача Джумурат В.М. ,

представника відповідача Лисенко Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_4 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», Приватного підприємства «Український центр нерухомого майна», Київської міської ради про відшкодування шкоди, спричиненої падінням гілки,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_4 звернулись до суду з даним позовом, мотивуючи заявлені вимоги наступним. Позивачі знаходяться в зареєстрованому шлюбі та мають у спільній власності автомобіль Hyundai Tucson, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 . 28.06.2020 близько 20:10 у дворі будинку за адресою: АДРЕСА_1 при нормальній ясній погоді, без вітру та опадів відірвалась велика гілка дерева і впала на дах автомобіля, належного позивачам. Транспортний засіб зазнав пошкоджень даху, капоту, багажнику та лівого крила. Відповідачі відмовились добровільно відшкодувати спричинену шкоду, перекладаючи провину один на одного. Відповідно до висновку експертного дослідження від 10.07.2020 № 2072 зробленого судовим експертом Диким В.П., матеріальний збиток, завданий власникам автомобіля становить з урахуванням його фізичного зносу становить 48 680,68 грн. У серпні 2020 р. позивачами сплачено 39 300,00 грн. за ремонт автомобіля, щоб мати можливість ним користуватись. Пошкодження транспортного засобу також спричинило і моральну шкоду позивачам, які зазнали душевних страждань у зв`язку із неможливістю користування автомобілем протягом двох місяців. За таких обставин, позивачі просять суд стягнути солідарно з відповідачів на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди суму у розмірі 39 300,00 грн., на відшкодування моральної шкоди 20 000,00 грн.; на користь ОСОБА_4 на відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 10 000,00 грн. Судові витрати також покласти на відповідачів.

Провадження у справі відкрито 11.01.2021, відповідно до приписів ст.ст. 19, 274 ЦПК України вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представником КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» подано відзив на позов, де зазначено наступне. З метою реалізації Комунальним підприємством, як балансоутримувачем положень ст. 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та після проведення електронних конкурсних торгів 04.11.2019 , відповідачем було укладено з ПП «Український центр нерухомого майна» було укладено договір № 452 предметом якого є комплексне прибирання і утримання, серед іншого і прибудинкової території, в житлових будинках комунальної власності неадміністративного району «Діброва» Шевченківського району м. Києва. Тобто виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 станом на день падіння гілки, було ПП «Український центр нерухомого майна», яке в разі ненадання або неналежного надання послуг з утримання прибудинкових територій у межах договору від 04.11.2019 № 452 несе відповідальність встановлену зазначеним договором та чинним законодавством. Таким чином КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» не може відповідати за шкоду завдану позивачам. Крім того, докази, подані на підтвердження заявлених вимог не є належними та допустимими.

Представником ПП «Український центр нерухомого майна» також подано відзив на позов. Відповідачем вказано, що твердження ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про відповідальність за спричинення шкоди мають нести обслуговуючи організації є хибними. Факт пошкодження транспортного засобу з вини відповідача не зафіксовано в жодному документі. Відсутні і докази пошкодження автомобіля позивачів. При цьому, згідно з укладеним з КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» 04.11.2019 договору № 452 у Приватного підприємства відсутні зобов`язання щодо контролю і догляду за деревами. Крім того, позивачами було порушено норми ПДР, якими заборонено здійснювати паркування транспортних засобів в місцях дії знаку «Зупинку заборонено».

Представник Київської міської ради у відзиві на позов вказав наступне. З огляду на наявні докази, укладення 04.11.2019 договору № 452 між КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» та ПП «Український центр нерухомого майна», саме приватне підприємство несе відповідальність за неналежне надання послуг. Вимоги до КМР є безпідставними та незаконними та не підтверджені жодними доказами (фактичними даними).

Відповідях на відзив представник позивачів зазначив, що твердження відповідачів не відповідають фактичним обставинам справи. Подія, якою спричинена подружжю шкода, зафіксована у встановленому порядку, підтверджена доказами. В свою чергу, чинне законодавство України, покладає необхідність відшкодувати шкоду саме на осіб зазначених в позові.

Також представником позивача було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої загальна ціна позову складає: 48 680,68 грн. - матеріальний збиток, 30 000,00 грн. відшкодування моральної шкоди, 3 800,00 грн. витрати на висновок експертного дослідження, 243,01 грн. за довідку Гідрометцентру України. За таких обставин представник позивачів просить стягнути солідарно з відповідачів на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 52 723,69 грн., моральну шкоду у розмірі 20 000,00 грн., на користь ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн.

В судовому засіданні ОСОБА_1 , представник позивачів підтримали заявлені вимоги, просили задовольнити в повному обсязі.

Представник КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» просив відмовити у задоволенні позову у зв`язку із його безпідставністю.

Представник Київської міської ради також провив відмовити у задоволенні заявлених вимог.

Представник ПП Український центр нерухомого майна» в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Причини неявки не повідомив.

Вислухавши доводи учасників процесу, дослідивши наявні докази та надавши їм належну оцінку, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується відповідним свідоцтвом серії НОМЕР_2 від 15.08.2007 р., копія якого наявна в матеріалах справи.

Не заперечувалась учасниками процесу та обставина, що 16.05.2020 позивачами придбано автомобіль Hyundai Tucson, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , право власності на який зареєстровано на ОСОБА_4 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ).

Також не оспорювалась сторонами та обставина, що відповідно до положень ч. 3 ст. 368 ЦК України та ч. 1 ст. 60 СК України, вищезазначений транспортний засіб є спільною сумісною власністю подружжя.

Як свідчать матеріали справи, приблизно о 20 год. 10 хв. 28.06.2021 на припарковай за адресою м. Київ, вул. Саратовська, 6 транспортний засіб Hyundai Tucson, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 впала гілка дерева, внаслідок чого дах, капот та ліве крило автомобіля отримав пошкодження.

29.06.2020 ОСОБА_1 звернувся на спецлінію «102» ГУ НП у м. Києві з повідомленням про подію.

На місце події за вказівкою чергового Шевченківського УП ГУНП у м. Києві було направлено СОГ, у ОСОБА_1 відібрано заяву, пояснення, проведено огляд місця події та в подальшому матеріали зареєстровано в ІТС ІПНП (журналі ЄО) Шевченківського управління поліції за № 43952 від 29.06.2020. За результатами розгляду ОСОБА_1 надано офіційну відповідь за вх 125/43952/56-2020 ( лист ГУ НП у м. Києві від 21.05.2021 № 484-аз/125/56-7071).

Опитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 повідомили суду, що безпосередньо бачили 28.06.2020 р. велику гілку, яка впала з дерева на капоті автомобіля, який належить позивачам. Зазначили, що в той день була гарна погода, вітру не було.

Як вбачається з Висновку № 2072 експертного дослідження, складеного 10.07.2020 судовим експертом Диким Володимиром Петровичем, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля Hyundai Tucson д.н.з. НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження від падіння гілки дерева складає 48 680,68 грн.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України.

За приписами ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Разом з тим, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини, як це визначено ч. 2 ст. 1166 ЦК України.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.2 своєї постанови «Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992р. №6, суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідок дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

За положеннями ст. 12 ЦПК України Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, як це визначено ст. 13 ЦПК України.

Доказами, розумінні ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, відповідно до вимог ст. 77 ЦПК України.

Кожна сторона, відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підсумовуючи обставини встановлені під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що твердження представників відповідачів, викладені у відзивах щодо не встановлення обставин, за яких позивачам спричинено матеріальну шкоду, не знайшли свого підтвердження.

Разом з тим, приймаючи рішення по суті спору, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 25 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території.

Частиною першою статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

На підставі частини першої та другої статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Пунктом 5 частини другої статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо.

Згідно з частиною 7 статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади.

Пунктом 3.2. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 10 квітня 2006 року №105 елементами благоустрою є: покриття доріжок відповідно до норм стандартів; зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; комплекси та об`єкти монументального мистецтва; обладнання дитячих, спортивних та інших майданчиків; малі архітектурні форми; інші елементи благоустрою.

Відповідно до пункту 5.5 Правил відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є: на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об`єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянках, як відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.

Так, Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» утворене рішенням Шевченківської районної в м. Києві ради № 187 від 19.02.2007 та перейменоване відповідно до рішення Київської міської ради № 270/270 «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва» та віднесено до сфери управління Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації.

Відповідно до розпорядження Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 09.02.2011 № 80 «Про закріплення майна за комунальним підприємством «Керуюча дирекція» Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» здійснює господарське відання житлового фонду Шевченківського району м. Києва та обслуговування закріплених за ним житлових будинків.

Житловий будинок АДРЕСА_1 належить до сфери управління КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» та перебуває на його балансовому утриманні.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - це власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Згідно з положеннями ст. 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач має право, серед іншого, укладати договори на надання житлово-комунальних послуг та з їх виконання.

Як свідчать матеріали справи, 04.11.2019, на виконання вимог вищенаведеної норми матеріального права, між КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» та Приватним підприємством «Український центр нерухомого майна» було укладено договір № 452 про надання послуг з утримання будинків, споруд, об`єктів благоустрою і прибудинкових територій у житлових будинках комунальної власності неадміністративного мікрорайону «Діброва» Шевченківського району м. Києва.

За умовами зазначеного договору, що не заперечувалось сторонами, виконавцем послуг з утримання будинку та прибудинкової території багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 стало Приватне підприємство «Український центр нерухомого майна».

Строк дії договору з 01.01.2020 по 31.12.2020 року.

За умовами зазначеного договору ПП «Український центр нерухомого майна» взяло на себе зобов`язання, серед іншого здійснювати прибирання та утримувати місця загального користування, прибудинкової території.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що шкода спричинена позивачам має бути стягнута з Приватного підприємства «Український центр нерухомого майна».

При цьому, суд вважає за можливе, з огляду на положення ст. 76 ЦПК України, покласти в основу рішення щодо стягнення матеріальної шкоди висновки зроблені судовим експертом Диким Володимиром Петровичем 10.07.2020 щодо розміру матеріальної шкоди, яка становить 48 680,68 грн..

Також суд бере до уваги ту обставину, що за проведення експертного дослідження 10.07.2020 було сплачено 3 800,00 грн., про що свідчить квитанція до прибуткового касового ордеру № 49.

З іншого боку витрати за отримання довідки Гідрометцентру України у розмірі 243,01 грн. не підтверджені матеріалами справи, а тому не можуть бути стягнуті з відповідача.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна, відповідно до положень ст. 23 ЦК України.

За положеннями ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У п. 5 своєї постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 р. Пленум Верховного Суду України роз`яснив, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Так, представник позивачів пояснив, що у зв`язку із пошкодженням транспортного засобу, ОСОБА_1 , ОСОБА_4 були позбавлені можливості користуватись ним, що порушило звичайний ритм їх життя. Спричинений дискомфорт призводив до втоми, зменшувало працездатність та суттєво збільшувало час на поїздки в громадському транспорті.

Зазначене, в розумінні положень ст. 23, 1167 ЦК України дає підстави вважати, що дії відповідача спричинили ОСОБА_8 моральну шкоду.

Разом з тим, пунктах 9, 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» надано роз`яснення, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

З огляду на природу інституту відшкодування моральної шкоди цілком адекватними і самодостатніми критеріями визначення розміру належної потерпілому компенсації є морально-правові імперативи справедливості, розумності та добросовісності.

Такий висновок зроблено Верховним Судом у складі суддів другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 19.12.2018 р. у справі № 640/14909/16-ц

Отже з урахуванням обставин встановлених в судовому засіданні, тяжкість вимушених змін у життєвих відносинах позивача, часу та зусиль, що знадобились останньому для відновлення для відновлення попереднього стану, суд приходить до висновку , що на користь позивача з метою компенсацію моральної шкоди з ПП «Український центр нерухомого майна» необхідно стягнути на користь позивачів суму у розмірі 1 000,00 грн. кожному.

Розподіляючи судові витрати суд керується положеннями ст. 141 ЦПК України.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 2-5,11-13,141,258,259,263,268,352,354 ЦПК України, ст. ст. 22,23,1166,1167 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_4 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», Приватного підприємства «Український центр нерухомого майна», Київської міської ради про відшкодування шкоди, спричиненої падінням гілки задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Український центр нерухомого майна» (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, буд.3, код ЄДРПОУ 42475714) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на відшкодування матеріальної шкоди суму у розмірі 26 361 грн. 85 коп., на відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 1 000 грн. 00 коп.

Стягнути з Приватного підприємства «Український центр нерухомого майна» (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, буд.3, код ЄДРПОУ 42475714) на користь ОСОБА_4 АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на відшкодування матеріальної шкоди суму у розмірі 26 361 грн. 85 коп., на відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 1 000 грн. 00 коп.

Стягнути з Приватного підприємства «Український центр нерухомого майна» (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, буд.3, код ЄДРПОУ 42475714) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір у розмірі 945 грн. 90 коп.

Стягнути з Приватного підприємства «Український центр нерухомого майна» (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, буд.3, код ЄДРПОУ 42475714) на користь ОСОБА_4 АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) судовий збір у розмірі 1 051 грн. 00 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, в порядку ст.ст. 353-357 ЦПК України з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень цього Кодексу протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: