Ухвала

від 22.01.2025 по справі 761/14603/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/14603/22

Провадження № 2-др/761/35/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Пономаренко Н.В.

за участю секретаря Яцишина А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві заяву представника відповідача Приватного акціонерного товариства страхова компанія «ПЗУ Україна» - Волошко Ігоря Святославовича про компенсацію здійсненних відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи у справі №761/14603/22 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства страхова компанія «ПЗУ Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Смарт Логістік»», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

в с т а н о в и в :

У листопаді 2024 року до Шевченківського районного суду м. Києва через підсистему «Електронний суд» надійшла заява представника відповідача Приватного акціонерного товариства страхова компанія «ПЗУ Україна» - Волошко Ігоря Святославовича про компенсацію здійсненних відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи у справі №761/14603/22 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства страхова компанія «ПЗУ Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Смарт Логістік»», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до якого заявник просив суд: компенсувати на користь ПрАТ СК «ПЗУ Україна» судові витрати здійснених внаслідок необґрунтованих дій позивача в розмірі 9 559,20 грн..

Заява обґрунтовано тим, що у провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа № 761/14603/22 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства страхова компанія «ПЗУ Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Смарт Логістік»», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Суд розглянув зазначену справу у відкритому судовому засіданні та ухвалив: позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства страхова компанія «ПЗУ Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Смарт Логістік»», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньотранспортної пригоди, - залишити без розгляду.

У заяві вказано, що у ході розгляду справи приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна», як відповідач, понесло витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме, 9 559,20 грн. - оплата вартості проведення експертизи №10857/23-54, що підтверджується копією платіжної інструкції № 96991 від 21 червня 2023 р.

20.01.2025 до суду надійшли заперечення позивача на заяву відповідача про компенсацію здійсненних відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи у справі №761/14603/22. У заяві вказано, що матеріали справи не містять доказів, які можуть свідчити про недобросовісність дій позивача, що виключає наявність передбачених частиною 5 статті 142 ЦПК України підстав для стягнення з позивача понесених відповідачем судових витрат.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися про день час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Від представника заявника Приватного акціонерного товариства страхова компанія «ПЗУ Україна» - Волошко Ігоря Святославовича надійшла заява про розгляд справи без участі представника Приватного акціонерного товариства страхова компанія «ПЗУ Україна» та задовольнити заяву.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 21.11.2024 року у даній справі позов залишено без розгляду у зв`язку із повторною неявкою позивача в судові засідання на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Статею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною п`ятою статті 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Тобто, стягнення з позивача понесених відповідачем судових витрат, зокрема, у разі залишення позову без розгляду, можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача.

Звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України, безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову. Разом із цим, залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом установлено, що у зв`язку з неявкою представника позивача в судові засідання, призначені на 21.10.2024 на 11 год. 45 хв. та 21.11.2024 на 08 год. 00 хв., ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 21.11.2024 року позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства страхова компанія «ПЗУ Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Смарт Логістік»», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди залишено без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

Згідно з ч.6 ст.142 ЦПК України у випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу. Відповідно до ч.9 ст.141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору

Звернення до суду із позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим ст.ст.55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову. Саме факт подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, оскільки це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації. Для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необгрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується. Добросовісні дії позивачів, спрямовані на захист їх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, не можна вважати необґрунтованими, оскільки вони вчинені при здійсненні конституційного права на судовий захист. Аналогічного висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12 листопада 2020 року (провадження №61-16711св19).

Крім того, за змістом частини третьої статті 89 ЦПК України для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу згідно з процесуальним обов`язком доказування необхідно було довести, а суду встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

З матеріалів справи вбачається, що в заяві на стягнення витрат на правову допомогу представник відповідача - 1 - адвокат Волошко І.С. не зазначив, які дії позивача у вказаній справі були необґрунтованими, що є підставою для компенсації витрат, пов`язаних з розглядом справи у зв`язку із залишення позову без розгляду, так як звернення позивача до суду за захистом порушеного права, а також дії позивача, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання нею своїми процесуальними правами, і її дії, направлені на захист своїх прав, не можуть вважатися необґрунтованими та тягнути за собою обов`язок відшкодувати понесені відповідачем витрати на оплату вартості експертизи

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження обставин, за яких можна вважати дії позивачки необґрунтованими та такими, що призвели до безпідставного понесення витрат відповідачем, а також зловживання нею своїми процесуальними правами.

При цьому, заходи процесуального примусу до сторони позивача не застосовувались. Окрім зазначеного, необґрунтовані дії позивача не були встановлені в ухвалі Шевченківського районного суду міста Києва від 21 листопада 2024 року про залишення позову без розгляду.

При цьому, залишення позову без розгляду у зв`язку з неявкою представника позивача, який був належним чином повідомлений про розгляд справи та повторно не з`явився в судове засідання, не свідчить про безпідставність та необґрунтованість позову.

Сама по собі неявка в судове засідання позивача не може бути розцінена як необґрунтовані дії, оскільки це право, а не обов`язок сторони, передбачене цивільним процесуальним законодавством України, яке не містить обмежень в його реалізації.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про відмову у задоволені вказаної заяви, оскілки остання не містить обґрунтувань та не надано відповідних доказів на задоволення заяви представника відповідача Приватного акціонерного товариства страхова компанія «ПЗУ Україна» - Волошко Ігоря Святославовича про компенсацію здійсненних відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи у справі №761/14603/22 в порядку ч. 5 ст. 142 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 133, 137, 141,142, 257, 261, 353 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

У задоволенні заяви представника відповідача Приватного акціонерного товариства страхова компанія «ПЗУ Україна» - Волошко Ігоря Святославовича про компенсацію здійсненних відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи у справі №761/14603/22 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства страхова компанія «ПЗУ Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Смарт Логістік»», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.261 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст складено: 22.01.2025.

Суддя: